2.1. Загальні положення

Курсовий проект є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок із дисципліни "Охорона і раціональне використання атмосферного повітря" та виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання, їх застосування в розробці та проведенні екологічного моніторингу стану атмосферного повітря.

У пояснювальній записці до курсового проекту студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних заданих умовах. У зв'язку з цим робота виконусться згідно із завданням викладача, який передбачає вихідні дані, згідно з якими студент розробляє методику проведення моніторингу стану атмосферного повітря з врахуванням законодавчих актів та нормативних документів, проводить відповідні кореляційні та регресійні розрахунки, робить висновки про екологічний стан та формулює пропозиції для його покращення чи стабілізації.

Виконання курсового проекту передбачає:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за період вивчення дисципліни;

- оволодіння методиками теоретичного та експериментального дослідження при проведенні еколого-моніторингових робіт;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт;

- оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення стану підготовки студента для самостійної роботи, викладу матеріалу та вміння захищати свою роботу перед викладачем.

Головне завдання майбутнього еколога з цієї дисципліни - рекомендувати правильно підібрану методику проведення моніторингу стану атмосферного повітря, вміти оцінювати екологічний стан певної території і передбачати наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище даного промислового об’єкту.

2.1. Скорочення у тексті

При необхідності після змісту можна ввести розділ „Загальноприйняті скорочення", які будуть використовуватися в тексті. Скорочення подавати в алфавітному порядку.

Наприклад

Гранично допустима концентрація (ГДК) - це максимальна концентрація забруднюючих речовин у природних об'єктах, перевищення якої буде шкідливим для живих організмів.

………………

Методичні рекомендації, розроблені з врахуванням новітніх досягнень організації еколого-моніторингових та оціночних робіт, висвітлюють питання, що дають змогу студентам визначити інтенсивність антропогенного навантаження на навколишнє середовище, а також обґрунтувати заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації.

2.2. Методичні рекомендації до змісту пояснювальної записки

Пояснювальна записка до курсового проекту повинна складатися зі змісту, вступу, окремих розділів та підрозділів (параграфів), висновків, додатків та переліку посилань (списку використаних джерел). Останній розділ пояснювальної записки – розрахунковий. Кількість теоретичних розділів, у яких розкривається тема проекту, може бути довільною, але рекомендується узагальнити матеріал та обмежитись 3-4 розділами. У кінці пояснювальної записки подаються загальні висновки. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу проведених досліджень з вивчення позитивних і негативних наслідків впливу на атмосферне повітря даних технологічних процесів, а також не реалізованих можливостей;

- перелік технологічних прийомів, спрямованих на покращення екологічного стану об'єкта досліджень.

Висновки рекомендується починати словами: "проведені розрахунки", "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено", "в результаті", "запропоновано" і т.д. Обсяг висновків - 1-2 сторінки.

Висновки повинні бути структуровані (розбиті на пункти 1, 2, 3 і т.д.).

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерела за текстом роботи або в алфавітному порядку. В перелік включаються лише ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання проекту. Посилання на використане джерело робиться в тексті пояснювальної записки безпосередньо після використаних матеріалів чи перед їх використанням у квадратних дужках. Наприклад, „За даними [ 6 ] побудуємо графіки взаємозв’язку…” або „ ….. текст ….. [ 2, 9] „.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для оформлення курсового проекту. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків, які підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент повинен довести вірогідність вихідних даних та виконання розрахунків, а також підсилити аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсовий проект повинен відповідати певним вимогам за стилем викладання матеріалу. Формування розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відповідати сутності та змісту питань, що розглядаються.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів, не бути перевантаженим. Використовувати загальноприйняті скорочення, в іншому випадку обов'язково подавати їх розшифрування. Не допускається просте переписування літературних джерел, цитування без посилання.

У тексті не повинно бути виразів: "я вважаю", "мені здається", „у нас прийнято"... Замість них рекомендується: "на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз"