Можливості і обмеження розвитку трк Закарпаття

Зовнішні

Можливості

Обмеження

застосування технології стратегічного моделювання державного управління розвитком ТРК регіону; розвиток транскордонного співробітництва у ТРК регіоні; вихід туристичного і рекреаційного бізнесу на міжнародний ринок; залучення інвестицій у модернізацію ТРК Закарпаття; використання світового досвіду в дослідженні, організації і управлінні ринком туристично-рекреаційних послуг; дослідження та ефективне вико­рис­тання турис­тично-рекреацій­ного потенціалу Закарпаття; проведення науково-обгрунто­ваного економічного зонування рекреаційних територій Закар­патської області.

недосконале податкове законодавство; обмежене бюджетне фінан­су­вання; наявність адміністративних бар’є­рів на шляху становлення та розвитку ТРК Закарпаття (реєстрація, ліцензування, сертифікація, регулювання орендних відносин); відсутність механізмів реалізації державної політики щодо підтримки туристичного бізнесу; орієнтація іноземних партнерів, головним чином, на експлуатацію мінерально-сировинних ресурсів регі­о­ну;

Внутрішні

Можливості

Обмеження

розвиток страхових відносин у туристично-рекреаційному бізнесі регіону (гарантійна підтримка); діяльність кадрових агенцій на території регіону; зменшення регуляторного тис­ку;  покращення технології обслу­говування рекреантів і туристів; потенційні можливості з малими затратами  створити нові робочі місця в туризмі (створення одного робочого місця в туризмі у 20 разів дешевше, ніж у промисловості).

неспроможність прийняття узгоджених рішень на різних щаблях влади; недосконалі можливості прийняття зовнішньої фінансової допомоги (брак знань, досвіду і інституційних можливості); недооцінка значення туризму для розвитку регіону; низький рівень підготовки управлінських кадрів; складність інвестиційного клімату; зростання масштабів діяльності підприємств туристичного бізнесу у «тіньовому» секторі.

Забезпечення раціонального використання ресурсного потенціалу

Дослідження ресурсного потенціалу Закарпаття показує, що завдяки своїй доступності, мікроклімату, наявності збережених природних ландшафтів, своєрідній та оригінальній культурній спадщині, область має сприятливі умовам для розвитку туристичної галузі і всі шанси, для того, щоб стати регіоном великого туристичного значення у розвитку екстремальних видів туризму. Для цього необхідно:

• формування на базі основних туристичних центрів, курортів та регіонів відпочинку, єдиної системи туристично-рекреаційних зон Закарпатської області, у яких є можливість надавати повний комплекс послуг для туристів (включаючи проживання, харчування, культурно-побутове обслуговування, транспортне обслуговування,  розваги, екскурсійне обслуговування, довідково-інформаційне забезпечення).

• розробка генеральних планів курортів і освоєння курортних територій, їх узгодження із генеральною схемою планування території України та схемою планування території Закарпатської області;

• вивчення існуючих і потенційних можливостей промислового освоєння свердловин мінеральних вод з високими дебіторськими запасами і створення на їх базі підприємств (ліній) по розливу мінеральних вод;

• проведення інвентаризації матеріально-технічної бази рекреації та об’єктів незавершеного будівництва на територіях курортів;

• проведення комплексу природоохоронних заходів з метою покращення екологічної ситуації в курортних місцевостях, здійснення постійного моніторингу природних територій курортів;

• регулювання проблеми використання гірсько-лісових територій з чистим повітрям для організації масового літнього та зимового відпочинку населення, а також створення нових заповідних територій;

• здійснення протиерозійних заходів, регулювання стоку річок, які в період повеней затоплюють значні передгірні території і, таким чином, сприяють зменшенню туристичних візитів в цей регіон;

• створення нових туристичних продуктів Закарпаття, різнопланового тематичного характеру, розрахованих на різні сегменти туристичного ринку;

• розвиток видових туристичних ринків (наприклад гірськолижного туризму):

• проведення зонування і проектування територій, перспективних для розвитку гірськолижного туризму;

• сертифікація існуючої гірськолижної інфраструктури;

• оснащення гірськолижних центрів сучасною транспортною інфраструктурою (підйомники, канатно-крісельні дороги та ін.).