135. Замки Закарпаття, як туристична атракція

Закарпатські замки... Фортеці, збудовані у різні епохи різними правителями, різними народами. Розкинуті у часі, але об’єднані спільною географією й призначенням — бути твердинями, здатними стояти на захисті життя, майна та інтересів свого володаря і його підданих, охороняти гористі володіння від вторгнення ворогів із заходу чи сходу, розділених Карпатським гірським хребтом...[1]

Сьогодні на території Закарпаття нараховується 1 замок-палац та 12 замків (збудовані у період Х-ХVІ ст).

Одним з призначенням багатьох замків була охорона знаменитого Соляного шляху, а також королівські (Ужгородський та Замок Паланок), лицарські замки (Квасівський та Бронецький замки).

1. Ужгородський

2. Мукачівський

3. Середнянський

4. Чинадіївський

5. Невицький

6. Хустський

7. Королівський

8. Виноградівський

9. Боржавський

10. Бронецький

11. Квасівський

12. Вишківський

+ Палац Шенборна

Ужгородський замок — найстаріша з усіх фортець Закарпаття. В ХІ-ХІІст.ст. тут будується кам'яна кріпость. В 1322р. замок був переданий італійському графу Філіпу Другету. Рід Другетів володів замком із 1322-1691рр. В 1691р. новим власником замку став Міклош Берчені, який значно розбудовує його . Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711 рр. замок був взятий повстанцями.

Мукачівський замок Паланок— у ІХ-Хст. на Замковій горі існувало дерев'яне укріплення слов'ян. Перші відомості про кам'яний замок стосуються ХІст., коли король Угорщини Ласло І Святий дає вказівку укріпити фортецю кам'яними стінами від набігів кочівників. У 1321 р. король Карл Роберт запросив майстрів з Італії для розбудови кріпості. У 1396 р. право на володіння замком дістав родич короля Жігмунда І, князь подільський Федір Корятович. Пізніше по наказу Ласло ІІ фортеця перейшла до угорської корони, право володіння нею діставав старший у королівському роді. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711рр. фортеця була взята військами Ференца ІІ Ракоці і стала на час повстання його резиденцією. У 1896р. на честь тисячоліття приходу угорських племен у Середньодунайську низовину, замок був офіційно закритий.

Невицький замок — вперше згадується на початку XIV ст., як опорна база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.

Середнянський замок — у ХІІІст. на місці сучасного селища Середнє був збудований замок найбільш сильного в Західній Європі католицького ордену тамплієрів(храмовників). Після розпаду ордена у 1312р. замок перейшов до рук монахів ордену Святого Павла. Під час визвольної війни угорського народу 1703-1711рр. замку було нанесено значного пошкодження.

Виноградівський. Для захисту населення в ХІ ст. зводиться на плато біля Чорної Гори перше укріплення - замок Канків (Канко), вотчина місцевого слов''янського феодала. Йшли роки, замок змінив русинських власників на угорських магнатів. Севлюш пишається тим, що він перший з поселень краю в 1262 році удостоївся привілею називатися королівським містом. Міщани мали власний суд та самоврядування, обирали свого старосту та священника. Навіть могутні барони шанували права міста - їм не дозволялося селитися у місті. З того часу Севлюшське право - велика, по-справжньому королівська нагорода для міст Закарпаття. Канків перетворюється з дерев''яного дитинця в кам''яний рицарський замок, що пильним вартовим оберігав соляний шлях, який пролягав Тисою.

Король Карл Роберт не стерпів сваволі місцевого феодала Боршо Бенедека - і його війська штурмом беруть фортецю, не лишаючи від укріплення каменю на камені. Щоправда, той самий король пізніше відбудував замок та подарував у 1399 р. барону П. Перені - за відчайдушну сміливість у битві з турками у 1396 році. Барон віддає войовничі стіни ченцям: фортецю передали під францисканський монастир. А сам Перені будує біля підніжжя гори двоповерховий палац, який зберігся і до наших днів: у колишній баронській вотчині в старому парку сьогодні радяться освітяни: тут розміщено райвно.

Та повернімося до історії. Навіть мирні поселенці-ченці не врятували Канків від руйнування: у 1566 році австрійські війська під проводом генерала Текелеші захопили замок-конвент. Така сумна доля чекала споруду через перехід одного з Перені на бік реформації. Король-католик такої наруги над своєю релігією не стерпів. Відповісти на питання, чому у місті Севлюш, центрі Угочанського комітату, замок називали не севлюшським, а Канків, допоможе стара легенда. Кажуть, у часи міжусобиць, які настали з припиненням династії Арпадів, замком володів розбійник Канко. Та є інша версія: начебто монахи в замку носили верхній одяг з овечої вовни, який називали "канко".