
- •1. Рекреаційне середовище як сукупність природних і матеріальних ресурсів
- •2. Сервіс в індустрії гостинності. Принципи сервісу.
- •3. Функції туризму
- •Види рекреаційних районів. Оцінювання рекреаційного потенціалу регіонів.
- •5. Охарактеризуйте сучасний тренд фуд-корт.
- •6. Типи туристів
- •7. Туристські комплекси і типи туристських закладів
- •8. Маркетингова інформація в туризмі
- •9. Туристичний продукт та його складові
- •10. Пішохідні туристичні маршрути та їх характеристика
- •Особливості формування ціни на туристичні послуги
- •12. Основні типи підприємств громадського харчування та їх характеристика.
- •13.Санаторії, визначення. Типи санаторних закладів.
- •14. Класифікація різновидів туризму
- •15.Туристичні ресурси Північної Америки
- •16. Контроль системи якості на підприємствах громадського харчування
- •Показники якості продукції ресторанного господарства
- •2. Контроль якості продукції
- •17. Види етикету в туризмі
- •1. Підготовка до ділової зустрічі.
- •2. Зустрічі делегацій.
- •3. Візитні картки як засіб ділового спілкування.
- •4. Етикет ділових подарунків.
- •18. Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців турпродукту
- •19. Види рекреаційних комплексів. Умови формування рекреаційних потреб
- •20.Функціонування процесу ухвалення рішення про купівлю турпродукту.
- •21.Туристичні ресурси Південної Америки
- •22. Менеджмент діяльності туристичних підприэмств.
- •Новітні методи туристичного менеджменту
- •Послуги аутсорсингу в готельному бізнесі
- •23. Структура якості обслуговування в індустрії гостинності: японський та американський підходи.
- •24.Туристичні ресурси Австралії
- •25. Класифікація туристських маршрутів
- •26. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •27. Туристичні ресурси Європи
- •Центральна та Східна Європа
- •Північна Європа (Скандинавські країни)
- •Західна Європа
- •Східне Середземномор’я
- •Південна Європа
- •Автобусні подорожі на європейському туристичному ринку
- •Ринок річкових круїзів в Європі
- •Яхтінг та інші водні види відпочинку
- •Культурний туризм
- •Париж, Франція.
- •28. Складові «Портфелю екскурсовода».
- •29. Реклама в туризмі. Просування товарів в туризмі, зв»язки з громадськістю
- •30. Туристичні ресурси Африки
- •31. Типи санаторних, spa, wellness-закладів.
- •Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі.
- •33.Туристичні ресурси Азії
- •34. Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір.
- •35. Класифікація цін в залежності від способу фіксації.
- •37. Брендинг та інформаційні технології в туризмі
- •Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •39. Туристичні ресурси Тихого Океану
- •40. Ціна в туризмі:методи формування.
- •41. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
- •42.Туристичні ресурси Атлантичного океану.
- •43. Сутність керівництва та лідерства на туристичному підприємстві
- •44. Роль Всесвітньої туристської організації (вто) у розвитку світового туризму
- •45. Туристичні ресурси Північно-льодовитого океану.
- •46. Характеристика ключових термін туризмознавства: Туризм. Турист. Туристичний ринок. Туристична індустрія. Туристична послуга.
- •47.Обладання та оформлення офісу туристичної фірми. Організація роботи front-, back- та call-offices фірм-туроператорів.
- •Туристичні ресурси України
- •49. Функції туризму.
- •50. Круїз, його типи. Характерні риси круїзних подорожей. Найвідоміші зони круїзних подорожей.
- •51.Туристичні ресурси Туреччини
- •52. Туристична послуга, її соціально-економічна характеристика. Види туристичних послуг.
- •53. Процесс ліцензування туристичної діяльності.
- •54. Туристичні ресурси Угорщини
- •55. Туристичний продукт та його складові. Етапи формування та реалізації туристичного продукту фірми.
- •56.Організація надання транспортних послуг туристам. Rent а саг.
- •Туристичні ресурси сша
- •58. Процес прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •59. Туристичні документи, їх види та правила оформлення.
- •60.Туристичні ресурси Словаччини
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність.
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність
- •62.Методи і способи орієнтування на місцевості.
- •Туристичні ресурси Австрії
- •64. Суб’єкти туристичної діяльності: екскурсант, турист.
- •65. Види транспортного обслуговування в туризмі. Безпека при наданні транспортних послуг. Обслуговування залізничним транспортом
- •Туристичні ресурси Польщі
- •67. Сільський туризм. Базові характеристики.
- •68. Анімаційні програми та організація дозвілля в місцях тривалого відпочинку.
- •69.Туристичні ресурси Чехії
- •70.Типи туристів.
- •71. Сутність стратегій «зняття вершків» та «проникнення»
- •72.Туристичні ресурси Румунії
- •73. Класифікація туристичного обслуговування: Клас vip. Клас «люкс». Клас «перший». Клас «туристичний».
- •74.Основні етнічні кухні світу. Короткий опис.
- •75. Туристичні ресурси Сербії
- •76. Завдання та обов’язки аніматорів в туризмі.
- •77. Документальне оформлення перебування іноземних туристів у готелях і туристичних комплексах
- •78.Туристичні ресурси Львівської області України
- •79.Історичні передумови виникнення туризму.
- •Функції служб маркетингу готельних підприємств та закладів харчування.
- •Туристичні ресурси Закарпаття
- •83.Специфіка транспортних послуг в організації та проведенні турів: авіаційні перевезення; залізничні перевезення; водний транспорт; автомобільні перевезення
- •84. Туристичні ресурси Івано-Франківської області
- •Методи розрахунку ціни в рамках товарної номенклатури. Дискримінаційне ціноутворення в туризмі.
- •87. Природно-рекреаційні ресурси Закарпаття.
- •88. Соціально економічні передумови виникнення туризму. Значення появи туризму для людської цивілізації.
- •89. Програми анімації, їх форми та завдання.
- •90. Бальнеологічні ресурси Закарпаття.
- •91.Основні тенденції розвитку світового туризму.
- •92.Основні етапи процесу ціноутворення в туризмі. Цінова еластичність попиту.
- •Туристичні ресурси Таїланду.
- •Фактори формування цін на товари і послуги в туризмі.
- •95. Управління ризикозахищеністю туристичного підприємства
- •96. Туристичні ресурси Китаю
- •97. Перспективи розвитку туризму в Україні
- •98. Основні пошукові бази глобальної мережі інтернет для туристичних подорожей. Tripadvisor, foursquare, booking.
- •99. Туристичні ресурси Хорватії
- •100. Правові засади туристської діяльності в Україні.
- •101. Форми контролю за якістю послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •102. Найвідоміші зимові курорти світу
- •103. Гостинність, основні елементи
- •104. Цінова стратегія фірми. Різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •105. Туристичні ресурси Єгипту.
- •106. Формування попиту в туризмі.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •108.Найвідоміші бальнеологічні курорти світу.
- •109.Класифікація різновидів транспортних засобів та перевезень
- •110.Форми планування діяльності підприємств індустрії гостинності
- •111.Туристичні ресурси країн Карибського басейну.
- •112. Управління процесом комунікації та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •113.Поняття, визначення індустрії гостинності. Характеристика підприємств індустрії гостинності.
- •114.«Винний туристичний шлях Закарпаття».
- •115. Загальні умови подорожей на регулярних та нерегулярних автобусних рейсах.
- •Правила організації регулярних перевезень
- •Правила організації регулярних спеціальних перевезень
- •Правила організації нерегулярних перевезень
- •116. Класифікація оборотних коштів підприємства
- •117. Найвідоміші морські курорти світу
- •118.Види управлінського контролю в туризмі.
- •119.Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.
- •120.«Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття»
- •121. Структура та функції туристичної діяльності.
- •122. Готелі та індустрія гостинності. Готельний сервіс.
- •123. Військовий туристичний шлях Закарпаття
- •124.Франчайзинг як провідна форма управління в сфері туристичної індустрії
- •125. Ресторани та індустрія гостинності. Ресторанний сервіс.
- •126. Туристський маршрут «Карпатська Україна»
- •127. Проектування роботи у підприємствах туристичної індустрії
- •128.Методи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання в туризмі. Витратні методи ціноутворення.
- •129. Особливості туризму для осіб з вадами зору, слуху та іншими фізичними вадами.
- •130. Керівництво і лідерство на туристичному підприємстві
- •131. Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу.
- •132.Туристичний шлях «Стежками опришків».
- •133. Методи прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •134. Характеристика приміщень та служб підприємств ресторанного комплексу
- •1.2 Разделение и кооперация труда работников залов
- •1.3 Общие требования к обслуживающему персоналу согласно Госстандарту
- •135. Замки Закарпаття, як туристична атракція
- •Квасівський
- •136. Управління процесом комунікації на туристичному підприємстві
- •137. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності у світі. Стратегії охоплення ринку в індустрії гостинності.
- •Маркетингові стратегії охоплення ринку
- •138. Сплав по річкам Закарпаття як туристична атракція. Види водних плавзасобів у туризмі.
- •139. Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •139.Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •140. Спеціалізація засобів розміщення в індустрії гостинності. Вимоги до організацій, що надають готельні послуги. Основні підходи до класифікації засобів розміщення
- •Класифікація засобів розміщення туристів за вто
- •Типи готельних підприємств за призначенням
- •Спеціалізовані готелі
- •141. «Сирний туристичний маршрут Закарпаття».
- •3. Районів Закарпаття
- •4. Музеїв
- •5. Традиційні вироби
- •142. Формування ціни турпродукту. Базові елементи ціни турпродукту.
- •143. Базові вимоги до організацій що надають послуги громадського харчування. Класифікація закладів (підприємств) громадського харчування
- •Основні вимоги до закладів (підприємств) громадського харчування
- •Правила організації виробництва продукції
- •Реалізація продукції. Методи обслуговування і права споживачів
- •144. Фестивальний туризм в Закарпатті
- •145. Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки.
- •148. Основні функції менеджменту на підприємствах індустрії гостинності.
- •149. Екстремальні типи походів в активному туризмі.Забезпечення безпеки туристів на маршруті
- •150. Swot аналіз туристичної галузі Закарпаття
- •Можливості і обмеження розвитку трк Закарпаття
- •3.3. Розширення галузі готельного господарства
- •3.4. Залучення кваліфікованих кадрів
- •3.4. Розширення туристичної транспортної інфраструктури
12. Основні типи підприємств громадського харчування та їх характеристика.
Заклади ресторанного господарства поділяють на такі групи:
4.1. Продаж їжі і напоїв, як правило, призначених для споживання на місці з показуванням розважальних вистав або без них.
4.1.1. Ресторан
4.1.1.1. Ресторан-бар
4.1.2. Кафе
4.1.2.1. Кав’ярню
4.1.2.2. Кафе-Бар
4.1.2.3. Кафе-Пекарню
4.1.2.4. Чайний салон
4.1.3. Кафетерій
4.1.4. Закусочну, шинок
4.2. Продаж напоїв і страв до них, як правило, призначених для споживання на місці, з показуванням розважальних вистав або без них.
4.2.1. Бар
4.2.1.1. Нічний Клуб
4.2.1.2. Пивну залу
4.3. Продаж їжі і напоїв для споживачів, об’єднаних за професійними ознаками.
Ця група охоплює:
4.3.1. Їдальню
4.3.2. Буфет
4.4. Постачання їжі, приготованої централізовано, для споживання в інших місцях.
4.4.1. Фабрику-Заготівельню
4.4.2. Фабрику-Кухню
4.4.3. Домову Кухню
4.4.4. Ресторан за спеціальними замовленнями (catering).
Тип підприємства ресторанного господарства— вид підприємства зхарактерними особливостями кулінарної продукції і номенклатури послуг, щонадаються споживачам.
Згідно з ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанногогосподарства (класифікація)», основні типи підприємств ресторанногогосподарства — це ресторани, бари, їдальні, кафе, закусочні.
Послуги, що надаються споживачам на підприємствах ресторанногогосподарства, визначаються як:
• послуги харчування;
• послуги з виготовлення кулінарної продукції і кондитерських виробів;
•послуги з організації споживання і обслуговування;
•послуги з реалізації кулінарної продукції;
•послуги з організації дозвілля;
•інформаційно-консультативні послуги та ін.
Послуги ресторанного господарства незалежно від типу підприємства повинні:
• відповідати цільовому призначенню;
•точно і своєчасно надаватися;
•бути безпечними і екологічними;
продукція, відварні сосиски, сардельки, гарячі і холодні безалкогольні напої,кондитерські вироби.
Ресторан— підприємство ресторанного господарства з широкимасортиментом страв складного приготування, включаючи замовлені і фірмові,винно-горілчані, тютюнові і кондитерські вироби, з високим рівнемобслуговування в поєднанні з організацією дозвілля. Залежно від якості послуг,що надаються, рівня і умов обслуговування вони поділяються на класи: «люкс»,«вищий», «перший». Обслуговування в ресторані є послугою з виготовлення, реалізації і організації споживання широкого асортименту страв і виробівскладного виготовлення з різних видів сировини, промислових товарів, винно-горілчаних виробів, що надається кваліфікованим виробничим і обслуговуючимперсоналом в умовах підвищеної комфортності та матеріально-технічногооснащення. Деякі ресторани спеціалізуються на приготуванні стравнаціональної кухні та кухні таких країн.
Ресторани надають споживачам, як правило, обіди і вечері, а приобслуговуванні учасників конференцій, семінарів, нарад — повний раціонхарчування. Повний раціон харчування відпускають також ресторани призалізничних вокзалах, аеропортах, готелях. Ресторани організовуютьобслуговування банкетів різних видів, тематичних вечорів, надають населеннюдодаткові послуги: послуга офіціанта вдома, замовлення і доставка споживачамкулінарних, кондитерських виробів, у тому числі в банкетному виконанні;бронювання місць в залі ресторану; прокат столового посуду та ін.Послуги з організації дозвілля включають:
•музичне обслуговування;
•проведення концертів, програм вар'єте;
•надання газет, журналів, настільних ігор, ігрових автоматів, більярда.
Обслуговування споживачів здійснюється метрдотелями, офіціантами. В ресторанах вищого класу, а також у тих, що обслуговують іноземних туристів,офіціанти повинні володіти іноземною мовою в обсягу, необхідному длявиконання своїх обов'язків.Ресторани повинні мати окрім звичайної вивіски світлову. Для оформленнязалів і приміщень використовуються вишукані і оригінальні декоративніелементи (світильники, драпіровки та ін.). У торговому залі в ресторанах класів«люкс» і «вищий» обов'язково знаходиться естрада і танцмайданчик. Длястворення оптимального мікроклімату в торговому залі в ресторанах «люкс»обов'язковою є система кондиціонування повітря з автоматичним підтриманнямоптимальних параметрів температури і вологості. Для ресторанів вищого іпершого класу допустима звичайна система вентиляції. Меблі в ресторанахмають бути підвищеної комфортності, відповідно до інтер'єру приміщення;столи повинні мати м'яке покриття; в ресторанах першого класу можливезастосування столів з поліефірним покриттям. Крісла повинні бути м'якими абонапівм'якими з підлокітниками. Підвищені вимоги висуваються до посуду іприборів. Застосовується посуд з мельхіору, нейзильберу, неіржавіючої сталі,фарфоро-фаянсовий з монограмою або художнім оздобленням, кришталевий,художньо оформлений з видувного скла.Площа торгового залу з естрадою і танцмайданчиком має відповідатинормативу — 2 м на одне посадкове місце.
Вагони-ресторани призначені для обслуговування пасажирів залізничноготранспорту. Вони включаються до складу потягів далекого слідування, щознаходяться в дорозі в одному напрямі більше доби, мають зал для споживачів,виробниче приміщення, мийне відділення і буфет. Швидкопсувні товаризберігають в охолоджуваних шафах, люках. Реалізуються холодні закуски,перші, другі страви, винно-горілчані вироби, холодні і гарячі напої, кон-дитерські і тютюнові вироби. Додаткові послуги: продаж товарів і напоїв, які розносяться. Обслуговування офіціантами.
Купе-буфети організовуються в потягах з тривалістю рейсу менше доби.Займають вони 2—3 купе; мають торгове і підсобне приміщення, дезнаходяться холодильні шафи. Реалізуються бутерброди, кисломолочна продукція, відварні сосиски, сардельки, гарячі і холодні безалкогольні напої,кондитерські вироби.
ресторан-бар - різновид ресторану, до складу якого належить бар, торговельна зала якого суміжна з торговельною залою ресторану або барна стойка розміщена в торговельній залі ресторану
Кафе— підприємство ресторанного господарства, призначене дляорганізації відпочинку споживачів. Асортимент продукції в порівнянні з рестораном обмежений. Реалізує фірмові, замовлені страви, борошнянікондитерські вироби, напої, купівельні товари. Страви в основномунескладного приготування, розширений асортимент гарячих напоїв (чай, кава,молоко, шоколад та ін.).Кафе розрізняють:•за асортиментом реалізованої продукції— кафе-морозиво, кафе-кондитерська, кафе-молочне, кав'ярня, кафе-пекарня, чайний салон;•за контингентом споживачів — кафе молодіжне, кафе дитяче;•за методом обслуговування — самообслуговування, обслуговуванняофіціантами.
Кафе на класи не поділяються, тому асортимент страв залежить від їхньої спеціалізації.Універсальні кафе із самообслуговуванням реалізують прозорі бульйони зперших страв, другі страви нескладного приготування: млинчики з різниминачинками, яєчня, сосиски, сардельки з нескладним гарніром.Кафе з обслуговуванням офіціантами мають в своєму меню фірмові,замовлені страви, але в основному швидкого приготування.Складання меню починається з гарячих напоїв (не менше 0 найменувань),потім ідуть холодні напої, борошняні кондитерські вироби (8—10найменувань), гарячі і холодні страви. З»Кафе призначене для відпочинку відвідувачів, тому велике значення масоформлення торгового залу декоративними елементами, освітлення, колірневирішення. Мікроклімат підтримується системою приточно-витяжної вентиляції. Меблі застосовуються стандартні легких конструкцій, столиповинні мати поліефірне покриття. Столовий посуд використовується знеіржавіючої сталі, напівфарфоровий, фаянсовий, сортовий скляний.У кафе, окрім торгових залів, має бути вестибюль, гардероб, туалетні кімнатидля відвідувачів.Норма площі на одне посадочне місце в кафе — 1,6 м
3.14 кав'ярня
Різновид кафе з різноманітним асортиментом кави
3.15 кафе-бар
Різновид кафе, до складу якого входить бар, торговельна зала якого суміжна з торговельною залою кафе або барна стойка розміщена в торговельній залі кафе
3.16 кафе-пекарня
Різновид кафе, відмінною ознакою якого є виробництво і продаж хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів на місці
3.17 чайний салон
Різновид кафе з широким асортиментом чаю, де можна продавати кондитерські, булочні та борошняні кулінарні вироби
Кафетерій - організовується переважно при великих продовольчих іуніверсальних магазинах. Призначений для продажу і споживання на місцігарячих напоїв, молочнокислих продуктів, бутербродів, кондитерських виробівта інших товарів, які не потребують складного приготування. Реалізаціяспиртних напоїв в кафетеріях, як правило не допускається.Приміщення кафетерію складається із залу та підсобного приміщення.Бутерброди, гарячі напої готуються на місці, решта продукції надходить вготовому вигляді. Кафетерії організовуються на 8, 16, 24, 32 місця. Вониобладнуються високими чотиримісними столами. Для обслуговування дітей ілітніх людей встановлюються один—два чотиримісних столи зі стільцями.
Закусочна
(шинок) — підприємство ресторанного господарства зобмеженим асортиментом страв нескладного приготування для швидкогообслуговування споживачів. Послуги закусочної залежать від спеціалізації.Закусочні розрізняють:
•за асортиментом реалізованої продукції загального типу;
•спеціалізовані (сосисочна, пельменна, млинцева, пиріжкова, пончикова,шашлична, чайна, піцерія, гамбургерна, «Деруни», «Кулішна» і т. д.).Закусочні повинні мати високу пропускну спроможність, від цього залежитьїхня економічна ефективність, тому їх розміщують в пожвавлених місцях, нацентральних вулицях міст і в зонах відпочинку. Закусочні належать допідприємств швидкого обслуговування, тому тут застосовується
самообслуговування. У великих закусочних можуть організовуватися декілька роздаточнихліній самообслуговування. Кожна секція реалізує продукцію одногонайменування з своїм розрахунковим вузлом. Це прискорює обслуговуванняспоживачів, яким бракує часу.Торгові зали обладнуються високими столами з гігієнічним покриттям.Оформлення їх також має відповідати певним вимогам естетики і санітарії.Із столового посуду допускається застосування посуду з алюмінію, фаянсу,пресованого скла.За стандартними вимогами закусочні можуть не мати вестибюля, гардероба,туалетів для відвідувачів.Площа залів в закусочних повинна відповідати нормативу — 1,6 м на однепосадочне місце.
Шашлична— популярний вид спеціалізованого підприємства, в меню якогоне менше трьох—чотирьох найменувань шашликів з різними гарнірами ісоусами, а також люля-кебаб, чахо-хбілі, курчата-табака; з перших страв — харчо та інші національні страви, що користуються попитом у відвідувачів.Обслуговують в шашличних, як правило, офіціанти. В решті закусочнихзастосовується самообслуговування.
Вареничні— спеціалізовані закусочні, основною продукцією яких євареники з різним фаршем. В меню включають також холодні закускинескладного приготування, гарячі і холодні напої. Вареники можуть надходитиу вигляді напівфабрикатів або готуватися на місці, в цьому випадкузастосовують спеціальні автомати.
Млинцеві - спеціалізуються на приготуванні і реалізації виробів з рідкоготіста — млинців, млинчиків, оладок, млинчиків, фар шированих різнимфаршем. Урізноманітнюють подачу цих виробів сметаною, ікрою, повидлом,варенням, медом та ін.
Пиріжкові призначені для приготування і реалізації смажених і печенихпиріжків, кулеб'як, розтягаїв та інших виробів з різних видів тіста.
Чебуречні призначені для приготування і реалізації популярних блюдсхідної кухні — чебуреків і біляшів. Супутня продукція в чебуречних — бульйони, салати, бутерброди, а також холодні і гарячі закуски.
Сосисочні
спеціалізуються на реалізації гарячих сосисок, сардельок,відварних, запечених з різноманітним гарніром, а також холодних (вода, пиво,соки та ін.) і гарячих напоїв, молочнокислих продуктів.
Піцерія
призначена для приготування і реалізації піци з різними начинками.При самообслуговуванні роздавальник готує піцу в присутності відвідувача,використовуючи відповідне устаткування. В піцерії може бути обслуговуванняофіціантами.
Бістро— нова мережа підприємств швидкого обслуговування. У Києвіуспішно функціонує мережа підприємств «Швидко». Бістро спеціалізується наукраїнській кухні (борщі, вареники, котлети, млинці, салати, тістечка, напої).Спеціалізовані підприємства при інтенсивному навантаженні мають більшвисокі економічні показники, ніж підприємства універсального типу, оскількиоборотність посадочних місць може бути вищою, ніж в інших підприємствах.Тут більш повно задовольняють потреби відвідувачів певною продукцією.Невеликий асортимент страв дозволяє автоматизувати процесиобслуговування і створювати такі підприємства, як кафе-автомати, закусочні-автомати. Такі підприємства рекомендується відкривати там, де знаходитьсявелика кількість людей: при видовищних установах, стадіонах, палацах спорту.
Бар — підприємство ресторанного господарства з барною стойкою, яке реалізує змішані напої, міцні алкогольні, слабоалкогольні і безалкогольні напої,закуски, десерти, борошняні кондитерські і булочні вироби, товарипромислового виробництва. Бари підрозділяються на класи: «люкс», «вищий» і«перший». Бари розрізняють:
•за асортиментом реалізованої продукції і способом приготування — молочний, пивний зал, кавовий, коктейль-бар, гриль-бар та ін.;
•за специфікою обслуговування споживачів — нічний клуб, відео-бар,вар'єте-бар та ін.Обслуговування в барі — це послуга з приготування і реалізації широкогоасортименту напоїв, закусок, кондитерських виробів, товарів промисловоговиробництва, створенню умов для їх споживання біля барної стойки або в залі.Обслуговування в барах здійснюється метрдотелями, барменами,офіціантами, що мають спеціальну освіту і пройшли професійну підготовку.Бари повинні мати світлову вивіску; для оформлення залів використовуютьдекоративні елементи, створюючи єдність стилю. Мікроклімат підтримуєтьсякондиціонуванням повітря або приточно-витяжною вентиляцією. Обов'язковиматрибутом бару є барна стойка висотою до 1,2 м і табурети заввишки 0,8 м. Узалі столи з м'яким або поліефірним покриттям, крісла м'які з підлокітниками.Вимоги до посуду такі ж, як і в ресторанах: з мельхіору, неіржавіючої сталі,фарфоро-фаянсовий, кришталевий, скляний вищих сортів.
3.21 нічний клуб-різновид бару або ресторану, який працює переважно в нічні години, з організуванням різноманітних видовищ і розважально-танцювальних програм із музичним супроводом.
Класифікація Примітка. Розрізняють нічні клуби з послугами дозвілля: кабаре, більярд, диско тощо
3.22 пивна зала -різновид бару або ресторану з широким асортиментом пива
Їдальня— загальнодоступне або обслуговуюче певний контингентспоживачів підприємство ресторанного господарства, що здійснює реалізаціюобідньої продукції масового попиту відповідно до різноманітного по дняхменю. Послуга харчування в їдальні — це виготовлення кулінарної продукції, різноманітної по днях тижня, або спеціальних раціонів харчування для різнихгруп обслуговуваного контингенту (працівників, школярів, туристів та ін.), атакож створення умов для реалізації і споживання на підприємстві.їдальні розрізняють:
•за асортиментом реалізованої продукції — загального типу і дієтична;
•за обслуговуванням контингенту, споживачів — шкільна, студентська, робоча та ін.
•за місцем розташування — загальнодоступна, за місцем навчання, роботи.
Загальнодоступні їдальні
призначені для забезпечення продукцією масовогопопиту (сніданками, обідами, вечерями) в основному населення даного районута приїжджих. Тут застосовується метод самообслуговування споживачів зподальшою оплатою.
їдальні при виробничих підприємствах
, установах і навчальних закладах розміщуються з урахуванням максимального наближення до обслуговуванихконтингентів. їдальні при виробничих підприємствах організовують харчуванняпрацюючих в Денні, вечірні і нічні зміни, за необхідності доставляють гарячістрави безпосередньо в цехи або на будівельні майданчики. Порядок роботиїдалень узгоджується з адміністрацією підприємств, Установ і навчальнихзакладів.
їдальні при професійно-технічних училищах
організовують дво- аботриразове харчування, виходячи з норм добового раціону. Як правило, тутзастосовується завчасне накриття столів.
їдальні при загальноосвітніх школах
створюються при кількості учнів неменше 320 чоловік. Рекомендується готувати комплексні сніданки, обіди длядвох вікових груп: першої — для І— V класів, другої — для VI—XI класів. Увеликих містах організовуються комбінати шкільного харчування, якіцентралізовано забезпечують шкільні їдальні напівфабрикатами, борошнянимикулінарними і кондитерськими виробами. Режим роботи шкільних їдаленьузгоджується з адміністрацією школи.
Дієтичні їдальні
спеціалізуються на обслуговуванні осіб, які потребуютьлікувального харчування. В дієтичних їдальнях на 100 місць і більше рекомендується мати 5—6 основних дієт, в інших їдальнях, що мають дієтичневідділення (столи), — не менше трьох. Страви готуються за спеціальними рецептурами і технологією кухарями, які мають відповідну підготовку, підконтролем лікаря-дієтолога або медсестри. Виробництво дієтичних їдаленьоснащується спеціалізованим устаткуванням та інвентарем — пароварочнимишафами, протиральними машинами, па-роварочним устаткуванням,соковижималками.
їдальні — роздавальні та пересувні
призначені для обслуговуванняневеликих колективів працівників, звичайно розосереджених на великихтериторіях. Пересувні їдальні не мають кухні, здійснюючи тільки підігріваннястрав, що доставляються з інших підприємств ресторанного господарства візотермічній тарі. Такі їдальні забезпечуються небитким посудом і приборами.їдальні повинні мати вивіску із зазначенням організаційно-правової форми,годин роботи. В оформленні торгових залів використовуються декоративніелементи, які створюють єдність стилю. В їдальнях застосовують стандартнімеблі легких конструкцій, що відповідають інтер'єру приміщення, столиповинні мати гігієнічні покриття. Столовий посуд має бути фаянсовим, склянимз пресованого скла. Приміщення для відвідувачів повинні мати вестибюль,гардероб, туалетні кімнати. Площі торгових залів мають відповідати нормативу — 1,8 м на одне посадочне місце.
Буфет - заклад РГ із обмеженим асортиментом готових страв і напоїв, розміщений у спеціально обладнаному приміщенні, де їжу споживають, як правило, стоячи чи продають на винос (ДСТУ 3862)
Заготівельна фабрика— велике механізоване підприємство, призначенедля виробництва напівфабрикатів, кулінарних, кондитерських виробів тапостачання ними інших підприємств ресторанного господарства та підприємств роздрібної мережі. Потужність заготівельної фабрики-кухні обчислюєтьсятоннами сировини, що переробляється за добу. Тут діє високопродуктивнеУстаткування, у тому числі механізовані лінії з обробки м'яса, Риби, овочів;потужне холодильне устаткування; для розморожу вання м'яса і птиці — дефростери. Заготівельна фабрика має велике складське господарство зтранспортерами, підвісними механічними лініями для переміщення продуктів ісировини; м'ясний, рибний, овочевий, кулінарний і кондитерський цехи,експедицію і спеціалізований транспорт, який передбачає використання фун-кціональних ємностей для транспортування напівфабрикатів і кулінарнихвиробів на інші підприємства. Виробничі цехи оснащуються сучаснимвисокопродуктивним устаткуванням; потоковими механізованими лініями дляприготування швидко заморожуваних напівфабрикатів і страв; для їх зберіганняпередбачаються низькотемпературні камери.
Фабрика-кухня — велике підприємство ресторанного господарства,призначене для випуску напівфабрикатів, кулінарних і кондитерських виробів іпостачання ними доготівельних підприємств. Фабрики-кухні відрізняються відінших заготівельних підприємств тим, що тут може знаходитися їдальня, ресторан, кафе або закусочна. До складу фабрики-кухні, окрім основних цехів,можуть входити цехи з виробництва безалкогольних напоїв, кондитерськихвиробів, морозива, охолоджених і швидко заморожених страв та ін. Потужністьфабрики-кухні— до 10—15 тис. страв у зміну.
Домова кухня Заклад РГ, призначений виготовляти продукцію власного виробництва і продавати її домашнім господарствам.
Примітка. Приймає від споживачів замовлення на кулінарну продукцію, булочні і борошняні кондитерські вироби, організує консультації з питань готування їжі, може організувати споживання їжі на місці
Ресторан за спеціальними замовленнями (catering) Заклад РГ, призначений готувати і постачати готову їжу та організовувати обслуговування споживачів в інших місцях за спеціальними замовленнями.
Примітка. Такі заклади можуть обслуговувати банкети, фірмові прийоми, ділові зустрічі, весілля та інші свята у залах, офісах, на природі, під тентами тощо.