
- •1. Рекреаційне середовище як сукупність природних і матеріальних ресурсів
- •2. Сервіс в індустрії гостинності. Принципи сервісу.
- •3. Функції туризму
- •Види рекреаційних районів. Оцінювання рекреаційного потенціалу регіонів.
- •5. Охарактеризуйте сучасний тренд фуд-корт.
- •6. Типи туристів
- •7. Туристські комплекси і типи туристських закладів
- •8. Маркетингова інформація в туризмі
- •9. Туристичний продукт та його складові
- •10. Пішохідні туристичні маршрути та їх характеристика
- •Особливості формування ціни на туристичні послуги
- •12. Основні типи підприємств громадського харчування та їх характеристика.
- •13.Санаторії, визначення. Типи санаторних закладів.
- •14. Класифікація різновидів туризму
- •15.Туристичні ресурси Північної Америки
- •16. Контроль системи якості на підприємствах громадського харчування
- •Показники якості продукції ресторанного господарства
- •2. Контроль якості продукції
- •17. Види етикету в туризмі
- •1. Підготовка до ділової зустрічі.
- •2. Зустрічі делегацій.
- •3. Візитні картки як засіб ділового спілкування.
- •4. Етикет ділових подарунків.
- •18. Функції та схеми діяльності організаторів обслуговування та продавців турпродукту
- •19. Види рекреаційних комплексів. Умови формування рекреаційних потреб
- •20.Функціонування процесу ухвалення рішення про купівлю турпродукту.
- •21.Туристичні ресурси Південної Америки
- •22. Менеджмент діяльності туристичних підприэмств.
- •Новітні методи туристичного менеджменту
- •Послуги аутсорсингу в готельному бізнесі
- •23. Структура якості обслуговування в індустрії гостинності: японський та американський підходи.
- •24.Туристичні ресурси Австралії
- •25. Класифікація туристських маршрутів
- •26. Специфічні різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •27. Туристичні ресурси Європи
- •Центральна та Східна Європа
- •Північна Європа (Скандинавські країни)
- •Західна Європа
- •Східне Середземномор’я
- •Південна Європа
- •Автобусні подорожі на європейському туристичному ринку
- •Ринок річкових круїзів в Європі
- •Яхтінг та інші водні види відпочинку
- •Культурний туризм
- •Париж, Франція.
- •28. Складові «Портфелю екскурсовода».
- •29. Реклама в туризмі. Просування товарів в туризмі, зв»язки з громадськістю
- •30. Туристичні ресурси Африки
- •31. Типи санаторних, spa, wellness-закладів.
- •Канали розповсюдження товарів і послуг в туризмі.
- •33.Туристичні ресурси Азії
- •34. Перша медична допомога в поході. Обов’язковий медичний набір.
- •35. Класифікація цін в залежності від способу фіксації.
- •37. Брендинг та інформаційні технології в туризмі
- •Визначення послуги, загальна класифікація послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •39. Туристичні ресурси Тихого Океану
- •40. Ціна в туризмі:методи формування.
- •41. Екскурсія її основні функції. Класифікація екскурсій.
- •42.Туристичні ресурси Атлантичного океану.
- •43. Сутність керівництва та лідерства на туристичному підприємстві
- •44. Роль Всесвітньої туристської організації (вто) у розвитку світового туризму
- •45. Туристичні ресурси Північно-льодовитого океану.
- •46. Характеристика ключових термін туризмознавства: Туризм. Турист. Туристичний ринок. Туристична індустрія. Туристична послуга.
- •47.Обладання та оформлення офісу туристичної фірми. Організація роботи front-, back- та call-offices фірм-туроператорів.
- •Туристичні ресурси України
- •49. Функції туризму.
- •50. Круїз, його типи. Характерні риси круїзних подорожей. Найвідоміші зони круїзних подорожей.
- •51.Туристичні ресурси Туреччини
- •52. Туристична послуга, її соціально-економічна характеристика. Види туристичних послуг.
- •53. Процесс ліцензування туристичної діяльності.
- •54. Туристичні ресурси Угорщини
- •55. Туристичний продукт та його складові. Етапи формування та реалізації туристичного продукту фірми.
- •56.Організація надання транспортних послуг туристам. Rent а саг.
- •Туристичні ресурси сша
- •58. Процес прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •59. Туристичні документи, їх види та правила оформлення.
- •60.Туристичні ресурси Словаччини
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність.
- •61. Маркетинг в індустрії гостинності та його циклічність
- •62.Методи і способи орієнтування на місцевості.
- •Туристичні ресурси Австрії
- •64. Суб’єкти туристичної діяльності: екскурсант, турист.
- •65. Види транспортного обслуговування в туризмі. Безпека при наданні транспортних послуг. Обслуговування залізничним транспортом
- •Туристичні ресурси Польщі
- •67. Сільський туризм. Базові характеристики.
- •68. Анімаційні програми та організація дозвілля в місцях тривалого відпочинку.
- •69.Туристичні ресурси Чехії
- •70.Типи туристів.
- •71. Сутність стратегій «зняття вершків» та «проникнення»
- •72.Туристичні ресурси Румунії
- •73. Класифікація туристичного обслуговування: Клас vip. Клас «люкс». Клас «перший». Клас «туристичний».
- •74.Основні етнічні кухні світу. Короткий опис.
- •75. Туристичні ресурси Сербії
- •76. Завдання та обов’язки аніматорів в туризмі.
- •77. Документальне оформлення перебування іноземних туристів у готелях і туристичних комплексах
- •78.Туристичні ресурси Львівської області України
- •79.Історичні передумови виникнення туризму.
- •Функції служб маркетингу готельних підприємств та закладів харчування.
- •Туристичні ресурси Закарпаття
- •83.Специфіка транспортних послуг в організації та проведенні турів: авіаційні перевезення; залізничні перевезення; водний транспорт; автомобільні перевезення
- •84. Туристичні ресурси Івано-Франківської області
- •Методи розрахунку ціни в рамках товарної номенклатури. Дискримінаційне ціноутворення в туризмі.
- •87. Природно-рекреаційні ресурси Закарпаття.
- •88. Соціально економічні передумови виникнення туризму. Значення появи туризму для людської цивілізації.
- •89. Програми анімації, їх форми та завдання.
- •90. Бальнеологічні ресурси Закарпаття.
- •91.Основні тенденції розвитку світового туризму.
- •92.Основні етапи процесу ціноутворення в туризмі. Цінова еластичність попиту.
- •Туристичні ресурси Таїланду.
- •Фактори формування цін на товари і послуги в туризмі.
- •95. Управління ризикозахищеністю туристичного підприємства
- •96. Туристичні ресурси Китаю
- •97. Перспективи розвитку туризму в Україні
- •98. Основні пошукові бази глобальної мережі інтернет для туристичних подорожей. Tripadvisor, foursquare, booking.
- •99. Туристичні ресурси Хорватії
- •100. Правові засади туристської діяльності в Україні.
- •101. Форми контролю за якістю послуг на підприємствах індустрії гостинності.
- •102. Найвідоміші зимові курорти світу
- •103. Гостинність, основні елементи
- •104. Цінова стратегія фірми. Різновиди цін, які застосовуються у сфері туристичної діяльності.
- •105. Туристичні ресурси Єгипту.
- •106. Формування попиту в туризмі.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •107.Виробничо-торгівельна структура підприємств готельно-ресторанного комплексу, що обслуговують туристів.
- •108.Найвідоміші бальнеологічні курорти світу.
- •109.Класифікація різновидів транспортних засобів та перевезень
- •110.Форми планування діяльності підприємств індустрії гостинності
- •111.Туристичні ресурси країн Карибського басейну.
- •112. Управління процесом комунікації та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •113.Поняття, визначення індустрії гостинності. Характеристика підприємств індустрії гостинності.
- •114.«Винний туристичний шлях Закарпаття».
- •115. Загальні умови подорожей на регулярних та нерегулярних автобусних рейсах.
- •Правила організації регулярних перевезень
- •Правила організації регулярних спеціальних перевезень
- •Правила організації нерегулярних перевезень
- •116. Класифікація оборотних коштів підприємства
- •117. Найвідоміші морські курорти світу
- •118.Види управлінського контролю в туризмі.
- •119.Економічна суть та функції фінансів. Склад фінансових ресурсів підприємств.
- •120.«Гастрономічний туристичний шлях Закарпаття»
- •121. Структура та функції туристичної діяльності.
- •122. Готелі та індустрія гостинності. Готельний сервіс.
- •123. Військовий туристичний шлях Закарпаття
- •124.Франчайзинг як провідна форма управління в сфері туристичної індустрії
- •125. Ресторани та індустрія гостинності. Ресторанний сервіс.
- •126. Туристський маршрут «Карпатська Україна»
- •127. Проектування роботи у підприємствах туристичної індустрії
- •128.Методи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання в туризмі. Витратні методи ціноутворення.
- •129. Особливості туризму для осіб з вадами зору, слуху та іншими фізичними вадами.
- •130. Керівництво і лідерство на туристичному підприємстві
- •131. Характеристика приміщень та служб підприємств готельного комплексу.
- •132.Туристичний шлях «Стежками опришків».
- •133. Методи прийняття управлінських рішень на туристичному підприємстві
- •134. Характеристика приміщень та служб підприємств ресторанного комплексу
- •1.2 Разделение и кооперация труда работников залов
- •1.3 Общие требования к обслуживающему персоналу согласно Госстандарту
- •135. Замки Закарпаття, як туристична атракція
- •Квасівський
- •136. Управління процесом комунікації на туристичному підприємстві
- •137. Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності у світі. Стратегії охоплення ринку в індустрії гостинності.
- •Маркетингові стратегії охоплення ринку
- •138. Сплав по річкам Закарпаття як туристична атракція. Види водних плавзасобів у туризмі.
- •139. Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •139.Управління ризикозахищеністю та конфліктами на туристичному підприємстві.
- •140. Спеціалізація засобів розміщення в індустрії гостинності. Вимоги до організацій, що надають готельні послуги. Основні підходи до класифікації засобів розміщення
- •Класифікація засобів розміщення туристів за вто
- •Типи готельних підприємств за призначенням
- •Спеціалізовані готелі
- •141. «Сирний туристичний маршрут Закарпаття».
- •3. Районів Закарпаття
- •4. Музеїв
- •5. Традиційні вироби
- •142. Формування ціни турпродукту. Базові елементи ціни турпродукту.
- •143. Базові вимоги до організацій що надають послуги громадського харчування. Класифікація закладів (підприємств) громадського харчування
- •Основні вимоги до закладів (підприємств) громадського харчування
- •Правила організації виробництва продукції
- •Реалізація продукції. Методи обслуговування і права споживачів
- •144. Фестивальний туризм в Закарпатті
- •145. Вимоги до складання індивідуального тексту екскурсії. Якість екскурсії, способи її оцінки.
- •148. Основні функції менеджменту на підприємствах індустрії гостинності.
- •149. Екстремальні типи походів в активному туризмі.Забезпечення безпеки туристів на маршруті
- •150. Swot аналіз туристичної галузі Закарпаття
- •Можливості і обмеження розвитку трк Закарпаття
- •3.3. Розширення галузі готельного господарства
- •3.4. Залучення кваліфікованих кадрів
- •3.4. Розширення туристичної транспортної інфраструктури
37. Брендинг та інформаційні технології в туризмі
Брендинг - це технологія створення та просування фірмових (марочних) туристських послуг, діяльність з формування довгострокової переваги до них, заснована на посиленому впливі на виділений сегмент споживачів товарного знаку, торгової марки, рекламної аргументації, Матеріалів та заходів стимулювання збуту; оформленні та організації місць продажу послуг, а також інших елементів і акцій в сфері рекламної діяльності, об'єднаних певною ідеєю, які виділяють послуги організації серед конкурентів, створюють її образ, підкреслюють позицію і унікальність. Завдяки брендингу продукція стає втіленням фірмовості.
Основним завданням брендингу організації індустрії туризму є формування і подальший розвиток у споживача позитивних, позитивних асоціацій, пов'язаних з її торговою маркою.
Сьогодні за високої конкуренції на ринку туристичних послуг питання створення з
власної торгової марки бренду займає важливе місце в портфелі стратегій туристичних
фірм.
У сучасному маркетинговому тлумаченні бренд (англ. brand) – це назва, знак, символ,дизайн, призначений для ідентифікації товарів чи послуг з метою виділення їх з усієї торгової групи.
Туристичний брендинг – це кульмінація широкого спектру напрямів діяльності з усього набору засобів маркетингу, що дозволяє створити імідж туристичного бренду,
який передає весь набір сигналів споживачу про якість, ціну і статус туристичного
бренду.
Сучасне поняття бренду можна коротко визначити як «торгова марка плюс думка про
неї навколишнього середовища». Якщо раніше у туризмі роль брендів
виконували географічні назви (Крим, Карпати, Сочі, Туреччина, Єгипет, Австрія,
Канарські острови, Лазурний берег тощо), то сьогодні вдалий відпочинок дедалі частіше
асоціюють з компанією, яка його організувала.
Позиція туристичного бренду – це місце на ринку, яке туристичний бренд займає по
відношенню до конкурентів, а також набір купівельних потреб і сприйняття; місце, яке
туристичний бренд посідає в думках цільового сегмента по відношенню до конкурентів. Вона фокусується на тих перевагах туристичного бренду, які відрізняють його від
конкурентів.
На практиці брендинг – це багатофакторний комплекс,який включає і маркетинг, і PR, і рекламу. Завданням маркетингу є зведення до мінімум зусиль зі збуту продукції/послуги, PR готує та підтримує імідж-платформу бренду, тобто репутацію та ставлення до нього споживача, реклама за своєю суттю є лише нагадуванням про існування того чи іншого бренду, причому у будь-яких формах.
Дуже часто туристичні компанії, які відпрацювали на ринку від п’яти до десяти років, для осучаснення свого бренду та залучення нових клієнтів вдаються до ребрендингу (англ. rebranding) — зміни назви, візуального оформлення бренду, а також зміни цілісної ідеології бренду. Рішення про зміну іміджу, як правило, ухвалює підприємство, без зовнішнього тиску. У даному випадку першорядного значення набувають внутрішні фактори, якими керується фірма. До прикладу, підприємство впровадило новий напрямок і хоче відобразити це у новій назві. Те, що сьогодні маркетологи і рекламісти називають українськими брендами, вбагатьох випадках ще не бренди. Створення і формування бренду як цілісності триває щонайменше п’ять-шість років. Більшість українських брендів ще не пройшли перевірку часом, вони ще дуже молоді. Отже, бренд надає підприємствам туристичної сфери численні переваги:
1) дає змогу отримувати додатковий прибуток;
2) захищає виробника в процесі роботи з партнерами;
3) полегшує процедуру вибору туристичного продукту споживачем;
4) ідентифікує туристичну компанію та її послуги серед турпродуктів конкурентів;
5) полегшує вихід виробника з новими товарами на суміжні ринки;
6) відкриває можливість інвестування в майбутнє.
Ефективне автоматизоване інформаційне і технологічне (АІТ) управління - це ключова ланка в підвищенні економічної ефективності і поліпшенні якості послуг.
Загальними особливостями ІТ турфірм є автоматизація процесів планування, обліку і управління основних напрямків діяльності турфірми. ІТ - ЦЕ інтегрована сукупність підсистем: управління фінансами, управління матеріальними потоками, управління обслуговуванням, управління якістю, управління персоналом, управління збутом, аналіз фінансів, собівартості, оборотних коштів, управління маркетингом і т.д.
Система управління тарифами: аналізує тенденції бронювання, сезонні коливання, динаміку попередніх періодів, враховує специфіку сегментів ринку і проведені реконструкції по ціноутворенню та управлінню тарифами; рекомендації щодо стратегії комерційної політики турфірми в середній і довгостроковій перспективі, щоденних дій відділів замовлення, продажів і розміщення турфірм. Модуль дозволяє проводити оцінку кожної заявки від груп і приватних осіб з метою визначення оптимальних умов, вимог і обмежень для даного замовлення. При експлуатації модуль оптимізації прибутку дозволяє збільшити доходи туристичного комплексу на 4% -8%. Він показує ключові параметри діяльності турфірми для різних керівників, у тому числі, для головного менеджера:
- загальна тенденція бізнесу турфірми;
- віддача від проведених заходів;
- напрямок сконцентрованих зусиль для підвищення прибутковості;
- цінова політика.
Модуль оптимізації прибутку складається з наступних підмодулей: “Управління доходами”, “Ціноутворення”, “Прогнозування”.
Системи управління продажами турфірми - це управління відділом продажів (надання послуг) і вирішення задач з організації і проведення заходів у турфірмі, що ефективно управляє діяльністю комерційного відділу турфірми, здійснює групові продажі, аналізує прибутковість заявок, що надходять, формує цінову політику, складає контракти і контролює їхнє виконання, здійснює бронювання, продаж і оренду конференц-приміщень, допомагає організовувати банкети і заходи. Вона сприяє збільшенню продажів при істотній економії ресурсів і часу. Створення пакету необхідних послуг для клієнтів при організації заходів різного характеру відбувається за лічені хвилини - користувач має доступ до необмеженої кількості категорій імен, описів, опцій.
Автоматизовані ІТ управління туристичним комплексом функціонують як в окремих турфірмах, так і в цілих ланцюгах даної галузі. Перехресний продаж між турфірмами збільшує завантаження по групових продажах. Функціональний блок управління документацією зберігає та організує роботу з документами, відправленими клієнтами.
Сучасні АІТ працюють не тільки в локальній мережі турфірми, але і мають можливість підключення і роботи в глобальній мережі Інтернет.
Переваги тут у тому, що це дозволяє проводити гнучку маркетингову і цінову політику, досягаючи максимальної прибутковості від кожної отриманої заявки чи пропозиції. Створювати високоефективну стратегію продажів, що базується на аналізі тенденцій і взаємодій на ринку, турфірма має можливість, контролюючи умови реалізації своїх пакетів послуг (мінімальний тариф і тривалість перебування гостя, обмеження на кількість продаваних путівок по типах, вимоги, гарантії заявок, передоплату тощо), приводячи їх у відповідність з кон'юнктурою ринків у тих або інших географічних регіонах. У такий спосіб турфірма одержує максимально можливу віддачу від кожного сегменту ринку. Важливою перевагою для будь-якої турфірми, представленої в Інтернеті, безперечно, є своєчасність, повнота і доступність переданої інформації.
Важливо відзначити, що сам по собі факт установки сучасної системи не означає безумовного отримання віддачі від здійснених витрат. Ефективність автоматизації обумовлюється цілим комплексом скоординованих заходів щодо перегляду сформованих методів і порядку роботи, перепідготовки персоналу турфірми, розробки і перетворення інформаційно-технологічної стратегії підприємства. Цінність системи можна розглядати в двох розрізах – у процесах, які система автоматизує, і даних, які акумулює система в ході своєї роботи.
Автоматизація процесів функціонування систем турфірми дозволяє автоматизувати виконання щоденних задач персоналу і керівництва турфірми = взаємозв'язок між різними службами турфірми, що значною мірою підвищує ефективність і дозволяє позбутися помилок; могутній інструмент контролю керівництвом над станом турфірми і фінансових потоків, а можливості зловживань персоналом турфірми скорочуються до мінімуму. У цілому з використанням автоматизованих систем турфірма стає більш керованою. Керівництво турфірми, одержуючи адекватні дані по стан справ на сучасний момент часу і прогнози на майбутнє, має можливість приймати коректні і своєчасні рішення.
Крім функцій управління, системи пропонують додаткові можливості підвищення рівня сервісу для клієнтів. Споживач стає центром уваги та одержує індивідуально-орієнтований сервіс. Система дозволяє враховувати різноманітні побажання і переваги, а процес надання послуг робити безпроблемним для клієнта. Система зберігає дані по кожному клієнту, що коли-небудь користувався послугами турфірми, і при наступному його приїзді дозволить визначити правильний тариф і випередити його побажання.
Впровадження сучасних інформаційних технологій в систему управління турфірмою вимагає значних капіталовкладень.
Маркетингові переваги. Зниження тривалості операційного циклу дозволяє турфірмі скоротити терміни надання послуг і забезпечує можливість швидко реагувати на зміни попиту.
скоротити витрати на робочу силу приблизно на 30%,
Економічний ефект одержується також від надання послуг через Інтернет.
Експлуатація системи дозволяє турфірмі реалізувати програми ресурсозбереження шляхом зниження експлуатаційних витрат на утримання систем зв'язку, зниження енергоспоживання, уникнути пікових навантажень, збільшити продуктивність праці, поліпшити якість послуг, виконуваних робіт і підвищити кваліфікацію працівників турфірми.