
- •1. Рекреаційне середовище як сукупність природних і матеріальних ресурсів
- •2. Сервіс в індустрії гостинності. Принципи сервісу.
- •3. Функції туризму
- •Види рекреаційних районів. Оцінювання рекреаційного потенціалу регіонів.
- •5. Охарактеризуйте сучасний тренд фуд-корт.
- •6. Типи туристів
- •7. Туристські комплекси і типи туристських закладів
- •8. Маркетингова інформація в туризмі
- •9. Туристичний продукт та його складові
- •10. Пішохідні туристичні маршрути та їх характеристика
- •Особливості формування ціни на туристичні послуги
- •12. Основні типи підприємств громадського харчування та їх характеристика.
- •13.Санаторії, визначення. Типи санаторних закладів.
- •14. Класифікація різновидів туризму
- •15.Туристичні ресурси Північної Америки
- •16. Контроль системи якості на підприємствах громадського харчування
- •Показники якості продукції ресторанного господарства
- •2. Контроль якості продукції
- •17. Види етикету в туризмі
- •1. Підготовка до ділової зустрічі.
- •2. Зустрічі делегацій.
- •3. Візитні картки як засіб ділового спілкування.
- •4. Етикет ділових подарунків.
- •18. Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців турпродукту
- •19. Види рекреаційних комплексів. Умови формування рекреаційних потреб
- •20.Функціонування процесу ухвалення рішення про купівлю турпродукту.
- •21.Туристичні ресурси Південної Америки
- •22. Менеджмент діяльності туристичних підприэмств.
- •Новітні методи туристичного менеджменту
- •Послуги аутсорсингу в готельному бізнесі
- •23. Структура якості обслуговування в індустрії гостинності: японський та американський підходи.
- •24.Туристичні ресурси Австралії
- •25. Класифікація туристських маршрутів
- •26. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •27. Туристичні ресурси Європи
- •Центральна та Східна Європа
- •Північна Європа (Скандинавські країни)
- •Західна Європа
- •Східне Середземномор’я
- •Південна Європа
- •Автобусні подорожі на європейському туристичному ринку
- •Ринок річкових круїзів в Європі
- •Яхтінг та інші водні види відпочинку
- •Культурний туризм
- •Париж, Франція.
- •28. Складові «Портфелю екскурсовода».
- •29. Реклама в туризмі. Просування товарів в туризмі, зв»язки з громадськістю
- •30. Туристичні ресурси Африки
- •31. Типи санаторних, spa, wellness-закладів.
- •Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі.
- •33.Туристичні ресурси Азії
- •34. Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір.
- •35. Класифікація цін в залежності від способу фіксації.
- •37. Брендинг та інформаційні технології в туризмі
- •Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •39. Туристичні ресурси Тихого Океану
- •40. Ціна в туризмі:методи формування.
- •41. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
- •42.Туристичні ресурси Атлантичного океану.
- •43. Сутність керівництва та лідерства на туристичному підприємстві
- •44. Роль Всесвітньої туристської організації (вто) у розвитку світового туризму
- •45. Туристичні ресурси Північно-льодовитого океану.
- •46. Характеристика ключових термін туризмознавства: Туризм. Турист. Туристичний ринок. Туристична індустрія. Туристична послуга.
- •47.Обладання та оформлення офісу туристичної фірми. Організація роботи front-, back- та call-offices фірм-туроператорів.
- •Туристичні ресурси України
- •49. Функції туризму.
- •50. Круїз, його типи. Характерні риси круїзних подорожей. Найвідоміші зони круїзних подорожей.
- •51.Туристичні ресурси Туреччини
- •52. Туристична послуга, її соціально-економічна характеристика. Види туристичних послуг.
- •53. Процесс ліцензування туристичної діяльності.
- •54. Туристичні ресурси Угорщини
- •55. Туристичний продукт та його складові. Етапи формування та реалізації туристичного продукту фірми.
- •56.Організація надання транспортних послуг туристам. Rent а саг.
- •Туристичні ресурси сша
- •58. Процес прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •59. Туристичні документи, їх види та правила оформлення.
- •60.Туристичні ресурси Словаччини
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність.
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність
- •62.Методи і способи орієнтування на місцевості.
- •Туристичні ресурси Австрії
- •64. Суб’єкти туристичної діяльності: екскурсант, турист.
- •65. Види транспортного обслуговування в туризмі. Безпека при наданні транспортних послуг. Обслуговування залізничним транспортом
- •Туристичні ресурси Польщі
- •67. Сільський туризм. Базові характеристики.
- •68. Анімаційні програми та організація дозвілля в місцях тривалого відпочинку.
- •69.Туристичні ресурси Чехії
- •70.Типи туристів.
- •71. Сутність стратегій «зняття вершків» та «проникнення»
- •72.Туристичні ресурси Румунії
- •73. Класифікація туристичного обслуговування: Клас vip. Клас «люкс». Клас «перший». Клас «туристичний».
- •74.Основні етнічні кухні світу. Короткий опис.
- •75. Туристичні ресурси Сербії
- •76. Завдання та обов’язки аніматорів в туризмі.
- •77. Документальне оформлення перебування іноземних туристів у готелях і туристичних комплексах
- •78.Туристичні ресурси Львівської області України
- •79.Історичні передумови виникнення туризму.
- •Функції служб маркетингу готельних підприємств та закладів харчування.
- •Туристичні ресурси Закарпаття
- •83.Специфіка транспортних послуг в організації та проведенні турів: авіаційні перевезення; залізничні перевезення; водний транспорт; автомобільні перевезення
- •84. Туристичні ресурси Івано-Франківської області
- •Методи розрахунку ціни в рамках товарної номенклатури. Дискримінаційне ціноутворення в туризмі.
- •87. Природно-рекреаційні ресурси Закарпаття.
- •88. Соціально економічні передумови виникнення туризму. Значення появи туризму для людської цивілізації.
- •89. Програми анімації, їх форми та завдання.
- •90. Бальнеологічні ресурси Закарпаття.
- •91.Основні тенденції розвитку світового туризму.
- •92.Основні етапи процесу ціноутворення в туризмі. Цінова еластичність попиту.
- •Туристичні ресурси Таїланду.
- •Фактори формування цін на товари і послуги в туризмі.
- •95. Управління ризикозахищеністю туристичного підприємства
- •96. Туристичні ресурси Китаю
- •97. Перспективи розвитку туризму в Україні
- •98. Основні пошукові бази глобальної мережі інтернет для туристичних подорожей. Tripadvisor, foursquare, booking.
- •99. Туристичні ресурси Хорватії
- •100. Правові засади туристської діяльності в Україні.
- •101. Форми контролю за якістю послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •102. Найвідоміші зимові курорти світу
- •103. Гостинність, основні елементи
- •104. Цінова стратегія фірми. Різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •105. Туристичні ресурси Єгипту.
- •106. Формування попиту в туризмі.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •108.Найвідоміші бальнеологічні курорти світу.
- •109.Класифікація різновидів транспортних засобів та перевезень
- •110.Форми планування діяльності підприємств індустрії гостинності
- •111.Туристичні ресурси країн Карибського басейну.
- •112. Управління процесом комунікації та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •113.Поняття, визначення індустрії гостинності. Характеристика підприємств індустрії гостинності.
- •114.«Винний туристичний шлях Закарпаття».
- •115. Загальні умови подорожей на регулярних та нерегулярних автобусних рейсах.
- •Правила організації регулярних перевезень
- •Правила організації регулярних спеціальних перевезень
- •Правила організації нерегулярних перевезень
- •116. Класифікація оборотних коштів підприємства
- •117. Найвідоміші морські курорти світу
- •118.Види управлінського контролю в туризмі.
- •119.Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.
- •120.«Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття»
- •121. Структура та функції туристичної діяльності.
- •122. Готелі та індустрія гостинності. Готельний сервіс.
- •123. Військовий туристичний шлях Закарпаття
- •124.Франчайзинг як провідна форма управління в сфері туристичної індустрії
- •125. Ресторани та індустрія гостинності. Ресторанний сервіс.
- •126. Туристський маршрут «Карпатська Україна»
- •127. Проектування роботи у підприємствах туристичної індустрії
- •128.Методи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання в туризмі. Витратні методи ціноутворення.
- •129. Особливості туризму для осіб з вадами зору, слуху та іншими фізичними вадами.
- •130. Керівництво і лідерство на туристичному підприємстві
- •131. Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу.
- •132.Туристичний шлях «Стежками опришків».
- •133. Методи прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •134. Характеристика приміщень та служб підприємств ресторанного комплексу
- •1.2 Разделение и кооперация труда работников залов
- •1.3 Общие требования к обслуживающему персоналу согласно Госстандарту
- •135. Замки Закарпаття, як туристична атракція
- •Квасівський
- •136. Управління процесом комунікації на туристичному підприємстві
- •137. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності у світі. Стратегії охоплення ринку в індустрії гостинності.
- •Маркетингові стратегії охоплення ринку
- •138. Сплав по річкам Закарпаття як туристична атракція. Види водних плавзасобів у туризмі.
- •139. Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •139.Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •140. Спеціалізація засобів розміщення в індустрії гостинності. Вимоги до організацій, що надають готельні послуги. Основні підходи до класифікації засобів розміщення
- •Класифікація засобів розміщення туристів за вто
- •Типи готельних підприємств за призначенням
- •Спеціалізовані готелі
- •141. «Сирний туристичний маршрут Закарпаття».
- •3. Районів Закарпаття
- •4. Музеїв
- •5. Традиційні вироби
- •142. Формування ціни турпродукту. Базові елементи ціни турпродукту.
- •143. Базові вимоги до організацій що надають послуги громадського харчування. Класифікація закладів (підприємств) громадського харчування
- •Основні вимоги до закладів (підприємств) громадського харчування
- •Правила організації виробництва продукції
- •Реалізація продукції. Методи обслуговування і права споживачів
- •144. Фестивальний туризм в Закарпатті
- •145. Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки.
- •148. Основні функції менеджменту на підприємствах індустрії гостинності.
- •149. Екстремальні типи походів в активному туризмі.Забезпечення безпеки туристів на маршруті
- •150. Swot аналіз туристичної галузі Закарпаття
- •Можливості і обмеження розвитку трк Закарпаття
- •3.3. Розширення галузі готельного господарства
- •3.4. Залучення кваліфікованих кадрів
- •3.4. Розширення туристичної транспортної інфраструктури
78.Туристичні ресурси Львівської області України
Львівська область володіє значним туристичним потенціалом. Область може зацікавити мандрівників як багатими природними ресурсами, так і унікальними історико-культурними пам’ятками. Так, з восьми типів мінеральних вод, які застосовують в бальнеології, на Львівщині відомі сім. За даними Державної служби туризму та курортів, на Львівщині працює 128 санаторно-курортних закладів, які прийняли у минулому році понад 259 тис. відпочивальників. Випередили Львівську область лише Крим, Одеська та Донецька області.
На Львівщині знаходиться чверть усіх українських пам´яток архітектури. Всього в області взято під охорону 3965 споруд ХІІ-ХХ ст., 2313 пам´яток знаходиться у Львові. Центральна частина Львова оголошена Державним історико-архітектурним заповідником і внесена до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. В музейних фондах області зосереджено понад 1,5 млн експонатів, що становить близько 19% усього музейного фонду України. Для порівняння, в Київській області їх лише 5%, Дніпропетровській – 5,3%, Донецькій – 4%.
Основні туристично атракційні місця міста:
Олеський замок – памятка архітектури 14-17 ст, перебудована у дусі італійського ренесансу у 1620р. перша згадка про замок припадає на 1327рік. Тепер тут музей-заповідник 10-17 ст.
Підгорецький замок, до якого входить оточений складною обороною системою триповерховий палац, заїжджий двір 18ст, костьол і парк.
Свірзький замок. Перша згадка датується 1427р. сучасного вигляду набув за власності графа Цетнера у 17 ст. на території комплексу залишився костьол 15 ст. у стилі ренесансу.
Золочівський замок – збудований у першій третині 17 ст як оборонна фортеця.
Поморянський замок 16- 17 ст.
Жовківський королівський замок – 16 ст. нині в парадних внутрішніх покоях замку розташована експозиція музею.
М. Дрогобич . Збережений ансамбль істор частини міста 18 – початку 20 ст., шедеври укр. дерев’яної архітектури 16-17ст., церква св.Юрія і Воздвиження Чесного Христа.
С.Нагуєвичі. – літературно меморіальний музей Івана Франка.
Лікувально-оздоровчі, відпочинкові центри:
М. Трускавець – курорт державного і міжнародного значення. Близько 25 мінеральних джерел («Нафтуся»). Інтенсивно застосовується озокеритолікування.
Смт.Східниця – бальнеологічний курорт, налічується 38 джерел і понад 18 свердловин з різним фізико-хімічним складом. 5 пансіонатів, 2 бази відпочинку, лікарня.
М.Моршин – 12 санаторіїв, 3 пансіонати, бальнеогрязелікарня, аеросолярій, інгаляторій.
Смт.Немирів – бальнеологічний курорт, 6 мінеральних джерел, функціонують санаторій, бальнеолікарня, грязелікарня, табори відпочинку.
Гірськолижні центри:
Славське, Тисовець, Волосянка.
Центри паломництва:
Страдч – в першій пол 13 ст тут виник печерський монастир.
Крехів – за 2 км від села знаходиться Крехівський Василіянський монастир св.Миколая, заснований 1618р.
Унівський монастир
79.Історичні передумови виникнення туризму.
Туризм-продукт тривалого історичного розвитку. Ще з найдавніших часів сформувались передумови його виникнення.
В історії виникнення та розвитку туризму можна виділити чотири етапи: Перший етап(до початку 19 століття) - передісторія туризму. Туризм має глибоке історичне коріння, оскілки подорожі були відомі людству з найдавніших часів. Утворення перших держав Стародавнього світу (І тисячоліття до н.е.) сприяло розвитку культурного обміну і торгівельних зв’язків між народами. Відомо, що перші подорожі здійснювались ще за часів античності заради торгівлі, завоювань та з релігійними цілями. Ще в першому столітті до нашої ери в Римській імперії виникли державні постоялі двори, що знаходились один від одного на відстані одного дня при пересуванні кіньми. В період Середньовіччя мільйони людей здійснювали подорожі. Релігійні переконання спонукали їх долати довгий шлях до святинь: мусульман — до Мекки, християн — до Єрусалиму. Своєрідним “туризмом” можна вважати й хрестові походи, що тривали впродовж 200 років у ХІ-ХІІІ ст. Великі географічні відкриття середини ХV – ХVI ст., пов’язані з іменами Христофора Колумба, Васко да Гами, Амеріго Веспуччі, Фернана Магеллана, були виявом одвічного прагнення людини пізнати Землю. Характерною особливістю подорожей до середини 19 століття були примітивні засоби пересування. До 16 століття у подорожуючих було три способи здійснювати свої подорожі: пішки, верхи на коні або в кареті Найважливішу роль в розвитку туризму відіграла технологічна революція в розвитку транспорту: винайдення пароплава Фултоном в 1807 році, паровоза – Сфенексом в 1814 році.
-2 – й етап 19 століття - поява спеціалізованих структур для надання туристичних послуг. Почали виникати перші підприємства, що спеціалізувались на обслуговуванні подорожуючих. На зміну невеличким пансіонам та кімнатам для гостей в будинках священнослужителів, в монастирях та релігійних місіях прийшли перші готелі. В 1812 році в центральній Швейцарії - готель Рігі-Клестелі. В 1856 відкривається першокласний готель в Баден-Бадені. В Німечинні на межі 18-19 століть виникають перші курорти мінеральних вод. В другій половині 19 століття індустрія відпочинку розширює сферу свого виробництва: разом з готельними комплексами з’явились перші бюро подорожей. Класичним прикладом організації таких турів можна назвати послугу з організації групового відпочинку, який організував британець Т. Кук в 1841 році. Комплекс послуг включав в себе двадцятимильну поїздку на залізничному транспорті, чай та тістечка в потязі, духовий оркестр. Вся поїздка, в якій взяли участь 570 чоловік, коштувала кожному з них один шилінг. Починаючи з 1862 року, з’являються перші каталоги туристичних поїздок, що стало показовим явищем в поширені запиту на туристичні послуги. Отже, на початку 19 століття промислова революція, розвиток транспорту, збільшення вільного часу створили передумови розвитку туризму. Збільшення кількості подорожувальників зумовило розвиток готельної інфраструктури, організації бюро подорожей, розвиваються туристичні послуги комплексного типу.
3-й етап -з початку 20 століття-до розв’язання Другої світової війни - Початок становлення масового туризму. Саме в цей період з’являються паростки масового туризму. Туристичні поїздки як всередині країни, так і закордоні набувають якісно іншого характеру. Вони мають на меті не стільки розважальні, скільки пізнавальні цілі. В маршрути все частіше включаються історичні місця, пам’ятники культури. Переважна маса туристів була сконцентрована в Європі. Отже, в цей період поступово набирає оборотів розвиток масового туризму.
4-й етап після Другої світової війни до сьогоднішнього дня - Масовий туризм.. Саме в цей період туризм набуває дійсно масовий характер: з предмету розкоші він стає необхідністю для більшості населення високо розвинутих індустріальних країн. Однією з причин, що обумовили масовий розвиток туризму в розвинутих індустріальних державах, стало скорочення тривалості робочого часу. Розвиток транспорту та засобів комунікації стали головними стимулами розвитку туризму. Передумовами цього стали успіхи транспортного будівництва, розвиток повітряного сполучення, та здешевлення авіа перельотів, автомобільний бум та доступність цін на автомобільний транспорт для середньостатистичного споживача. Швидке економічне зростання та насичення ринку товарами стимулювало попит на туристичні послуги. Виникли різноманітні компанії, що забезпечували туристів усім необхідним спектром послуг, які й склали в сукупності індустрію туризму (тур індустрію). В останній період міжнародний туризм розвивався в декілька разів інтенсивніше у порівняні з попереднім періодом.