18. Біофізика

1. Зазначити, чим спричинена реакція Білоуcова - Жаботинського:

1. біфуркацією з порушенням часової гомогенності;

2. біфуркацією з порушенням просторової гомогенності;

3. серією біфуркацій;

4. гіперциклами.

2. Зазначити головний принцип ізольованої термодинамічної системи:

1. S→0;

2. S→S_min;

3. S→S_max.

3. Вказати, чим характеризується стаціонарний стан:

1. відсутністю зміни стандартної вільної енергії;

2. значення ентропії відмінне від максимального значення;

3. хімічний потенціал менше 0.

4. Дати характеристику принципу стійкості Ле-Шательє:

1. характерний для ізольованих термодинамічних систем;

2. описує внутрішні процеси у системі, які протидіють зовнішньому збуренню;

3. один з описів взаємодії ферменту з субстратом;

4. характерний для замкнутих термодинамічних систем.

5. Зазначити, про що свідчить теорема Пригожина:

1. локальна продукція ентропії у замкнутій системі є постійною;

2. локальна продукція ентропії у відкритій системі набуває мінімального значення;

3. для системи поблизу стану рівноваги між потоком і силою існує лінійний зв'язок;

4. у стаціонарному стані зміна вільної енергії є постійною;

5. у стані термодинамічної рівноваги потенціали набувають мінімальних значень.

6. Зазначити внутрішньомолекулярні взаємодії, які є головними при формуванні вторинної структури білка:

1. електростатичні (іонні);

2. Ван-дер-Ваальсові;

3. водневі;

4. гідрофобні.

7. Зазначити внутрішньомолекулярні взаємодії, які є головними при формуванні третинної структури білка:

1. електростатичні (іонні);

2. Ван-дер-Ваальсові;

3. водневі;

4. гідрофобні.

8. Зазначити, який заряд набувають нуклеїнові кислоти у водних розчинах?

1. позитивний;

2. негативний;

3. нуклеїнові кислоти у водних розчинах знаходяться у незарядженому стані.

9. Визначити, завдяки чому нуклеїнові кислоти набувають негативного заряду у водних розчинах:

1. внаслідок від'єднання протонів від азотистих основ і їхнього переходу у воду;

2. внаслідок сорбції неґативно заряджених іонів ОН;

3. внаслідок дисоціації залишків фосфорної кислоти.

10. Визначити сили, завдяки яким відбувається стабілізація вторинної структури нуклеїнових кислот:

1. виключно водневим зв'язкам, що утворюються між азотистими основами;

2. водневим зв'язкам, стекінг- і гідрофобним взаємодіям;

3. іонним, водневим і дисперсійним зв'язкам.

11. Процес, який призводить до руйнування первинної структури білка:

1. деструкція,

2. трансляція,

3. ренатурація,

4. денатурація.

12. Яка структура білка залишається незмінною під час денатурації?

1. первинна,

2. вторинна,

3. третинна,

4. четвертинна.

13. Які зв’язки виникають між залишками цистеїну у молекулі білка?

1. іонні,

2. водневі,

3. дисульфідні.

14. Вказати основний фактор, який визначає знаходження ДНК в А або В стані:

1. температура;

2. тиск;

3. концентрація ДНК;

4. ступінь гідратації ДНК.

15. Зазначити, що таке а спіраль:

1. права спіраль - спосіб утворення вторинної структури білків;

2. ліва спіраль - спосіб утворення вторинної структури білків;

3. права спіраль - спосіб утворення надвторинної структури білків;

4. це вторинна структура білка, яка стабілізується Ван-дер-Ваальсовими та електростатичними взаємодіями.

16. Зазначити, від чого залежить швидкість проведення сигналу у кабельній структурі:

1. опорів кабельної структури і зовнішнього середовища та ємності кабельної структури;

2. опору зовнішнього середовища та ємності кабельної структури;

3. опору та ємності кабельної структури;

4. ємності кабельної структури.

17. Вказати максимуми поглинання нуклеїнових кислот:

1. 200-190 нм;

2. 255-260 нм;

3. 270 нм;

4. 288-290 нм.

18. Вказати основні властивості електричних синапсів:

1. мають двосторонню передачу;

2. мають односторонню передачу;

3. характеризуються часом синаптичної затримки;

4. квантовані.

19. Зазначити, як поширюється нервовий імпульс у мієлінізованих волокнах:

1. між перехватами Ранв'є;

2. незалежно від розміщення шванівських клітин;

3. немає правильної відповіді.

20. Рівняння Міхаеліса-Ментен є найпростішою моделлю ферментативної реакції. Визначити, який фізичний зміст має константа Міхаеліса:

1. константа Міхаеліса відповідає максимальній швидкості ферменту;

2. константа Міхаеліса відповідає максимальній концентрації субстрату, при якій активність ферменту максимальна;

3. константа Міхаеліса відповідає концентрації субстрату, при якій швидкість ферментативної реакції становить половину від максимальної.

21. Визначити суть конкурентного інгібування ферментів:

1. інгібітор не зв'язується з активним центром ферменту;

2. інгібітор зв'язується в активним центром ферменту;

3. інгібітор модифікує хімічну природу субстрату

22. Визначити скільки поліпептидних ланцюгів утворюють структуру міозину:

1. два;

2. три;

3. чотири;

4. шість;

5. вісім.

23. Вказати приблизні частоти, на яких знаходиться максимальна спектральна чутливість слухового аналізатора;

1. 100 Гц;

2. 1000 Гц;

3. 3000 Ґц;

3. 15000 Гц.

24. Зазначити, яка максимальна чутливість слухового аналізатору (поріг чутливості):

1. 50 Вт/м² ;

2. 1 Вт/м² ;

3. 10^-15 Вт/м²;

4. 10^-12 Вт/м² ;

5. 10^-5 Вт/м^2..

25. Визначити максимум спектру поглинання родопсину у видимій області спектру:

1. 280 нм;

2. 340 нм;

3. 412 нм;

4. 550 нм.

26. Вказати, де знаходиться білок родопсин, який поглинає світло у рецепторних паличках:

1. у мембранах мітохондрій;

2. у спеціалізованих мембранних дисках;

3. у ядрі;

4. у цитоплазмі.

27. Вказати процеси, завдяки яким відбуваються фотоіндуковані конформаційні зміни родопсину:

1. структурна перебудова ретиналю з цис- у транс-конформацію;

2. структурна перебудова ретиналю з транс- у цис-конформацію;

3. збудження ароматичних амінокислотних залишків у реакційному центрі:

4. фотоіндукована деполяризація мембрани.

28. Визначити, що таке рецептор з точки зору біофізики:

1. нервові утворення, які перетворюють фізико-хімічні впливи зовнішнього або внутрішнього середовища на нервові імпульси;

2. спеціалізована структура, яка сприймає фізичні або хімічні сигнали навколишнього або внутрішнього середовища і трансформує їх в іншу форму сигналу, яку сприймають аналізуючі та виконавчі системи клітин або функціональні системи організму;

3. молекули білкової природи, які взаємодіють із сигнальними молекулами за принципом «ключ-замок».

29. 3азначити, скільки становить енергія гідролізу АТФ:

а] 2 ккал/моль;

б) 7.3 ккал/моль;

в) 15 ккал/моль.

30. Визначити, що таке спектр поглинання:

1. сукупність електромагнітних хвиль з різними енергетичними характеристиками

2. залежність інтенсивності поглинання світла речовиною від довжини хвилі;

3. залежність поглинання світла від молекулярної маси сполуки, яка поглинає електромагнітні хвилі.

31. Вказати, яку інформацію дозволяє отримати спектр поглинання речовини:

1. про атомарний склад речовини;

2. про біологічну активність сполук;

3. про структуру молекулярних орбіталей молекул та їх оточення;

4. не дає ніякої корисної інформації.

32. Закон Бугера-Ламберта-Бера описує поглинання світла речовиною. Визначити його формулу:

1. D = aс²+bl;

2. D=ε_λcl;

3. D = Ас^г+ ε_λcl .

33. Зазначити, що таке квантовий вихід фотобіологічної реакції:

1. відношення числа квантів, які висвітлюються, до числа поглинених;

2. відношення числа молекул, які прореагували, до числа поглинених квантів;

3. відношення числа молекул, які поглинули світло, до загальної кількості;

4. відношення числа квантів флуоресценції до кількості молекул, що утворились у фотореакції.

34. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на нуклеїнові кислоти :

1. гідроліз нуклеїнових кислот;

2. димеризація та гідратація пїримідинових основ;

3. гідратація вуглеводних фрагментів.

35. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на білки:

1. поглинання світла, стимуляція згортання білка і зміцнення його просторової структури;

2. фотоокиснення амінокислот, розщеплення пептидних зв’язків та денатурація білка;

3. фотоактивація функцій білка.

36. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на біологічні мембрани:

1. зміцнення структури мембран та зменшення їх проникності;

2. фотоактивація функцій мембранних білків;

3. вільнорадикальне окиснення ліпідів і підвищення проникності мембран.

37. Визначити, що таке спектр дії фотохімічної реакції:

1. залежність швидкості фотохімічного процесу від довжини хвилі падаючого світла;

2. залежність утворення продуктів фотохімічної реакції від температури;

3. залежність фотохімічної реакції від якісного складу речовин, що вступають у фотохімічну реакцію.

38. Вказати ділянки спектру у видимому діапазоні, на яких знаходяться максимуми поглинання хлорофілів:

1. жовтій та зеленій;

2. зеленій та фіолетовій;

3. синій та червоній;

4. ультрафіолетовій та інфрачервоній.

39. Визначити, що таке фотосинтетична одиниця:

1. молекула, яка утворюється внаслідок фотобіологічної реакції;

2. грана хлоропластів, у якій відбуваються фотопроцеси;

3. функціональна одиниця фотосинтетичної системи, яка має «антени», світлозбираючі комплекси та фотохімічний реакційний центр.

40. Зазначити, внаслідок чого виникає комплекс із переносом заряду у фотореакційному центрі:

1. повернення збудженого хлорофілу у вихідний стан;

2. збудження хлорофілу квантом світла і переносу електрона на найближчий акцептор;

3. розщеплення молекули води.

41. Визначити, завдяки чому відбувається індуктивно-резонансний механізм міграції енергії збудження між молекулами хлорофілу:

1. завдяки теплової конверсії енергії збудження;

2. завдяки синхронному випромінюванню квантів світла збудженими молекулами і поглинанню молекулами, які знаходяться у незбудженому стані;

3. без випромінювання внаслідок диполь-дипольної взаємодії донора та акцептора.

42. Визначити, завдяки чому відбувається екситонний механізм міграції енергії збудження між молекулами хлорофілу:

1. завдяки теплової конверсії енергії збудження;

2. на ансамблях молекул, які сильно зв'язані одна з одною і утворюють кристалічну або квазікристалічну структуру;

3. без випромінювання внаслідок переносу електрону з донора до акцептора.

43. Зазначити, що є «антеною», яка поглинає світло в молекулі бактеріородопсину:

1. бактеріохлорофіл;

2. ретиналь;

3. бета-каротин;

4. ксантофіли і фікобіліни.

44. Визначити, що таке іонізуюче випромінювання:

1. випромінювання, яке справляє шкідливий вплив на організм;

2. електромагнітні і корпускулярні випромінювання, енергія яких перевищує потенціал іонізації;

3. потік заряджених частинок, який руйнує біологічні молекули;

4. електромагнітне випромінювання, що збуджує електронну структуру біологічних молекул.

45. Вказати види іонізуючого випромінювання:

1. інфрачервоне;

2. ультрафіолетове ближнього діапазону;

3. рентгенівське;

4. видимий діапазон.

46. Вказати, що таке період напіврозпаду радіоактивного ізотопу:

1. час, протягом якого вихідна кількість ядер, що розпадаються, зменшується у два рази;

2. час, протягом якого вихідна кількість ядер; що розпадаються, зменшується у е разів;

3. час, протягом якого вихідна кількість ядер, що розпадаються, зменшується у два рази за логарифмічним законом.

47. Зазначити, що таке радіоактивність:

1. спонтанне випромінювання речовиною заряджених і незаряджених частинок;

2. спонтанне перетворення нестійких молекул, до складу яких входять радіоактивні ізотопи, з випущенням частинок і високоенергетичного електромагнітного випромінювання;

3. спонтанне перетворення нестійких ізотопів одного хімічного елементу в ізотопи іншого елементу з випущенням частинок і високоенергетичного електромагнітного випромінювання.

48. Вказати одиниці, в яких визначають поглинену дозу:

1. Рентгени;

2. Греї;

3. Беккерелі;

4. 3іверти.

49. Вказати, що таке радіопротектори:

1. речовини, що пригнічують радіобіологічні ефекти;

2. речовини, що посилюють радіобіологічні ефекти;

3. речовини, що утворюються при радіаційному пошкодженні організму.

50. Визначити метод, який дозволяє реєструвати іонні струми через поодинокий іонний канал:

1. мікроелектродний метод;

2. «петч-клемп»;

3. метод фіксації потенціалу.

51. Визначити процеси, з якими пов'язаний головний механізм радіаційного пошкодження нуклеїнових.кислот:

1. перетворення хімічної структури азотистих основ і розриви цукрово- фосфатного остову;

2. процеси розпаду білків хроматину;

3. порушення роботи системи генної регуляції.

52. Зазначити, про що свідчить наявність гіперхромного ефекту в оптичних дослідженнях структури ДНК:

1. про денатурацію ДНК;

2. про згортання ДНК у більш компактну структуру;

3. про хімічну модифікацію ДНК.

53. Визначити, що характеризує спектр флуоресценції:

1. електронну структуру флуорофора та властивості його найближчого оточення;

2. структуру і біологічну функцію молекули;

3. хімічні властивості молекули.

54. Вказати, яку інформацію дозволяють безпосередньо отримати інфрачервоні спектри:

1. про біологічні функції молекул;

2. про особливості хімічної структури молекул;

3. про особливості просторової структури макромолекул.

55. Зазначити, що дозволяють досліджувати спектрополяриметричні методи:

1. первинну структуру білків;

2. вторинну структуру білків;

3. третинну і четвертинну структуру білків;

4. біологічну функцію макромолекул.

56. Зазначити, яку корисну інформацію можна отримати при дослідженні пружного розсіювання світла біомакромолекулами:

1. про розміри та молекулярну масу молекули;

2. про особливості хімічного складу молекули;

3. про функціональні властивості молекули.

57. Визначити, що таке хромофор:

1. молекула, яка розсіює світло;

2. молекула або її фрагмент з певною електронною структурою, які поглинають світлові хвилі у певному діапазоні довжин хвиль;

3. специфічна речовина, яка має певний колір і виконує специфічні біологічні функції.

58. Визначити білкові хромофори, які поглинають у ближньому ультрафіолеті у ділянці 250-300 нм:

1. пептидні зв'язки;

2. хромофори ароматичних амінокислот;

3. простетичні групи і коферменти, що входять до складу білків;

4. білки не поглинають світло у ближньому ультрафіолеті.

59. Визначити білкові хромофори, які поглинають у дальньому ультрафіолеті у ділянці 190-225 нм:

1. пептидні зв'язки;

2. хромофори ароматичних амінокислот;

3. простетичні групи і коферменти, що входять до складу білків;

4. карбоксильні групи.