- •І. Практичні заняття Практичне заняття № 1
- •Практичне заняття № 2
- •Практичне заняття № 3
- •Практичне заняття № 4
- •Практичне заняття № 5
- •Практичне заняття № 6
- •Практичне заняття № 7
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Іі. Контрольні запитання
- •IV. Рекомендована література
- •V. Додатки
- •Додаток 1
- •Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва України
- •Державного значення
- •Дендропарки державного значення
- •Додаток 3 Класифікація старовинних парків
- •Зразок оформлення паспорта об’єкта природно-заповідного фонду
- •Інвентаризаційна відомість зелених насаджень (взірець)
- •Взірець оформлення опорного плану об’єкта
Практичне заняття № 5
Тема. Комплексна оцінка території парку та підготовка графічних матеріалів
Мета. Вивчити основні вимоги щодо оформлення матеріалів досліджень території парку та підготовки графічних матеріалів
Теоретична частина
Комплексна оцінка вивчення старовинного об’єкта складається на основі попередніх окремих оцінок – історико-культурних, архітектурних, ландшафтних, містобудівельних. Вона проводиться з метою обґрунтування можливостей та доцільності відновлення об’єкта.
В процесі комплексної оцінки вирішуються питання про наступне:
межі заповідних, меморіальних зон;
межі охоронної зони об’єкта;
основні елементи ландшафтної композиції;
ділянки території, що потребують різних підходів до їх відновлення.
При аналізі результатів обстеження та виведенні комплексної оцінки об’єкта рекомендується звертати окрему увагу на:
фітоценотичні відносини, що склалися на об’єкті;
пригнічуючі фактори впливу на об’єкт в цілому та на окремі його елементи;
візуальні зв’язки між окремими ділянками, точками об’єкта;
архітектурно-стильову єдність простору та паркових споруд;
відповідність паркових елементів щодо їх функціонального використання;
композиційні зв’язки між природними елементами та спорудами об’єкта;
взаємозв’язок ландшафтного середовища об’єкта з зовнішнім оточенням.
Матеріали комплексної оцінки служать основою для складання проекту відновлення, а також обґрунтуванням прийомів реставраційних і реконструктивних робіт.
В цілому передпроектна документація містить повну характеристику об’єкта, що відновлюється і містить:
уточнене архітектурно-планувальне або архітектурно-реставраційне завдання з чітко сформульованим призначенням відновлюваного об’єкта і характером його використання в подальшому, з перспективним розрахунком відвідуваності і порівнянням її із сучасною відвідуваністю;
вичерпну історичну довідку, до якої повинен бути доданий зібраний графічний матеріал з історії створення і розвитку об’єкта, вказаний період його розквіту, дана оцінка подальших нашарувань і зроблений висновок про те, чи слід враховувати ці нашарування і якщо слід, то яким чином; обґрунтований вибір періоду, на який вирішено відновлювати об’єкт. В деяких випадках історична довідка видається замовником.
історичний план періоду, на який відновлюється даний об’єкт;
опорний план і опорний дендроплан, які характеризують сучасний стан об’єкта;
суміщені схеми планування, розташування споруд і насаджень (періоду, на який відновлюється об’єкт, і сучасного стану) – історико-архітектурний опорний план;
ситуаційний план;
перспективний план розвитку району, в якому знаходиться об’єкт;
схему затверджених меж відновлюваного об’єкту з нанесенням меж охоронної зони, якщо вони розроблені;
транспортну схему з вказанням зупинок всіх видів транспорту в районі об’єкту, що відновлюється, проектовані переходи і місця стоянок машин, схема пішохідних переходів;
будівельний паспорт об’єкту – вихідні дані на проектування;
фотофіксація існуючого стану об’єкту.
Виконання роботи
Завершенням даного практичного заняття є оформлення комплексного висновку по двох попередніх розділах роботи, який студент оформляє згідно отриманого завдання і самостійного проведення комплексу робіт, передбаченого програмою розрахунково-графічної роботи.
