1. Керівництво і лідерство на туристичному підприємстві

Більшість людей не вбачають відмінності між поняттями керівництва, влади та лідерства, вважаючи, що, перебуваючи на керівній посаді, певна особа автоматично має владу над підлеглими і є лидером колективу. Формально це так. Однак на практиці співвідношення цих трьох складових частин управлінського впливу надзвичайно різноманітне, оскільки воно складається під впливом багатьох чинників, до яких належать тип організації, її масштаби, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особисті якості менеджера та ін. Тому необхідно розглянути суть зазначених складових управлінського впливу та шляхи синтезу їх діяльності сучасного менеджера.

Отже, спочатку визначемо, що ж таке лідерство, вплив та влада.

• Лідерство – це здатність підняти людське бачення на рівень більш широкого кругозору, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також здатність формувати особистість, виходячи за звичайні рамки, які ії обмежують.

• Вплив – це будь-яка поведінка однієї людини, яка вносить зміни в поведінку, відношення і т.п. іншої людини.

• Влада - це можливість впливати на інших.

Взагалі в літературі здатність оказувати вплив на поведідку людей зветься владою. Влада може відноситись до індивида, групи і організації в цілому. Визнвачення влади як організаційнного процесу має на увазі, що:

• Влада – потенціал, який є у користувача, тобто вона існує не тільки тоді, коли використовується;

• Між тим, хто використовує владу, і тим, до кого вона застосоується, існує взаємозалежність;

• Той, до кого застосовується влада, має деяку свободу дій.

Влада може існувати, але не використовуватись. Якщо співробітник працює за правилами, то у керівника не має необхідності застосовувати до нього владу, яку він має.

Влада - це функція залежності, а точніше взаємозалежності. Чим більше одна людина залежить від іншої, тим більше влади і у того, і у іншого. Володіння владою – це можливість впливу на задоволення потреб.

Влада - це соціальний по своєї суті термін. Владу має один індивід по відношенню к іншому, одна група – по відношеню до іншої і т.п. Концепція влади будується на взаємодії людей в організації. Влада використовується і керівниками, і підлеглими для того, щоб досягнути своєї мети чи закріпити свої позиції. Влада пронизує все життя організації, підримує її структуру. Без влади немає організації. Успіх і невдачі у застосуванні влади чи реакції на неї визначаються розумінням влади, знаннями, як і коли нею користуватися, а також здатністю передбачивати наслідки її використання. Влада ніколи не буває обсалютною і незмінною. Влада – це стосунки в динаміці, стосунки , які змінюють і ситуацію, і людей, стосунки, які змінюються в часі. Відомо, як змінюються рейтинги керівників, які проводились в різний час. Тому розуміння стосунків влади потребує уяснення конкретної ситуації і тих, хто в неї задіяний.

Владу часто використовують, як синонім слова “авторитет”. Це не зовсім вірно, авторитет – це влада, яка виникла на формальній основі, яка дана комусь і яка приймається підлеглими, як те з чим вони згодні і вважають правильним. В першому випадку влада дається зверху, а в другому вона повинна бути отримана знизу. Авторитет, як поняття, не вичерпує всіх варіантів появи влади, вона може з’явитися від посади, яку займає особа, від особистого впливу або від того і іншого одночасно. Влада посади витікає не від самої посади, а делегується її власнику тими, кому він підзвітний. Об’єм цієї влади залежить від рівня довіри, яку власник посади може отримати у того, хто знаходиться на більш вищому ступеню ієрархії. При цьому делегована влада може бути в будь-який час взята знову на верх. Це дозволяє зробити висновок, що не існує прямої залежності між рівнем посади і об’ємом влади. Їх співвідношення ситуаційне і індивідуальне.

Особиста влада – це ступінь поважного і віданного ставлення до її власника з боку підлеглих. Вона засновується на близькості цілей. Особиста влада в організації приходить знизу – від підлеглих. Особиста влада може бути забрана підлеглими у керівника, як реакція на його неправельні дії. Особисту владу необхідно регулярно отримувати від підлеглих. Найкраща ситуація, коли керівник володіє і посадою і особистою владою. Але в більшості випадків досягти цього дуже важко.

2. Найголовнішими функціональними приміщеннями розвинутого готелю є: - блок приймально-допоміжних приміщень; - блок приміщень житлової групи; - блок приміщень харчування; - блок приміщень адміністрації; - блок підсобних і господарських приміщень. Усі перераховані блоки повинні бути взаємозалежні з урахуванням специфіки функціонального процесу. У залежності від типу готелю до його структури можуть включатися додаткові блоки. Блок приміщень вестибюльної групи є основною сполучу вальною ланкою всіх груп приміщень готелю. Він створює перше враження про готель. У цьому блоці здійснюються: прийом, оформлення і розміщення приїжджаючих, розрахунки з ними, видача різних довідок про готель, зберігання та транспортування багажу тощо. Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинний виключити перетинання людських потоків. У вестибюлі має дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетинання потоків проживаючих, від'їжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних відвідувачів і шляхів доставки багажу до номерів і до автобусів. У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху, екстенсивного пішохідного руху, рекреаційна і допоміжна. Зона інтенсивного пішохідного руху включає маршрут транзитного руху до ліфтів і сходів. Зона екстенсивного пішохідного руху включає пішохідні підходи до допоміжних приміщень гардероба, торговельних кіосків, телефонів-автоматів і групи прийому. Нормативна площа вестибюля з гардеробом приймається 0,74 м2 на 1 місце. У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, що веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що веде облік ключів (а по них - присутність клієнтів), видає кореспонденцію, виконує особисті доручення. Допоміжна зона включає такі приміщення: відділення зв'язку, ощадну касу, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей до ремонту, хімчистку і пральню, камеру схову. Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих і прибуваючих гостей. Розташування функціональних зон може бути різним, його характеризують такі основні схеми: фронтальна, поздовжня і концентрична. Слід зазначити, що склад зон та їхня планувальна організація залежить від типу готелю. У чотирьох-п'ятизіркових готелях передбачаються магазини і торговельні кіоски. При вестибюлях повинні існувати спеціальні приміщення для сортування багажу, звідки він спе-ціальним ліфтом доставляється на відповідні житлові поверхи та до номерів приїжджаючих і від'їжджаючих. З приміщень сортування багажу повинен існувати безпосередній доступ до під'їжджаючих і від'їжджаючих автобусів і автомобілів. Розташування допоміжних приміщень готелю навколо його основної ланки - вестибюля повинне передбачати можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зорового контролю за відвідувачами і виключати можливі (у туристичних готелях) скупчення груп гостей [103]. Велике значення має вибір місця встановлення ліфтів. Ліфти, як правило, компонуються групами по кілька в кожній. Місця розташування цих груп повинні забезпечувати найко-ротші шляхи потрапляння до номерів; у вестибюлі ліфти необхідно розташовувати так, щоб їх можна було легко знайти. Коридори, як і вестибюль, формують першу уяву про готель. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розійтися дві людини з валізами в руках. Звідси необхідна ширина однобічного коридора не менше 1,3- 1,4 м, а двостороннього - 1,6-2,0 м (якщо двері відкриваються усередину номера). Якщо ж двері відкриваються в коридор, ширина його відповідно збільшується. Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більше 50% об'єму будівлі і являють собою житлові кімнати - номери, а також безпосередньо пов'язані з ними допоміжні і службові приміщення. Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні), тут повинне бути місце для відпочинку і сну, роботи, прийому гостей. У ньому є передпокій, шафа для одягу, санвузол. Номери розташовуються на житлових поверхах, де знаходяться також приміщення для чергового персоналу, що їх обслуговує, загальної горизонтальної комунікації, вітальні, ліфтові або сходово-ліфтові холи. Основні вертикальні комунікації (сходи і ліфти) часто поєднують у єдиний сходово-ліфтовий вузол, розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів.

Головна функція готельного підприємства — надання тимчасового житла. Практично всі сучасні заклади розміщення включають в сферу своєї діяльності надання послуг харчування туристів (частково, або на повний пансіон). Зважаючи на потужний розвиток процесів суспільної глобалізації, інтернаціоналізації та диверсифікації туристичної діяльності, сучасні готелі досить часто пропонують послуги, які умовно можна вважати додатковими: трансфери, організація розважальних заходів, побутового обслуговування, лікувально-оздоровчі процедури тощо- Організація обслуговування в готельному підприємстві спрямовується на максимальне задоволення потреб клієнтів і має бути чітко структурованою. Організаційна структура готельного підприємства визначається призначенням готелю, місцеположенням, специфікою клієнтури та іншими факторами. Вона є відбитком повноважень і обов'язків кожного із працівників. Існує набір служб, обов'язкових для будь-якого готелю: ♦ служба управління номерним фондом; ♦ адміністративна служба; ♦ служба організації харчування; ♦ комерційна служба; ♦ інженерні (технічні) служби; ♦ допоміжні та додаткові служби. Служба управління номерним фондом (або відділ обслуговування) займається рішенням питань, пов'язаних з бронюванням кімнат відповідної категорії (Додаток 1), прийомом туристів, які прибувають до готелю, їх реєстрацією, розміщенням у кімпатах-номсрах. На цю службу покладається забезпечення обслуговування туристів в номерах, підтримка належного санітарно-гігієнічного етапу кімнат та рівня комфорту в житлових приміщеннях. Зважаючи на високий ступінь диверсифікації сучасних послуг гостинності, досить часто така служба займається наданням побутових послуг гостям, організацією їх відправки до транспортного центру подальшої мандрівки або до наступного пункту туру. До складу цієї служби, за звичай, входять: директор або менеджер по експлуатації номерів, служба прийому і розміщення, служба покоївок, об'єднана сервісна служба (швейцари, коридорні, гардеробники, службовці гаражного господарства), служба портьє, служба консьєржа, служба посильних, інспектор з прибирання кімнат, служба безпеки. Адміністративна служба відповідає за організацію управління всіма службами готельного комплексу, вирішує фінансові питання, питання кадрового забезпечення, займається створенням відповідних умов праці для персоналу готелю, контролює дотримання відповідних Норм і правил з охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки. Найчастіше до складу цієї служби входять: секретар, фінансова служба, кадрова служба, еколог, інспектори з протипожежної безпеки та техніки безпеки. Служба організації харчування — забезпечує обслуговування гостей в ресторанах, кафе або барах готелю, вирішує питання з організації та обслуговування банкетів, презентацій і т.ін. До її складу входять: кухня, ресторан(и), бар(и), кафе, служба банкетного обслуговування. Комерційна служба (або відділ маркетингу і продаж) займається питаннями оперативного і стратегічного планування, аналізує результати господарської і фінансової діяльності. Склад служби: комерційний директор, служба маркетингу. Інженерні (технічні) служби створюють умови для функціонування систем кондиціонуванмя, теплопостачання. санітарно-технічного обладнання, електротехнічних установ, служб ремонту і будівництва, систем телебачення і зв'язку. Склад служби: головний інженер, служба поточного ремонту, служба благоустрою території, служба зв'язку тощо. Допоміжні служби забезпечують процес роботи готельного комплексу, пропонуючи послуги прання, кравецької служби, служби прибирання приміщень, служби копіювання, послуги складу тощо. Додаткові служби надають платні послуги. До них відносять: перукарні, басейн, сауну, солярій, аерарій, спортивні заклади та ін. Чим більший за розмірами готель, тим більш розгалужену структуру він має, оскільки збільшується кількість проміжних ланок, на які покладається функція виконання тих чи інших завдань в роботі підрозділів.

3. Закарпатський Туристичний Шлях - це концепція пішохідних туристичних шляхів, головна нитка яких проходить територією Закарпаття через Бескиди, Боржави, Свидовець, Чорногору та Мараморошський масив

• ЗТШ – це спроба поєднання пішохідного та сільського зеленого туризму як альтернативного шляху до економічного розвитку регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл

Закарпатський туристичний шлях розробили експерти робочої групи швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства у Закарпатській області FORZA .Це мережа пішохідних маршрутів (Великий Березний-Рахів), головні з яких пролягають територією Закарпаття, через основні хребти Українських Карпат: Бескиди, Боржавські полонини, Свидовецький хребет, Чорногори та Марамороський масив. Загальна протяжність шляху - 380 кілометрів. Закарпатський туристичний шлях - це спроба поєднати пішохідний та сільський зелений туризм як перспективний шлях економічного розвитку регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл. Цей шлях вирізняється універсальністю (складається зі стежок і маршрутів різної протяжності та складності, починається і закінчується біля головних транспортних магістралей), безпечністю (шлях облаштовується і маркується на маршрутах), транскордонністю (нитка шляху спрямована до кордонів з метою об`єднання у майбутньому з маршрутами сусідніх країн), привабливістю (наявність туристичних стоянок, турбаз, агросадиб, історико-архітектурних, культурних та інших пам`ятників). Повноцінний відпочинок для сучасного туриста має бути комплексним: включати не тільки надання послуг для ночівлі та харчування, але й проведення походів-екскурсій, прокат спорядження, торгівлю виробами традиційних ремесел, сувенірами тощо. ЗТШ допоможе сільським громадам у створенні саме такого туристичного продукту, сприятиме його розвитку завдяки співпраці територіальних громад та відповідних постійних землекористувачів.

окрема, у рамках заходів проекту FORZA облаштовано близько 80 км туристичного шляху в Рахівському районі, а за фінансової підтримки Фонду «Євразія» - близько 40 км у Воловецькому районі, за сприяння польського туристично-краєзнавчого товариства промарковано близько 190 км туристичних стежок на Воловеччині, з яких 80 км – уздовж основної нитки Закарпатського туристичного шляху. У рамках реалізації концепції проведено навчання для власників сільських садиб, видано довідник «Сільський туризм Закарпаття» та путівник "Як організувати туристичні походи в гори". У Рахові відкрито туристичний інформаційний центр, який безкоштовно надає відомості про можливості активного відпочинку в районі, проведено навчання гірських провідників, фахівців з маркування маршрутів, створено показове вівчарське господарство у с.Костилівка Рахівського району, де туристів почастують "карпатською віагрою" - овечою бринзою, розкажуть про полонинське літо і т. ін. Словом, Закарпатський туристичний шлях набирає реальних обрисів. Це стало можливим завдяки активній участі інших зацікавлених сторін - фундації регіональних туристичних ініціатив "Турєвроцентр" та місцевої влади, зокрема управління з питань європейської інтеграції, туризму і курортів ОДА (начальник Олександр Марченко), Рахівської, Воловецької та Міжгірської райдержадміністрацій, сільської ради Костилівки, регіонального центру сприяння розвитку сільського туризму, фонду «Євразія». Тут розуміють, що відносно недоторкані гірські масиви мають виняткову рекреаційну цінність. Та й гірське село потребує змін, створення нових робочих місць. Все це враховує концепція Закарпатського туристичного шляху, що є міні-проектом соціального спрямування проекту FORZA. У майбутньому ЗТШ повинен увійти до Реєстру туристичних шляхів України.

№45