11. Особливості формування ціни на туристичні послуги

Ціна — це результат функціональної взаємодії комплексу ціноутворюючих факторів.

Особливості цін на тур послуги:

• послуги туризму орієнтуються на індивідуальні характеристики споживачів, тому ці послуги мають роздрібні ціни;

• ціни на тур послуги посідають вагоме місце у розподіленні доходів між різними верствами населення (багаті суп. групи витрачають значні кошти на тур послуги, тим самим підвищується рівень економіки країни, в якій розташована тур фірма);

• ціни на тур послуги не повинні бути занадто високими і викликати негативні емоції у споживачів. Для кожної групи мають бути розроблені такі ціни, щоб задовольняти їх потреби і в той же час, щоб вони не сприймались негативно;

• послуги туризму мають сезонний характер, тому застосовується сезонна диференціація ціни на тур послуги;

• Ціна на послуги туризму більш вища для іноземців і менша для своїх жителів.

• тур послуги включають в себе вартість того, що не приймає товарної форми.

Визначення цін залежить від факторів: 

• роль ціни в загальніймаркетинговій стратегії фірми;

• вибір методу розрахунку ціни;

• місце фірми в ціновій конкуренції;

• цінова стратегія щодо нових товарів;

• етап життєвого циклу товару;

• рівень попиту;

• величина витрат виробництва;

• потреба в рекламі;

• посередницька націнка;

• транспортні послуги; рівень базисної ціни;

• наявність державних вказівок та інші фактори.

Якщо згрупувати всі фактори, одержимо три групи факторів орієнтованих на: попит, витрати, конкуренція. Відносно цих основних груп факторів формулюються стратегії ціноутворення.

Усі зазначені ціноутворювальні фактори повинні враховуватися в методах формування цін на туристичні послуги, а саме: - врахування собівартості і маржинальної націнки визначається як витратний метод; - врахування рівня конкуруючих цін розглядається як конкурентний метод; - врахування співвідношення попиту та пропозиції вважається кон'юнктурним методом.

Цінова політика підприємства.

Цінова політика – комплекс стратегій та тактичних прийомів щодо ініціативної зміни цін на товари, послуги підприємства.

Завдання підприємства щодо розробки цінової політики:

1. визначення зв’язку ціни із життєвим циклом товарів, послуг;

2. моделювання ставлення покупців до ціни товару чи послуги, вивчення цінової і нецінової еластичності попиту та характеру попиту окремих прошарків населення;

3. визначення місця ціни в системі конкуренції на ринку та ринкових позицій конкретних товарів чи послуг;

4. вивчення характеру цінової адаптації нових товарів, послуг на ринку;

5. визначення можливого діапазону зміни ціни, від мінімальної до максимальної величини;

6. вибір методу розрахунку вихідної ціни товару.

В основі політики цін лежить врахування еластичності, коливань попиту, а її головною метою є стимулювання цього попиту і збільшення доходів і прибутку. Основними засобами політики цін служать диференційовані ціни і різні знижки та націнки.

1. Диференційовані ціни на послуги для індивідуальних і групових туристів. 2. Сезонна диференціація цін.  3. Диференціація цін на обслуговування за різними туристичними центрами.  4. Диференціація цін залежно від якості послуг.  5. Диференціація цін залежно від кількості послуг, включених у пакет.  Політика цін проводиться також через довідкові, базисні чи конфіденційні, контрактні ціни. Довідкові ціни - ціни, що публікуються і широко розрекламовані в тарифних довідниках, каталогах та інших інформаційно-довідкових виданнях. Це максимальні ціни, що використовуються для роздрібного продажу готельних і інших туристичних послуг. Базисні, чи конфіденційні, ціни- ціни, пропоновані приймаючими туристичними фірмами при заключенні угод з фірмами-туроператорами на продаж туристичних послуг. Контрактні ціни - це ціни, зафіксовані в конкретній угоді. Залежно від обсягу і характеру операції з купівлі-продажу туристичних послуг базисні ціни можуть бути зменшенні в процесі переговорів сторін до ще нижчого рівня. Саме на їхній основі формуються продажні ціни туристичних подорожей іноземних туристів в Україні.

Уніфікованою класифікацією стратегій ціноутворення є: витратна та орієнтована на попит

Орієнтовані на витрати

Стратегія високих цін, або стратегія "збирання вершків" - застосовується для короткотермінового покриття витрат на виготовлення нової партії товарів, що призначена для суперноваторів, які згідні заплатити значно більшу суму. Товари спочатку продаються за високими цінами, що значно перевищують ціни на виробництво, а потім фірми поступово знижують їх, пропонуючи товар новим сегментам ринку.

Стратегії, орієнтовані на попит.

Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення знижок або надбавок до середнього рівня цін для різних ринків, їх сегментів та споживачів: з урахуванням місцезнаходження ринку, його характеристик, часу здійснення покупок.

Стратегія пільгових цін передбачає встановлення пільгових цін для споживачів, в яких фірма дуже зацікавлена.

Стратегія дискримінаційних цін - встановлення найвищих цін для певного сегмента ринку. Така стратегія застосовується урядом та фірмами, коли потрібно знизити попит.

Етапи розробки стратегій та тактики ціноутворення товарів, послуг:

1. Визначення завдань щодо ціноутворення.

2. Вивчення попиту клієнтів.

3. Оцінка витрат і собівартості товарів, послуг.

4. Аналіз цін на товари, послуги конкурентів.

5. Вибір цінової стратегії.

6. Встановлення вихідної ціни товарів, послуг.

7. Ініціативна тактична зміна вихідної ринкової ціни товарів, послуг.