Практичне заняття № 10
Тема. Розрахунок раціонального використання території парку-пам’ятки
Мета. Навчитися розраховувати за допомогою існуючих формул та нормативів необхідні параметри, що дозволяють визначити доцільність використання парку з певною функціональною метою
Теоретична частина
Для раціонального використання парку-пам’ятки з культурно-освітньою метою, а також повноцінного його збереження доцільно проводити усереднені розрахунки перспективного відвідування території і допустимої щільності відвідувачів в різних функціональних зонах.
Перспективну відвідуваність парку-пам’ятки рекомендується визначати на основі практичного встановлення кількості відвідувачів в літній вихідний або святковий день з врахуванням розмірів території і розміщення парку в місті, художньо-історичної і культурної цінності, зручності транспортних і пішохідних зв’язків, наявності унікальних об’єктів та ін. При цьому розрахунковим показником служить пропускна здатність парку протягом робочого дня максимального, по відвідуванню, місяця, яка визначається за формулою (за Фруміним Г.І., 1971):
д
е
Е – пропускна здатність парку-пам’ятки,
люд./день;
m – кількість екскурсійної групи (30-35 чол.);
g – тривалість роботи парку, год.;
b – тривалість огляду всіх визначних пам’яток парку, год.;
n – одночасна кількість екскурсійних груп в парку;
k – коефіцієнт, який враховує необхідний розрив по часу між екскурсійними групами в долях часу;
при 10-хвилинному розриві k = 10/60 = 0.17;
при 20-хвилинному – k = 20/60 = 0.33 і т.д.
a – понижуючий коефіцієнт, який враховує можливі порушення в розпорядку роботи парку (в рамках 0,8-0,9).
Орієнтовний розрахунок середньої добової кількості відвідувачів можна проводити також за максимально допустимими параметрами вмістимості старовинних парків-пам’яток з різним режимом користування з введенням поправочного коефіцієнту залежно від числа повних змін відвідувачів (табл. 2).
Табл. 2. Максимально допустимі параметри вмістимості парків
Тип парку-пам’ятки |
Щільність відвідувачів, чол./га |
Норма площі, м2/чол. |
Коефіцієнт змінності відвідувачів |
Закритого користування (лікувально-оздоровчі заклади і будинки відпочинку |
До 25 |
До 400 |
1-1,5 |
Обмеженого користування (навчальні, науково-дослідні заклади та ін.) |
До 75 |
До 120 |
1,5-2,5 |
Загального користування |
До 1000 |
До 100 |
2,5-3,5 |
Рекреаційна ємність одиниці площі – це максимальна з урахуванням видів відпочинку кількість людей, які можуть одночасно використовувати дану одиницю площі для відпочинку, не викликаючи деградації екосистем і не вносячи психологічного дискомфорту (люд./га).
Рекреаційне навантаження – показник числа відвідувачів парку (об’єкта) на одиницю площі території, при якому забезпечується збереження природних компонентів середовища та її культурно-історичних цінностей; при підвищенні навантажень відбувається деградація паркового ландшафту, погіршення психофізіологічного комфорту відвідувачів, часткове руйнування МАФ, скульптури, рослинних угруповань.
Норма рекреаційного навантаження – ступінь безпосереднього впливу відпочиваючих на природні комплекси. Критичним вважається таке навантаження, при підвищенні якого відбувається порушення структури ландшафту і його функцій. Залежить від кількості об’єктів рекреації, їх розмірів та розташування в планувальній структурі міста. Допустиме рекреаційне навантаження: 50-100 осіб/га – для міських парків та садів; 5-10 осіб/га – для лісопарків; 1-5 осіб/га – для рекреаційних лісів. У разі перевищення норми рекреаційного навантаження слід проводити заходи планувального характеру.
Загальна
кількість відвідувачів парку
(Пзаг.),
що входить в систему озеленення міста,
розраховується за формулою:
Пзаг.
=
,
де Н – перспективна чисельність населення міста, тис. чол.;
К – коефіцієнт одночасного відвідування парків; він залежить від типу міста, його величини, наявності підприємств з шкідливими викидами, природних якостей території і складає 0,10-0,15 – для міський парків, 0,10-0,20 – для заміських парків.
Одночасне відвідування парків (Под.) розраховується за формулою:
Под.
=
,
де К1 – коефіцієнт розподілу відвідувачів між парками системи озеленення міста від загальної долі відвідування парків. Наприклад, якщо на долю даного парку припадає 15% відвідувачів міста, то К1 = 0,15.
К2 – коефіцієнт змінності відвідувачів парку: 1,5-2,0 для міських парків, 1,0-1,2 – для заміських.
Рекреаційне навантаження (Т) розраховується за формулою:
для міських парків Т =
;для заміський парків Т =
;
Под. – одночасне відвідування парку, чол.;
S – площа парку, га.
В кінці розрахунку робиться висновок щодо величини рекреаційного навантаження – допустиме чи надмірне.
Виконання роботи
Під час заняття студенти знайомляться з основними формулами та нормативними даними, необхідними для розрахунку пропускної здатності парку, перспективної відвідуваності парку, одночасного відвідування, а також можливого рекреаційного навантаження.
В кінці заняття кожен студент отримує індивідуальне завдання, яке містить необхідні вихідні дані для розрахунку вище приведених величин (табл. 3); здачі підлягає оформлена робота з усіма розрахунками.
Табл. 3. Завдання для самостійної роботи студентів
№ п/п |
Н, тис. чол. |
S, га |
Лісистість, % |
№ п/п |
Н тис. чол. |
S, га |
Лісистість, % |
1 |
50 |
10 |
10 |
11 |
400 |
60 |
25 |
2 |
60 |
15 |
12 |
12 |
500 |
65 |
24 |
3 |
70 |
20 |
15 |
13 |
600 |
70 |
23 |
4 |
80 |
25 |
17 |
14 |
700 |
75 |
22 |
5 |
90 |
30 |
18 |
15 |
800 |
80 |
21 |
6 |
100 |
35 |
20 |
16 |
1000 |
90 |
19 |
7 |
150 |
40 |
22 |
17 |
10 |
5 |
17 |
8 |
200 |
45 |
23 |
18 |
25 |
15 |
15 |
9 |
250 |
50 |
24 |
19 |
450 |
38 |
12 |
10 |
300 |
55 |
25 |
20 |
750 |
44 |
13 |