Баварія (Мюнхен, Німеччина)

Чемпіон Німеччини – 21;

Володар Кубка Німеччини – 14;

Володар Суперкубка Німеччини – 14;

Володар Кубка європейських чемпіонів – 4;

Володар Кубка кубків – 1;

Володар Кубка УЄФА – 1;

Володар Міжконтинентального Кубка – 2.

27 лютого 1900 року був створений футбольний клуб «ФК Баварія Мюнхен» (назва клубу від 1900року до 2002року). Мюнхенці не могли дійти до успіху, поки команду не прийняв шотландець Джон Макферсон. З ним клуб завоював звання переможця Південь-ліги (1926). Визнанням сили «Баварії» стало запрошення одразу чотирьох гравців до збірної країни.

«Баварії» потрібно було ще шість років, щоб уперше стати чемпіоном Німеччини. З 1933 року команда пішла у тінь і грала лише на регіональному рівні, де успіхів не домагалася. Так тривало майже тридцять років. Тільки в 1957 році клуб зміг завоювати Кубок країни.

У 1958 році «Баварію» очолив бізнесмен Роланд Ендлер, який підживив команду матеріально. Саме тоді в юнацьких командах клубу з’явились два хлопчаки, з іменами яких нерозривно пов’язуватимуться успіхи «баварців» протягом наступних років – воротар Зепп Майєр та Франц Беккенбауер.

Роланд Ендлер несподівано пішов із поста президента 1962 року, і з квітня того ж року клуб очолив Вільгельм Нойдеккер. Він залучив до роботи з командою відомого югославського тренера Златко Чайковського (Чика) й доручив організаційну перебудову в клубі – Вальтеру Фембеку й Роберту Швану. Саме Роберт став персональним менеджером Франца Беккенбауера, найпопулярнішого молодого футболіста Німеччини.

Влітку 1964 року в «Баварії» з’явився Герд Мюллер. «Баварська» вісь Маєр-Беккенбауер-Мюллер запрацювала справно з першого ж сезону в бундеслізі, куди команда потрапила 1965 року, і проіснувала понад десять років.

Відважний клуб-новачок із Мюнхена посів у першому сезоні в бундеслізі третє місце й виграв Кубок країни. Наступного року відбувся й перший міжнародний успіх – перемога в Кубку володарів кубків.

Одинадцять сезонів – із 1965/66 по 1975/76 – найуспішніший час в історії «Баварії»: чотири перемоги в бундеслізі, чотири Кубки країни, три перемоги в Кубку європейських чемпіонів і одна в Кубку володарів кубків.

Нарівні з «Аяксом» та «Ліверпулем» «Баварія» домінувала того часу в європейському клубному футболі, а Герд Мюллер (1970) і Франц Бекке нбауер (1972, 1976) здобували «Золотий м’яч» кращого футболіста Європи.

Мюнхенцям наприкінці 1970-х випало кілька не дуже вдалих сезонів. Закінчили грати в клубі Беккенбауер, Мюллер, Хьюнесс. До того ж Нойдеккер хотів призначити новим тренером Макса Меркеля. Проти цього запротестували гравці. Ці події зафіксовані в історії клубу як «баварська революція», в результаті якої 19 березня 1979 року Нойдеккер пішов у відставку. Через два дні в «Баварію» повернувся Хьюнесс, але вже як менеджер. Нинішні «Баварія» - це насамперед його дитя.

Символами 1980-х років були Румменігге, Маттеус, Аугенталер. Вони вкупі з товаришами ставали чемпіонами від 1980-го по 1990 рік (11 сезонів) сім разів. Але протягом цих років клубові так і не пощастило виграти жодного європейського трофея. Найближче до перемоги «Баварія» була 1987 року, коли в ранзі фаворита програла фінал Кубка європейських чемпіонів «Порту».

Протягом останнього десятиріччя ХХ століття і аж до приходу влітку 1998 року в клуб тренера Оттмара Хітцфельда «Баварію» лихоманило. 1994 року пост президента обійняв Франц Беккенбауер. Не додавало оптимізму й тренерська чехарда. Протягом попередніх двадцяти шести років у «Баварії» відбулося вісім змін головних тренерів. За період від 1991 року по 1998-й – шість, до того ж двічі до діла доводилося братися самому Беккенбауеру. У різний час протягом 1990-х років у команді грало немало зірок – Лаундруп, Еффенберг, Папен, Клінсманн. «Баварія» двічі виграла бундеслігу, перемогла в Кубку УЄФА, проте результати, на загальну думку фахівців, порівняно з вкладаннями й комплектуванням, були мізерними.

Все змінилося з приходом головного тренера Оттмара Хітцфельда. Успіхи порівняно з невиразними 1990-ми роками незаперечні – сім перемог у чемпіонаті країни, п’ять кубків Німеччини і, найголовніше, перемога в Лізі чемпіонів (2001).

Улітку 2008-го настають нові зміни. На зміну Хітцфельду прийшов Юрген Клінсманн, який показав свої здібності на чемпіонаті світу 2006 року. Але посеред сезону, коли команда, яку вважали фаворитом, так і не змогла показати себе в боротьбі з низкою претендентів, Юргена попросили у відставку.

До кінця сезону командою керував Юпп Хейнкес, який виконав завдання-мінімум – забезпечив місце в Лізі чемпіонів. Улітку «Баварію» прийняв досвідчений голландець Луї ван Гаал, який працював із «Барсою». У сезоні 2009/10 він довів «баварців» до фіналу Ліги чемпіонів, де вони програли «Інтеру». Цього року «Баварія» знову у фіналі Ліги чемпіонів.

Вступ

Футбол – це гра мільйонів. Одні в неї грають, а інші просто захоплюються. Але всі вони становлять багатомільйонну армію вболівальників.

Якщо ви захоплюєтеся чи просто цікавитеся футболом, не пропускаєте жодного матчу, вболіваючи за улюблену команду, то вам просто необхідно знати історію становлення кращих європейських футбольних клубів, про їх злети і падіння на шляху до тріумфальних перемог. На мою думку, це дасть змогу краще кожному вболівальнику зрозуміти наскільки яскравою може бути та чи інша гра. Крім того, відомості про історію будь-якої, навіть самої відомої, футбольної команди дають змогу зрозуміти, що шлях до успіху, який вони досягли, дуже непростий. Адже всі вони починали із самих низів і лише завдяки кропіткій праці, розумовим здібностям великої групи людей (президента, тренерів, менеджерів, футболістів, допоміжного персоналу) досягли таких вершин.

Не всі країни мають своїх грандів футболу. Я вважаю, що лише такі європейські країни, як Україна, Англія, Італія, Німеччина можуть гордитися своїми футбольними клубами. Тому мій вибір був зупинений саме на клубах цих країн.

Український футбол може пишатися футбольним клубом «Динамо» (Київ). Такий англійський клуб, як «Ліверпуль», теж має дуже цікаву футбольну історію. Найбільш популярним на сьогоднішній день іспанським клубом є «Барселона». В Італії найбільше вболівальників у футбольної команди «Мілан». Найкращим німецьким клубом є «Баварія». Ось про ці клуби я хотів би розповісти.