90. Бальнеологічні ресурси Закарпаття.

Бальнеологічні ресурси – це ресурси, що включають в себе лікувальні властивості мін. вод, грязей, озокериту та є основою курортного господарства. Закарпаття славиться багатством бальнеологічних ресурсів.

Мінеральні води Закарпаття, що можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені 62 основними родовищами. За газовим складом основна частина МВ Закарпаття - вуглекислі (75,0%), азотні та азотно-метанові (18,0%), сульфідні (7,0%). Найбільш поширені в області вуглекислі джерела. Особливо багато їх на Свалявщині -у самім місті й у селах Нелипіне, Солочині, Поляні, Плоскому, Лугах. Води цих джерел є аналогами відомих вод типу "Боржомі" і мають такі ж смакові якості.

Типова приналежність Закарпатських МВ на сьогодні така:

1) група гідрокарбонатних натрієвих представлена 6 типами - Диліжанський, Саірме, Боржомі*, Віші, Поляно-Квасівський, Криниця,

2) хлоридно-гідрокарбонатних (гідрокарбонатно-хлоридних) натрієвих - 6: Малкінський, Джавський, Єсентуки-17, Бюкксек, Сойминський, Анкаван, Арзні;

3)гідрокарбонатних, кальцієво-магнієвонатрієвих (нарзанів) - 4: Кукінський, Дарасун, Ласточкінський, Келечинський;

4) хлоридних натрієвих - 9: Стара Руса, Гайдусобосло-Охінський, Наугейм, Тбіліський, Усть-Качка, Єреванський, Усольський, Вайракейський, Хадиженський.

5) Група сульфідних вод включає 2 типи - Кемері-Сергіївський та Серноводський;

6) миш'яковистих - 2 типи: Ля-Бурбуль та Синєгірський.

7) Є також 2 типи кремнистих вод - Пірінейський-Кульдурський та Ужгородський.

Таким чином, серед МВ Закарпаття - 11 вод міжнародних типів та 4 типи вод Закарпатського походження - Поляно-Квасівський, Сойминський, Келечинський, Ужгородський (всього представлено 32 типи МВ).

Закарпатські мінеральні води є чудовою базою для організації курортного лікування. А тому на основі МВ функціонують такі санаторії : Свалявський р-н: Санаторій Квітка Полонини Санаторій Поляна Санаторій Сонячне Закарпаття Санаторій Кришталеве джерело, Мукачівський р-н. Санаторій Карпати Санаторій Синяк Виноградівський р-н. Санаторій "Теплиця" Санаторій Шаян тощо.

Лікувальні грязі - це різні за ґенезисом природні утворення (мули, торфи, сопкова грязь тощо), які застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій. Лікуваліні грязі Зосердженя на берегх солених озер Солотвина, цілющі властивості яких порівнюють зі знаменитими грязями Мертвого моря. У теплу пору року сюди приїжджають, щоб відпочити на лоні природи та полікувати проблеми опорно-рухового апарату.

Озокерит = теплолікування. Озокерит має низьку теплопровідність і велику теплоємкість. При переході із розплавленого стану в твердий стан вивільняє велику кількість тепла, яке лікує цілий ряд хвороб. Озокерит легко транспортується і тому він може використовуватися не тільки в р-н його видубутку. Саме тому цілющі властивості озокериту використовують в багатьох санаторіях Закарпаття : Квітка Полонини, Поляна, Сонячне Закарпаття, Карпати тощо.

91.Основні тенденції розвитку світового туризму.

Усвідомлення людиною того, що вона є громадянином не тільки своєї країни, але і світу, веде до розширення туристичних поїздок, збільшення пропозицій на ринку різноманітних турів, особливо цільових. На конференції ВТО в Ліссабоні за результатами дослідження "Tourism 2020 Vision" проголошені п'ять перспективних туристичних напрямків XXI століття.

Пригодницький туризм. У світі залишається все менше не досліджених туристами регіонів.Справжніх романтиків приваблюють найвіддаленіші куточки Землі, гірські вершини і морські глибини. Нові туристичні потреби вимагають розробки відповідного туристичного продукту.

Круїзи. Цей сектор туризму розвивається феноменально швидкими темпами. Якщо в 1997 році на круїзних суднах по морських і річкових маршрутах подорожувало біля 7 млн. чоловік, то вже в 2000 році кількість туристів зросла понад 9 млн. В світі будується 42 восьмипалубних круїзних теплоходи, місткістю до 6200 пасажирів кожен.

Екологічний туризм. Головна мета екотуризму - збереження навколишнього середовища та забезпечення мінімального згубного впливу людини на природу. Можна організовувати як тематичні пізнаватьні тури для любителів екотуризму, так і тури для відпочиваючих на курортах, з відвідуванням національних заповідників.

Культурно-пізнавальний туризм. Найбільші потоки туристів, подорожуючих з пізнавальною метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Ближній Схід. Для невеликих груп туристів можна організовувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій з відвідуванням пам'ятників культури.

Тематичний туризм. Цей вид туризму передбачає підвищену зацікавленість до конкретного явища, наприклад до кліматичних умов певної місцевості або тематичних парків як місць відпочинку. За прогнозами ВТО, в XXI столітті очікується туристичний бум: кількість подорожуючих у світі до 2020 року зросте до 1,6 млрд. чоловік за рік, що означає збільшення туристичних прибуттів у 2,4 раза порівняно з 2000 роком. При цьому доходи від туризму, за прогнозами ВТО, у 2010 році складуть 1550 млрд. доларів США, тобто у 3,3 раза перевищать рівень 2000 року, а до 2020 року прогнозується збільшення доходів до 2000 млрд. доларів США.

Передбачається, що при щорічному зростанні на 8% кількість туристичних прибуттів в Китай досягне до 2020 року 137,1 млн. осіб.

Другим за популярністю туристичним напрямком стануть США (102,4 млн.), далі - Франція (93,3 млн.), Іспанія (71,0 млн.), Гонконг (59,3млн.).

Щоденні витрати туристів, за винятком коштів на авіаперевезення, збільшаться до 5 млрд. доларів у день. За прогнозами ВТО, очікується бурхливий розвиток виїзного туризму. Найбільшими країнами-постачальниками туристичних потоків стануть Німеччина, Японія, США, Китай, Великобританія.

Основні тенденції у зміні вимог та очікувань завтрашніх туристів такі:

• зростання рівня освіченості, вимогливості у своїх потребах та туристичного досвіду, вимагають все вищих стандартів обслуговування;

• вони все більше потребують справжніх цінностей і чогось надзвичайного та незвіданого;

• вони стають старшими та багатшими, більш фізично і розумово активними і потребують більш активних форм відпочинку;

• вони все більше поважають себе, віддають перевагу комфорту і не хочуть витрачати зайвий час на дорогу до місця відпочинку і назад;

• вони хочуть чогось навчитися і самовдосконалитись, тому потребують більшого, аніж просто розваг та відпочинку;

• вони хочуть брати участь у житті країни та громади, куди вони приїхали і оволодіти новими навиками;

• вони все більше потребують таких видів відпочинку, які не чинять негативного впливу на культурне та природне довкілля;

• вони все більше хочуть отримати послуги, які будуть адекватними до затрачених коштів, і віддають перевагу ситуації, коли наочно можна побачити, за що платиш, при цьому їхня оцінка співвідношення ціни і якості стає все глибшою і обгрунтованішою.

Сьогодні необхідно врахувати основні тенденції розвитку туризму на сучасному етапі, які у світовому туризмі характеризуються:

• тяжінням до незайманої природи, що асоціюється з поняттям краси, і у зв'язку з цим розвитком екологічного туризму;

• поширенням індивідуальних туристських подорожей;

• розвитком елітарного туризму (мисливського, наукового, конгресного);

• розвитком нетрадиційних (екстремальних) видів туризму.

Важливе значення для розвитку як іноземного, так і внутрішнього туризму мають туристичні ресурси, які є основною метою подорожей. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість туристів, ціна на послуги, географія подорожей, їх сезонний розподіл, тривалість перебування та ін. Тому комерційна робота в галузі туризму повинна будуватись на всеохоплюючому обліку туристичних ресурсів як в цілому по країні, так і по окремих регіонах.