4. Види рекреаційних районів. Оцінювання рекреаційного потенціалу регіонів.

Рекреаційні райони визначаються як території різного таксономічного рангу, набір рекреаційних ресурсів, об'єктів і послуг яких є помітно відмінним від інших територій такого самого таксономічного рангу.

Рекреаційні райони виокремлюються під час науково-прикладної процедури рекреаційного районування (процесом поділу певної країни, регіону світу чи всієї планети на таксономічні одиниці з помітною своєрідною спеціалізацією рекреаційного господарства, певним поєднанням рекреаційних ресурсів, власною стратегією розвитку рекреації і туризму).

З господарського погляду, рекреаційні райони поділяються на:

• рекреаційно переваж альні - рекреаційне господарство домінує над усіма іншими галузями

• рекреаційно недостатні - рекреація і туризм е важливою, але не переважальною, складовою.

За функціональними ознаками:

• Монофункциональні рекреаційні райони розрізняються типологічно (тільки курортні або тільки туристські).

• Поліфункціональні райони можуть бути визначені за переважною функцією (наприклад, Кавказько-Чорноморський район є переважно курортним, тому що питома вага лікувальних установ складає 92% у загальній кількості рекреаційних установ, і тільки 8% - туристських). 

За природніми ознаками :

• Гірничо-приморські райони - характеризуються насамперед наявністю і розміщенням пляжних і гірських ресурсів.

• Гірські райони - визначаються особливостями рельєфу: у виді ландшафтного "амфітеатру", ландшафтного "коридору", ландшафтних "сходів". Цінність гірських рекреаційних районів полягає в круглорічному використанні: улітку - для туризму і відпочинку: узимку – для туризму і лижного спорту. 

• Озерно-річкові рекреаційні райони визначаються внутрішньою географічною структурою і зовнішньою конфігурацією акваторій:  1) однобічне розташування району біля великого озера або судноплавної ріки; 2) периметральне розташування району, у якому озеро є композиційним ядром: рекреаційний район на базі декількох невеликих озер будується за принципом диференціації рекреаційних занять на кожнім з озер. 

Рекреаційний регіон - це група рекреаційних районів у межах певних територій, що характеризуються спільністю природних та історико-культурних ресурсів, єдиними інфраструктурними взаємозв'язками тощо.

Рубежі рекреаційного регіону умовні і визначаються наявністю рекреаційних природних ресурсів і кордонами адміністративно економічних одиниць. При визначенні меж рекреаційного регіону враховується наявність великого рекреаційного центру (адміністративно-економічного і головного транспортного вузла).

Виявлення меж рекреаційного регіону спирається на використання принципу комплексності і розмаїтості рекреації, визначення районів з унікальними рекреаційними ресурсами для організації тривалого і круглорічного відпочинку, лікування і туризму.

Для обгрунтування прийняття рішень щодо розвитку туризму та курортно-рекреаційної індустрії на довгостроковий період необхідно зробити комплексну оцінку території.

На основі комплексної оцінки території регіонів створюється база для кількісного визначення як соціальних, економічних та екологічних витрат, так і регіональних ресурсів, які не можуть бути змінені шляхом міжрегіонального перерозподілу готової продукції. Необхідно провести оцінку всього охопленого природного і соціально-економічного простору, в результаті чого профіль і масштаб майбутнього розвитку, а також необхідно провести оцінку відмінностей у природних й економічних характеристиках окремих частин території, яка вивчається, в результаті чого виявляються відносно однорідні за сполученням характеристики території або якщо визначається напрямок функціонального зонування території регіону. У методологічному відношенні комплексна оцінка території регіону повинна враховувати такі групи факторів:

• природні умови і ресурси (рельєф, ґрунти, ресурси, сільськогосподарські угіддя, корисні копалини, ліси та інше);

• сучасний стан економічного розвитку (житловий фонд, система культурно-побутового обслуговування, інженерні і транспортні інфраструктури, рівень благоустрою та інші);

• соціальні умови розміщення (населення, місць праці, місць короткочасного відпочинку);

• екологічні умови (рівень забрудненості повітряного басейну, водних обріїв, забруднення ґрунтів, наявність електромагнітних хвиль, шум, радіаційне забруднення);

• архітектурно-естетичні умови (наявність заповідників, пам'яток архітектури і містобудування, археології, історії, природи, культури).

Особливу роль комплексна оцінка відіграє для територій регіонів, які межують з країнами близького та далекого зарубіжжя. У цьому випадку необхідно враховувати не тільки розвиток національногосподарського комплексу регіону, узгодженого з розвитком своєї країни, але і його розвиток у зв'язку із структурою господарських комплексів суміжних країн, можливістю сумісної експлуатації (для добробуту цих регіонів) природних ресурсів прикордонних територій, дотримання екологічного балансу.

Загалом послідовність робіт з комплексної оцінки і функціонально-планувальної організації території регіону повинна бути такою:

• комплексна оцінка території регіону;

• аналіз сучасної функціонально-планувальної організації території;

• розробка альтернатив функціонального розвитку території на основі комплексної оцінки території;

• перспектива розвитку національногосподарського комплексу території регіону;

• перспективна планова організація території з врахуванням ефективного взаємозв'язку її функціональних зон і елементів планування;

• розробка структури економічної оцінки земель (на основі комплексної оцінки території) перспективної функціонально-планувальної організації території.

Таким чином, комплексна оцінка території є важливим передплановим документом плану соціально-економічного розвитку регіону. Вона виконує роль вихідного матеріалу для вибору варіантів планувальних рішень, розробки моделей його можливого економічного розвитку і, як правило, є необхідною складовою економічної оцінки землі.

При оцінці такого складного організму, як регіон, виникає необхідність оперувати і загальними, і окремими оцінками. Це пов'язано з тим, що оцінити в цілому територію регіону неможливо, не давши оцінку окремим її властивостям та їх сукупності. Окремі оцінки дозволяють виявити відносний вплив тієї чи іншої властивості території як умови її освоєння. Загальні сукупні оцінки дають можливість за допомогою одного показника визначити оцінку всієї сукупності властивостей, що визначають природні, економічні, містобудівні, соціальні, екологічні та естетичні якості (можливості) окремих територій регіону.

Комплексна оцінка територій регіону являє собою інтегральну оцінку окремих, зокрема пофакторних, чи то похідних від окремих природних і антропогенних властивостей території.

При проведенні комплексної оцінки території регіону необхідно дотримуватись наступних умов:

• оцінці підлягає територія регіону і прилеглі до неї;

• оцінка повинна проводитись з позицій дотримання інтересів усіх функціональних зон регіону;

• оцінка повинна проводитись як по сукупності природних, так і по комплексу антропогенних факторів;

• при оцінці об'єкт оцінки (території) і суб'єкт оцінки (вид користування території) виступають на рівних правах.

Велика кількість та різноманітність чинників комплексної оцінки території (населення, сільгоспугіддя, транспорт, промисловість, рекреація, ліси, корисні копалини та ін.) зумовили необхідність специфічності методів їх агрегування. Ця мета у даній методиці досягнута завдяки використанню методу сумарного показника властивостей, а також методів потенціалів та ймовірної статистики.

В межах України виділяють 4 рекреаційні регіони:

• Кримський рекреаційний регіон (включає Євпаторійський рекреаційний район, Феодосійський рекреаційний район, Ялтинський рекреаційний район та курортні місцевості (Ласпі, Кастрополь, Місхор та ін. ) й зони короткочасного відпочинку місц. населення.)

• Карпатський рекреаційний регіон ( у межах Закарп., Івано-Фр., Чернів., і Львів. областей)

• Азово-Чорноморський рекреаційний регіон( в межах Донец., Запоріз., Херсон., Микол. і Одес. областей.)

• Дніпровсько-Дністровський рекреаційний регіон (включає Придніпровський, Придністровський та Донецький рекреаційні райони.)