
- •Міністерство освіти і науки україни двнз "ужгородський національний університет" біологічний факультет
- •Програма та питання державного екзамену підготовки фахівців з вищою освітою
- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Критерії оцінювання державного екзамену
- •1. Структура екзаменаційного білета.
- •2. Розподіл балів:
- •Ііі. Програми дисциплін, що виносяться на державний екзамен
- •1. Теорія еволюції
- •Основна література
- •Додаткова
- •2. Ботаніка
- •Література Основна
- •Додаткова
- •3. Зоологія
- •Література
- •4. Загальна цитологія
- •5. Гістологія
- •6. Анатомія рослин
- •Література
- •7. Фізіологія та біохімія рослин
- •8. Анатомія людини
- •9. Фізіологія людини і тварин
- •10. Біологія індивідуального розвитку
- •11. Вірусологія вступ
- •Будова і ультраструктура віріонів
- •Молекулярна біологія вірусів
- •Загальні принципи вірусного патогенезу
- •Вакцинотерапія та вакцинопрофілактика
- •Лабораторна діагностка вірусів
- •Онтогенез вірусних інфекцій
- •Бактеріофаги.Загальна характеристика,ультраструктура
- •Фітовірусологія
- •Неканонічні віруси
- •Снід та шляхи його профілактики.
- •Нові та емерджентні вірусні інфекції.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Основна література
- •Додаткова література
- •13. Радіобіологія
- •Первинні механізми радіобіологічних ефектів
- •Клітинна радіобіологія
- •Радіобіологія багатоклітинних організмів
- •Кількісна радіобіологія
- •Основи радіоекології
- •14. Мікробіологія
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •15. Імунологія Вступ
- •Онтогенез імунної системи людини.
- •Структурно-функціональна організація імунної системи
- •Клітини імунної системи
- •Гемапоетичні фактори
- •Антигени, їх властивості.
- •Біологічна роль системи гістосумісності
- •Специфічна імунна відповідь
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •16. Генетика
- •17. Молекулярна біологія
- •Тема 4. Ліпіди і карбогідрати: Структура і властивості.
- •Література Основні джерела :
- •Додаткові джерела
- •18. Біофізика
- •Література
- •19. Екологія
- •20. Біотехнологія
- •Література Основна:
- •Додаткова:
- •21. Методика викладання біології
- •Література
- •IV. Перелік питань, що виносяться на державний екзамен
- •1. Теорія еволюції
- •2. Ботаніка
- •3. Зоологія Зоологія. Розділ безхребетні
- •Зоологія. Розділ Хребетні
- •4. Загальна цитологія
- •5. Гістологія
- •6. Анатомія рослин
- •7. Фізіологія та біохімія рослин
- •8. Анатомія людини
- •9. Фізіологія людини і тварин
- •10. Біологія індивідуального розвитку
- •11. Вірусологія
- •13. Радіобіологія
- •14. Мікробіологія
- •15. Імунологія
- •16. Генетика
- •17. Молекулярна біологія
- •18. Біофізика
- •19. Екологія
- •20. Біотехнологія
- •21. Методика викладання біології
- •V. Перелік тестових питань, що виносяться на державний екзамен
- •1. Теорія еволюції
- •2. Ботаніка
- •3. Зоологія Зоологія. Розділ безхребетні
- •4. Загальна цитологія
- •5. Гістологія
- •6. Анатомія рослин
- •7. Фізіологія та біохімія рослин
- •8. Анатомія людини
- •9. Фізіологія людини і тварин
- •10. Біологія індивідуального розвитку
- •11. Вірусологія
- •13. Радіобіологія
- •14. Мікробіологія
- •15. Імунологія
- •16. Генетика
- •17. Молекулярна біологія
- •18. Біофізика
- •19. Екологія
- •20. Біотехнологія
- •21. Методика викладання біології
18. Біофізика
1. Зазначити, чим спричинена реакція Білоуcова - Жаботинського:
1. біфуркацією з порушенням часової гомогенності;
2. біфуркацією з порушенням просторової гомогенності;
3. серією біфуркацій;
4. гіперциклами.
2. Зазначити головний принцип ізольованої термодинамічної системи:
1. S→0;
2. S→Smin;
3. S→Smax.
3. Вказати, чим характеризується стаціонарний стан:
1. відсутністю зміни стандартної вільної енергії;
2. значення ентропії відмінне від максимального значення;
3. хімічний потенціал менше 0.
4. Дати характеристику принципу стійкості Ле-Шательє:
1. характерний для ізольованих термодинамічних систем;
2. описує внутрішні процеси у системі, які протидіють зовнішньому збуренню;
3. один з описів взаємодії ферменту з субстратом;
4. характерний для замкнутих термодинамічних систем.
5. Зазначити, про що свідчить теорема Пригожина:
1. локальна продукція ентропії у замкнутій системі є постійною;
2. локальна продукція ентропії у відкритій системі набуває мінімального значення;
3. для системи поблизу стану рівноваги між потоком і силою існує лінійний зв'язок;
4. у стаціонарному стані зміна вільної енергії є постійною;
5. у стані термодинамічної рівноваги потенціали набувають мінімальних значень.
6. Зазначити внутрішньомолекулярні взаємодії, які є головними при формуванні вторинної структури білка:
1. електростатичні (іонні);
2. Ван-дер-Ваальсові;
3. водневі;
4. гідрофобні.
7. Зазначити внутрішньомолекулярні взаємодії, які є головними при формуванні третинної структури білка:
1. електростатичні (іонні);
2. Ван-дер-Ваальсові;
3. водневі;
4. гідрофобні.
8. Зазначити, який заряд набувають нуклеїнові кислоти у водних розчинах?
1. позитивний;
2. негативний;
3. нуклеїнові кислоти у водних розчинах знаходяться у незарядженому стані.
9. Визначити, завдяки чому нуклеїнові кислоти набувають негативного заряду у водних розчинах:
1. внаслідок від'єднання протонів від азотистих основ і їхнього переходу у воду;
2. внаслідок сорбції неґативно заряджених іонів ОН;
3. внаслідок дисоціації залишків фосфорної кислоти.
10. Визначити сили, завдяки яким відбувається стабілізація вторинної структури нуклеїнових кислот:
1. виключно водневим зв'язкам, що утворюються між азотистими основами;
2. водневим зв'язкам, стекінг- і гідрофобним взаємодіям;
3. іонним, водневим і дисперсійним зв'язкам.
11. Процес, який призводить до руйнування первинної структури білка:
1. деструкція,
2. трансляція,
3. ренатурація,
4. денатурація.
12. Яка структура білка залишається незмінною під час денатурації?
1. первинна,
2. вторинна,
3. третинна,
4. четвертинна.
13. Які зв’язки виникають між залишками цистеїну у молекулі білка?
1. іонні,
2. водневі,
3. дисульфідні.
14. Вказати основний фактор, який визначає знаходження ДНК в А або В стані:
1. температура;
2. тиск;
3. концентрація ДНК;
4. ступінь гідратації ДНК.
15. Зазначити, що таке а спіраль:
1. права спіраль - спосіб утворення вторинної структури білків;
2. ліва спіраль - спосіб утворення вторинної структури білків;
3. права спіраль - спосіб утворення надвторинної структури білків;
4. це вторинна структура білка, яка стабілізується Ван-дер-Ваальсовими та електростатичними взаємодіями.
16. Зазначити, від чого залежить швидкість проведення сигналу у кабельній структурі:
1. опорів кабельної структури і зовнішнього середовища та ємності кабельної структури;
2. опору зовнішнього середовища та ємності кабельної структури;
3. опору та ємності кабельної структури;
4. ємності кабельної структури.
17. Вказати максимуми поглинання нуклеїнових кислот:
1. 200-190 нм;
2. 255-260 нм;
3. 270 нм;
4. 288-290 нм.
18. Вказати основні властивості електричних синапсів:
1. мають двосторонню передачу;
2. мають односторонню передачу;
3. характеризуються часом синаптичної затримки;
4. квантовані.
19. Зазначити, як поширюється нервовий імпульс у мієлінізованих волокнах:
1. між перехватами Ранв'є;
2. незалежно від розміщення шванівських клітин;
3. немає правильної відповіді.
20. Рівняння Міхаеліса-Ментен є найпростішою моделлю ферментативної реакції. Визначити, який фізичний зміст має константа Міхаеліса:
1. константа Міхаеліса відповідає максимальній швидкості ферменту;
2. константа Міхаеліса відповідає максимальній концентрації субстрату, при якій активність ферменту максимальна;
3. константа Міхаеліса відповідає концентрації субстрату, при якій швидкість ферментативної реакції становить половину від максимальної.
21. Визначити суть конкурентного інгібування ферментів:
1. інгібітор не зв'язується з активним центром ферменту;
2. інгібітор зв'язується в активним центром ферменту;
3. інгібітор модифікує хімічну природу субстрату
22. Визначити скільки поліпептидних ланцюгів утворюють структуру міозину:
1. два;
2. три;
3. чотири;
4. шість;
5. вісім.
23. Вказати приблизні частоти, на яких знаходиться максимальна спектральна чутливість слухового аналізатора;
1. 100 Гц;
2. 1000 Гц;
3. 3000 Ґц;
3. 15000 Гц.
24. Зазначити, яка максимальна чутливість слухового аналізатору (поріг чутливості):
1. 50 Вт/м2 ;
2. 1 Вт/м2 ;
3. 10-15 Вт/м2;
4. 10-12 Вт/м2 ;
5. 10-5 Вт/м2..
25. Визначити максимум спектру поглинання родопсину у видимій області спектру:
1. 280 нм;
2. 340 нм;
3. 412 нм;
4. 550 нм.
26. Вказати, де знаходиться білок родопсин, який поглинає світло у рецепторних паличках:
1. у мембранах мітохондрій;
2. у спеціалізованих мембранних дисках;
3. у ядрі;
4. у цитоплазмі.
27. Вказати процеси, завдяки яким відбуваються фотоіндуковані конформаційні зміни родопсину:
1. структурна перебудова ретиналю з цис- у транс-конформацію;
2. структурна перебудова ретиналю з транс- у цис-конформацію;
3. збудження ароматичних амінокислотних залишків у реакційному центрі:
4. фотоіндукована деполяризація мембрани.
28. Визначити, що таке рецептор з точки зору біофізики:
1. нервові утворення, які перетворюють фізико-хімічні впливи зовнішнього або внутрішнього середовища на нервові імпульси;
2. спеціалізована структура, яка сприймає фізичні або хімічні сигнали навколишнього або внутрішнього середовища і трансформує їх в іншу форму сигналу, яку сприймають аналізуючі та виконавчі системи клітин або функціональні системи організму;
3. молекули білкової природи, які взаємодіють із сигнальними молекулами за принципом «ключ-замок».
29. 3азначити, скільки становить енергія гідролізу АТФ:
а] 2 ккал/моль;
б) 7.3 ккал/моль;
в) 15 ккал/моль.
30. Визначити, що таке спектр поглинання:
1. сукупність електромагнітних хвиль з різними енергетичними характеристиками
2. залежність інтенсивності поглинання світла речовиною від довжини хвилі;
3. залежність поглинання світла від молекулярної маси сполуки, яка поглинає електромагнітні хвилі.
31. Вказати, яку інформацію дозволяє отримати спектр поглинання речовини:
1. про атомарний склад речовини;
2. про біологічну активність сполук;
3. про структуру молекулярних орбіталей молекул та їх оточення;
4. не дає ніякої корисної інформації.
32. Закон Бугера-Ламберта-Бера описує поглинання світла речовиною. Визначити його формулу:
1. D = aс2+bl;
2. D=ελcl;
3. D = Асг+ ελcl .
33. Зазначити, що таке квантовий вихід фотобіологічної реакції:
1. відношення числа квантів, які висвітлюються, до числа поглинених;
2. відношення числа молекул, які прореагували, до числа поглинених квантів;
3. відношення числа молекул, які поглинули світло, до загальної кількості;
4. відношення числа квантів флуоресценції до кількості молекул, що утворились у фотореакції.
34. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на нуклеїнові кислоти :
1. гідроліз нуклеїнових кислот;
2. димеризація та гідратація пїримідинових основ;
3. гідратація вуглеводних фрагментів.
35. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на білки:
1. поглинання світла, стимуляція згортання білка і зміцнення його просторової структури;
2. фотоокиснення амінокислот, розщеплення пептидних зв’язків та денатурація білка;
3. фотоактивація функцій білка.
36. Визначити, до чого призводить дія ультрафіолетового світла на біологічні мембрани:
1. зміцнення структури мембран та зменшення їх проникності;
2. фотоактивація функцій мембранних білків;
3. вільнорадикальне окиснення ліпідів і підвищення проникності мембран.
37. Визначити, що таке спектр дії фотохімічної реакції:
1. залежність швидкості фотохімічного процесу від довжини хвилі падаючого світла;
2. залежність утворення продуктів фотохімічної реакції від температури;
3. залежність фотохімічної реакції від якісного складу речовин, що вступають у фотохімічну реакцію.
38. Вказати ділянки спектру у видимому діапазоні, на яких знаходяться максимуми поглинання хлорофілів:
1. жовтій та зеленій;
2. зеленій та фіолетовій;
3. синій та червоній;
4. ультрафіолетовій та інфрачервоній.
39. Визначити, що таке фотосинтетична одиниця:
1. молекула, яка утворюється внаслідок фотобіологічної реакції;
2. грана хлоропластів, у якій відбуваються фотопроцеси;
3. функціональна одиниця фотосинтетичної системи, яка має «антени», світлозбираючі комплекси та фотохімічний реакційний центр.
40. Зазначити, внаслідок чого виникає комплекс із переносом заряду у фотореакційному центрі:
1. повернення збудженого хлорофілу у вихідний стан;
2. збудження хлорофілу квантом світла і переносу електрона на найближчий акцептор;
3. розщеплення молекули води.
41. Визначити, завдяки чому відбувається індуктивно-резонансний механізм міграції енергії збудження між молекулами хлорофілу:
1. завдяки теплової конверсії енергії збудження;
2. завдяки синхронному випромінюванню квантів світла збудженими молекулами і поглинанню молекулами, які знаходяться у незбудженому стані;
3. без випромінювання внаслідок диполь-дипольної взаємодії донора та акцептора.
42. Визначити, завдяки чому відбувається екситонний механізм міграції енергії збудження між молекулами хлорофілу:
1. завдяки теплової конверсії енергії збудження;
2. на ансамблях молекул, які сильно зв'язані одна з одною і утворюють кристалічну або квазікристалічну структуру;
3. без випромінювання внаслідок переносу електрону з донора до акцептора.
43. Зазначити, що є «антеною», яка поглинає світло в молекулі бактеріородопсину:
1. бактеріохлорофіл;
2. ретиналь;
3. бета-каротин;
4. ксантофіли і фікобіліни.
44. Визначити, що таке іонізуюче випромінювання:
1. випромінювання, яке справляє шкідливий вплив на організм;
2. електромагнітні і корпускулярні випромінювання, енергія яких перевищує потенціал іонізації;
3. потік заряджених частинок, який руйнує біологічні молекули;
4. електромагнітне випромінювання, що збуджує електронну структуру біологічних молекул.
45. Вказати види іонізуючого випромінювання:
1. інфрачервоне;
2. ультрафіолетове ближнього діапазону;
3. рентгенівське;
4. видимий діапазон.
46. Вказати, що таке період напіврозпаду радіоактивного ізотопу:
1. час, протягом якого вихідна кількість ядер, що розпадаються, зменшується у два рази;
2. час, протягом якого вихідна кількість ядер; що розпадаються, зменшується у е разів;
3. час, протягом якого вихідна кількість ядер, що розпадаються, зменшується у два рази за логарифмічним законом.
47. Зазначити, що таке радіоактивність:
1. спонтанне випромінювання речовиною заряджених і незаряджених частинок;
2. спонтанне перетворення нестійких молекул, до складу яких входять радіоактивні ізотопи, з випущенням частинок і високоенергетичного електромагнітного випромінювання;
3. спонтанне перетворення нестійких ізотопів одного хімічного елементу в ізотопи іншого елементу з випущенням частинок і високоенергетичного електромагнітного випромінювання.
48. Вказати одиниці, в яких визначають поглинену дозу:
1. Рентгени;
2. Греї;
3. Беккерелі;
4. 3іверти.
49. Вказати, що таке радіопротектори:
1. речовини, що пригнічують радіобіологічні ефекти;
2. речовини, що посилюють радіобіологічні ефекти;
3. речовини, що утворюються при радіаційному пошкодженні організму.
50. Визначити метод, який дозволяє реєструвати іонні струми через поодинокий іонний канал:
1. мікроелектродний метод;
2. «петч-клемп»;
3. метод фіксації потенціалу.
51. Визначити процеси, з якими пов'язаний головний механізм радіаційного пошкодження нуклеїнових.кислот:
1. перетворення хімічної структури азотистих основ і розриви цукрово- фосфатного остову;
2. процеси розпаду білків хроматину;
3. порушення роботи системи генної регуляції.
52. Зазначити, про що свідчить наявність гіперхромного ефекту в оптичних дослідженнях структури ДНК:
1. про денатурацію ДНК;
2. про згортання ДНК у більш компактну структуру;
3. про хімічну модифікацію ДНК.
53. Визначити, що характеризує спектр флуоресценції:
1. електронну структуру флуорофора та властивості його найближчого оточення;
2. структуру і біологічну функцію молекули;
3. хімічні властивості молекули.
54. Вказати, яку інформацію дозволяють безпосередньо отримати інфрачервоні спектри:
1. про біологічні функції молекул;
2. про особливості хімічної структури молекул;
3. про особливості просторової структури макромолекул.
55. Зазначити, що дозволяють досліджувати спектрополяриметричні методи:
1. первинну структуру білків;
2. вторинну структуру білків;
3. третинну і четвертинну структуру білків;
4. біологічну функцію макромолекул.
56. Зазначити, яку корисну інформацію можна отримати при дослідженні пружного розсіювання світла біомакромолекулами:
1. про розміри та молекулярну масу молекули;
2. про особливості хімічного складу молекули;
3. про функціональні властивості молекули.
57. Визначити, що таке хромофор:
1. молекула, яка розсіює світло;
2. молекула або її фрагмент з певною електронною структурою, які поглинають світлові хвилі у певному діапазоні довжин хвиль;
3. специфічна речовина, яка має певний колір і виконує специфічні біологічні функції.
58. Визначити білкові хромофори, які поглинають у ближньому ультрафіолеті у ділянці 250-300 нм:
1. пептидні зв'язки;
2. хромофори ароматичних амінокислот;
3. простетичні групи і коферменти, що входять до складу білків;
4. білки не поглинають світло у ближньому ультрафіолеті.
59. Визначити білкові хромофори, які поглинають у дальньому ультрафіолеті у ділянці 190-225 нм:
1. пептидні зв'язки;
2. хромофори ароматичних амінокислот;
3. простетичні групи і коферменти, що входять до складу білків;
4. карбоксильні групи.