1.Види управлінського контролю в туризмі.

Контроль — дія це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного с постереження за її льністю та усунення відхилень, які при цьому виникають. Контроль може бути спрямований як на окремий вид діяльності в організації, так і на всю їх сукупність. Отже, існують різні ознаки класифікації систем контролю. Поширеним способом класифікації видів контролю є класифікація за критерієм часу здійснення контрольних операцій, тобто:

1)Випереджаючий контроль спрямований на контроль “входів” у систему і здійснюється ще до початку трансформаційного процесу. Його завдання – відслідковувати якість та/або кількість “вхідних” ресурсів в організацію (фізичних, людських, інформаційних, фінансових тощо), перш ніж вони стануть частиною системи організації.

Метою випереджаючого контролю є запобігання ситуаціям, які здатні завдати шкоду організації, а не “лікувати” такі ситуації. 

2)Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході трансформаційного процесу. Він грунтується на вимірюванні фактичних результатів діяльності і оперативному реагуванні керівника на відхилення, що виникають. Звичайно, існує розрив у часі між моментами виникнення відхилення від стандартів трансформаційного процесу і коригуючими діями менеджера. Проте, такий розрив є мінімальним.Поточний контроль дозволяє з’ясувати причини відхилень і тому широко використовується в процесі управління.

3)Заключний контроль проводиться вже після завершення трансформаційного процесу. Його об’єктом є “виходи” з організації. Основний недолік заключного контролю – це констатація відхилень від стандартів на завершальному етапі, коли збитки вже наявні. Разом з тим, для багатьох видів діяльності – це єдиний можливий вид контролю. Отже, ефективність заключного контролю нижча проти випереджаючого та поточного. Заключний контроль виконує дві важливі функції: 1) забезпечує отримання інформації для удосконалення планування у майбутньому; 2) дозволяє побудувати ефективну систему мотивації

2.Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.

Фінанси — це економічна категорія, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб господарської діяльності, надання різноманітних послуг населенню з боку держави, забезпечення виконання державою її функцій.

Ключовими сегментами визначення сутності фінансів є характеристика фінансових відносин та фінансової діяльності.

Фінансові відносини відображають рух вартості від одного субєкта до іншого, характеризує обмінні, розподільні і перерозподільні процеси і проявляється в грошових потоках.

Фінансова діяльність б-якого субєкта проявляється в формуванні доходів і здійсненні витрат.

Фінансові ресурси властиві всім суб'єктам фінансових відносин. До фінансових ресурсів держави входять ресурси всіх секторів економіки:

·  державного сектору;

·  підприємств;

·  громадських організацій;

·   приватного сектору; За джерелами створення до складу фінансових ресурсів відносять:

·  прибуток;

·  доходи від особистого підсобного господарства;

·  нарахування соціального страхування;

·  амортизацію;

·  чисті (непрямі) податки.

За видатками або напрямками використання:

·  витрати на розвиток економіки;

·  державні дотації та виплати різниці в цінах;

·  витрати на соціальні гарантії населенню;

·  витрати на соціально-культурні заходи;

·  витрати на розвиток науки;

·  пенсії та надання допомоги;

·  витрати на оборону;

·  витрати на управління;

·  витрати на зовнішньоекономічну діяльність;

·  витрати господарських структур на соціальні заходи;

·  інші витрати господарських структур;

·  витрати на обслуговування державного боргу;

·  інші витрати бюджету.       У кінцевму підсумку напрямки використання фінансових ресурсів можна поділити на три групи:

·  перша група - поповнення фонду відшкодування;

·  друга група - формування фонду споживання;

·  третя група - формування фонду нагромадження.    На рівні підприємства фінансові ресурси поділяються на: 1) власні; 2) позичені; 3) залучені. Джерелами створення фінансових ресурсів підприємств є внески засновників, прибуток, амортизаційні відрахування, цільове надходження, кредити всіх форм, кредиторська заборгованість підприємства. Для ефективного функціонування підприємства важливе значення має визначення оптимальної потреби в фінансових ресурсах, забезпечення структури, джерел їх формування та обґрунтованих напрямків їх використання. Важливо підкреслити, що фінансові ресурси окремого підприємства і держави в цілому взаємопов'язані. І для розв'язання проблем формування і використання фінансових ресурсів необхідний виважений, чітко налагоджений, економічно обґрунтований фінансовий механізм їх створення і використання.

Фінанси-це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави.Обовязковою ознакою участі фінансів у економічн. Житті держ.,покупця, громадянина є гроші.Економічне життя держави постійно вимагає ств. Грошових фондів для задоволення потреб.Усі фонди і є ФІНАНСАМИ-це економ.категорія,що ввідображ. Ств.,розподіл,використ.фондів фін. Ресурсів для задоволення потреб господ.діяльності,надання послуг населенню,виконання держ.її ф-й.Фінансові відносини-відображуючи рух вартості від одного суб’єкта до іншого,характер.обмінні,розподільчі процеси івиявляються у грошових потоках.Обєктами фін.відносин є нац.багацтво,вироблений внутр.продукт.Субєктами є покупці, робітники,службовці,держава.Роль фінансів-1)розподіл ВВП і фін.потреби юрид.і фіз..осіб.2)забезпечення кругообігу фін.ресурсів.3)регулюють різні напрямки соц-економ.напрямку.4)фін.показники характер.стан і розв.економ.і соц.сфер с-ва.5)Здійснюють контроль формування і використання фін.ресурсів та доходів.

Фінансові ресурси –кошти які є розпорядженні п-ва.До них належать грошові фонди(частка грошов.коштів,які мають цільове признач.)Початкові фін.ресурси,які форм.статутн.фонд,спям.в основні та оборотн.фонди,у прцесі викор.осн.фондів форм.амортизац.відрахування.Вони як фін.ресурси п-ва окремо не формуються,а надходь.на поточний рахунок у вигляді виручки,від реалізації нарахов.щомісячно.Оборотні кошти це та частина фін.рес.,яка постійно перебув.в обігу.Вони спрямив.на придбання сировини,осн.та допом.матеріалів.