
- •Вступ. Пояснювальна записка до
- •1.1. Загальні положення
- •Мета та завдання курсу
- •1.3. Зв’язки між дисциплінами
- •1.4. Вимоги до зань і умінь студентів
- •1.6. Форми контролю, зміст поточного і
- •2.Тематика, завдання та розрахункові методики до практичних робіт модуль 1
- •2.1. Практична робота №1. Поняття про будову, фізико-хімічні властивості атмосфери та склад атмосферного повітря
- •Теоретичні положення
- •Погода і клімат
- •Склад атмосферного повітря
- •Водяна пара в повітрі
- •Тиск водяної пари і відносна вологість
- •Зміна хімічного складу повітря з висотою
- •Розподіл озону в атмосфері
- •Аерозолі в атмосфері
- •Атмосферний тиск
- •Температура повітря
- •Щільність (густина) атмосферного повітря
- •Зміни атмосферного тиску з висотою
- •Вертикальний розподіл температури повітря
- •Тропосфера
- •Стратосфера і мезосфера
- •Термосфера й екзосфера
- •2.2. Практична робота №2. Розрахунок сукупної концентрації спільного компоненту (ск) за речовинами – забруднювачами у викидах підприємства
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •Основні етапи визначення сукупної концентрації (ск) азоту:
- •Розрахунок сукупної концентрації спільного компонента (ск) за речовинами-забруднювачами для підприємства
- •Розв’язання
- •2.3. Практична робота №3. Вивчення Порядку розробки і затвердження нормативів гранично-допустимих викидів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами
- •2.4. Практична робота № 4. Розрахунок проекту гдв за речовинами – забруднювачами
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •Основні етапи розрахунку проекту гдв:
- •Обчислення с (фактичної концентрації речовини у викидах підприємства):
- •Розрахунок m I n (проміжних параметрів, у відповідності з якими вибирається формула для розрахунку гдв).
- •4.Розрахунок Xm (відстані максимальної концентрації речовини-забруднювача, м) :
- •5. Обчислення проектного значення гдв:
- •Приклад розрахунку
- •Висновки:
- •2.5. Практична робота № 5. Розрахунок кнп (категорії небезпечності підприємства) для промислового об’єкта
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •Категорія небезпечності підприємства та допустима ширина сзз залежно від граничного значення кнп
- •Гдк с.Д. І класи небезпечності поширених речовин-забруднювачів
- •Гдк деяких шкідливих речовин (і клас небезпеки) в атмосфері населених пунктів, мг/м3
- •Розрахунок коефіцієнта небезпечності категорії підприємства (кнп) для промислового підприємства приклад
- •Модуль 2
- •2.6. Практична робота № 6. Розрахунок оптимальної висоти джерела викиду (труби чи витяжного каналу вентиляційної системи) для промислового об’єкта
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •2.7. Практична робота № 7. Розрахунок основних параметрів та побудова індикатриси розсіювання викидів від стаціонарного джерела
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •2.8. Практична робота № 8. Розрахунок суми муніципальних платежів за газоподібні викиди підприємства
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •Приклад розрахунку
- •2.9. Практична робота № 9. Еколого-економічні розрахунки в галузі природокористування. Визначення нормативів плати за викиди забруднюючих речовин
- •Методика розрахунку, теоретичні положення
- •Приклад розрахунку
- •2.10. Практична робота № 10. Аналіз екологічного стану повітряного басейну над територією України. Побудова і аналіз карти атмосферних забруднень
- •Теоретичні положення
- •3. Варіанти завдань до виконання практичних робіт
- •Модуль 1
- •Модуль 2
2.9. Практична робота № 9. Еколого-економічні розрахунки в галузі природокористування. Визначення нормативів плати за викиди забруднюючих речовин
ЗАВДАННЯ
1. Ознайомитись з методикою розрахунку нормативів плати за викиди забруднюючих речовин промисловим підприємством, законспектувати основні положення.
2. За даними свого варіанту розрахувати значення нормативних базових платежів за викиди (задача 1).
3. Розрахувати обсяги викидів забруднюючих речовин на основі відомих базових платежів за забруднення (задача 2).
Висновок: У чому полягає роль та значення нормативних платежів за забруднення довкілля? На основі яких вихідних даних вони розраховуються?
Методика розрахунку, теоретичні положення
В Україні, у відповідності до норм екологічного законодавства, в галузі нормування та контролю викидів забруднюючих речовин діє загальне правило: „хто забруднює – той платить”. Тому основним методом еколого-економічного нормування є встановлення плати за умовну одиницю викидів. У випадку газоподібних викидів (забруднення атмосферного повітря) норма плати встановлюється за викиди 1 тонни речовини-забрудника в розрахунку на рік. Базові нормативи плати встановлюються Мінекології та затверджуються як єдині для підприємств і організацій усіх форм власності. В Україні діє Положення про базові нормативи плати за забруднення (1996 р., Мінекобезпеки), згідно з яким даються таблиці та методика розрахунку у даній практичній роботі.
Практичну роботу умовно розіб’ємо на два етапи (задача 1 і задача 2)
ЗАДАЧА 1. Розрахунок сумарної норми плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферу з урахуванням базової норми плати та класу небезпечності речовини.
ЗАДАЧА 2. Розрахунок орієнтовного обсягу викидів на основі відомої норми плати за викиди.
Методика розрахунку
Задача 1
1 етап. Для розрахунку обсягу сумарних викидів на підприємстві за рік враховують тривалість робочого часу, протягом якого здійснюється емісія. Приймемо, що дане підприємство працює 300 робочих днів, робота його проходить в дві зміни, робочий день становить 8 год (1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с).
Ці параметри візьмемо до уваги при перерахунку величини емісії в т/рік, коли відомий обсяг викидів в г/с по кожній речовині-забруднювачу. Обсяг викидів приймемо рівним розрахованому у попередній практичній роботі № 4 показникові ГДВ (див. варіант завдання). Обсяг викидів (річний) становитиме:
ОВріч.і = ГДВі * 300*2*8*60*60*10- 6, т/рік
Примітка: коефіцієнт 10-6 використовується для переведення грам у тонни.
Річна норма плати для підприємства визначається з урахуванням базового нормативу плати за 1 тонну даної речовини-забруднювача (див. таблиці 9.3 та 9.4):
НПріч.і = ОВріч.і * НПбазова і, грн/рік
Примітка: НПбазова - показник, що вибирається для даної речовини з таблиць 9.3 або 9.4.
Сумарна річна норма плати для підприємства визначається як сума норми плати за викиди кожної речовини-забрудника, що міститься у викидах підприємства:
НПсумар. = НПріч.1 + НПріч.2 +... НПріч.n .
2 етап. Окремо розраховується норма плати за клас речовини-забруднювача:
НПклас забр. = ОВріч.і * НПбаз. клас. забр. і, грн/рік,
де показник НПбаз. клас. забр. і шукається за таблицею 9.1 для кожної речовини, залежно від її класу небезпечності. Клас небезпечності поширених речовин-забруднювачів наводився у таблицях 5.4 і 5.5 (див. практичну роботу № 5, по КНП і СЗЗ).
Сумарна річна норма плати за клас забруднення для підприємства визначається як сума норми плати за викиди кожної речовини-забрудника, що міститься у викидах підприємства:
НПсум. клас забр. = НПклас забр.1 + НПклас забр.2 +... НПклас забр.n .
3 етап. Далі розраховується норма плати в залежності від ГДК вихідної речовини – забрудника. При цьому враховують, що, теоретично, чим меншим є значення ГДК по даній речовині, тим небезпечнішою є ця речовина як забрудник навколишнього середовища.
НПГДК = ОВріч.і * НПбаз. ГДК і, грн/рік,
де показник НПбаз. ГДК і шукається за таблицею 9.2 для кожної речовини, залежно від величини її ГДК. Значення ГДК поширених речовин-забруднювачів наводився у таблицях 5.4 і 5.5 (див. практичну роботу № 5).
Сумарна річна норма плати за клас ГДК для підприємства визначається як сума норми плати за викиди кожної речовини-забрудника, що міститься у викидах підприємства:
НПсум. ГДК = НПГДК 1 + НПГДК 2 +... НПГДК n .
4 етап. Загальна сума річних екологічних платежів (ЕНП – екологічна норма плати) даного підприємства розраховується як сума показників, визначених у на етапах 1-3:
ЕНП = НПсумар. + НПсум. клас забр. + НПсум. ГДК .
Задача 2
У деяких випадках виникає необхідність провести зворотній розрахунок: при відомій сумі річних платежів даного підприємства визначити величину емісії (викидів), що здійснює підприємство за одиницю часу в атмосферу. Приклад такого розрахунку розглянемо далі, враховуючи ті самі вихідні параметри роботи підприємства, що і в попередній задачі (приймаємо, що дане підприємство працює 300 робочих днів, робота його проходить у дві зміни, робочий день становить 8 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с).
Величина емісії (проектне значення ГДВ) обчислюється за формулою:
ГДВі = НПріч.і * 106 / 300*2*8*60*60 , г/с
Таблиця 9.1
Базові нормативи плати за 1 т речовини-забруднювача за класами небезпечності
Клас небезпечності |
Базовий норматив плати, гр./т |
І |
281,0 |
ІІ |
87,0 |
ІІІ |
13,0 |
ІV |
3,0 |
Таблиця 9.2
Базові нормативи плати за 1 т речовини-забруднювача в залежності від ГДК речовини
ГДК речовини, мг/м3 |
Базовий норматив плати, гр./т |
< 0,0001 |
16 052,0 |
0,0001-0,001 |
1375,0 |
0,001-0,01 |
190,0 |
0,01-0,1 |
53,0 |
0,1-10,0 і більше |
2,0 |
Таблиця 9.3
Базові нормативи плати за 1 т речовини-забруднювача для окремих сполук
Речовина |
Базовий норматив плати, грн./т |
Алюмінію оксиди |
29,0 |
Аміак |
10,0 |
Оцтовий альдегід |
116,0 |
Неорганічні сполуки міді |
768,0 |
Натрію біхромат |
1431,0 |
Кислота плавикова (НF) |
131,0 |
Дим етил сульфід |
13,0 |
Миш’як |
141,0 |
Заліза хлорид |
617,0 |
Кобальту сульфат |
1697,0 |
Кислота валеріанова |
65,0 |
Стирол |
389,0 |
Оксиди хрому |
1431,0 |
Етилацетат |
10,0 |
Нітрохлорбензол |
193,0 |
Таблиця 9.4
Нормативи плати за 1 т речовини-забруднювача стаціонарними джерелами (доповнення таблиці 5.3)
Речовина-забруднювач |
Базовий норматив плати, грн/т |
Аміак, нітрати |
10 |
Ацетон |
20 |
Бензпірен |
67 871 |
Бутилацетат |
12 |
Вуглеводні |
3 |
Сполуки фтору |
132 |
Сірководень |
171 |
Карбон сульфід |
111 |
Манган і його сполуки |
1376 |
Нікель і його сполуки |
2150 |
Озон |
53 |
Оксид карбону (ІV) |
2 |
Оксид карбону (ІІ) |
117 |
Оксиди нітрогену |
53 |
Оксиди ванадію |
199 |
Ртуть і її сполуки |
2260 |
Свинець і його сполуки |
2260 |
Оксиди сірки |
53 |
Спирт Н-бутиловий |
53 |
Сполуки кадмію |
422 |
Стирол |
389 |
Тверді завислі речовини (силікати, карбонати) |
2 |
Фенол |
242 |
Формальдегід |
132 |
Сильні кислоти |
28 |
Хром і його сполуки |
1431 |
Метан і металовмісні сполуки |
27 |
Фреони |
1272 |