Тема 8. Теоретичні основи побудови страхових тарифів

Питання теми:

1. Суть та завдання актуарних розрахунків.

2. Тарифна ставка: структура та методи розрахунку.

3. Визначення тарифів за новими видами страхування.

4. Суть та види страхових премій.

5. Методи та приклади обчислення тарифних ставок в особистому страхуванні.

6. Розрахунки страхових тарифів в індивідуальній та колективній моделі ризику.

8.1. Суть та завдання актуарних розрахунків

Страхова діяльність, як і будь-який різновид економічної діяльності, пов'язана з витратами. Визначення витрат, необхідних для страхування даного об'єкта, називається актуарними розрахунками.

Поняття "актуарні розрахунки" походить від слова актуарій, що в перекладі з грецької мови означає "скорописець", "обліковець". Сучасне значення поняття "актуарій" — фахівець зі страхової справи, який займається розробкою наукових методів обрахунку тарифних ставок, резервів, премій, розміру страхового ризику і т. ін.

За допомогою актуарних розрахунків визначається частка участі кожного страхувальника в створенні страхового фонду, тобто розмір тарифних ставок.

Форма, за якою ведеться обрахунок витрат на ведення певного об'єкта страхування, назива-ється актуарною калькуляцією.

За її допомогою можна визначити собівартість послуги страховика, страхові платежі, розмір страхового ризику, суму та частку витрат на ведення справи з обслуговування договору страхування.

Актуарні розрахунки у страховій справі ґрунтуються на таких засадах:

• страхові події мають імовірний характер, що мусить впливати на величину страхових платежів;

• загальна закономірність тут проявляється через сукупність відокремлених страхових випадків, що зумовлює необхідність розрахунку собівартості страхової послуги стосовно всієї страхової сукупності;

• нерівномірність та імовірний характер подій, що підлягають страхуванню, зумовлюють необхідність формування спеціальних резервів, які перебувають в розпорядженні страховика, а також визначення їх оптимального розміру;

• необхідність прогнозування сторнування (зменшення страхового портфеля) договорів та експертного оцінювання їхньої величини;

• необхідність дослідження норми позичкового процента впродовж певного проміжку часу та виявлення тенденцій його руху;

• наявність повного або часткового збитку, пов'язаного зі страховим випадком, зумовлює необхідність вимірювання його величини та здійснення його розподілу в просторі та в часі за допомогою спеціальних таблиць;

• необхідність дотримання еквівалентності між страховими внесками страхувальника та страховим забезпеченням з боку страховика;

• потреба у виділенні групи ризику в межах даної страхової сукупності.

Завдання актуарных розрахунків:

• дослідження та групування ризиків у межах страхової сукупності;

• визначення математичної імовірності настання страхового випадку, обчислення частоти і міри складності наслідків спричинених збитків як за групами ризику, так і за всією страховою сукупністю;

• математичне обґрунтування необхідних витрат на ведення страхової справи та прогнозування тенденцій їх розвитку;

• математичне обґрунтування необхідних резервних фондів страховика, а також джерел та способів їх формування;

• дослідження норми дохідності капіталу при інвестуванні страховиком зібраних страхових внесків, а також тенденцій її зміни протягом певного часового інтервалу;

• визначення залежності між величинами процентної ставки та брутто-ставки.

Класифікація актуарных розрахунків:

1. за видами страхування:

• актуарні розрахунки в майновому

• особистому страхуванні

• страхуванні відповідальності.

У майновому страхуванні у зв'язку зі значним коливанням ризику актуарні розрахунки передбачають визначення надбавки за ризик. Ця надбавка, як правило, не визначається при актуарних розрахунках за особистим страхуванням, де ризик більш-менш рівномірний;