14. Мікробіологія

1. Історія розвитку мікробіології, перший етап:

1. Історичний;

2.Описовий;

3. Мікроскопічний;

4. Фізіологічний;

5. Клітинний.

2. Історія розвитку мікробіології, сучасний етап:

1. Молекулярний;

2. Субмолекулярний;

3. Імунологічний;

4. Гуморальний;

5. Соціальний.

3. Засновником мікробіологічної науки є (відкрив наявність мікросвіту):

1. Мечніков;

2. Ерліх;

3. Пастер;

4. Кох;

5. Левенгук.

4. Пастерівський період в мікробіології:

1. Перша половина 18 ст.;

2. Друга половина 18 ст.;

3. Перша половина 17 ст.;

4. Друга половина 19 ст.;

5. Початок 20 ст.

5. Основні відкриття Пастера:

1. Мікроорганізми - не є збудниками інфекційних хвороб;

2. Аеробний тип дихання;

3. Відкриття процесів бродіння;

4. Винайдення щільних поживних середовищ;

5. Відкриття збудника холери.

6. Основні відкриття Пастера:

1. Характеристика протективного антигену збудника ботулізму;

2. Розробка основ стерилізації;

3. Розробка основ культивування вірусів;

4. Запобігання вакцинації проти сказу;

5. Відкриття хіміотерапевтичних препаратів.

7.Основні відкриття Коха:

1. Розробив вакцину проти сибірки;

2. Відкриття збудника туберкульозу;

3. Розробив вакцину проти холери;

4. Розробка основ виділення суміші культур мікроорганізмів;

5. Розробка теорії гуморального імунітету.

8.Основні відкриття Коха:

1. Розробка основ дезинфекції;

2. Засновник вивчення тинкторіальних властивостей бактерій;

3. Відкриття принципів накопичення запасних поживних речовин бактеріальними клітинами;

4. Відкриття збудника прокази;

5. Засновник впровадження щільних поживних середовищ в практику бактеріологічних досліджень.

9.Вклад вітчизняних вчених у розвиток мікробіології:

1. Отримання анатоксинів;

2. Розробка теорії гуморального імунітету;

3. Відкриття процесів азотфіксації молекулярного азоту бульбочковими бактеріями;

4. Впровадження методу виділення чистих культур;

5. Відкриття збудника холери.

10. Виберіть вірне ствердження:

1. Імерсійна система допомагає розпорошити промені прямого світла;

2. Розподільна здатність світлового мікроскопу дорівнює 0,2 мкм;

3. У світловому мікроскопі видно пряме зображення препарату;

4. Світловий мікроскоп з імерсійною системою дає збільшення у 90 разів;

5. За допомогою світлового мікроскопу вивчають структуру бактеріальної клітини.

11. Виберіть вірне ствердження:

1. За допомогою світлового мікроскопу вивчають будову вірусів;

2. За допомогою світлового мікроскопу вивчають морфологію бактерій;

3. У світловому мікроскопі видно рибосоми S - 70;

4. За допомогою світлового мікроскопу вивчають внутришню структуру цитоплазматичної мембрани бактеріальної клітини;

5. За допомогою світлового мікроскопу вивчають процеси мінерального живлення бактеріальної клітини.

10. Електронний мікроскоп:

1. Дає збільшення в 30 разів;

2. Використовують з метою вивчення морфологічних ознак бактерій;

3. Має розподільну здатність 5-20 ангстрем;

4. В електронному мікроскопі світлові промені не замінені на потік електронів;

5. Не дає збільшення в 2 500 000 разів.

11. Охарактеризуйте особливості прокаріот та їх положення в системі живих істот:

1. Мікроорганізми відносяться до царства рослин;

2. Мікроорганізми належать до царства Protista;

3. Царство Protista не поділяється на вищі Protista та нижчі Protista;

4. Вищі протисти - це прокаріоти;

5. Всі неклітинні форми життя поділяють на прокаріоти та еукаріоти.

11. Охарактеризуйте особливості прокаріот та їх положення в системі живих істот:

1. Для бактерій характерно голозойний тип живлення;

2. До клітин прокаріот належать багатоклітинні мікроорганізми;

3. Клітина прокаріотів має мітохондрії;

4. Клітина прокаріотів характеризується наявнівтю апарату Гольджі;

5. До складу клітинної оболонкуи прокаріотів входить пептидоглікан.

12. Виберіть вірне ствердження:

1. Основна таксономічна одиниця - це “вид”;

2. Різні “види” об’єднуються в родини;

3. Низька ступінь гомології ДНК вказує на близький зв’язок між різними мікроорганізмами;

4. Для позначення мікроорганізмів по біномінальній номенклатурі перше слово визначає – вид, друге - рід;

5. Серовари - бактерій - це відмінності по біологічним властивостям.

13. Виберіть вірне ствердження:

1. Біовари - це відмінності по антигенній будові;

2. Штами - це бактерії одного і того ж виду виділені з різних джерел;

3. Властивості різних штамів виходять за межі виду;

4. Клон - це культура клітин отримана з різних клітин;

5. Чиста культура – це бактерії однієї родини, однак різних видів.

14. Для прокаріотів характерна наявність в клітині:

1. Мітохондрій;

2. Хлоропластів;

3. Апарату Гольджі;

4. Аналогу ядра;

5. Мітозу.

15.Для прокаріотів характерна наявність в клітині:

1. Мейозу;

2. Плазмід;

3. Ядерець;

4. Ядерної оболонки;

5. Гістонів в хромосомі.

16. Виберіть вірне ствердження, що стосується прокаріотів:

1. Дихальна система є частиною мітохондрій;

2. Характерний рух цитоплазми;

3. Характерна наявність фагоцитозу;

4. Внутріклітинне перетравлення характерно;

5. Присутність пептидоглікану в складі клітинної оболонки.

17.Виберіть вірне ствердження, що стосується прокаріотів:

1. Стеріни входять до складу мембран;

2. ДНК в органелах відсутні;

3. Дуже стійкі до дії -опромінення;

4. Відсутня секреція речовин в пухирцях Гольджі;

5. Відсутня вірна відповідь.

18. Основні морфологічні форми бактерій:

1. Паличковидні;

2. Фрагментовані;

3. Мікоплазми;

4. Хламідії;

5. Неклітинні форми.

19. Виберіть вірне твердження:

1. Спільною ознакою різних видів мікроорганізмів є відносно проста будова і мікроскопічно малі розміри;

2. Для більшості представників мікросвіту характерна багатоклітинна будова;

3. Виняток становлять гриби, які у більшості випадків є одноклітинними організмами;

4. На форми і розміри бактерій не впливають фактори зовнішнього середовища;

5. Для прокаріотів характерна наявність рибосом 80 S.

20. Виберіть вірне твердження:

1. Мікрометр - це 10^-3 міліметру;

2. Спірохети відносяться до еукаріотів;

3. До складу бактеріальної клітини входить тільки один тип нуклеінової кислоти - ДНК або РНК;

4. Прокаріоти не мають клітинної оболонки;

5. Для прокаріотів характерно різноманітні морфологічні угрупування.

21. Охарактеризуйте хімічний склад прокаріотів:

1. В склад клітини бактерій входять два типи нуклеїнових кислот ДНК та РНК;

2. Вода складає приблизно 25%, яка знаходиться в клітині у вільному та зв’язаному станах;

3. До складу мікробних клітин не входить фосфор, хлор, кальцій;

4. До складу клітин прокаріотів входять тільки складні білкові сполуки;

5. Тейхоєві кислоти характерні лише для грамвід’ємних бактерій.

22. Охарактеризуйте хімічний склад прокаріотів:

1. Ацетилмурамова кислота - один з основних компонентів пептидоглікану і зустрічається лише у прокаріотів;

2. До складу ліпідів бактеріальної клітини не входять фосфоліпіди, жирні кислоти;

3. Зв’язана вода не обумовлює стійкість мікробів до високих та низьких температур;

4. Вільна вода обумовлює стійкість мікробів до високих та низьких температур;

5. Хімічний склад бактеріальних клітин неподібний до хімічного складу інших живих істот;

23. В основу класифікації кулястих форм бактерій покладено:

1. Розміри коків;

2. Кількість та розташування джгутиків;

3. Поділ в різних площинах;

4. Розбіжності в капсулоутворенні;

5. Тинкторіальні властивості.

24. В основу класифікації кулястих форм бактерій покладено:

1. Тип дихання - аероби і анаероби;

2. Наявність в клітинах волютину;

3. Просторове розташування на площині;

4. Наявність пептидошлікану;

5. Наявність полісом.

25. Кулясті форми бактерій в залежності від розташування на площині поділяють:

1. Стрептобацили;

2. Стафілококи;

3. Мікоплазми;

4. Диплобацили;

5. Клострідії.

26. Виберіть вірне ствердження:

1. Стафілококи - ланцюг;

2. Стрептококи - гроно винограду;

3. Диплококи – попарні;

4. Тетракоки - одиночні коки;

5. Мікрококи - - по 4.

27. Для стрептококів характерно:

1. Наявність стабільної капсули;

2. Спора розташована центрально;

3. Фарбування по Граму позитивно;

4. Поділ в трьох взаємно перпендикулярних площинах;

5. Наявність джгутиків.

28. Для стафілококів характерно:

1. Куляста форма;

2. Відсутність клітинної оболонки;

3. Наявність загальної капсули;

4. Наявність одного джгутика;

5. Грамвід’ємне забарвлення.

29. Бактерій, що утворюють спору:

1. Відносяться у більшості випадків до коковидних;

2. Отримали назву – бацили;

3. Клостридії - це такі бактерії, які втратили здатність до спороутворення;

4. Розмножуються за рахунок спороутворення;

5. Фарбуються за Грамом негативно;

30. Мета фіксації бактеріальних мазків:

1. Усунення вільної води з бактеріальних клітин;

2. Утворення явища плазмоптису;

3. Інактивація ядерної структури бактерій;

4. Пом’якшення ліпідних структур, що входять до складу бактерій;

5. Зупинка руху цитоплазми бактеріальної клітини.

31. До хімічних методів фіксування мазків бактеріальних культур належать:

1. Фіксування в полум’ї спиртівки;

2. Фіксування ультрафіолетовим опроміненням;

3. 5,0 % розчином карболової кислоти;

4. Фіксування променями Рентгену;

5. Висихання на повітрі.

32. До фізичних методів фіксування мазків бактеріальних культур належать:

1. Фіксування етиловим спиртом;

2. Фіксування метиловим спиртом;

3. Фіксування ацетоном;

4. Фіксування за допомогою високих температур;

5. Фіксування парами формаліну.

33. Здатність бактерій сприймати анілінові барвники залежить від:

1. Наявності групи Н³;

2. Присутності аміногрупи;

3. Механічного процесу проникнення фарбника;

4. Від поверхневого заряду клітини;

5. Наявності групи СООН.

34.Фарбування бактерій різними аніліновими барвниками є:

1. метод вивчення морофології мікробів;

2. Метод фіксації бактеріальних препаратів;

3. Метод визначення тинкторіальних властивостей бактерій;

4. Метод поілу бактерій на патогенні та сапрофітні;

5. Метод вивчення внутрішньої будови бактеріальної клітини.

35.Прості методи фарбування:

1. Виявляють спору;

2. Виявляють клітинну оболонку;

3. Дозволяють ознайомитися з морфологією бактерій;

4. Полягають у використанні дврх фарбників;

5. Дозволяють визначити наявність капсул.

36. Складні методи фарбування:

1. Не основані на фізико-хімічних властивостях мікробної клітини;

2. Є диференціальними методами фарбування;

3. Використовують з метою детального вивчення структури плазмід;

4. Для характеристики і диференціації штамів мікроба;

5. Не є необхідними діагностичними методами.

37. Складні методи фарбування:

1. Обумовлюють необхідність використання двох або більшу барвників;

2. Не використовують для виявлення капсул;

3. Не використовують для виявлення спор;

4. Не використовують для виявлення волютину;

5. Не використовують для виявлення джгутиків.

38.При фарбуванні за методом Грама використовують:

1. Метиленову синьку;

2. Карболовий фуксин Циля;

3. Хризоїдин;

4. Генціанвіолет;

5. Ацетон.

39.Фарбування за методом Грама залежить від:

1. Будови бактеріальної клітинної оболонки;

2. Відсутності мукопептиду в структурі клітинної оболонки;

3. Просторового розташування бактерій на площині;

4. Присутності ліпідів в структурі бактеріальної клітини;

5. Співвідношення ДНК та РНК.

40.Структура бактеріальної клітини характеризується:

1. Наявністю диференційованого ядра;

2. Присутністю апарату Гольджі;

3. Дифузним розташуванням ядерної субстанції;

4. Вісутністю клітинної оболонки;

5. Наявністю одношарової оболонки навколо цитоплазми.