149. Екстремальні типи походів в активному туризмі.Забезпечення безпеки туристів на маршруті

Залежно від технічної складності, кількості природних перешкод, протяжності, тривалості походи поділяються на категорійні - з І до VI категорії складності та некатегорійні. До некатегорійних походів належать походи, що мають складність, протяжність або тривалість, меншу від встановленої для маршрутів І категорії складності, - 1-3-денні походи, та походи 1, 2, 3 ступеня складності. Категорія складності походу визначається відповідно до класифікації маршрутів (переліку класифікованих туристичних спортивних маршрутів), перевалів, печер тощо. Експедиції з учнівською та студентською молоддю (подорожі пошукового, дослідницького характеру) проводяться з метою вивчення, дослідження певного маршруту, території, одного чи декількох об'єктів з використанням будь-яких технічних засобів пересування або ж без них. Залежно від мети та напрямку роботи можуть проводитись туристично-спортивні, краєзнавчі, наукові експедиції тощо. Ділянки маршрутів експедицій, що відповідають вимогам до походів з певного виду туризму або ж під час проходження яких долаються локальні перешкоди, характерні для походів, розглядаються як маршрути з активними способами пересування. Категорія складності для таких маршрутів встановлюється як і для походів. Туристичний досвід та вік керівників, заступників керівників та учасників таких експедицій повинні відповідати вимогам, що висуваються до відповідних категорій учасників походів. Оформлення документів і випуск групи на маршрут відбуваються за тих самих умов, що й у похід відповідної складності. Тривалість активної частини походів може бути збільшена проти вказаної в табл. 1.1. при збільшенні протяжності маршруту, кількості і складності локальних перешкод, проведенні краєзнавчої роботи, а також за рахунок днів, потрібних для проведення розвідки маршруту та резервного часу на випадок непогоди. У будь-якому разі проходження маршрутів повинне бути компактним за часом. Розриви між окремими частинами походу більше 3 днів не допускаються. Збільшення тривалості походів за рахунок краєзнавчої роботи на маршруті допускається лише для походів, складність яких не перевищує II категорії. Походи та експедиції в залежності від території проведення поділяються на місцеві та дальні. До місцевих належать походи та експедиції, що проводяться в межах області (автономної республіки), в якій проживають (навчаються) учні та студенти. При цьому допускається вихід у сусідні території, якщо це обумовлено адміністративно-територіальним розташуванням навчального закладу або іншої організації освіти, що проводить подорож, фізико-географічними особливостями місцевості та логічністю побудови маршруту. Усі інші походи та експедиції вважаються дальніми. Для проведення категорійних, дальніх ступеневих походів, а також місцевих ступеневих походів тривалістю більше 4 днів, туристичні групи учнівської та студентської молоді повинні обов'язково отримати позитивний висновок щодо можливості здійснення подорожі від туристичної маршрутно-кваліфікаційної комісії (далі - МКК), що має відповідні повноваження. Для туристичних груп учнівської та студентської молоді первинний розгляд маршрутних документів проводиться в своїх територіальних маршрутно-кваліфікаційних комісіях навчальних закладів (далі - МКК освіти). Для місцевих походів тривалістю до 4 днів включно, а також екскурсій (подорожей тривалістю до 24 годин, що забезпечують задоволення пізнавальних, інформаційних, духовних та оздоровчих потреб учнівської та студентської молоді) отримання позитивного висновку МКК не потрібне. Туристичні групи учнівської та студентської молоді, що використовують для руху автомобільні дороги та вулиці, судноплавні водні шляхи, території заповідників, заказників, національних парків, прикордонну зону тощо, зобов'язані діяти у відповідності до вимог, що визначають порядок користування цими шляхами та пересування на зазначених територіях.

Умови виживання в екстремальних ситуаціях.

Вірогідні екстремальні ситуації у походах та їх характеристика: захворювання учасників, загублення учасника, дисгармонія взаємовідносин у групі, втрата (вихід з ладу) важливого особистого або загального спорядження, втрата продуктів харчування, дезорієнтування на місцевості, відставання від запланованого графіку руху, жорсткі погодні умови, фізична та моральна перенапруга учасників тощо. Шляхи і способи виходу з екстремальних ситуацій, дії керівника і учасників. Методи проведення занять по тренуванню навичок виживання в екстремальних умовах для групи та поодиноких учасників. Організація життя при обмеженому наборі спорядження та продуктів харчування. Проведення таборів “робінзонів”.

Маунтінбайкінг - стає все більш популярним, не дивлячись на свою дорожнечу. Щоб серйозно займатися маунтінбайкінгом доведеться витратити чимало грошей. Так, велосипед для новачка коштує від $ 300 до $ 500, є гірські велосипеди із заднім амортизатором ціною до $ 10 000. Звичайно, потрібно витратити гроші на амуніцію і різні запчастини, а це більше $ 800. Така сума орієнтована на новачка, професійний байкер витрачає значно більше грошей.

Спелеологія. Якщо судити того, що спелеологи - це люди, які у вільний час відправляються з величезними рюкзаками, то це туризм. Але в той же час спелеологія - це наука. Дослівно «наука про печери», Розділ геології, а саме картоведеніе і гідрогеологія. Печери - це останні білі плями на карті світу, остання можливість пройти там, де не тільки не ступала нога людини, але і куди не падав погляд його очей або фотокамер. Дослідженням цього загадкового підземного світу і займаються спелеологи.

Щоб займатися спелеологією, треба мати серйозну підготовку, причому не тільки фізичну, але й технічну, а також і психологічну.

Спелестологія - це захоплююча суміш туризму і науки, що вивчає порожнини штучного походження. У самому широкому сенсі слова спелестологія - це наука про штучні підземні споруди. Спелестологія тісно пов'язана зі спелеологією, тільки спелестологія не цікавлять печери. Їм подобається проникати в які-небудь підземні міські структури »недоступні або нецікаві для інших.

Х-гонки - це коли одні й ті ж люди настільки добре і універсально підготовлені, що можуть лізти на скелі, скакати на коні, сплавлятися на каяку або плоту штреку, нестися по горах на велосипеді, спускатися по мотузках під водоспадом. Ці люди об'єднуються в команди і беруть участь у змаганнях, де їх мета - якомога швидше пройти дистанцію в 3-4 сотні кілометрів, використовуючи свої навики. Це називається «Мультиспорт», або «екстремальні» (найчастіше навіть «пригодницькі») гонки. На Заході щорічно проводиться більше 200 екстремальних гонок. Наприклад; найбільші гонки у Великобританії, організовані «Асоціацією Екстремальних Гонок Сполученого Королівства та Ірландії».

Забезпечення безпеки туристів на маршруті.

Р о з д і л VII БЕЗПЕКА ТУРИСТІВ Стаття 26. Система забезпечення безпеки туристів

Безпека туристів на території України гарантується державою. Державний комітет України по туризму разом з заінтересованими міністерствами та відомствами розробляє програму забезпеченнямзахисту та безпеки туристів і організує її виконання.

Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризмумрозробляють і організують виконання регіональних программзабезпечення захисту та безпеки туристів, особливо в місцяхмтуристичної активності.

Суб'єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходимщодо забезпечення безпеки туристів, екскурсантів, які берутьмучасть у туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобіганнямтравматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність за їхмвиконання.

Стаття 27. Забезпечення виконання комплексу заходівмз безпеки туристів

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані здійснювати:

-підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним спорядженням та інвентарем;

-навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;

-контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;

-надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;

-розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного,мотоциклетного, пішохідноготуризму та спелеотуризму.

Стаття 28. Спеціалізовані служби забезпечення безпеки туристів

З метою здійснення практичної роботи по забезпеченню безпеки туристів, поданню їм допомоги і захисту в екстремальних ситуаціях суб'єкти туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, створюють пошуково-рятувальні служби або укладають угоди

з відповідними службами на обслуговування.

Порядок створення і діяльності таких служб визначається положенням, яке затверджується Державним комітетом України по туризму.

Пошуково-рятувальна служба взаємодіє з органами охорони здоров'я, зв'язку, внутрішніх справ, цивільної авіації, лісового та водного господарства, гідрометеорологічної служби.