Практичне заняття № 6

Тема. Методика виконання консерваційних робіт окремих елементів паркового комплексу.

Мета. Вивчити основні технологічні прийоми проведення консерваційних робіт в старовинних парках.

Теоретична частина

Консервація означає збереження парку в тому вигляді, в якому він знаходиться на момент обстеження, тобто станом на сьогоднішній день.

В широкому розумінні консервації садово-паркового ландшафту міститься ряд заходів, з яких кожен додатково поділяється на окремі форми і методи діяльності. Головними з них є такі:

• охорона, яка може носити характер збереження особливих форм ландшафту;

• власне консервація, а саме діяльність, спрямована на утримання стабільного стану внаслідок цілого ряду методів, наприклад закріплення (дерев, берегів водойм, рельєфу і т.п.);

• ревалоризація, яка зводиться до перетворення старовинного чи зміненого ландшафту методами реконструкції чи реставрації (у випадку штучно створеного культурного ландшафту) або рекультивації (у випадку з натуральним ландшафтом).

Виконання роботи

На основі лекційного матеріалу та довідкової літератури поглиблено вивчаються методи і прийоми проведення робіт з консервації окремих елементів паркового комплексу. Розглядаються наступні питання:

• Захисні посадки, їх функції, способи влаштування;

• Консервація рельєфу, методика виконання;

• Консервація рослинності, методика виконання;

• Види препаратів для обробки рослинності;

• Консервація водойм, методика виконання;

• Консервація паркових споруд.

Можливе проведення заняття у формі семінару. В цьому випадку студенти за вище вказаними темами самостійно готують доповіді.

В якості домашнього завдання пропонується графічне оформлення пам’ятного знака, який встановлюється на одне із обраних старовікових дерев, що є пам’яткою природи. Взірець оформлення такого знаку поданий на рис. 1.

Робота виконується на листах ватману формату А4 або у графічних програмах Microsoft Office. Додається до вище згаданих рефератів.

Рис. 1. Зразок пам’ятного знаку для дерев-довгожителів (студентська робота)

Практичне заняття № 7

Тема. Склад, порядок розробки і зміст проектної документації з відновлення старовинних парків.

Мета. Вивчити обсяг документації, яка готується при відновленні паркових комплексів, а також перелік необхідних графічних матеріалів

Теоретична частина

Порядок розроблення, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації для садово-паркового будівництва визначається вимогами ДБН А.2.2-3-2012. Згідно цього документа, право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам – суб’єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на даний вид діяльності згідно з законодавством.

Проектування об’єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт на відповідній стадії замовник зобов’язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.

До складу вихідних даних належать:

• архітектурно-планувальне завдання (АПЗ);

• технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта (ТУ);

• завдання на проектування;

• інші дані.

Розроблення проекту будівництва, реконструкції чи відновлення парку відбувається на основі завдання на проектування, яке складається із планового завдання замовника (технічного завдання (ТЗ)) та архітектурно-планувального завдання (АПЗ) місцевих органів архітектури.

Крім вище згаданих матеріалів до складу вихідних даних, які зобов’язаний надати замовник, входять: технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта (ТУ); наявні топографічні плани; відомості про підземні споруди, підземні та наземні комунікації та їх технічний стан; для архітектурних споруд – висновки про результати обстеження будівельних конструкцій, обмірні креслення, відомість про послідовність перенесення діючих інженерних мереж та комунікацій.

До складу проекту на реконструкцію чи ландшафтне облаштування території садово-паркового об’єкта входять: ситуаційний план, аналіз ландшафту, генеральний план, дендроплан, схема вертикального планування, проект вертикального планування, картограма земляних робіт, робочі креслення, пояснювальна записка та кошторис вартості робіт.

Стадії проектування, а також їх кількість визначають замовник і проектувальник з урахуванням категорії складності об’єкта.

Згідно ДБН А.2.2-3-2012, для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового та повторного застосування І та II категорій складності проектування здійснюється:

- в одну стадію – робочий проект (РП);

- у дві стадії – ескізний проект (ЕП) та робоча документація (Р).

Для об’єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії – проект (П) та робоча документація (Р).

Для об’єктів IV категорії складності, технічно складних відносно містобудівних, архітектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії:

- для об’єктів цивільного призначення – ЕП;

- П;

- Р.

Ескізний проект (ЕП). Розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об’єкта, підтвердження можливості створення об’єкта цивільного призначення. На даній стадії рекомендується такий перелік документації:

Ландшафтний розділ (М 1:2000, 1:1000, 1:500, 1:200)

1. Ситуаційний план;

2. Опорний план;

3. Генеральний план;

4. Суміщений план історичного і сучасного планування, розташування насаджень і споруд;

5. Схема зонування;

6. Схема екскурсійних маршрутів;

7. План попередніх рубок;

8. Дендроплан;

9. Схема черговості робіт;

10. Рисунки, перспективні зображення.

Інженерний розділ (М 1:500)

11. Проект вертикального планування і дорожніх робіт;

12. Проект меліорації та дренажів, в деяких випадках проект водорегулювання;

13. Проект водопостачання та каналізації;

14. Проект електропостачання, освітлення та підсвічування;

15. Проект теплових мереж;

16. Проект сигналізації (за потребою).

Архітектурний розділ (М 1:500, 1:200)

17. Обмірні креслення існуючих споруд та малих архітектурних форм;

18. Ескізи об’ємно-просторового вирішення нових споруд і МАФ;

19. Пояснювальна записка за всіма розділами;

20. Кошторисно-фінансові розрахунки за укрупненими кошторисними нормативами та прейскурантами.

Проект (П). Розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.

П розробляється на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при тристадійному проектуванні попередньої стадії (ЕП).

Перелік документації, яка входить до цієї стадії проектування:

Ландшафтний розділ (М 1:500)

1. Генеральний план;

2. Розбивочне креслення планування;

3. Дендроплан;

4. Посадкове креслення;

5. Схема знесення та реконструкції насаджень;

6. Проекти окремих деталей ландшафтної композиції в більш крупному масштабі;

7. Фотофіксація до проведення робіт і в міру їх здійснення.

Інженерний розділ (М 1:500)

8. Робочі креслення для всіх проектів, перерахованих у стадії ескізного проекту;

9. Суміщений план підземних мереж, погоджений у відповідному департаменті адміністрації міста.

Архітектурний розділ (М 1:500, 1:200)

10. Робочі креслення до проектів паркових споруд та малих архітектурних форм;

11. Пояснювальна записка за всіма розділами;

12. Зведений кошторисний розрахунок з об’єктними та локальними кошторисами;

13. Проект організації будівництва.

Робочий проект (РП). Розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового застосування. Розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

Перелік документації, яка входить у дану стадію проектування:

Ландшафтний розділ (М 1:2000, 1:1000, 1:500, 1:200)

1. Ситуаційний план;

2. Опорний план;

3. Генеральний план;

4. Розбивочне креслення;

5. Схема зонування;

6. Схема екскурсійних маршрутів та пішохідних потоків;

7. Дендроплан;

8. Посадкове креслення;

9. Схема знесення та реконструкції насаджень;

10. Схема черговості робіт;

11. Проекти найбільш відповідальних деталей у більш крупному масштабі;

12. Рисунки, перспективні зображення, фотофіксація до проведення робіт, під час їх виконання і після закінчення.

Інженерний розділ (М 1:500)

13. Проект вертикального планування;

14. Картограма земляних та дорожніх робіт;

15. Проект меліорації та дренажів;

16. Проект водопостачання та каналізації;

17. Проект поливального водопроводу;

18. Проект електропостачання, освітлення та підсвічування;

19. Проект теплових мереж;

20. Проект сигналізації (за потребою);

21. Суміщений план підземних мереж, погоджений у відповідному департаменті адміністрації міста.

Архітектурний розділ (М 1:500, 1:200)

22. Проекти паркових споруд та малих архітектурних форм;

23. Пояснювальна записка за всіма розділами;

24. Зведений кошторис;

25. Проект організації будівництва.

Робоча документація (Р). Розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт на підставі затвердженої попередньої стадії. Перелік необхідної документації на стадії Р відповідає попередній стадії РП.

Відповідно до ДБН А.2.2-3-2012, проектна документація на стадіях ЕП, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.

Виконання роботи

На даному занятті студенти, крім опрацювання викладеного вище матеріалу, знайомляться із проектною документацією з реконструкції та благоустрою паркових комплексів (парки ім. І.Франка, Стрийський, «Залізна вода» та інші).