
- •1. Рекреаційне середовище як сукупність природних і матеріальних ресурсів
- •2. Сервіс в індустрії гостинності. Принципи сервісу.
- •3. Функції туризму
- •Види рекреаційних районів. Оцінювання рекреаційного потенціалу регіонів.
- •5. Охарактеризуйте сучасний тренд фуд-корт.
- •6. Типи туристів
- •7. Туристські комплекси і типи туристських закладів
- •8. Маркетингова інформація в туризмі
- •9. Туристичний продукт та його складові
- •10. Пішохідні туристичні маршрути та їх характеристика
- •Особливості формування ціни на туристичні послуги
- •12. Основні типи підприємств громадського харчування та їх характеристика.
- •13.Санаторії, визначення. Типи санаторних закладів.
- •14. Класифікація різновидів туризму
- •15.Туристичні ресурси Північної Америки
- •16. Контроль системи якості на підприємствах громадського харчування
- •Показники якості продукції ресторанного господарства
- •2. Контроль якості продукції
- •17. Види етикету в туризмі
- •1. Підготовка до ділової зустрічі.
- •2. Зустрічі делегацій.
- •3. Візитні картки як засіб ділового спілкування.
- •4. Етикет ділових подарунків.
- •18. Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців турпродукту
- •19. Види рекреаційних комплексів. Умови формування рекреаційних потреб
- •20.Функціонування процесу ухвалення рішення про купівлю турпродукту.
- •21.Туристичні ресурси Південної Америки
- •22. Менеджмент діяльності туристичних підприэмств.
- •Новітні методи туристичного менеджменту
- •Послуги аутсорсингу в готельному бізнесі
- •23. Структура якості обслуговування в індустрії гостинності: японський та американський підходи.
- •24.Туристичні ресурси Австралії
- •25. Класифікація туристських маршрутів
- •26. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •27. Туристичні ресурси Європи
- •Центральна та Східна Європа
- •Північна Європа (Скандинавські країни)
- •Західна Європа
- •Східне Середземномор’я
- •Південна Європа
- •Автобусні подорожі на європейському туристичному ринку
- •Ринок річкових круїзів в Європі
- •Яхтінг та інші водні види відпочинку
- •Культурний туризм
- •Париж, Франція.
- •28. Складові «Портфелю екскурсовода».
- •29. Реклама в туризмі. Просування товарів в туризмі, зв»язки з громадськістю
- •30. Туристичні ресурси Африки
- •31. Типи санаторних, spa, wellness-закладів.
- •Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі.
- •33.Туристичні ресурси Азії
- •34. Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір.
- •35. Класифікація цін в залежності від способу фіксації.
- •37. Брендинг та інформаційні технології в туризмі
- •Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •39. Туристичні ресурси Тихого Океану
- •40. Ціна в туризмі:методи формування.
- •41. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
- •42.Туристичні ресурси Атлантичного океану.
- •43. Сутність керівництва та лідерства на туристичному підприємстві
- •44. Роль Всесвітньої туристської організації (вто) у розвитку світового туризму
- •45. Туристичні ресурси Північно-льодовитого океану.
- •46. Характеристика ключових термін туризмознавства: Туризм. Турист. Туристичний ринок. Туристична індустрія. Туристична послуга.
- •47.Обладання та оформлення офісу туристичної фірми. Організація роботи front-, back- та call-offices фірм-туроператорів.
- •Туристичні ресурси України
- •49. Функції туризму.
- •50. Круїз, його типи. Характерні риси круїзних подорожей. Найвідоміші зони круїзних подорожей.
- •51.Туристичні ресурси Туреччини
- •52. Туристична послуга, її соціально-економічна характеристика. Види туристичних послуг.
- •53. Процесс ліцензування туристичної діяльності.
- •54. Туристичні ресурси Угорщини
- •55. Туристичний продукт та його складові. Етапи формування та реалізації туристичного продукту фірми.
- •56.Організація надання транспортних послуг туристам. Rent а саг.
- •Туристичні ресурси сша
- •58. Процес прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •59. Туристичні документи, їх види та правила оформлення.
- •60.Туристичні ресурси Словаччини
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність.
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність
- •62.Методи і способи орієнтування на місцевості.
- •Туристичні ресурси Австрії
- •64. Суб’єкти туристичної діяльності: екскурсант, турист.
- •65. Види транспортного обслуговування в туризмі. Безпека при наданні транспортних послуг. Обслуговування залізничним транспортом
- •Туристичні ресурси Польщі
- •67. Сільський туризм. Базові характеристики.
- •68. Анімаційні програми та організація дозвілля в місцях тривалого відпочинку.
- •69.Туристичні ресурси Чехії
- •70.Типи туристів.
- •71. Сутність стратегій «зняття вершків» та «проникнення»
- •72.Туристичні ресурси Румунії
- •73. Класифікація туристичного обслуговування: Клас vip. Клас «люкс». Клас «перший». Клас «туристичний».
- •74.Основні етнічні кухні світу. Короткий опис.
- •75. Туристичні ресурси Сербії
- •76. Завдання та обов’язки аніматорів в туризмі.
- •77. Документальне оформлення перебування іноземних туристів у готелях і туристичних комплексах
- •78.Туристичні ресурси Львівської області України
- •79.Історичні передумови виникнення туризму.
- •Функції служб маркетингу готельних підприємств та закладів харчування.
- •Туристичні ресурси Закарпаття
- •83.Специфіка транспортних послуг в організації та проведенні турів: авіаційні перевезення; залізничні перевезення; водний транспорт; автомобільні перевезення
- •84. Туристичні ресурси Івано-Франківської області
- •Методи розрахунку ціни в рамках товарної номенклатури. Дискримінаційне ціноутворення в туризмі.
- •87. Природно-рекреаційні ресурси Закарпаття.
- •88. Соціально економічні передумови виникнення туризму. Значення появи туризму для людської цивілізації.
- •89. Програми анімації, їх форми та завдання.
- •90. Бальнеологічні ресурси Закарпаття.
- •91.Основні тенденції розвитку світового туризму.
- •92.Основні етапи процесу ціноутворення в туризмі. Цінова еластичність попиту.
- •Туристичні ресурси Таїланду.
- •Фактори формування цін на товари і послуги в туризмі.
- •95. Управління ризикозахищеністю туристичного підприємства
- •96. Туристичні ресурси Китаю
- •97. Перспективи розвитку туризму в Україні
- •98. Основні пошукові бази глобальної мережі інтернет для туристичних подорожей. Tripadvisor, foursquare, booking.
- •99. Туристичні ресурси Хорватії
- •100. Правові засади туристської діяльності в Україні.
- •101. Форми контролю за якістю послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •102. Найвідоміші зимові курорти світу
- •103. Гостинність, основні елементи
- •104. Цінова стратегія фірми. Різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •105. Туристичні ресурси Єгипту.
- •106. Формування попиту в туризмі.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •108.Найвідоміші бальнеологічні курорти світу.
- •109.Класифікація різновидів транспортних засобів та перевезень
- •110.Форми планування діяльності підприємств індустрії гостинності
- •111.Туристичні ресурси країн Карибського басейну.
- •112. Управління процесом комунікації та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •113.Поняття, визначення індустрії гостинності. Характеристика підприємств індустрії гостинності.
- •114.«Винний туристичний шлях Закарпаття».
- •115. Загальні умови подорожей на регулярних та нерегулярних автобусних рейсах.
- •Правила організації регулярних перевезень
- •Правила організації регулярних спеціальних перевезень
- •Правила організації нерегулярних перевезень
- •116. Класифікація оборотних коштів підприємства
- •117. Найвідоміші морські курорти світу
- •118.Види управлінського контролю в туризмі.
- •119.Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.
- •120.«Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття»
- •121. Структура та функції туристичної діяльності.
- •122. Готелі та індустрія гостинності. Готельний сервіс.
- •123. Військовий туристичний шлях Закарпаття
- •124.Франчайзинг як провідна форма управління в сфері туристичної індустрії
- •125. Ресторани та індустрія гостинності. Ресторанний сервіс.
- •126. Туристський маршрут «Карпатська Україна»
- •127. Проектування роботи у підприємствах туристичної індустрії
- •128.Методи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання в туризмі. Витратні методи ціноутворення.
- •129. Особливості туризму для осіб з вадами зору, слуху та іншими фізичними вадами.
- •130. Керівництво і лідерство на туристичному підприємстві
- •131. Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу.
- •132.Туристичний шлях «Стежками опришків».
- •133. Методи прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •134. Характеристика приміщень та служб підприємств ресторанного комплексу
- •1.2 Разделение и кооперация труда работников залов
- •1.3 Общие требования к обслуживающему персоналу согласно Госстандарту
- •135. Замки Закарпаття, як туристична атракція
- •Квасівський
- •136. Управління процесом комунікації на туристичному підприємстві
- •137. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності у світі. Стратегії охоплення ринку в індустрії гостинності.
- •Маркетингові стратегії охоплення ринку
- •138. Сплав по річкам Закарпаття як туристична атракція. Види водних плавзасобів у туризмі.
- •139. Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •139.Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •140. Спеціалізація засобів розміщення в індустрії гостинності. Вимоги до організацій, що надають готельні послуги. Основні підходи до класифікації засобів розміщення
- •Класифікація засобів розміщення туристів за вто
- •Типи готельних підприємств за призначенням
- •Спеціалізовані готелі
- •141. «Сирний туристичний маршрут Закарпаття».
- •3. Районів Закарпаття
- •4. Музеїв
- •5. Традиційні вироби
- •142. Формування ціни турпродукту. Базові елементи ціни турпродукту.
- •143. Базові вимоги до організацій що надають послуги громадського харчування. Класифікація закладів (підприємств) громадського харчування
- •Основні вимоги до закладів (підприємств) громадського харчування
- •Правила організації виробництва продукції
- •Реалізація продукції. Методи обслуговування і права споживачів
- •144. Фестивальний туризм в Закарпатті
- •145. Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки.
- •148. Основні функції менеджменту на підприємствах індустрії гостинності.
- •149. Екстремальні типи походів в активному туризмі.Забезпечення безпеки туристів на маршруті
- •150. Swot аналіз туристичної галузі Закарпаття
- •Можливості і обмеження розвитку трк Закарпаття
- •3.3. Розширення галузі готельного господарства
- •3.4. Залучення кваліфікованих кадрів
- •3.4. Розширення туристичної транспортної інфраструктури
39. Туристичні ресурси Тихого Океану
ОКЕАНИЯ включает Новую Зеландию и еще 12 стран, в числе которых Маршалловы острова, Микронезия, Папуа - Новая Гвинея, Соломоновы острова, Фиджи, Самао и др.
НОВАЯ ЗЕЛАНДИЯ — государство в юго-западной части Тихого океана, расположено на островах Северный и Южный, разделенных проливом Кука. Новая Зеландия — государство в составе Содружества, возглавляемого Великобританией. Номинально глава государства — королева Великобритании, которую представляет генерал- губернатор. Новая Зеландия — развитая индустриально-аграрная страна со сравнительно небольшим населением — около 4 млн человек. Она известна прежде всего как один из ведущих мировых экспортеров масла, мяса, шерсти и сыра.
Самый крупный город страны — Окленд с населением порядка 1,5 млн человек. Основные виды деловой активности сконцентрированы именно здесь. Здесь же находится крупнейший развлекательный комплекс «Скай Сити Окленд». В нем расположены казино, несколько ресторанов, баров, телевизионная башня, театр и отель. Комплекс был открыт в 1996г. совместно с одним из крупнейших американских казино. Окленд размещен на узком перешейке Северного острова и поэтому изрезан бухтами. Его часто называют «городом парусов». К достопримечательностям Окленда можно отнести картинную галерею, музей транспорта и техники.
В Веллингтоне, столице страны, имеются Национальная галерея искусств и Национальный музей с великолепными коллекциями экспонатов из области этнографии и естественной истории. Веллингтон считается самым европеизированным городом страны. Здесь большой выбор пабов, кафе, ресторанов, больших магазинов. Веллингтон является отправной точкой паромов, отправляющихся на остров Южный. К популярным туристическим центрам Новой Зеландии относят город Крайстчерч, расположенный на острове Южный. Это отправная точка экскурсий на юго-западное побережье Новой Зеландии в край фьордов, страну дикой и нетронутой природы. На Северном острове, где проживает 70% населения, зародилась винодельческая индустрия. Сейчас Новая Зеландия наряду с традиционными отраслями специализации является крупным производителем вина. Основные порты Новой Зеландии: Фангарен, Окленд, Веллингтон, Тауранга. Часто Новую Зеландию называют «неизведанной Швейцарией Тихого океана». Это страна девственных лесов, бесконечных долин, гейзеров и действующих вулканов. Одной из главных туристических достопримечательностей страны является Роторуа — район проживания коренных жителей страны — аборигенов маори. Здесь находится долина гейзеров.
ОСТРОВА КУКА являются зависимой от Новой Зеландии территорией. Это архипелаг, состоящий из 15 островов, не испорченных массовым туризмом. Здесь возможны дайвинг-туры, однодневные походы в джунгли, океаническая рыбалка.
Наиболее развитым районом ФИДЖИ является коралловый берег Вити- Леву. К экзотическим экскурсиям и представлениям, которые здесь можно наблюдать, относятся танцы на раскаленных углях, сплав на бамбуковых плотах по горным рекам через джунгли, круиз с дельфинами и др.
ЗАПАДНОЕ САМОА — малоизвестный и мало затронутый цивилизацией уголок земли. Здесь провел четыре последних года своей жизни легендарный автор «Острова Сокровищ» Роберт Льюис Стивенсон, страдавший тяжелой формой туберкулеза Туристы могут посетить музей автора захватывающего романа о пиратах.
ТАИТИ — часть Французской Полинезии — представляет собой архипелаг из более чем ста островов в юго-восточной части Тихого океана. Острова объединены в несколько групп: Таити и Бора-Бора, Маркизские острова, атолл Туамоту, острова Мангарева. Административным центром является город Папаэтэ. Здесь туристам в качестве развлечений предлагают вертолетные экскурсии, экскурсии на яхте, джипах или мини-автобусах через тропические леса.
НОВАЯ КАЛЕДОНИЯ является владением Франции в Тихом океане. Столица Новой Каледонии — Нумеа. Эта страна является уникальным оазисом тихоокеанской флоры и фауны. Острова окружены барьерным рифом. Здесь произрастает около 2500 уникальных растений. Эндемичные виды флоры и фауны, продуманные природоохранные мероприятия создают здесь хорошие перспективы для развития экологического туризма. Новая Каледония привлекает также аквалангистов и ныряльщиков.
СОЛОМОНОВЫ ОСТРОВА — государство в южной части Тихого океана. Столица — город Хонира. Соломоновы острова были открыты в 1568г. испанским мореплавателем А. Менданья де Нейра. Он выменял у местных жителей золото и назвал эти острова Соломоновыми, сравнив их с «Золотой страной Соломона». С позиций международного туризма страна привлекательна рядом обстоятельств. Значительная часть населения островов живет по- прежнему в условиях родоплеменных отношений. Поэтому интерес для туристов может представлять знакомство с жизнью и бытом местных аборигенов. Архипелаг практически не затронут массовым туризмом. Поэтому здесь сохранились девственная природа, экстраординарные природные условия.
ВАНУАТУ — государство в Океании, расположенное на островах Новые Гибриды в юго-западной части Тихого океана. В конце XVIII в. острова были исследованы английским мореплавателем Дж. Куком. Национальный колорит составляет синтез английской, французской и меланезийской культур. Европеизированные города Порт-Вила и столица страны Лугенвиль гармонично уживаются с многочисленными деревеньками островитян. Каждый из островов имеет свою специфику. Известность острову Амбриму принесли местные колдуны с их магией и волшебством. Остров Эспериту-Санто покрыт тропическими левами. Здесь множество затерянных в джунглях деревень местных аборигенов. Кроме того, в пределах острова находится так называемый «мыс миллиона долларов». После Второй мировой войны американцы сбросили в океан возле мыса машины, оружие, станки и прочее промышленное оборудование, так как островные власти отказались приобрести все это по завышенным ценам. Это обстоятельство может привлечь дайверов. На островах множество прекрасных и практически безлюдных пляжей. В 1787г. британский фрегат «Баунти» отправился на Таити за семенами хлебного дерева. Матросы провели на острове несколько месяцев, успели обзавестись семьями и не хотели уезжать, но на этом настаивал капитан. Тогда 28 апреля 1789г. экипаж, возглавляемый помощником капитана Кристианом Флетчером, поднял мятеж. Мятежники посадили капитана и еще 17 членов команды на баркас, который вернулся в Англию. Мятежники прибыли к острову Питкерн, там они разгрузили «Баунти», сняли все снаряжение и сожгли корабль. Когда 2 0 лет спустя к острову пристало американское судно, в живых остался лишь один английский моряк, руководивший общиной из 10 женщин и 23 детей.
Сегодняшнее население Питкерна — 47 человек. Его площадь 5 кв. км. Он находится на полпути между Новой Зеландией и Панамой, в 2160 км от Таити. Чтобы добраться до острова, необходимо долететь на самолете до Таити, а затем совершить 36-часовое морское путешествие, так как взлетной полосы на острове нет. Единственный населенный пункт на острове — Адамстаун. У местного правительства три статьи дохода: продажа марок, предметов рукоделия и интернет-адресов с домена рп. Связь с цивилизацией поддерживается по спутниковому телефону. Главная тайна острова — тайна сокровищ с фрегата «Баунти». На нем находилось 180 килограммов золота, и, по легенде, матросы закопали его где-то на Питкерне (газ. «Известия». 5 ноября 2004).