Пит2 Дайте визначення змісту поняття документ

Документ (ЗУ "Про інформацію") - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. (ЯД) Докуме́нт — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людиниїІснує також інше визначення терміну:Документ (за П. Отле) — це будь-яке джерело інформації, передання людської думки, знань незалежно від того, чи втілене воно в матеріально фіксованій формі або є провідником (передавачем) інформації в часі.Документ (ділове укр. мовлення) — матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Поняття «документ» є центральним та фундаментальним у понятійній системі документознавства. Воно відображає ознаки реально існуючих предметів, що слугують об'єктами практичної діяльності створення, збору, аналітико-синтетичної обробки, збереженню, пошуку, поширенню та використанню документної інформації в суспільстві.

Поняття «документ» широко використовується в усіх сферах суспільної діяльності. Майже в кожній галузі знання є одна або декілька версій його розуміння відповідно до специфіки тих об'єктів, яким надається статус документа. Воно розуміється по-різному в таких наукових дисциплінах, як інформатика, бібліотеко-, бібліографо-, архіво-, музеєзнавство. а також у відповідних спеціальних галузях діяльності — бібліотечній, музейній, архівній справі та бібліографії. Звідси його багатозначність, яка ускладнює спілкування та взаєморозуміння між спеціалістами документно-комунікаційної сфери.

Визначення загального значення поняття «документ» є головним завданням теоретичного документознавства (документології).

За тривалий історичний період значення поняття "документ" постійно змінювалося. До сьогоднішнього часу застосовуються різні визначення, то надаючи йому найширше значення, то звужуючи його розуміння до одного якого-небудь виду.

Пит 1. Які існують види підприємств

Залежно від форми власності — приватної, колективної, державної — розрізняють такі організаційні види підприємств: одноосібне володіння, партнерство, або товариство, корпорація, державне підприємство

Одноосібне володіння — це підприємство, майно якого належить одному суб'єкту, який самостійно веде справу, одержує весь доход і несе відповідальність за ризик від бізнесу

Партнерство, або товариство, — це форма організації підприємницької діяльності, що ґрунтується на об'єднанні (зазвичай пайовому) майна різних власників.

Товариство — це зазвичай закрита компанія, де зміна власників паїв відбувається лише за згодою більшості членів. Воно складається з відносно невеликої кількості членів, які беруть участь у його роботі. озрізняють такі види партнерства: повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю), товариство з обмеженою відповідальністю і командитне товариство (змішане).

Повне товариство є найпоширенішою формою. Його учасники несуть відповідальність за діяльність фірми, яка визначається розміром як внеску, так і особистих коштів. Найчастіше статус повного товариства мають невеликі фірми у сфері професійних послуг (юридичних, аудиторських, медичних тощо).

У товариствах з обмеженою відповідальністю майнова відповідальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли до статутного фонду. Такі партнерства характерні для фірм, які реалізують будівельні проекти, займаються розробленням природних ресурсів, здійснюють операції з нерухомістю та інші види діяльності в капіталомістких сферах.

За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:комерційні, тобто підприємства мають комерційний характер з одержанням прибутку;

некомерційні, до них належить доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства.

За формою власності майна:

приватні, що належать окремим громадянам на правах приватної власності та з правом найму робочої сили;

колективні, що ґрунтуються на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариств або громадської організації;

комунальне, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади;

державні (в т.ч. казенні), засновані на державній власності.

Пит3яких значень надавала поняттю документ наукова школа

Документтознавців під керівництвом К.Г.Мітяєва

З’ясуванню сутності поняття “документ” у XX ст. були присвячені дослідження наукової школи документознавців під керівництвом К.Г. Мітяєва[1]. Ця група науковців надавала поняттю “документ” таких значень:матеріальний результат окремого акта письмового (текстового), образотворчого, звукового, комплексного (документальне кіно), машинного (інформаційно-логічні технічні засоби) первинного документування явищ об’єктивної дійсності та свідомої роботи людини;засіб і спосіб збереження пам’яті про відображені в документах факти, явища, події;засіб і спосіб підтвердження, свідоцтва, встановлення, ідентифікації зафіксованої в документі інформації;засіб і спосіб правового доказу зафіксованих у документі фактів, тобто встановлення певної юридичної сили документа;засіб передачі відбитої в документі інформації в часі і просторі;засіб і спосіб управлінської діяльності, зокрема її докумен- таційного забезпечення;джерело історичних відомостей.Ці змістові складові всебічно відбивають сутність поняття “документ”, виходячи з різних критеріїв, і нібито накладаються один на одного.

Пит4Охарактеризуйте терміни керування документацією, управління документацією, керування документаційними процесами

керування документацією- Комплекс заходів, спрямованих на здійснювання процесів створювання та функціювання службових документів

Управління документацією означає спрощення опису документів шляхом сортування за видами, алфавіту та хронології. Ця функція значно спрощує не лише пошук, а й наступне знищення документів з вичерпаним терміном зберігання.Термінологічний комітет Міжнародної ради архівів дає таке визначення керуванню документації - галузь загального адміністративного керування, спрямована на економне та ефективне створення, користування і зберігання документів протягом їх життєвого циклу. Керування документацією розглядається у контексті інтенсивного використання інформаційних технологій, що забезпечують якісний менеджмент в управлінській сфері. Управління документацією розглядається у міжнародному стандарті як частина системи управління якістю, що базується на вимогах стандартів ISO 9001 та ISO 14001.

Пит5 у чому відмінність між діловодством і документацій ним забезпеченням

Діловодство – це діяльність, що охоплює документування

(створення документів) та організацію роботи з документами: організацію документообігу, використання інформаційно-пошукових систем по документах органу, контроль виконання документів і підготовку документів для передачі в архів.

Документаційне забезпечення управління можна визначити як

діяльність спеціальних працівників або підрозділів по створенню (фіксації та оформленню) документаційної інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій. Співвідношення між д"іловодством" та д"окументаційним забезпеченням управління" полягає в тому, що документаційне забезпечення управління, безумовно, є ширшим за діловодство, яке виконує роль організаційно-правового технологічного інструменту побудови документаційного забезпечення управління. Значення документаційного забезпечення як однієї із сфер управлінської діяльності визначається рядом факторів, і насамперед його універсальністю.

6. Якими основними факторами зумовлені зміни у документаційному забезпеченні управління

Документаційне забезпечення управління можна визначити як

діяльність спеціальних працівників або підрозділів по створенню (фіксації та оформленню) документаційної інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій.

7.Назвіть та охарактеризуйте закони україни згідно яких здійснюється правове регулювання документаційного забезпечення управління ЗАКОН УКРАЇНИ Про документаційне забезпечення управлінняЦей Закон встановлює правові засади документування, організації роботи з документами та їх зберігання на основі новітніх інформаційних технологій з метою забезпечення управлінської діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі – організації) та фізичних осіб, а також визначає основні засади державної політики у сфері документаційного забезпечення управління та організаційну структуру державного управління у цій галузі.

Процес управління базується на підставі документаційного забезпечення, яке в свою чергу повинно мати нормативно-правову базу, а саме: - Положень Конституції України; - законів України; - нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України; - інших методичних документів. Нормативно-методична база документаційного забезпечення управління

охоплює: - законодавчі акти України у сфері інформації, документації та документування; - Укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Уряду, які регламентують питання документаційного забезпечення управління

(ДЗУ); - правові акти органів виконавчої влади (міністерств, відомств, комітетів) як загально галузевого, так і відомчого характеру; - правові акти нормативного та інструктивного характеру;

- методичні документи з діловодства в установі; - державні стандарти на документацію; - уніфіковані системи документів; - класифікатори техніко-економічної і соціальної інформації.

Методичні документи регламентують: технологію створення, обробки, зберігання, використання документів в

установі; - роботу служби діловодства, її структуру, функції, штат, технічне забезпечення

тощо.

8.Охарактеризуйте типову інструкцію з діловодства затвердженою

Постановою КМУ від 30 листопада 2011 року №1242

Ця Інструкція встановлює загальні положення щодо

функціонування структурних підрозділів з діловодства у центральних

органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки

Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - установи), вимоги

до документування управлінської інформації та організації роботи з

документами в установах незалежно від способу фіксації та

відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх

підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Вона встановлює загальні вимоги щодо функціонування служб діловодства, документування управлінської інформації та організації роботи з документами в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі – установи).

Інструкція не передбачає суттєвих змін і новацій у вітчизняній традиції організації діловодства. Водночас деякі положення в Інструкції уточнено, удосконалено і конкретизовано у зв’язку зі змінами в законодавстві, впровадженням ДСТУ 4163–2003 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів” (далі – ДСТУ 4163–2003) та використанням сучасної комп’ютерної і організаційної техніки. Нова Інструкція є типовою. Разом з цим Інструкція не відміняє необхідності розроблення в установах власних інструкцій з діловодства.