6. Анатомія рослин

1. Ультраструктурною одиницею рослинної оболонки є:

1. елементарна фібрила (міцела);

2. мікрофібрила;

3. макрофібрила;

4. ланцюжки целюлози;

5. целобіоза.

2. Простір між нитчастофібрилярними структурами (матрикс) заповнений:

1. геміцелюлозами;

2. пектиновими речовинами;

3. лігніном;

4. тільки водою;

5. білками.

3. Пори, це:

1. не потовщені ділянки первинної оболонки;

2. не потовщені ділянки у первинній оболонці;

3. місця, де на первинну оболонку не наростає вторинна оболонка;

4. Плазмодесми це:

1. наскрізні отвори у первинній оболонці в межах пори;

2. наскрізні отвори у первинній оболонці, у замикаючій плівці пори, заповнені тяжами цитоплазми;

3. плазмодесми складаються з однорідної цитоплазми, в якій проходять субмікроскопічні канальні ендоплазматичної сітки.

5. До вторинних меристем відносяться:

1. міжпучковий камбій;

2. перицикл;

3. корковий камбій;

4. периблема;

5. туніка.

6. До латеральних меристем відносяться:

1. промеристеми;

2. прокамбій;

3. корпус;

4. туніка;

5. ранєва меристема.

7. До латеральних меристем відносяться:

1. дерматоген;

2. периблема;

3. камбій;

4. промеристеми;

5. ініціальні клітини.

8. До латеральних меристем відносяться:

1. перицикл;

2. туніка;

3. дерматоген;

4. плерома;

5. фелодерма;

9. До латеральних меристем відносяться:

1. фелоген;

2. конус наростання стебла;

3. конус наростання кореня;

4. інтеркалярні меристеми;

5. центральний циліндр;

10. Прокамбій утворюється із:

1. продесмогену;

2. ініціальних клітин конуса наростання;

3. інтеркалярної меристеми;

4. дерматогену;

5 туніки.

11. Міжпучковий камбій є:

1. латеральна меристема;

2. інтеркалярна меристема;

3. апікальна меристема;

4. ранєва меристема;

5. промеристема.

12. Пучковий камбій виникає:

1. із клітин епідерми;

2. із прокамбію;

3. безпосередньо із клітин промеристеми;

4. із епідермальних клітин;

5. із клітин туніки.

13. Міжпучковий камбій виникає:

1. із перициклу;

2. із паринхімних клітин первинних серцевинних променів, що зберігають меристематичні властивості;

3. із клітин первинної кори;

4. із епідерми;

5. із пучкового камбію.

14. Пучковий камбій продукує:

1. флоему і ксилему;

2. перидерму;

3. тільки механічні тканини;

4. фелодерму;

5. концентричні судинні пучки.

15. Пучковий камбій є:

1. у колатеральних відкритих судинних пучках;

2. у концентричних судинних пучках;

3. у перидермі;

4. у однодольних рослин;

5. у колатеральних закритих судинних пучках.

16. Епідерма утворюється:

1. із туніки:

2. із клітин центрального циліндра;

3. із периблеми;

4. із плероми;

5. внаслідок діяльності камбію.

17. До покривних тканин належать:

1. судинні пучки;

2. перидерма;

3. камбій;

4. перицикл;

5. сочевички.

18. Внаслідок діяльності фелогену утворюється:

1. перидерма;

2. ендодерма;

3. епідерма;

4. гіподерма;

5. безпосередньо кірка.

19. Механічні тканини це:

1. живі мають тільки первинну оболонку і плазмалему;

2. живі клітини, оболонка яких має вторинне потовщення;

3. мертві клітини, оболонки яких мають потужне вторинне потовщення;

4. сукупність клітин, оболонки яких мають потужне вторинне потовщення і просочені лігніном;

5. мертві клітини заповнені повітрям.

20. Лібриформ це:

1. склеренхіма у деревині - ксилемі;

2. коленхіма;

3. склереїди;

4. луб'яні волокна у флоемі;

5. ідіобласти.

21. Луб'яні волокна це:

1. склеренхіма, що формується із прокамбію або камбію, дуже видовжені протопласти яких відмирають, оболонки яких лігніфікуються, знаходяться у флоемі;

2. ізодіаметричні клітини, які містять цитоплазму і ядро;

3. луб'яні волокна - механічні волокна у деревині;

4. механічні волокна тільки первинного походження;

5. механічні волокна, що мають виключно вторинне походження.

22. Склереїдам притаманно:

1. клітини паренхімного типу, мертві, з потовщеною лігніфікованою оболонкою;

2. клітини дуже видовжені, живі;

3. не утворюють тканевого комплексу;

4. клітини дуже видовжені, мертві;

5. виконують тільки механічну функцію.

23. Сочевички це:

1. продихи в епідермі;

2. продихи в перидермі;

3. виконують функцію фотосинтезу;

4. тільки живі паренхімні клітини;

5. складаються тільки з виповнюючих клітин та залишкового шару.

24. Продихи знаходяться:

1. у епідермі;

2. у перидермі;

3. у кірці;

4. у центральному циліндрі;

5. у перициклі.

25. В утворенні перидерми бере участь:

1. фелоген;

2. пучковий камбій;

3. перицикл;

4. міжпучковий камбій;

5. прокамбій.

26. Перидерма має такі складові:

1. фелема;

2. фелоген;

3. фелодерма;

4. корок;

5. гіподерма.

27. У склад провідних пучків входять:

1. ксилема;

2. флоема;

3. механічні тканини;

4. паренхіма;

5. покривна тканина.

28. Колатеральні судинні пучки мають таке положення ксилеми і флоеми

1. флоема розміщена до периферії стебла;

2. флоема розміщена до центру стебла;

3. флоема розміщена у центрі судинного пучка;

4. ксилема розміщена у центрі судинного пучка;

5. флоема і ксилема розміщені у радіальному напрямі.

29. Біколатеральні судинні пучки мають таке положення флоеми:

1. наявність внутрішньої і зовнішньої флоеми;

2. положення флоеми тільки внутрішнє;

3. флоема відсутня;

4. положення флоеми двобокобічне;

5. положення флоеми тільки зовнішнє.

30. Радіальні судинні пучки притаманні:

1. первинній будові кореня;

2. первинній будові стебла;

3. будові листка;

4. боковим кореням при первинній будові кореня;

5. вторинній будові кореня.

31. Відкриті судинні колатеральні пучки такі:

1. які мають камбій;

2. у яких немає камбію;

3. у яких є тільки первинна ксилема;

4. у яких є тільки первинна флоема;

5. у яких є тільки вторинна ксилема і флоема.

32. Камбій у відкритих судинних пучках формується із:

1. прокамбію;

2. паренхіми;

3. із ініціальних клітин первинної меристеми;

4. із промеристеми;

5. із клітин туніки.

33. В зоні росту стебла у висоту (довжину) із прокамбію диференціюється:

1. протоксилема;

2. протофлоема;

3. метаксилема;

4. метафлоема;

5. вторинна флоема і ксилема.

34. В зоні припинення росту стебла у висоту із прокамбію утворюється:

1. метаксилема;

2. метафлоема;

3. вторинна флоема;

4. вторинна ксилема.

35. Біколатеральні судинні пучки притаманні:

1. дводольним;

2. однодольним;

3. голонасінним;

4. мохам;

36. Вторинна ксилема і флоема утворюється:

1. камбієм;

2. прокамбієм;

3. корковим камбієм;

4. перициклом.

37. Судинні пучки у однодольних:

1. закриті колатеральні судинно-волокнисті;

2. відкриті колатеральні;

3. біколатеральні;

4. концентричні;

5. радіальні.

38. Судинні пучки при вторинній будові кореня:

1. відкриті колатеральні;

2. тільки радіальні;

3. біколатеральні;

4. концентричні амфівазальні;

5. концентричні амфікрибральні.

39. В онтогенезі ситовидні трубки проходять фази розвитку у такій послідовності:

1. а - підготовчу, б - повного розвитку, в - проміжну, г-дегенеративну;

2. а - підготовчу, б - проміжну, в - повного розвитку, г - дегенеративну;

3. а - підготовчу, б - повного розвитку, в - дегенеративну;

4. а - підготовчу, б - повного розвитку, в - депресивну, г - дегенеративну.

40. Виберіть правильне твердження:

1. конус наростання складається із внутрішньої частини - туніки та зовнішнього - корпуса;

2. конус наростання складається тільки з багатошарової туніки;

3. конус наростання складається лише з багатошарового корпуса;

4. конус наростання складається із декількох шарів туніки та

внутрішнього - корпуса;

5. конус наростання складається тільки з одношарової туніки і корпуса.

41. Внутрішній шар первинної кори називається:

1. перицикл;

2. прокамбій;

3. камбій;

4. ендодерма;

5. перидерма.

42. У яких груп рослин наявні у первинній корі смоляні ходи?

1. однодольні покритонасінні;

2. дводольні покритонасінні

3. голонасінні;

4. лишайники;

5. мохи.

43. Первинна кора (згідно теорії „туніки і корпуса") формується із;

1. корпуса конуса наростання;

2. багатошарової туніки;

3. одношарової туніки:

4. частково із корпуса і туніки;

5. тільки із корпуса.

44. Зовнішній шар центрального циліндра називається:

1. камбій;

2. коленхіма;

3. перицикл;

4. ендодерма;

5. екзодерма.

45. Судинно-волокнисті пучки при первинній будові стебла формуються із:

1. тяжів прокамбіальних пучків;

2. тяжів камбіальних пучків;

3. тяжів перициклічних пучків;

4. тяжів фелогену;

5. із десмогену.

46. Зовнішню частину серцевини називають:

1. перициклічна зона;

2. проксимальна зона;

3. периклинальна зона;

4. перимедулярна зона;

5. дистальна зона.

47. Покривну тканину у стеблах кукурудзи представляє:

1. епідерміс;

2. фелема;

3. перидерма;

4. корок;

5. кірка.

48. Яка будова і розташування судинно-волокнистих пучків у жита (Secale cereale)?

1. хаотичне;

2. центральне;

3. по-колу;

4. пучки закриті колатеральні;

5. судинні пучки відкриті колатеральні.

49. Які судинно-волокнисті пучки характерні для злаків?

1. закриті колатеральні;

2. відкриті колатеральні;

3. концентричні;

4. радіальні;

5. біколатеральні.

50. При вторинній будові стебла, елементи вторинної флоеми та ксилеми формує:

1. пучковий камбій;

2. перицикл;

3. міжпучковий камбій;

4. ендодерма;

5. фелоген.