3. Підстав виникнення зобов'язань
Договори. Як і будь-які цивільні правовідносини, зобов'язання виникають на основі певних юридичних фактів які прийнято називати підставами виникнення зобов'язань. У основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати найрізноманітніші юридичні факти. Разом з тим серед всіх можливих підстав виникнення зобов'язань законодавство особливо виділяє договір.. Це не випадково. Зобов'язання встановлюються між певними особами. Тому цілком природно, що зобов'язальне правовідношення найчастіше встановлюється за волею осіб, що беруть у ньому участь, вираженій в договорі. Такий спосіб формування зобов'язань в найбільшій мірі відповідає потребам розвитку економічного обороту. Через це більшість зобов'язань, що існують в нашому суспільстві, відносяться до договірного типу.
Підставою виникнення зобов'язань можуть бути самі різні договори. Так, ЦК передбачає можливість укладення договорів купівлі-продажу, міни, дарування, ренти, оренди, найму житлового приміщення, підряду, перевезення, страхування, доручення, комісії, зберігання і т.д. Разом з тим зобов'язання можуть виникати і з договорів, хоч і не передбачених цивільним законодавством, але що не суперечать йому.
Односторонні правоичини. Поряд з договорами підставою виникнення зобов'язань можуть служити і односторонні правочини. У цих випадках суб'єкт цивільного права шляхом односторонньо волевиявлення або розпоряджається своїм суб'єктивним право або покладає на себе суб'єктивний обов'язок, наділяючи тим самим іншу сторону в зобов'язальному правовідношенні відповідним суб'єктивним правом. До таких односторонніх правочинів належать заповідальний відказ, публічна обіцянка нагороди і деякі інші правочини, як передбачені, так і не передбачені законом, але що не суперечать йому.
Включення в число підстав виникнення зобов'язань разом з договорами односторонніх правочинів не суперечить основним засадам цивільного законодавства. Разом з договорами вони дозволяють в найбільшій мірі юридично забезпечити необхідні для учасників товарно-грошових відносин незалежність і самостійність.
Адміністративні акти. Підставою виникнення зобов'язань можуть служити і адміністративні акти. При цьому зміст зобов'язання, що виникає з адміністративного акту, визначається цим актом. Включення адміністративних актів в арсенал цивільного права багато в чому було обумовлене адміністративними методами управління, що впроваджувалися протягом тривалого періоду часу в нашу економіку. Проте випадки виникнення зобов'язань безпосередньо з адміністративних актів зустрічалися досить рідко навіть в період панування командно-адміністративної системи. Найбільш типовим для цього періоду прикладом є зобов'язання постачання продукції на експорт, що виникає на основі наряду-замовлення, що видається експортним об'єднанням постачальникові.
Ще рідкіснішими є випадки встановлення зобов'язань безпосередньо з адміністративних актів в даний час. Проте можливість встановлення зобов'язального правовідношення на основі адміністративного акту передбачена і новим ЦК. У відповідності с п. 4 ст. 11 ЦК цивільні права і обов'язки виникають з актів державних органів і органів місцевого самоврядування, які передбачені законом як підстава виникнення цивільних прав і обов'язків. Так, розподіл в адміністративному порядку комунальної житлової площі, що зберігся в наші дні, обумовлює виникнення зобов'язання на основі виданого місцевою адміністрацією ордера на житлове приміщення. Через це зобов'язання житлово-експлуатаційна організація зобов'язана укласти з володільцем ордера договір соціального найму житлового приміщення, вказаного в ордері.
Складний юридичний склад. Значно частіше як підстава зобов'язання виступає складний юридичний склад, що включає адміністративний акт і укладений на його основі договорі. Так, в наведеному вище прикладі саме житлове зобов'язання виникне з складного юридичного складу: ордера і укладеного на його основі договору соціального житлового найму. Для виникнення і існування зобов'язань в таких випадках потрібна наявність обох юридичних фактів — і адміністративного акту, і договору. За відсутності будь-якого з них не може виникнути, а згодом і існувати зобов'язальне правовідношення. Тому при зміні або відміні адміністративного акту відповідно змінюється або припиняється і зобов'язальне правовідношення. Так, у разі визнання за рішенням суду недійсним ордера на житлове приміщення припиняється і житлове зобов'язання, в основі якого лежав даний ордер, і укладений відповідно до нього договір. Дія адміністративного акту в складному юридичному складі виявляється перш за все в тому, що він юридично зобов'язує сторони (або одну із сторін) укласти договір на умовах, вказаних в адміністративному акті. Тому зміст зобов'язання в таких випадках зумовлюється разом із законом не тільки договором, але і адміністративним актом, на основі якого він виникає.
Складний юридичний склад може включати не тільки адміністративні акти і договори, але і інший набір юридичних фактів. Так, зобов'язання купівлі-продажу державного підприємства, що приватизується, може виникати з проведеного аукціону і укладеного на основі його результатів договору купівлі-продажу державного підприємства, що приватизується.
Спричинення шкоди (делікти) і інші неправомірні дії. Договори, односторонні правочини і адміністративні акти є правомірними діями, що покликані сприяти розвитку економічного обороту. Здійснення ж неправомірних дій у сфері економічного обороту перешкоджає його нормальному функціонуванню. В цілях усунення негативних наслідків, викликаних вказаними неправомірними діями, закон пов'язує з ними виникнення особливого виду зобов'язань.
За ст. 1166 ЦК шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, в повному обсязі. Як підстава виникнення таких зобов'язань виступають самі неправомірні дії (делікти), тому зобов'язання, що виникають на їх підставі прийнято називати деліктними зобов'язаннями. Хоча деліктні зобов'язання і виникають з неправомірних дій, направлені вони на досягнення правомірного результату — відновлення порушеного майнового становища учасників економічного обороту.
На досягнення такого ж результату направлені і зобов'язання, що виникають унаслідок безпідставного збагачення (ст. 1212 ЦК)
Інші дії громадян і юридичних осіб. В основі зобов'язальних правовідносин можуть лежати також інші дії громадян і юридичних осіб. Наприклад, відповідно до правил, закріплених главою 79 ЦК, особа, що діє в чужому інтересі без доручення, зокрема з метою запобігання шкоді особи або майну іншої особи, за певних умов набуває права на відшкодування понесених їм необхідні витрат і іншого реального збитку. В даному випадку зобов'язання виникає з правомірної дії з попередження збитку. Проте ця дія не є правочином або адміністративним актом. Тому воно належить до інших дій громадян і юридичних осіб. При цьому цивільне законодавство передбачає можливість встановлення зобов'язань і з інших дій громадян і юридичних осіб, які прямо не передбачені законом і іншими правовими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки (п. 1 ст. 11 ЦК).
Події. Зобов'язальні правовідносини можуть породжуватися подіями, тобто такими юридичними фактами, які не залежать від волі людей. Найчастіше подія веде не до виникнення зобов'язання, а лише породжує в рамках даного зобов'язання певні права і обов'язки сторін. Так, настання такого страхового випадку, як повінь, спричиняє за собою обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування особі, майно якої застраховане від повеней, і право останнього вимагати від страховика виплати йому цього відшкодування.