
- •Протокол лабораторної роботи № 1-1 Вивчення законів збереження енергії та імпульсу для зіткнення куль
- •Робота 1.1. Вивчення законів збереження енергії та імпульсу за зіткнення куль Теоретична довідка
- •Мета: на прикладі зіткнення куль перевірити закони збереження; розрахувати коефіцієнт розсіювання енергії та співвідношення мас куль. Устаткування:
- •Теоретичні основи експерименту
- •Експериментальні подробиці
- •Завдання
- •Обробка результатів екперименту
- •Контрольні запитання:
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут”
Протокол лабораторної роботи № 1-1 Вивчення законів збереження енергії та імпульсу для зіткнення куль
Виконав:
Студент 1 курсу, ФТІ
Група ФБ-22
Клоченок Р.
Перевірив:
Тараненко Ю.О.
Київ 2013
Робота 1.1. Вивчення законів збереження енергії та імпульсу за зіткнення куль Теоретична довідка
Рухаючись, тіла часто зіткаються одне з одним. При зіткненні обидва тіла деформуються, при цьому та кінетична енергія, що її мали тіла до зіткнення, частково або повністю переходить у потенціальну енергію пружньої деформації і внутрішню енергію тіл. Розрізняють два граничні види удару – абсолютно пружній і абсолютно непружній.
Розглянемо ці процеси на прикладі пружнього та непружнього зіткнення в одновимірному просторі. Це значно спростить математичні викладки, не змінюючи суті. Спрощення стосується швидкості, яка в одновимірному просторі є скаляр. Звичайно, в загальному випадку швидкість – це вектор.
Рис. 1.1.
Припустимо, два тіла з масами m1 і m2 рухаються назустріч одне одному (рис. 1.1) із швидкостями v1 і v2, відповідно. Після непружнього зіткнення вони утворюють одне тіло масою m1 + m2, яке рухається із швидкістю v. Із закону збереження імпульсу:
m1v1 — m2v2 = (m1 + m2)v. |
(1) |
Звідси знаходимо швидкість тіл після зіткнення:
v = (m1v1 — m2v2)/(m1 + m2). |
(2) |
При непружньому зіткненні має місце лише закон збереження імпульсу. Механічна енергія при цьому не зберігається. Дійсно, повна механічна енергія системи перед зіткненням дорівнює сумі кінетичних енергій кожного з тіл:
EПОЧ
|
(3) |
Механічна енергія після зіткнення визначається як
EКІНЦ |
(4) |
При написанні другої рівності в формулі (4) ми скористалися співвідношенням (2). Відновлення механічної енергії зручно характеризувати за допомогою коефіцієнту К, який визначається як відношення ЕКІНЦ/ЕПОЧ. Приймаючи до уваги (3), (4), отримуємо
|
(5) |
Формула (5) вказує на те, що коефіцієнт відновлення механічної енергії при непружньому ударі завжди менше одиниці. У випадку, коли одне з тіл, скажімо, перше, до зіткнення було нерухомим (тобто v1 = 0), К визначається лише співвідношенням мас тіл:
|
(6) |
У випадку рівних мас (m1 = m2) та ненульових початкових швидкостей:
|
(6а) |
Рис.
1.2.
Абсолютно пружнім називають удар, при якому механічна енергія системи зберігається. При пружньому зіткненні тіла спочатку деформуються і їх кінетична енергія переходить у потенціальну енергію пружньої деформації. Потім тіла відновлюють свою форму і відштовхуються одне від одного, при цьому енергія пружньої деформації знов переходить у кінетичну. Рух тіл після пружнього зіткнення визначається законами збереження імпульсу та кінетичної енергії. Розглянемо центральне зіткнення двох тіл, що рухаються назустріч одне одному із швидкостями v10 і v20 (Рис. 1.2). Якщо тіла рухаються тільки поступально і не обертаються, то рівняння збереження енергії та імпульсу мають вигляд:
|
(7) |
|
(8) |
де v1 і v2 — швидкості тіл після зіткнення і вважається, що після зіткнення тіла рухаються вздовж тієї ж прямої, що і перед зіткненням. Перепишемо рівняння (7), (8) у такому вигляді:
|
(7а) |
|
|
(8а) |
Порівнюючи (7а) та (8а), приходимо до висновку, що
|
(9) |
З (8а) та (9) легко визначити швидкості обох тіл після зіткнення:
|
(10) |
У випадку, коли перше тіло до зіткнення перебувало у стані спокою (v10 = 0), формула (10) приймає вигляд:
|
(11) |
Формула (11) вказує на те, що при рівних масах (m1 = m2) тіла після зіткнення обмінюються швидкостями, тобто після зіткнення друге тіло зупиняється, а перше тіло рухається із швидкістю v20, яку мало друге тіло до зіткнення. Чим більша різниця між масами тіл, тим менша швидкість першого і більша швидкість другого тіла після зіткнення.