11. Вірусологія

1. Пріони відносяться:

1. до угрупування неканонічних вірусів;

2. до угрупування канонічних вірусів;

3. до угрупування вірусоідів;

4. до угрупування віроідів;

5. до угрупування позахромосмних генетичних елементів.

2. Пріони за хімічною структурою це:

1. сіалоглікопротеідні інфекційні частинки;

2. глікопротеідні інфекційні частинки;

3. ліпідні інфекційні частинки;

4. нуклеопротеідні інфекційні частинки;

5. нуклеозидні інфекційні частинки.

3. Пріони в організм тварини або людини викликають:

1. нейродегенеративні зміни центральної нервової системи;

2. зміни метаболізму клітин еукаріотів;

3. зміни генетичного коду клітини;

4. трансверсіі;

5. транслокаціі.

4. Пріони це:

1. денатурований білок;

2. не денатуровані білки;

3. білки з денатурованими активними детермінантами;

4. білки з зміненою первинною структурою;

5. розчинні нормальні білки.

5. Пріони:

1. спроможні розмножуватися на живильних середовищах;

2. здатні адаптуватися до нового хазяїна іншого виду;

3. не спроможні змінювати патогенність та вірулентність відносно визначеного кола хазяїнів;

4. не схильні до персистенціі у культурі клітин;

5. характеризуються швидким розмноженням з періодом подвоєння 2 години.

6. Пріони характеризуються:

1. тривалим інкубаційним періодом;

2. коротким інкубаційним періодом;

3. е потужніми індукторами інтерферону;

4. відсутністю імунної відповіді;

5. антигенністю та імуногенністю.

7. Резервуаром та джерелом пріонових інфекцій е:

1. різні види ссавців;

2. тільки людина;

3. тільки велика рогата худоба;

4. тільки мілка рогата худоба;

5. тільки гризуни.

8. Фактор передачі пріонових інфекцій:

1. спадкова передача;

2. харчовий шлях передачі;

3. гематогенний шлях передачі;

4. передача при медичних маніпуляціях;

5. передача при трансплантації органів.

9. Пріони в організму інфікованого знаходяться:

1. лише в мозковій тканині;

2. в мозковій тканині та інших органах;

3. лише у крові;

4. лише у легенях;

5. лише у кістковому мозку.

10. Патоморфологічно пріонові хвороби характеризуються:

1. відсутні розладами психіки;

2. в процес не затягується руховий апарат;

3. губчастими змінами тканин головного мозку;

4. не випаданням окремих функцій органів відчуття;

5. не формуванням амілоідних бляшок.

11. Протоонкогени це:

1. попередники онкогенна;

2. онкогени нормальної клітини;

3. онкогени трансформованої клітини;

4. гени нормальних клітин тільки людини;

5. гени клітин тільки тварини.

12. Протоонгогени детермінують:

1. процеси тільки розмноження;

2. процеси тільки диференціації;

3. процеси тільки росту;

4. процеси тільки апоптозу;

5. процеси росту, розмноження, диференціації, апоптозу.

13. Онкогени детермінують:

1. процеси тільки росту і розмноження;

2. процеси тільки диференціації;

3. процеси тільки росту;

4. процеси тільки апоптозу;

5. процеси росту, розмноження, диференціації, апоптозу.

14. Онкогени:

1. необхідні компоненти вірусних геномів;

2. привнесені генетичні детермінанти у хромосому клітини;

3. не дозволяють клітинам розмножуватися безперервно;

4. не викликають утворення клону ракових клітин;

5. не ведуть себе як транспозони.

15. Основні принципи перетворення протоонкогену у онкоген:

1. включення протоонкогену у геном вірусу без перетворення його у onc⁺ вірус;

2. попадання протоонкогену під вплив сильного промотору вірусного геному;

3. відсутність крапкових мутацій у структурі протоонкогенів;

4. відсутність транслокацій протоонкогену;

5. відсутність мутацій протоонкогену.

16. Продуктами протоонкогенів е:

1. протеінкінази;

2. фосфатази;

3. дегідрогенази;

4. альдолази;

5. декарбоксилази.

17. За морфологією вірус грипу А:

1. ниткоподібний;

2. сферичний;

3. булавовидний;

4. ікосаедр;

5. еліпсовидний.

18. Геном вірусу А представлений:

1. подвійною ниткою ДНК;

2. подвійною ниткою РНК;

3. одною ниткою ДНК;

4. одною ниткою РНК;

5. одною ниткою ДНК та одною ниткою позитивною ниткою РНК.

19. Геном вірусу грипу А складається:

1. з 8 фрагментів позитивної нитки нуклеїнової кислоти;

2. нитка нуклеїнової кислоти не фрагментована;

3. з 8 фрагментів негативної нитки нуклеїнової кислоти;

4. з 6 фрагментів позитивної нитки нуклеїнової кислоти;

5. з 6 фрагментів негативної нитки нуклеїнової кислоти;

20. Віріон вірусу грипу А:

1. містить тільки глюкопротеїд гемаглютинін;

2. містить тільки глікопротеід нейрамінідазу;

3. містить гемаглютинін та нейрамінідазу;

4. не містить гемаглютинін та нейрамінідазу;

5. відсутній суперкапсид.

21. Антигенний дрейф:

1. точкові мутації гемаглютиніни;

2. точкові мутації нейрамінідази;

3. повна зміна гемаглютиніну;

4. повна зміна гемаглютиніну та нейрамінідази;

5. повна зміна нейрамінідази.

22. Антигенний шифт:

1. точкові мутації гемаглютиніну;

2. точкові мутації нейрамінідази;

3. повна зміна гемаглютиніни;

4. повна зміна гемаглютиніну та нейрамінідази;

5. повна зміна нейрамінідази.

23. Вірус грипу А при попаданні в організм:

1. розмножується в епітеліальних клітинах слизової оболонки дихальних шляхів;

2. розмножується у еритроцитах;

3. розмножується у структурі лімфоідно макрофагальноі системи;

4. у регіонарних лімфатичних вузлах;

5. у гепатоцитах.

24. Вірус грипу А передасться:

1. повітряне пороховим шляхом;

2. повітряне крапельним шляхом;

3. через харчові продукти;

4. при переливанні крові.

25. Вірус грипу А:

1. передається від тварини до людини;

2. передасться від людини до людини;

3. при статевих контактах;

4. на контактно побутовому рівні;

5. фекальне оральним шляхом.

26. За морфологію аденовіруси:

1. ниткоподібний;

2. сферичний;

3. булавовидний;

4. ікосаедр;

5. еліпсоїдний.

27. Геном аденовірусів представлено:

1. подвійною ниткою ДНК;

2. подвійною ниткою РНК;

3. одною ниткою ДНК;

4. одною ниткою РНК;

5. одною ниткою ДНК та одною ниткою позитивною ниткою РНК.

28. Для аденовірусів характерно:

1. відсутність капсиду;

2. відсутність суперкапсиду;

3. відсутність у структурі онкогенів;

4. відсутність рецепторних спікул;

5. присутність зворотної транскриптази.

29. За структурою вірус гепатиту А:

1. подвійною ниткою ДНК;

2. подвійною ниткою РНК;

3. одною ниткою ДНК;

4. одною позитивною ниткою РНК;

5. одною негативною ниткою РНК.

30. Вірусним гепатитом А хворіють:

1. тільки людина;

2. тільки тварини;

3. тварини і людина;

4. тільки діти;

5. тільки дорослі.

31. Первинно вірус гепатиту А репродукується:

1. у гепетоцитах;

2. у клітинах слизової оболонки тонкого кишечнику;

3. у клітинах слизової оболонки товстого кишечнику;

4. у регіонарних лімфатичних вузлах;

5. у структурі форменних елементів крові.

32. Хвороба Боткіна не супроводжується:

1. гострою жовтяницею;

2. ураженням гепатоцитів;

3. порушенням білкового обміну;

4. порушенням вуглеводного обміну;

5. стабілізацією пігментного обміну.

33. Хвороба Боткіна в основному передасться:

1. фекально оральним шляхом;

2. повітряне пороховим шляхом;

3. статевим шляхом;

4. через предмети побуту;

5. парентеральним шляхом.

34. Вірус гепатиту В:

1. однонитковий РНК-овий;

2. двонитковий ДНК-овий;

3. булавовидний;

4. простий;

5. не канонічний.

35. У структуру геному вібріону гепатиту В входять:

1. ДНК залежна ДНК полімераза;

2. гемаглютинін;

3. нейрамінідаза;

4. естераза;

5. зворотня транскриптаза.

36. Геном вірусу гепатиту В представлено:

1. 4 генами;

2. 9 генами;

3. гени не перекриваються між собою;

4. відсутні відкриті рамки зчитування;

5. фрагментованою ниткою ДНК.

37. За структурою віріон гепатиту В:

1. немає капсиду;

2. немає суперкапсиду;

3. немає специфічних детермінант;

4. містить поверхневий HB_{s Ag};

5. не містить серцевинний антиген НВ_{С Ag}.

38. Джерелом інфікування е:

1. тільки людина;

2. тільки тварина;

3. людина і тварина;

4. птахи;

5. рептилії.

39. Вірус гепатиту В передасться:

1. через харчові продукти;

2. через воду;

3. через кров;

4. через предмети побуту;

5. через брудні руки.

40. Вірус гепатиту В :

1. гематогенним шляхом заноситься у печінку;

2. локалізується у лімфатичних вузлах;

3. вражає клітини головного мозку;

4. локалізується у слизових оболонках носоглотки;

5. вражає епітеліальні клітини тонкого кишечнику.

12. Біохімія

1. Що розуміють під процесом анаболізму:

1. розпад речовин та вивільнення енергії;

2. біосинтез складних речовин;

3. реакція відновлення;

4. взаємоперетворення речовин.

2. Вказати основний вуглевод – постачальник енергії в тканини організму:

1. С₃Н₆О₃;

2. С₅Н₁₀О₅;

3. С₁₂Н₂₂О₁₁;

4. С₆Н₁₂О₆;

3. По якому шляху іде (переважно) розпад вищих жирних кислот:

1. декарбоксилювання;

2. відновлення;

3. β - окиснення;

4. α - взаємоперетворення речовин.

4. Які амінокислоти містять сірку:

1. аланін і гліцин;

2. валін і лейцин;

3. метионін і цистеїн;

4. фенілаланін і тирозин.

5. У чому полягає антиоксидантна дія вітамінів та які з них таку дію виявляють:

1. запобігають накопиченню кислих компонентів метаболізму. В₁, В₂, В₃;

2. запобігають накопиченню перекисних сполук. А, Е, С;

3. запобігають розвитку гіпоксії. В_с, В₁₅, В₁₃;

4. запобігають нарощуванню м’язової маси. РР, Р, С.

6. Як гормони регулюють обмін речовин:

1. прискорюють дію ферментів, розпад білка або проникність речовин через мембрани клітин;

2. регулюють активність ферментів, біосинтез білка або проникність речовин через мембрани клітин;

3. збільшують вміст АТФ;

4. прискорюють процеси виділення.

7. До яких змін на рівні ферментів приводять систематичні фізичні вправи:

1. ферменти не змінюються;

2. підвищується активність та кількість ферментів;

3. змінюється структура білків-ферментів;

4. знижується активність та вміст.

8. Як називають безкисневий процес окиснення вуглеводів у м’язах:

1. гідроліз;

2. аеробний;

3. гліколіз;

4. підготовчий.

9. Який моносахарид є продуктом повного гідролізу глікогену:

1. фруктоза;

2. глюкозо-1-фосфат;

3. глюкозо-6-фосфат;

4. глюкоза;

10. Вкажіть на причини авітамінозів:

1. надлишок вітамінів;

2. тривала відсутність вітамінів у тканинах;

3. перевантаження організму;

4. гіпоксичний стан.

11. Виникнення цукрового діабету пов’язано з порушенням функції однієї із залоз. Якої саме:

1. гіпофіза;

2. статевих залоз;

3. щитоподібної;

4. підшлункової.

12. Назвати основну причину можливого зниження вмісту мінеральних речовин в організмі спортсмена:

1. нераціональне харчування;

2. сильне виведення з потом;

3. значне використання в організмі;

4. неутворення у тканинах організму.

13. Які метаболічні процеси переважають в організмі у період росту, а які у період старіння:

1. синтез та розпад вуглеводів;

2. біосинтез білків та розпад жирів;

3. анаболізм та катаболізм;

4. відновлення та окиснення речовин.

14. Назвати основну роль креатинфосфату в обміні енергії:

1. забезпечує роботу м’язів;

2. підтримує постійність концентрації АТФ у клітинах та є носієм енергії;

3. необхідний для процесів біологічного окиснення речовин;

4. підтримує постійність рН середовища.

15. Який процес називається омиленням жирів:

1. ферментативний гідроліз;

2. лужний гідроліз;

3. гідрогенізація;

4. емульгування жирів.

16. Які азотисті основи входять в склад ДНК:

1. пурин, гуанін, аденін, тімін;

2. гуанін, аденін, тімін, цитозин;

3. аденін, піримідин, урацил, тімін;

4. аденін, тімін, цитозин, урацил.

17. Який вітамін впливає на проникливість капілярів:

1. нікотинамід;

2. рибофлавін;

3. тіамін;

4. рутин.

18. Які гормони близькі за своєю хімічною будовою:

1. адреналін і норадреналін;

2. тироксин і кортикостерон;

3. кортикостерон і паратгормон;

4. інсулін і тестостерон.

19. Яку реакцію каталізує фермент каталаза:

1. АН₂ + О₂ → А + Н₂ О₂;

2. 2Н₂ О₂ → 2Н₂ О + О₂ ;

3. Н₂ О₂ + АН₂→2Н₂ О + А;

4. Н₂ О₂ + АН₂ → 2Н₂ О + А .

20. Які метаболічні процеси переважають в організмі у період росту, а які у період старіння:

1. синтез та розпад вуглеводів;

2. біосинтез білків та розпад жирів;

3. анаболізм та катаболізм;

4. відновлення та окиснення речовин.

21. Назвати основний механізм енергозабезпечення роботи помірної потужності:

1. аеробний;

2. гліколітичний;

3. алактатний;

4. міокіназний.

22. Які коферменти містять нікотинову кислоту:

1. тіамінпірофосфат;

2. флавінаденінмононуклеотид;

3. нікотинамідаденіндинуклеотид;

4. піридоксальфосфат.

23. Назвати хімічний зв’язок, що є в молекулах АТФ та АДФ:

1. ефірний або складноефірний;

2. макроергічний або високоенергетичний;

3. ковалентний або міцний;

4. електростатичний.

24. Коли утворюються кетонові тіла та як вони використовуються в організмі:

1. утворюються в жировій тканині під час ліполізу, виводяться з сечею;

2. утворюються в м’язах під час синтезу жирів;

3. утворюються в печінці під час інтенсивного окиснення жирів, є джерелом енергії для тканин, навіть мозкової під час тривалого голодування;

4. утворюються під час перетворення вуглеводів на жири у жирових депо.

25. Без яких речовин не можливий біосинтез білка:

1. пепсину, глюкози;

2. нуклеїнових кислот, рибози;

3. гемоглобіну, амінокислот;

4. нуклеїнових кислот, амінокислот.

26. Які порушення в обміні речовин характерні для рахіту:

1. порушення окислювального декарбоксилювання піровиноградної кислоти;

2. порушення нормального відкладання фосфату кальцію в кістковій тканині за відсутності вітаміна Д;

3. порушення процесів окислювального фосфорилювання;

4. порушення дихання.

27. Які зміни у гормональній системі з’являються під час адаптації до фізичних навантажень:

1. збільшується рівень гормонів у крові у стані спокою;

2. швидкість біосинтезу гормонів не змінюється;

3. підвищується чутливість рецепторів до гормонів, що створює більш тонку регуляцію метаболізму;

4. зміни залежать від методики тренування.

28. Яку роль виконують ферменти у тканинах організму:

1. регулюють швидкість біохімічних реакцій;

2. змінюють напрям біохімічних реакцій;

3. впливають на гормони;

4. впливають на взаємоперетворення речовин.

29. З чим пов’язаний адаптивний вплив фізичних вправ на обмін енергії у скелетних м’язах:

1. збільшується м’язова маса;

2. активується процес використання АТФ;

3. прискорюється кровообіг;

4. поліпшується робота ферментів біологічного окислення (ЦТК, дихальна система) та збільшується їх кількість, що прискорює ресинтез АТФ.

30. Який процес забезпечує АТФ під час скорочення та розслаблення м’язів:

1. передача нервоввого імпульсу на волокно та розпад ацетилхоліну під час розслаблення;

2. рух актинових ниток уздовж міозинових під час скорочення та транспорт Са²⁺ у ретикулум під час розслаблення;

3. взаємодія актину з міозином та не впливає на розслаблення;

4. утворення актоміозинового комплексу під час скорочення імпульсу.

31. Що розуміють під процесом анаболізму:

1. розпад речовин та вивільнення енергії;

2. біосинтез складних речовин;

3. реакція відновлення;

4. взаємоперетворення речовин.

32. Від запасів якого вуглеводу в тканинах залежить тривалість фізичної роботи:

1. клітковини;

2. глікогену;

3. гепарину;

4. гліцерину.

33. Які вітаміни відносяться до групи жиророзчинних вітамінів:

1. В₁, В₂, РР;

2. С, Р, В_12;

3. А, Д, Е;

4. В₃, В₅, В₆.

34. Назвати гормони, які запускають реакції адаптації до фізичних навантажень:

1. адреналін, АКТГ;

2. глюкагон, інсулін;

3. тироксин, соматротропін;

4. вазопресин, прогестерон.

35. Яка температура є оптимальною для дії більшості ферментів:

1. 50-60 ^о С;

2. 15-20 ^о С;

3. 80-100 ^о С;

4. 35-40 ^о С.

36. Які з мінеральних речовин найбільше втрачаються під час фізичної роботи та мають поповнюватися:

1. Fe, Cu, Zn, Mn;

2. Na, K, CI, Mg;

3. Ca, Co, I, F;

4. Na, Mg, Fe, I.

37. Яка закономірність процесів обміну в період відновлення після фізичних навантажень:

1. поступово нормалізується прискорений процес катаболізму;

2. знижується швидкість катаболізму та збільшується анаболізм;

3. активізується процес синтезу білка одразу після закінчення роботи;

4. процеси синтезу та розпаду білків нормалізуються в першу чергу.

38. Які регуляторні системи метаболізму змінюються у разі систематичних тренувань:

1. нервова;

2. гормональна;

3. внутрішньоклітинна;

4. удосконалюються всі регуляторні системи.

39. Який гормон проявляє сильний анаболітичний ефект і що це означає:

1. адреналін, активує обмін вуглеводів;

2. тиреотропін, прискорює розпад речовин;

3. тестостерон, підсилює синтез білка;

4. тироксин, регулює основний обмін речовин.

40. Біохімічні функції вітаміну В₆:

1. декарбоксилювання амінокислот

2. перенесення водню

3. транспорт одно вуглецевих груп

4. транспорт СО₂

41. Який фермент використовує енергію трансмембранного градієнту іонів водню:

1. піруватдегідрогеназа

2. АТФ-синтаза

3. малатдегідрогеназа

4. супероксиддисмутаза

42. Що представляють собою грибовидні утворення на внутрішній мембрані мітохондрій:

1. фактор F₁АТФ – синтази

2. рибосоми

3. комплекс ферментів ЕТЛ

4. фактор F_оАТФ – синтази

43. Факторами розділення є:

1. Динітрофенол

2. тироксин

3. ціаніди

4. токоферол

44. Визначіть НАD – залежні ферменти:

1. Ізоцитратдегідрогеназа

2. Малатдегідрогеназа

3. сукцинатдегідрогеназа

4. цитратсинтаза

45. Вибрати метаболіти циклу Кребса:

1. піруват;

2. ізоцитрат;

3. лактат;

4. глюкоза;

5. фумарат;

6. цитрат;

7. сукцинил - K_oА;

8. сукцинат;

9. гліцерин;

10. -кетоглутарат.

46. Вибрати макроергічні сполуки:

1. АМФ, ПВК, сукцинил K_o А;

2. 1,3 ди ФГК, ЦПФ.

47. Які сполуки є макроергами:

1. інозитолтрифосфат;

2. креатин фосфат;

3. ГТФ;

4. Рибозофосфат.

48. Яка сполука є коферментом транскетолази?

1. НАД;

2. АТФ;

3. ГТФ;

4. ТПФ.

49.Яку реакцію каталізує фермент -амілаза?

1. (С₆Н₁₂О₅)_n + Н₂О  (С₆Н₁₀ О₅)_n-1 + глюкоза;

2. (С₆Н₁₀ О₅)_n + Н₂О (С₆Н₁₀ О₅)_n-2 + мальтоза;

3. (С₆Н₁₀ О₅)_n + Н₂О  декстрини мальтоза.

50. Кінцеві продукти гідролізу білка:

1. амінокислоти;

2. пептиди;

3. нуклеотиди;

4. гліцерин.