- •1)Визначити мету, завдання, сутність процесу рп.
- •2)Охарактеризувати основні правила вилучення речових доказів та їх збереження.
- •3)Стадія кримінального процесу, їх характеристика
- •4)Способи фіксації огляду місця події, їх характеристика
- •5)Принципи процесу розслідування пожеж, їх характеристика.
- •6)Методика фіксації місця пожежі проведенням фотозйомки
- •7) Розкрити поняття “речових доказів”, процесуальні вимоги до їх вилучення.
- •8)Пожежно-технічне розслідування за фактом пожежі: мета, порядок проведення, оформлення результатів.
- •9)Визначити учасників кримінально-процесуальної діяльності розкрити їх права та обов’язки.
- •10) Форми проведення досудового розслідування, їх характеристика
- •11) Порядок прийому, реєстрації, обліку заяв, повідомлень та іншої інформації про пожежі та злочини пов’язані з ними в органах мнс.
- •12) Поняття дізнання. Дпн як орган дізнання. Структура органів дізнання системи мнс.
- •13) Порядок обліку пожеж та їх наслідків.
- •14)Процесуальні підстави до порушення кримінальної справи
- •15) Види пожежно-технічної експертизи, їх характеристика.
- •16) Порядок обліку пожеж та матеріальних втрат.
- •17) Підстави кримінальної відповідальності згідно кк України.
- •18) Кваліфікація навмисного знищення чужого майна
- •19) Поняття злочину та його ознаки.
- •20) Права та обов’язки особи, яка здійснює дізнання.
- •21) Відмінність злочинів від незлочинних правопорушень.
- •22) Кваліфікація статті 270 кк України.
- •23) Кваліфікація статті 194 кк України.
- •24)Види пожежо-технічної експертизи
- •25) Визначити форми проведення досудового розслідування, дати їм характеристику.
- •27) Визначити основні показники за якими оцінюється робота органів дізнання.
- •28) Основні завдання органів дізнання системи мнс.
- •29) Права та обов’язки особи, яка здійснює дізнання по пожежам.
- •30) Строки проведення дізнання і попереднього слідства, процесуальні підстави їх проведення.
- •32)Показники роботи місцевих органів дізнання системи мнс
- •33)Охарактеризуйте загальний етап огляду місця пожежі
21) Відмінність злочинів від незлочинних правопорушень.
найістотніша відміна злочинів від інших правопорушень - у характері і ступені їхньої суспільної небезпечності. За характером і ступенем суспільної небезпечності злочини відрізняються, як правило, посяганням на більш важливі об'єкти, заподіяння більш значної шкоди суспільним відносинам ніж проступки. На підвищений ступінь суспільної небезпечності злочинів порівняно з проступками впливають об'єктивні і суб'єктивні ознаки: розмір заподіяної шкоди, спосіб, місце, час, наслідки вчиненого діяння, форма вини, мотив і мета.
22) Кваліфікація статті 270 кк України.
Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, -
карається штрафом від п'ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
23) Кваліфікація статті 194 кк України.
Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,- карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. 2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи Іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки,- карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятнадцяти років.
24)Види пожежо-технічної експертизи
Дивись пит..15
25) Визначити форми проведення досудового розслідування, дати їм характеристику.
Див. пит.. 10
26) Приводи і підстави для порушення кримінальної справи
Необхідною передумовою для порушення кримінальної справи є наявність
законних приводів і підстав.
Приводи — це передбачені законом джерела, з яких органи дізнання,
слідчий, прокурор, суддя і суд, уповноважені порушити кримінальну
справу, одержують відомості про вчинені або підготовлювані злочини.
КПК передбачає такі приводи для порушення кримінальної справи: 1) заяви
або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб,
представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення
представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали
підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з
повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє
виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину
(ч. 1 ст. 94