
- •Тема 8. Теоретичні основи побудови страхових тарифів
- •8.1. Суть та завдання актуарних розрахунків
- •Залежно від часу складання:
- •8.2. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку
- •8.3. Визначення тарифів за новими видами страхування
- •3. Тарифна брутто-ставка:
- •8.4. Суть та види страхових премій
- •8.5 Методи і приклади обчислення тарифних ставок в особистому страхуванні.
Тема 8. Теоретичні основи побудови страхових тарифів
Питання теми:
Суть та завдання актуарних розрахунків.
Тарифна ставка: структура та методи розрахунку.
Визначення тарифів за новими видами страхування.
Суть та види страхових премій.
Методи та приклади обчислення тарифних ставок в особистому страхуванні.
Розрахунки страхових тарифів в індивідуальній та колективній моделі ризику.
8.1. Суть та завдання актуарних розрахунків
Страхова діяльність, як і будь-який різновид економічної діяльності, пов'язана з витратами. Визначення витрат, необхідних для страхування даного об'єкта, називається актуарними розрахунками.
Поняття "актуарні розрахунки" походить від слова актуарій, що в перекладі з грецької мови означає "скорописець", "обліковець". Сучасне значення поняття "актуарій" — фахівець зі страхової справи, який займається розробкою наукових методів обрахунку тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику і т. ін.
За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок.
Форма, за якою ведеться обрахунок витрат на ведення певного об'єкта страхування, назива-ється актуарною калькуляцією.
За її допомогою можна визначити собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, суму та частку витрат на ведення справи з обслуговування договору страхування.
Актуарні розрахунки у страховій справі ґрунтуються на таких засадах:
страхові події мають імовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;
загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно всієї страхової сукупності;
нерівномірність та імовірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначення їх оптимального розміру;
необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;
необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденцій його руху;
наявність повного або часткового збитку, пов'язаного зі страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;
необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;
потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.
Завдання актуарных розрахунків:
дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;
визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами ризику, так і за всією страховою сукупністю;
математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденцій їх розвитку;
математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;
дослідження норми дохідності капіталу при інвестуванні страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;
визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки.
Класифікація актуарных розрахунків:
за видами страхування:
актуарні розрахунки в майновому
особистому страхуванні
страхуванні відповідальності.
У майновому страхуванні у зв'язку зі значним коливанням ризику актуарні розрахунки передбачають визначення надбавки за ризик. Ця надбавка, як правило, не визначається при актуарних розрахунках за особистим страхуванням, де ризик більш-менш рівномірний;