3. Туристичні ресурси Закарпаття

Загалом туристичні ресурси можна поділити на такі: 1)природні рекреаційні ресурси (це компоненти природного середовища та їх територіальні поєднання, які володіють сприятливими для рекреаційної діяльності властивостями і служать чи можуть служити матеріальною основою для організації лікування, оздоровлення, відпочинку, туризму та розвитку людини.

Таким чином, природно-рекреаційні ресурси поділяються на : кліматичні; флоро-фауністичні; бальнеологічні; ландшафтні.); 2) культурно-історичні ресурси - включають історичні, археологічні, архітектурні, етнографічні об’єкти та заклади культури (історичні, археологічні, архітектурні пам’ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фольклор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо) 3) економічні умови та ресурси - це транспортна доступність, наявність туристично-рекреаційних підприємств, трудових ресурсів.

На Закарпатті є наявними всі з вище перелічених видів туристичних ресурсів.

1) До природних ресурсів області відносять: * сприятливі кліматичні умови (кліматичні умови для повноцінного відпочинку зберігаються тут протягом 10-11 місяців у рік, велика кількість сонячних днів, довготривала наявність снігового покриву) * гірська місцевість (4/5 території займають гори, знаходиться найвища вершина України - Говерла (2061 м) * майже половина території області вкрита лісами * в області 415 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Карпатський заповідник і природний національний парк Синевир. * в Закарпатті 152 річки, що належать до басейну Тиси - притоки Дунаю: Боржава, Латориця, Уж та ін. * на території області 137 озер. * в області є мальовничі водоспади: Манявський; Скакало; Шипіт * 3) багаті бальнеологічні ресурси - мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит (620 джерел мінеральних вод, з яких більше 300 є вивченими).

2) Культурно – історичні ресурси області також є значними, так як Закарпаття славиться великою кількістю культурних памяток (на державному обліку перебуває 152 пам'ятки архітектури). Відомими є замкові споруди краю. Сьогодні на території області нараховується 1 замок – палац (палац графа Шенборна) та 12 замків(збудовані в період 12-15 ст): Ужгородський, Невицький, Мукачівський, Хустський , Середнянський, Вишківський, Квасівський, Бронецький, Королівський, Виноградівський, Чинадієвський, дворянська садиба замкового типу у с.Довге. Також велика кількість деревяних церков 118 (Св. Василя Великого , Св. Михайла , в с.Ужок, Покрови Пр.Богородиці , в с.Кострино , Св.Духа , в с. Гукливий , Різдва Пр.Богородиці тощо). Важливою культ-істор помяткою є найдавнішій на Закарпатті храм – ротонда(Горяни), який датується XII-XIII ст. і відомий під назвою костьолу Св. Анни. Значну історико-художню цінність мають фрески XIV ст. в інтер'єрі ротонди. В області діють 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Закарпатський музей народної архітектури і побуту відкрито в Ужгороді у 1970 р. на схилах Замкової гори. В ньому представлені споруди всіх районів області, характерні для українських, румунських і угорських поселень Закарпаття.

3) Третьою категорією ресурсів області - це є наявність на її території інфраструктури, необхідної для розвитку туризму. Закарпаття є одним із провідних туристичних районів. Тут діють турбази "Світанок" (Ужгород) із філіалом "Дубовий гай" (с. Кострина), "Невицьке" (с. Кам'яниця), "Нарцис" (м. Хуст), "Полонина" (с. Лумшори), "Форель" (смт.Жденеве), "Плай" (смт. Воловець) із філіалом "Пікуй" (с. Біласовиця), "Карпати" (смт. Міжгір'я) з філіалом "Си-невирське озеро" (с. Синевирська Поляна), "Трембіта" (смт. Кобилецька Поляна), "Ялинка" (смт. Усть-Чорна), "Тиса" (м. Рахів), "Едельвейс" (смт. Ясиня). Також велика кількість санаторних комплексів: «Поляна», «Квітка Полонини», «Сонячне Закарпаття», «Шаян» тощо. В Закарпатті, а особливо в м Ужгород є велика кількість сучасних готелів: Ужгород, Дует, Унгварський, Атлант, Дружба. Закарпаття…...

Таким чином, туристичні ресурси Закарпаття є значними, а тому область вважається придатною для розвитку туризму.

№28

3. Івано-Франківська область має значні туристичні ресурси для задоволення потреб вітчизняних та іноземних туристів в оздоровленні, відпочинку й пізнанні історії та культури краю.

Під туристичними ресурсами спеціалісти розуміють закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людиниЗагалом весь комплекс туристичних ресурсів можна поділити на три групи:

1. Природні ресурси;

2. Історико-культурні ресурси;

3. Соціально-економічні умови та ресурси.

До природних ресурсів туризму відносять клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки й заповідники, мальовничі краєвиди, унікальні природні об’єкти, тощо [23;7].

В Івано-Франківській області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області-сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей [6;15]. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній частині області

Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верховинський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу «Нафтуся» (район Шешорів); у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач, та ін.); на рівнинних територіях — йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче).

Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах.

В області є 18 готелів. Туристів приймають готель «Верховина», туристські бази «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Яремча), «Карпатські зорі» (Косів), «Сріблясті водоспади» (с. Шешори), «Смерічка» (с. Люча), «Гірська» (с. Яблуниця). Турбази «Гірська» і «Гуцульщина» і туристський готель «Верховина» обладнані лижнобуксирувальними підйомниками.

Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі, («Покутські візерунки») в Городенці, фестивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині [2;27].

До природно-рекреаційних туристичних об’єктів Івано-Франківщини відносяться: національний природний парк „Гуцульщина” (30,0 тис. га) – своєрідний природний комплекс на території Косівського району з мальовничими гірськими і перед гірськими ландшафтами, буковими, ялицево-буковими і смерековими лісами, унікальними гідрологічними (водоспади: Шешорський, Косівський Гук, Шепітський Гук), геологічними палеонтологічними об’єктами.

До надзвичайно привабливих туристичних об’єктів Івано-Франківської області можна віднести гірські масиви, а також природні коплекси Чорногори та Горгани, які входять до складу Карпатського національного природного парку.

Особливою популярністю користуються перлини Карпат – Косів, Шешори, центри зимового спорту Яблучниця. Природні умови та вже існуюча туристична інфраструктура регіону дають змогу ефективно розвивати, активізувати та популяризувати туризм.

Природні ресурси області. Третина області вкрита лісами, які становлять 10% лісів України. Різноманітний рослинний і тваринний світ. На Івано-Франківщині збереглося 120 видів рослин, які занесені до Червоної книги України.

Одним з найвідоміших заповідних об’єктів області є Карпатський національний природний парк – перший в Україні, створений в 1980 р. як природно – рекреаційний комплекс, площа якого складає 50,3 тис. га.

Однією з найвідоміших серед туристів пам’яток природи є “Скелі Довбуша”, розташовані в Горганах біля с. Бубнище в Долинському районі[4;20].

Печерний комплекс в с. Бубнище є унікальним об’єктом, що має історичну, ландшафтну та археологічну цінність, по якому необхідно здійснити грунтовні комплексні наукові дослідження та надати йому статус пам’ятки світового значення.

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.

Зараз в області є 5 курортних територій і діє 11 санаторіїв, 5 туристичних, 7 спортивних баз, 7 будинків відпочинку, 7 таборів відпочинку. Діють зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, “Трамплін” та ін. По території парку прокладено понад 400 км. туристичних та науково-пізнавальних маршрутів: “На озеро Несамовите”, “Погорілець – Шешурська – Марічейка”, “На гору Говерла”.

Серед курортів — низькогірні Косів, Татарів, Яремче, Ворохта і бальнеогрязевий передгірний курорт Черче.

Історико-культурна спадщина та її значення для формування територіально-рекреаційного комплексу. Івано-Франківщина багата на культурну спадщину.

Такі давні і цінні пам'ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев'яні гуцульські і бойківські храми відомі далеко за межами України.

В області є п'ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240).

Культурно-історичні пам’ятки. Маючи таку давню історію, яка багата на визначні події, Івано-Франківщина не може бути бідною на різноманітні культурно-історичні пам’ятки. Тільки на території Карпатського національного природного парку збереглося 9 церков ХVI-XX ст., збудованих у традиційних формах, які належать до гуцульської школи – церква Різдва (1615 р.) у смт Ворохта, дорівська церква Чуда св. Михайла (1844 р.), церква XIX ст. у м. Яремча, церква Анни (1872 р.) у с. Бистрець Верховинського району, Димитрівська церква (1870 р.) у с. Кремінцях. Опишемо більш детально деякі культурно-історичні пам’ятки області[2;31].

Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1615р. в с. Ворохта.

Цікавими в області є пам’ятки промислового та інженерного будівництва, в першу чергу – це унікальна доменна піч поч. XIX ст. в урочищі Ангелів ( поблизу с. Ясеня ) Рожнятівського району; солеварні кін. XIX – поч. XX ст. в м. Долині та Болехові – єдиний на Україні приклад солеварних споруд, що збереглися дотепер, а також пивзавод 1767р. в м.. Івано-Франківську.

В області під охороною держави знаходиться 28 костелів і 4 синагоги.

Найціннішими пам’ятками в області звичайно ж є фундаменти Успенського собору 1157 р. в с. Крилос Галицького району та церква св. Пантелеймона 1200 р. в с. Шевченкове цього ж району.

Надзвичайно багатий музеями Івано-франківський край. Серед всесвітньо прославлених музеїв області, автор хотів би розповісти про такі як:

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Утворений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб'ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій.

Івано-Франківський художній музей. Знаходиться у ренесансній споруді Колегіального костелу XVII ст.

2. Відстань до місця відпочинку і можливість її долання в максимально короткий строк з максимально можливими зручностями при розвиненому ринку відповідних транспортних послуг і вільному доступі до них (налагоджена збутова мережа і організація продажу квитків, різноманітна пропозиція і відповідна цінова політика), надійність транспортних сполучень (регулярність та «всепогодність»), суб'єктивні уподобання обумовлюють вибір туристом транспортних послуг.

Вибір виду транспортного туру (автомобіль, автобус, морський чи річковий круїз) є наслідком ринкової взаємодії споживача і виробника. Круїзи, об'єктивно, більш сталий ринковий продукт порівняно з автомобільними транспортними подорожами, варіативність яких практично безмежна. Зменшилась в організації транспортних подорожей питома вага залізничних подорожей, хоча розвинена залізнична мережа, транспортна інфраструктура та практична незалежність роботи транспорту від погодних умов надають перспективності застосуванню цього виду транспорту в туризмі. Туристичні транспортні послуги, які здійснюються всіма видами пасажирського транспорту і надаються практично на всіх етапах подорожування, є основою комплексного турпродукту.

Спостерігається, конкуренція серед видів транспорту, оскільки за зазначеними перевагами (час, комфортність, надійність і ціна) види транспорту не рівнозначні: залізничний транспорт більш дешевий і надійний, але програє іншим видам в комфортності і витратах часу; авіаційний, навпаки, комфортабельний, зменшує витрати часу, але підвладний коливанням погодних умов і тому менш надійний і значно дорожчий; автомобільний транспорт достатньо дешевий, але за іншими параметрами менш зручний; водний транспорт (морський і річковий) став одним з перших використовуватись як висококомфортабельний для організації транспортних подорожей. Конкурентиість стимулює урізноманітнення пропозиції і удосконалення організаційних форм діяльності, тобто інтенсифікацію ринку туристичних послуг. З іншого боку, саме розвиток туризму і залучення до туристичного «обігу» нових територій залежать від розвитку транспортного комплексу, оскільки без транспортної інфраструктури освоїти нові території неможливо, і таким чином стимулюється екстенсивний шлях розвитку ринку транспортних туристичних послуг.

1. Сучасний турист не задовольняється тільки зміною обстановки. Тепер крім розміщення і харчування він став включати й інші елементи, спрямовані на задоволення потреб в розвагах, веселому проведенні дозвілля, в емоційній розвантаженні. Тому в побуті туристичної діяльності і технології готельного обслуговування з'явилося таке поняття, як анімація, - вид діяльності, що забезпечує поліпшення психологічного стану туриста, який поліпшує його фізичний стан.

Поняття «анімація» має латинське походження і означає «наснагу, одухотворення, стимулювання життєвих сил, залучення до активність». Рекреаційна анімація включає досуговую анімацію (з місцевими жителями); анімаційні туристські маршрути; готельну анімацію (ігри, вікторини тощо); додаткові анімаційні послуги в технологічних перервах.

Аніматорами є, як правило, молоді люди, які як би передають свою енергетику гостям. Аніматори задають настрій відпочиваючим, намагаються контактувати з туристами, грають ключову роль у розважальних програмах. Ці люди відповідальні за поліпшення соціально-психологічного клімату серед відпочиваючих.

Крім аніматорів в деяких готелях функціонує служба «паблік рілейшнз», працівники якої вирішують проблеми, що виникають у відпочиваючих. Гарна робота цієї служби є запорукою впевненості та сталого соціально-психологічного стану туристів. Враховуючи, що в туристичному, готельному бізнесі доводиться спілкуватися з іноземними туристами з багатьох країн, фахівці відзначають важливість володіння соціально-психологічними засобами спілкування, зокрема, міжкультурні комунікації, знанням звичаїв, особливостей різних релігій.

Велика увага приділяється вмінню користуватися вербальними і невербальними засобами спілкування. Вербальна культура характеризується тим, що основна інформація про значеннях реалій і намірів передається за допомогою слів і пропозицій, а контекст має менше значення. У контекстуальної (невербальної) культурі саме контекст і те, що стоїть за словами, мають набагато більше значення, ніж самі слова, тобто велике значення надається жестах, зоровий контакт.

Не останню роль грають психологічні прийоми при безпосередньому обслуговуванні клієнтів. Так, в теорії гостинності виділяють поняття сугестивному сервісу (сугестія значить навіювання), тобто вміння персоналу схилити клієнта до споживання тієї чи іншої послуги [63]. Так, уміння офіціанта ресторану вселити відвідувачеві ідею замовити ту чи іншу страву або напій - потужний засіб підняти валовий прибуток.

Екзаменаційний білет № 29