Тема 2.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТА її ЗВ'ЯЗОК З ІНШИМИ НАУКАМИ

ПЛАН

1. Види методів у психології управління

2. Особливості загальнопсихологічних методів у психології управління

3. Зв'язок психології управління з іншими галузями психології

4. Психологія управління та інші науки

5. Психологія управління і менеджмент

1. Види методів у психології управління

Методи психології управління поділяють (Ф. Гєнов) на групи: загальні (використовуються у багатьох інших галузях психології) і спеціальні (характерні саме для психології управління) [10]. Існує також класифікація методів психології управління за ознакою міри опосередкованості вивчення психічних явищ, їх поділяють на чотири групи.

1. Методи безпосереднього вивчення психіки: спостереження, експеримент, телеметричні прилади реєстрації психічних і психофізіологічних показників. Ефективними є дослідження під час безпосередньої діяльності керівника чи підлеглого або у спеціально змодельованих ситуаціях (робота з документами, з людьми). З метою підготовки до управління в особливо складних умовах (армія, космос, авіація) використовують тренування з моделюванням екстремальних ситуацій — метод критичних ситуацій (Г.Иолов).

2. Методи вивчення психіки людини через інших людей: інтерв'ю, бесіда, анкета, метод незалежних характеристик, асоціативний експеримент, ігри.

3. Методи самоспостереження і самоаналізу. Використовують ті ж, що у попередній групі, але при цьому об'єкт і суб'єкт дослідження збігаються.

4. Методи вивчення продуктів діяльності — для підлеглих це кількість і якість виготовленої продукції; для керівника — ефективність системи управління, соціально-психологічний клімат, якість документації.

1. Особливості загальнопсихологічних методів у психології управління

Як бачимо, у психології управління використовуються загальнопсихологічні методи. Проте вони мають свої особливості, обумовлені предметом дослідження у психології управління. Розглянемо їх.

Спостереження. Специфіка полягає у виборі мети і об'єкта, відповідних показників, які слід реєструвати. Проводиться як з окремою людиною, так і з групою. Фіксуються сутність, форма, зміст дій керівника і відповідні психічні прояви і реакції підлеглих. Наприклад, об'єктом виступає контакт керівника з підлеглими та із своїм керівником. Реєструються показники: інтонація, жестикуляція, міміка, зміст і стиль мовлення, настрій, емоційні реакції, взаємозв'язок впливів і відповідей, якість взаємодії учасників контакту. Умови проведення: дослідник безпосередньо присутній, але не впливає на діяльність спостережуваних; реєструються всі деталі стосовно об'єкту, без власного вибору і оцінок дослідника; використовуються ефективні засоби фіксації (магнітофонний запис, відеозйомка тощо).

Експеримент. Проводять як з окремою людиною, так і з групою (великою, малою). Відповідно розрізняють експеримент індивідуальний, груповий, масовий. Вивчають психічні процеси, стани, властивості керівника і підлеглих. Наприклад, експериментальна ситуація різних стадій прийняття рішення — індивідуального і колективного. Сам керівник може брати участь в організації експерименту па своєму підприємстві.

Метод ігор і розв'язання ситуацій. Дозволяє досліджувати міру підготовленості, діловитості, оперативності окремих керівників. Перед керівником ставлять ряд змодельованих задач, і він демонструє їх розв'язання, яке оцінюють за показниками:

• інтенсивність психічних процесів (уява, мислення, пам'ять);

• зовнішні прояви;

• результати діяльності;

• динаміка виконання. ,

Метод соціометричних виборів дає можливість з'ясувати соціальний статус кожного у колективі у кількох сферах:

• виробничої діяльності (характерні питання: з ким би ви хотіли виконувати доручення, працювати на одній ділянці, до кого звернетесь за порадою про роботу?);

• невиробничої сфери життя колективу (характерні питання: з ким би ви хотіли виконувати громадське доручення, любите обговорювати політичну чи суспільну подію?);

• дружні, близькі відносини (характерні питання: з ким могли б обговорювати питання особистого життя, кого 6 запросили на сімейне свято, кому готові допомогти?).

В одному опитуванні бажано обмежитись 16 питаннями.

Асоціативний експеримент. Проводиться за стандартною процедурою, але підбирають відповідний зміст словесного ряду. Наприклад: керівництво, керівник, підлеглий, виконавець, рішення, наказ. У списку слів мають бути специфічні (ті, що відображають аспекти управління) і неспецифічні (не стосуються виробничої сфери) слова-иодразники. Критеріями оцінок виступають тривалість латентного періоду, зміст асоціацій. Дозволяє визначити спрямованість свідомості, ставлення, міру готовності працівників. Широко використовував Ф.Генов. Він запровадив також оригінальний метод уявлень. За ним ставиться задача уявити певну ситуацію управлінської діяльності, а потім описати свій образ.