
- •Вступ. Пояснювальна записка до
- •Мета та завдання курсу
- •1.4. Вимоги до зань і умінь студентів
- •1.5. Форми контролю, зміст поточного і
- •2. Вимоги до виконання і оформлення курсового проекту
- •2.1. Загальні положення
- •2.1. Скорочення у тексті
- •2.2. Методичні рекомендації до змісту пояснювальної записки
- •2.3. Вимоги до оформлення курсового проекту
- •3. Вибір та затвердження теми курсового проекту
- •4. Орієнтовні теми курсових проектів з дисципліни «Охорона та раціональне використання атмосферного повітря»
- •4.1. Варіанти завдань до розрахункової частини курсового проекту з дисципліни «Охорона і раціональне використання атмосферного повітря»
- •Розділ 1.Загальна характеристика харчових виробництв
- •1.1. Харчування та харчові продукти
- •1.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
- •Розділ 3. Проблеми охорони атмосферного повітря на ват “Волиньхолдінг”
- •3.1. Кліматичні умови місцевості на якій знаходиться підприємство
- •3.2. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин
- •Розділ 4. Розрахункова частина
- •4.1. Розрахунок сукупної концентрації спільного компоненту (ск) за речовинами – забруднювачами для підприємства
- •Література
- •Додаток 1. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) та нормативи гдк
- •1. Загальні положення
Розділ 1.Загальна характеристика харчових виробництв
1.1. Харчування та харчові продукти
Харчування є основною умовою існування людей, оскільки з їжею організм людини отримує все необхідне для побудови клітин та тканин організму, а також поповнює витрати енергії на виконання всіх видів життєдіяльності. Крім того, з їжею в організм людини надходять регулятори життєдіяльності та резервні матеріали. В зв'язку з цим, нормальне харчування повинне забезпечити необхідну кількість енергії та матеріалу для відновлення структури організму. Їжа повинна бути повноцінною і містити в своєму складі білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та воду, достатні за калорійністю для покриття витрат енергії людини. Крім того, відповідно до сучасних уявлень про раціональне харчування, їжа повинна містити в собі регулятори фізіологічної діяльності людини, в тому числі й баластні речовини. Основні компоненти їжі — білки, жири та вуглеводи за науковими рекомендаціями повинні співвідноситися як 1:1:4, а середня добова потреба людини в цих компонентах складає відповідно 100, 100 та 400 г. При окисленні 1 г білка виділяється 16,7, жиру — 37,7, а вуглеводів — 15,7 джоулів енергії. Всі речовини, які входять до складу харчів, розподіляються на органічні (білки, жири, вуглеводи, харчові кислоти, вітаміни, ферменти) та мінеральні (вода, мікро- та макроелементи).
Склад білків. Білки розподіляють на прості, що складаються із амінокислот, та складні — із амінокислот і небілкової частки, яка може бути визначена або показана нуклеїновими кислотами, фосфором, вуглеводами, ліпідами та ін. Харчову цінність білків визначає їх біологічна цінність, тобто відповідність амінокислотного складу білка, складу білків тіла людини та травленню в залежності від фізико-хімічних властивостей білка та засобу обробки харчового продукту.
…………………………………… ( і так далі)
1.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
Основними видами первинної сировини для одержання виробів є продукти рослинного та тваринного похождения: (фрукти, овочі, ягоди, м'ясо, молоко, какао-боби, кавові зерна), а також деякі мінеральні продукти (сіль, сода, синтетичні барвники т.і.). Використовуються як вторинна сировина деякі готові вироби харчових виробництв (борошно, цукор, вершкове масло, виноматеріали, дріжджі і т.ін.).
Сировину для виробництва харчових продуктів класифікують за різними ознаками: за вмістом певних харчових речовин (вуглеводоутримуючі, жирові, білкові, мінеральні, ефіроолійні); первинного (зерно) та вторинного (борошно) походження, засобом їх переробки та зберігання, вмістом вологи, наявністю шкідливих для здоров'я людини речовин, здатністю зберігатися в звичайних та штучних умовах і т.д.
……………………………………
Розділ 2. Проблеми охорони атмосферного повітря на харчовому виробництві
Тропосфера становить 80% маси атмосфери, а її межі сягають 16-18 км, вище – стратосфера (до 50 км). Охороні від забруднень підлягають нижні шари атмосфери, найнеобхідніші для життєдіяльності людини та біосфери в цілому.
Зростання харчового виробництва активізувало вплив господарської діяльності на екологічні системи і призвело до забруднення повітря. Особливо різко це посилилось в ХХ ст., в якому тільки за 70 років збільшилось виробництво зернових і зернобобових культур в 3,4 рази.
……………………………………