64. Суб’єкти туристичної діяльності: екскурсант, турист.

Закон Укр. «Про т-зм»:

Турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненною законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

Екскурсант  - громадянин, який відвідує країну (місце!) тимчасового перебування в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових, спортивних, релігійних та інших цілях без зайняття оплачуваною діяльністю в період менше 24 год. і без ночівлі у відвідуваній країні.

Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

З-н Укр. «Про т-зм»: «Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (суб'єкти туристичної діяльності), є:

туристичні оператори (туроператори) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленному порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

туристичні агенти (турагенти) – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність;

інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;

гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування;

фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.»

Різні групи суб'єктів, які взаємодіють в туризмі: 1. Туристи. Це люди, які відчувають різні психічні та фізичні потреби, природа яких визначає напрямки і види участі цих людей у туристської діяльності.  2. Організації, що надають туристам товари та послуги. Це підприємці, які бачать в туризмі можливість отримувати прибуток шляхом надання товарів і послуг з урахуванням попиту на туристському ринку.  3. Місцеві органи влади. Розглядають туризм як важливий фактор економіки, пов'язаний з доходами, які місцеві громадяни можуть отримувати від цього бізнесу у вигляді податків, що надходять до місцевого бюджету.  4. Приймаюча сторона. Місцеве населення, котра сприймає туризм в першу чергу як фактор зайнятості населення. Для цієї групи важливим є результат взаємодії з туристами, в тому числі іноземними.

Споживачі туристичного продукту. 

У 1963 р. на Конференції ООН з міжнародного туризму в Римі були розглянуті питання туристських дефініцій. Було прийнято визначення поняття "турист", яке стосовно до російських умов в повному вигляді виглядає наступним чином. 

Турист - споживач туру, туристського продукту або туристських послуг; тимчасовий відвідувач місцевості, населеного пункту, території чи країни незалежно від її громадянства, національності, статі, мови і релігії; що знаходиться в даній місцевості не менше ніж 24 годин, але не більше 12 місяців протягом календарного року, або перебуває поза місцем свого проживання в межах своєї країни і здійснює щонайменше одну ночівлю; мандрівний заради задоволення або з пізнавальними, лікувальними, діловими цілями і не займається при цьому діяльністю в місці тимчасового перебування, оплачуваної з місцевого, джерела. 

Відповідно до зазначених вище визначень виділяють учасників туризму: міжнародний турист, внутрішній турист, екскурсант, відвідувач. 

Міжнародний (іноземний) турист. У Комітеті статистичних експертів при Лізі Націй у 1937 р. було дано таке визначення іноземного туриста: особи, які подорожують з метою туризму в іншу країну, яка не є країною його звичайного місця проживання і знаходиться за межами його звичайної середовища, на термін не менше 24 год, без заняття оплачуваною діяльністю.

Міжнародними туристами вважаються особи, що подорожують:  - З метою відпочинку, лікування, відвідування родичів і т. д.;  - З метою участі у семінарах, конгресах (наукових, дипломатичних, релігійних, адміністративних, атлетичних і т. д.);  - З діловими цілями;  - У морському круїзі, навіть якщо вони залишаються на судні менше 24 ч. 

До категорії міжнародних туристів не відносяться і не враховуються у статистиці туризму:  - Іноземні робітники;  - Мігранти, включаючи утриманців і супроводжуючих;  - Особи, наступні з метою навчання терміном більше шести місяців;  - Військовослужбовці, їхні утриманці і члени сімей, за винятком прямування в цілях туризму;  - Працівники дипломатичних служб, а також утриманці, члени сімей, прислуга працівників дипломатичних служб;  - Кочівники і біженці, вимушені переселенці;  - Регулярно мігруючі в цілях пошуку роботи громадяни прикордонних районів;  - Транзитні мандрівники;  - Учасники групових поїздок на туристських поїздах, ночують у вагонах поїзда;  - Учасники групових поїздок на спальних автобусах, нею чующіе в салонах цих автобусів;  - Члени екіпажів морських суден, залізничних поїздів, "ночують на судні або у вагоні поїзда;  - Члени екіпажів повітряних суден, які не проводять ніч в місці відвідування;  - Мандрівники, які проїжджають через країну без зупинки, навіть якщо їх подорож триває більше 24 годин 

Такі обмеження адекватно відповідають принципам, опублікованими в документі ООН - Тимчасове керівництво по міжнародному туризму (1978 р.).

Внутрішній турист. Тимчасовий відвідувач, який здійснює в відвідуваному місці як мінімум одну ночівлю, який постійно проживає в певній місцевості і мандрує в цілях туризму в іншу місцевість у межах своєї країни, але поза межами його звичайного проживання на строк, що не перевищує 12 міс, і не займається оплачуваною діяльністю в місці тимчасового перебування. 

У публікаціях Національного комітету США з аналізу туристських ресурсів (1973 р.) дано таке визначення внутрішнього туриста: особа, яка подорожує поза місцем свого постійного проживання, за умови переміщення більш ніж на 50 миль (в один кінець) з діловими, пізнавальними, особистими та іншими цілями , крім занять оплачуваною діяльністю, і який здійснює одну ночівлю або повертається в той же день5. 

До категорії внутрішніх туристів не відносяться і не враховуються в статистиці внутрішнього туризму:  - Постійні мешканці, які переміщуються в інше місце або місцевість в межах країни з метою організації свого звичайного місця проживання, наприклад переселенці, особи, з яких-небудь мотивами міняють своє місце проживання;  - Особи, що переміщаються в інше місце в межах країни для заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у відвідуваному місці, наприклад тимчасові або сезонні, вахтові робочі;  - Особи, що переміщаються в зв'язку і з метою тимчасової роботи в установах в межах країни;  - Особи, регулярно переміщаються між місцевостями в цілях оплачуваної роботи або навчання;  - Військовослужбовці, що знаходяться при виконанні службових обов'язків або на маневрах, а також утриманці, які супроводжують і члени їх сімей;  - Кочівники і біженці, а також вимушені переселенці;  - Транзитні пасажири;  - Учасники групових поїздок на туристських поїздах, ночують у вагонах поїзда;  - Учасники групових поїздок на спальних автобусах, ночують у салонах цих автобусів;  - Члени екіпажів морських суден, залізничних поїздів, ночують на судні або у вагоні поїзда;  - Члени екіпажів повітряних суден, які не проводять ніч в місці відвідування. 

Екскурсант - (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту або країни, незалежно від її громадянства, статі, мови і релігії, що знаходиться в даній місцевості з метою туризму менш як 24 год. До категорії екскурсантів відносяться пасажири яхт та інших круїзних суден, учасники туристських залізничних маршрутів. Екскурсанти не враховуються у статистиці туризму. 

Відвідувач. У 1963 р. Конференція Організації Об'єднаних Націй з міжнародного туризму, що проходила в Римі, рекомендувала для вивчення Статистичною комісією ': ООН повне визначення терміну "відвідувач": це особа, яка відвідує країну, поза свого місця проживання, з будь-якою метою, крім занять оплачуваною діяльністю . Це визначення включало:  1. Туристів як тимчасових відвідувачів, які залишаються в країні як мінімум 24 години і які мають за мету подорожі слідующе напрямки: 

- Відпочинок, лікування, навчання, паломництво, спорт і т. д.; 

- Ділові поїздки, відвідування родичів, участь у конгресах.  2. Екскурсантів як тимчасових відвідувачів, що перебувають у країні менше 24 годин. 

Експертна статистична група, скликана Комісією ООН в 1967 р., рекомендувала країнам використовувати визначення "відвідувач", запропоноване в 1963 р. в Римі, виділивши в ньому особливий клас відвідувачів, який можна визначити як "одноденних відвідувачів" або "екскурсантів", які, у свою чергу, поділяються на одноденних екскурсантів та людей, що перетинають кордон з робочими цілями, пасажирів круїзів і транзитних пасажирів, які не зупиняються на ніч в готелях.