65

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ СТВ В ОРГАНІЗАЦІЇ…………………...7

1. Теоретичні основи становлення та розвитку соціально - трудових відносин в організації……………………………………………………7

2. Суть та класифікація методів регулювання соціально-трудових відносин………………………………………………………………….12

3. Нормативно-правове забезпечення регулювання соціально-трудових відносин в організації…………………………………………………...15

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В

ПОП «ім. Войкова»………………………………………………………………..21

2.1. Організаційно-економічна характеристика ПОП «ім. Войкова»…….21

2.2. Оцінка стану соціально-трудових відносин в ПОП «ім. Войкова».....32

2.2.1. Внутрішньогосподарське нормативне забезпечення регулювання СТВ ПОП «ім. Войкова»……………………………………………………….…..39

2.3. Оцінка ефективності діючої системи СТВ у ПОП «ім. Войкова»…...44

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В ПОП «ім. Войкова»……………………………………………..49

3.1. Удосконалення нормативного забезпечення регулювання СТВ ПОП «ім. Войкова»……………………………………………………………………….49

3.2. Оцінка можливостей використання сучасних методів регулювання СТВ у ПОП «ім. Войкова»………………………………………………………...53

3.3. Очікувані результати вдосконалення системи соціально-трудових відносин в ПОП «ім. Войкова»…………………………………………………....56

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇЇ…………………………………………………..60

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..64

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………65

ВСТУП

Соціально-трудові відносини є ключовим елементом будь-якої економічної системи, "серцевиною" усього комплексу суспільних відносин, оскільки саме від їх характеру та досконалості безпосередньо залежать якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес. За рівнем розвитку соціально-трудових відносин можна судити про міру соціалізації відносин між працею та капіталом, рівень демократизації суспільства і соціальної орієнтованості економічної системи, досконалість суспільного буття загалом.

За загальною редакцією О.А. Грішнової соціально-трудові відносини — це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцями (суб'єктами і органами, що їх представляють) за участі держави (органів законодавчої і виконавчої влади), які пов'язані з наймом працівників, використанням та оплатою їхньої праці, відтворенням робочої сили і спрямовані на забезпечення соціальної злагоди, високого рівня та якості життя працівників, високої ефективності роботи підприємств [6].

Вирішенню проблем, які стосуються розвитку та регулювання соціально-трудових відносин в Україні, присвячено багато досліджень, зокрема В.М.Ковальової [12], В.М. Гриньової, Ю.Г. Шульги [4], Г.М Азаренкова., [1] та ін.

Так, А.М. Колот досліджує трансформаційні процеси, що відбуваються у соціально-трудових відносинах, надає рекомендації щодо вирішення проблеми оптимізації відносин між роботодавцями та найманими працівниками [15].

Актуальним для сьогодення є дослідження впливу соціально-трудових відносин на індекс людського розвитку, що аналізується у публікаціях Д.П. Богині [4].

Разом з тим засади формування соціально-трудових відносин ринкового типу досліджені ще недостатньо, а саме потребують наукового обґрунтування інституційні основи формування соціально-трудових відносин ринкового типу та проблеми їх регулювання.

Актуальність теми курсової роботи полягає у тому, що створення сучасної системи управління соціально трудовими відносинами є найважливішою проблемою сьогодення і найближчого майбутнього української держави, основою економічного розвитку країни у відповідних пріоритетних галузях економіки.

Формування нових відносин власності, корпоратизація більшості підприємств обумовлюють необхідність вироблення нових підходів до формування структур управління соціально-трудовими відносинами.

Ці відносини охоплюють широке коло питань — від соціально-економічних аспектів майнових відносин до системи організаційно-економічних і правових інститутів, пов’язаних з колективними та індивідуальними переговорами, укладання договорів і угод, визначенням умов праці, розмірів її оплати, вирішенням трудових конфліктів, участю працівників в управлінні виробництвом тощо.

Відсутність цілісних системних досліджень формування та розвитку соціально-трудових відносин і потреба в науково обґрунтованому механізмі їх регулювання зумовили вибір теми курсової роботи, її головну мету і завдання.

Предметом дослідження є соціально-трудові відносини в ТОВ , система їх побудови та регулювання на внутрішньому ринку праці, вплив різних чинників на формування системи соціально-трудових відносин та вирішення проблемних питань, які виникають в цій сфері.

Об’єктом даної роботи виступає ПОП «ім. Войкова», за даними якого було проведено аналіз соціально-трудових відносин та методи їх регулювання.

Метою курсової роботи є ретельне дослідження соціально-трудових відносин у ПОП «ім. Войкова», проведення оцінки ефективності регулювання соціально-трудових відносин,розроблення шляхів вдосконалення існуючих методів регулювання СТВ, можливості їх впровадження в дію за даними досліджувального підприємства .

Згідно з метою курсової роботи були визначені такі завдання:

• аналіз теоретичних основи становлення та розвитку СТВ в організації;

• визначення економічного змісту СТВ в організації;

• дослідження динаміки основних фінансово-економічних показників діяльності ПОП «ім. Войкова»;

• аналіз СТВ у ПОП «ім. Войкова»;

• дослідження методів регулювання СТВ в ПОП «ім. Войкова» та оцінка їх ефективності;

• вивчення та оцінка можливостей використання сучасних методів регулювання СТВ у ПОП «ім. Войкова»;

• визначення та аналіз очікуваних результатів вдосконалення соціально-трудових відносин на ПОП «ім. Войкова».

Методологія і методика дослідження. Теоретичною й методичною основою курсової роботи є фундаментальні положення економічної науки, а також дослідження вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені проблемам розвитку соціально-трудових відносин У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання та загальнонаукові методи пізнання: метод системно-функціонального аналізу (при узагальнені теоретико-методологічних аспектів соціально-трудових відносин), абстрактно-логічного аналізу (при розробці науково-методичних підходів до регулювання соціально-трудових відносин в економіці), метод системного аналізу (при дослідженні особливостей регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві, виявленні шляхів їх удосконалення).

Наукова новизна даної роботи полягає у аналізі та формуванні шляхів вдосконалення регулювання СТВ у ПОП «ім. Войкова» , оцінці рівня розвитку та ефективності функціонування соціально-трудових відносин за допомогою укладання колективно-договірних угод, обґрунтування першочергових заходів, пріоритетних завдань і напрямів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання соціально-трудових відносин, який охоплює нормативно-правове, організаційне, економічне, колективно-договірне забезпечення та соціальне партнерство.

Структура: робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ СТВ В ОРГАНІЗАЦІЇ

1. Теоретичні основи становлення та розвитку соціально - трудових відносин в організації

Соціально-трудові відносини мають об'єктивний характер, оскільки вони не залежать від волі й бажання окремої людини, тобто це об'єктивна взаємозалежність і взаємодія суб'єктів цих відносин. Разом з тим, соціально-трудові відносини, безумовно, суб'єктивовані, оскільки вони відображають суб'єктивно визначені наміри і дії учасників цих відносин, сформовані з усвідомленням взаємної залежності.

Як зазначає Пилипенко Д.П., трудові правовідносини – це врегульовані нормами трудо­вого права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), а також відно­сини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов'язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлашту­ванням громадян [16].

Соціально-трудові відносини в сучасному розумінні їх сутності й змісту є сферою не класового протистояння, а взаємних погоджень, компромісів, угод і договорів між покупцями й продавцями трудових послуг на ринку праці за участю держави. Соціально-трудові відносини пройшли у своєму розвитку чотири стадії.

• Ранньокапіталістична, що характеризується повною незахищеністю працівника від свавілля роботодавця.

• Конфронтаційна, однією з основних ознак якої є організований страйковий рух.

• Стадія змагального співробітництва, для якої характерні динамічний паритет сторін, розуміння їх взаємозалежності.

• Стадія соціального партнерства, що характеризується орієнтацією на забезпечення оптимального балансу в реалізації інтересів сторін.

Головними гарантами трудових відносин у країнах з соціально орієнтованою ринковою економікою стали профспілкові свободи й колективні переговори, становлення й розвиток яких проходили в умовах гострої класової боротьби на початку XX ст. Свобода асоціації й право трудящих на організацію створили законну основу для ведення колективних переговорів між організаціями трудящих і підприємцями.

Дуже значимою, на наш погляд, є думка Ковальової В.М., яка зазначає те, що на стан трудових відносин активно впливають такі чинники, як структурні зміни в економіці, соціальна політика уряду, науково-технічний прогрес, професійно-кваліфікаційні зміни в робочій силі, темпи економічного розвитку, інфляція, гнучкість ринку праці, активність колективних переговорів, ефективність зайнятості, зокрема в державному секторі, тощо [12].

Трудові відносини на Заході вважаються "здоровими" або "справедливими", якщо між профспілками і підприємцями досягнуто взаєморозуміння й продуктивного співробітництва, тобто соціальна злагода в сучасному розумінні. Якщо профспілки й підприємці досягають компромісу у встановленні умов праці та наймання працівників, держава здебільшого не втручається в трудові відносини. Але за умови виникнення напруженості в економіці в результаті внутрішніх чи зовнішніх чинників, держава в особі зацікавлених міністерств, уряду і навіть парламенту може втручатися в трудові відносини під приводом дотримання загальнонаціональних інтересів. Тобто, в контексті західної ідеології, втручання держави в трудові відносини суперечить принципам вільного діалогу соціальних партнерів в умовах ринкової економіки, але за певних умов допускається в формі консультацій представників трьох зацікавлених сторін: трудящих, підприємців і держави.

Професор Є.П. Качан дає ще одне визначення соціально-трудовим відносинам: він вважає, - що це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками та роботодавцями в умовах ринкової економіки, націлених на забезпечення високого рівня якості життя людини, колективу і суспільства в цілому [11].

Соціально-трудові відносини — об'єктивно існуюча взаємодія учасників цих відносин у сфері праці, вони регулюють якість трудового життя, відображають певні наміри і дії учасни­ків цих відносин.

Соціально-економічний характер відносин у трудових колек­тивах визначає соціально-психологічні відносини, емоційний на­стрій, характер спілкування людей у трудовій організації. Визна­чається і формується система захисту інтересів учасників соціально-трудових відносин. Відбувається процес інтеграції на­ціональних економік з системами світового господарювання, що впливає і на розвиток соціально-трудових відносин в окремих співтовариствах. Відбувається гуманізація соціально-трудових відносин.

Окремі учасники трудових колективів, живучи в суспільстві, не можуть бути вільними від нього. Жоден член трудової органі­зації не може існувати поза такими відносинами.

Водночас соціально-трудові відносини, обумовлені різними соціально-економічними умовами суспільства, являють собою не суму відносин окремо взятих груп чи індивідуумів, а струнку сис­тему. При дослідженні таких відносин як системи варто врахову­вати наявність двох їх форм:

— фактично існуючі соціально-трудові відносини в суспільстві;

— нормативно законодавчий рівень соціально-трудових від­носин.

Формування та розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві проходить під впливом певних чинників, значимість яких визначається історичним, економічним, соціокультурним і політичним змістом.

На думку Колота, до основних чинників слід віднести наступні [14]:

• особливості соціальної політики;

• глобалізацію економіки;

• розвиток суспільної праці та виробництва;

• життєвий цикл розвитку підприємства (організації).

Комплексна характеристика соціально-трудових відносин передбачає з’ясування сутності таких категорій, як сторона, суб’єкт, предмет відносин у соціально-трудовій сфері, їхніх типів та рівнів тощо.

За загальною редакцією В.М. Ковальова, саме якість трудового життя є інтегральним показником, що відби­ває рівень соціально-трудових відносин. На цей рівень вплива­ють економічні, соціальні, демографічні, географічні, екологічні й інші умови, що забезпечують раціональне використання трудо­вого потенціалу. Якість трудового життя буде тим вищою, чим більш об'єктивні і суб'єктивні умови праці забезпечують плідне використання розумових і фізичних здібностей, при якому люди­на отримує задоволення. Підвищенню якості трудового життя сприяє справедлива система мотивації праці [12].

Чинником, що визначає процес формування та розвитку соціально-трудових відносин, є об’єктивні закономірності розвитку суспільної праці, які протягом історичної перспективи виступають у формах поділу та кооперації праці, зросту продуктивності праці та ін.

У процесі формування соціально-трудових відносин на підприємствах будь-якого типу й організаційної форми проявляється певна єдність, оскільки соціально-трудові відносини завжди залежать від:

1) основних характеристик соціально-трудових відносин (основних правових меж, загальноекономічних умов, структури та розвитку зовнішнього ринку праці, соціокультурного середовища, основних технічних параметрів продукції та устаткування);

2) стратегії розвитку організації;

3) системи робочих місць на підприємстві (організації праці, нормування, визначення змісту праці, режимів праці та відпочинку, робочого

часу та умов праці);

4) трудової поведінки (установок, мотивів, групових та індивідуальних норм поведінки, конфліктності, професійної соціалізації).

Важливим чинником формування соціально-трудових відносин є цілі, до досягнення яких прагнуть люди і підприємства на різних етапах їх діяльності.

Отже, соціально-трудові відносини виникають у результаті взаємодії в про­цесі праці соціальних зв'язків. За цих умов виявляється спільність або розбіжність їхніх інтересів і цілей. Революціонізуючий вплив на характер і розвиток цих відносин робить зміна знарядь і предметів праці. Оскільки цей процес відбувається у пев­них соціальних умовах, то при цьому утворюються певні соціа­льні відносини. Це відносини між соціальними спільнотами та окремими особистостями на основі суспільного способу вироб­ництва, розподілу, присвоєння і використання матеріальних благ, що виникають у ході виробництва. Відмінності у виробництві і розподілі матеріальних благ впливають на соціальне становище соціальних груп і спільноті людей, що впливає на формування ін­тересів і поведінки цих груп.