
- •І. Практичні заняття Практичне заняття № 1
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 3
- •Практичне заняття № 4
- •Практичне заняття № 5
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Іі. Контрольні запитання
- •IV. Рекомендована література
- •V. Додатки
- •Додаток 1
- •Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва України
- •Державного значення
- •Дендропарки державного значення
- •Додаток 3 Класифікація старовинних парків
- •Зразок оформлення паспорта об’єкта природно-заповідного фонду
- •Інвентаризаційна відомість зелених насаджень (взірець)
- •Взірець оформлення опорного плану об’єкта
Практичне заняття № 8
Тема: Принципи підбору і формування деревно-чагарникових рослин при реконструкції насаджень
Мета: Навчити студентів підбирати деревно-чагарникові та трав’яні рослини для створення садово-паркових композицій з урахуванням 4-х принципів підбору
Теоретична частина
В комплексі питань, які доводиться вирішувати при підборі асортименту рослин при реконструкції насаджень, використовують такі принципи:
- екологічний (типологічний) – вимагає узгодження біології рослин з умовами місцезростання, враховує відношення деревних рослин до різних умов навколишнього середовища (родючість та вологість ґрунту, освітлення, температура повітря, забруднення повітряного басейну міста тощо);
- фітоценотичний – враховує можливості сумісного зростання рослин в межах конкретного рослинного угруповання (фітоценозу); визначається швидкістю росту, світлолюбністю та тіневитривалістю рослин, алелопатичним впливом, конкуренцією кореневих систем тощо;
- систематичний – обумовлює підбір дерев і чагарників згідно з певними таксономічними рангами – родинними, родовими, видовими, формовими, а також враховує географічне поширення рослин (є основою для закладки дендраріїв і ботанічних садів);
- естетичний (декоративний) – базується на побудові груп з урахуванням естетичних властивостей рослин.
Л.І.Рубцов окремо виділяє фізіономічний принцип, згідно з яким рослини в групи добираються на основі подібності їх зовнішнього вигляду – фізіономії.
Виконання роботи. Для виконання завдання необхідно:
1. Підібрати дерева, чагарники та трав’яні рослини, використовуючи згадані принципи підбору.
2. Зобразити на листі ватману А3 :
- план розташування композиції з вказанням асортименту латинською та українською мовами;
- деревно-чагарникову композицію у фронтальній проекції (рис. 2).
Рис. 1. Приклад формування деревно-чагарникової групи:
1 – сосна жовта, 2 – ялина колюча, 3 – береза повисла, 4 – спірея середня
Можливі варіанти:
- композиція, що складається з листяних дерев і чагарників;
- композиція, що складається з хвойних дерев і чагарників;
- композиція, що складається з листяних та хвойних дерев і чагарників.
Усього необхідно зобразити 2 варіанти біогруп.
Практичне заняття № 9
Тема. Технологія проведення обмірних робіт
Мета. Навчитися проводити обмірні роботи при обстеженні паркових архітектурних споруд використовуючи загальноприйняті методики
Виконання роботи
Група студентів розбивається на бригади по 3-6 чоловік. В кожній бригаді вибирається бригадир, в обов’язки якого входить отримання завдання, а також відповідальність за правильне зберігання і використання інструментів та матеріалів.
Тема включає 2 практичні заняття. На першому занятті студенти в аудиторних умовах знайомляться (теоретично) з методикою обмірних робіт та необхідними інструментами та приладами. На другому занятті студенти в польових умовах виконують завдання, визначене викладачем для кожної бригади. В кінці роботи студенти оформляють звіт у вигляді креслень, виконаних під час заняття.
Цикл польових робіт включає:
ознайомлення з архітектурною спорудою в натурі;
рисунок з натури споруди в ландшафтному оточенні;
зйомка території розміщення об’єкта.
Ознайомлення з архітектурною спорудою в натурі. Необхідно оглянути архітектурну споруду з усіх боків, ознайомитися з її призначенням, часом та умовами будівництва, розташуванням в оточуючому середовищі та з підходами до неї, основними елементами, будівельними матеріалами, внутрішньою структурою та зовнішнім виглядом, оточуючим її ландшафтом. Об’єктами ознайомлення можуть бути паркові споруди, малі архітектурні форми у парковому оточенні, садиби тощо.
Рисунок з натури споруди в ландшафтному оточенні. Розмір формату рисунка А3 (30х40 см). Спосіб виконання: в олівці, в туші або відмивкою. Рисунок виконується, починаючи з зображення споруди, в загальних рисах з послідовною проробкою її деталей. Мета рисунку: вибрати точку зору, що розкриває найбільш характерні риси споруди; правильно передати на рисунку основні пропорції та форми споруди з врахуванням законів перспективи.
Зйомка території розміщення обєкту. Архітектурні обміри будинків і будівель виконуються з метою виготовлення графічних матеріалів, які характеризують сучасний стан обєкту та потребу його реставрації. Обміри, як правило, супроводжуються вивченням матеріалів і конструкцій, їх фізичного стану і написання історичної довідки.
При проведенні зйомки ведеться абрис. Абрис – це зроблене від руки креслення зі всіма розмірами, за допомогою якого в камеральних умовах можна виконати креслення.
Для зйомки використовують прості геодезичні способи: спосіб лінійних засічок, спосіб перпендикулярів, спосіб створів. Масштаб зйомки вибирають залежно від розміру та складності і насиченості елементів території (1:100, 1:200, 1:500).