2. Ботаніка

Ботаніка: Нижчі рослини

1. Морфологія та будова талому Cyanophyta:

1. тканева;

2. одноклітинна, нитчаста, колоніальна;

3. монадно-джгутикова;

4. псевдопаренхіматозна;

5. сифональна.

2. Нуклеїнові кислоти і білоксинтезуючий апарат Cyanophyta:

1. ДНК – подвійна спіраль;

2. ДНК – кільцева спіраль;

3. рибосоми із константою седиментації 80s;

4. рибосоми із константою седиментації 90s;

5. містять тільки РНК.

3. Розмноження Cyanophyta:

1. при розмноженні утворюються зооспори;

2. при розмноженні утворюються апланоспори;

3. при розмноженні виникають акінети і гормогонії;

4. при розмноженні виникають гамети;

5. наявні мітоз і мейоз.

4. Для порядку Oscillatoriales притаманно:

1. наявність справжніх гормогоніїв;

2. відсутність гормогоніїв;

3. наявність гетероцист;

4. наявність базальних гетероцист;

5. наявність нитчастих колоній.

5. Для роду Nostoc властиві:

1. гомоцитні гормогонії та гетероцитні трихоми;

2. гетероцитні гормогонії та гетероцитні трихоми;

3. відсутність гетероцист;

4. відсутність нитчастих колоній;

5. відсутність перебудови при формуванні гормогоній.

6. Джгутики у Chlorophyta:

1. рівної довжини (ізоконтні) і ізоморфні;

2. джгутики гетероконтні;

3. джгутики гетероморфні;

4. джгутики із мастігонемами;

5. джгутики із ретронемами.

7. Для порядку Volvocales притаманна:

1. ценобіальна будова талому;

2. нитчаста будова талому;

3. сифональна будова талому;

4. тканева будова талому;

5. сифонокладальна будова талому.

8. Проростання зиготи у Volvocales здійснюється:

1. після періоду спокою мейотичним поділом ядра зиготи;

2. без періоду спокою мейотичним поділом ядра зиготи;

3. після періоду спокою ядра зиготи - мітотично;

4. без періоду спокою ядра зиготи - мітозом;

5. без періоду спокою закритим мітозом.

9. Для родів Gonium і Pandorina характерно:

1. всі клітини в ценобії походять від єдиної клітини;

2. у ценобії здійснюється диференціація клітин, які виконують функцію розмноження;

3. розмноження здійснюється оогамно;

4. ценобії 64-124-клітинні;

5. інволюкр відсутній.

10. Статеве розмноження у видів роду Volvox таке:

1 ізогамія;

2. анізогамія;

3. оогамія;

4. кон’югація;

5. гологамія.

11. Для роду Volvoх притаманним при розмноженні є наявність:

1. гонідій (партеногонідій);

2. акінет;

3. гормогоній;

4. апланоспор;

5. автоспор.

12. Для роду Hydrodictyon властивим є такий спосіб статевого розмноження:

1. гологамія;

2. ізогамія;

3. анізогамія;

4. кон’югація;

5. оогамія.

13. Мейоз у Hydrodictyon здійснюється:

1. при проростанні зиготи;

2. під час утворення гамет;

3. під час розвитку зооспор у поліедрі;

4. під час безстатевого розмноження;

5. мейоз відсутній.

14. Зооспори у Oedogoniales:

1. одноджгутикові;

2. дводжгутикові;

3. чотириджгутикові;

4. багатоджгутикові;

5. джгутики недорозвинуті.

15. У життєвому циклі для видів порядку Oedogoniales притаманними є:

1. наявність гомоталічних, гетероталічних та диморфічних видів;

2. всі види тільки гетероталічні;

3. всі види тільки гомоталічні;

4. всі види мають тільки статевий диморфізм;

5. тільки гетеро- і гомоталічні.

16. Для Ulothrix zonata властива:

1. анізогамія;

2. оогамія;

3. ізогамія;

4. гологамія;

5. кон’югація.

17. Для роду Monostroma в життєвому циклі притаманне:

1. наявність гетероморфного чергування поколінь;

2. наявність ізоморфного чергування поколінь;

3. відсутність чергування поколінь;

4. цикломорфоз;

5. наявність гаметоспорофіта.

18. Для Ulva lactuca у життєвому циклі притаманними є:

1. ізоморфна зміна поколінь;

2. гетероморфна зміна поколінь, домінує спорофіт;

3. гетероморфна зміна поколінь, домінує гаметофіт;

4. спорофіт самовідновлюється;

5. гаметоспорофіт.

19. Будова талому Ulva lactuca така:

1. нитчаста;

2. ценобіальна;

3. пластинчаста (тканева);

4. гетеротріхальна;

5. сифонокладальна.

20. У життєвому циклі Cladophora glomerata мейоз здійснюється:

1. при утворенні спор;

2. при проростанні зиготи;

3. відбувається соматичний мейоз;

4. при утворенні гамет;

5. мейоз випадає.

21. Для Caulerpa prolifera характерний:

1. талом сифональної структури;

2. талом сифонокладальний;

3. талом нитчастий;

4. талом гетеротріхальний;

5. талом тканевий.

22. У Acetabularia мейоз здійснюється:

1. мейоз відбувається перед утворенням гамет в цистах;

2. мейоз споровий;

3. мейоз зиготний;

4. мейоз соматичний;

5. мейоз відсутній.

23. У Chara fragilis нестатеве розмноження здійснюється:

1. зооспорами;

2. апланоспорами;

3. автоспорами;

4. моноспорами;

5. нестатеве розмноження відсутнє.

24. Для Conjugatophyceae притаманний:

1. споровий мейоз;

2. гаметний мейоз;

3. соматичний мейоз;

4. зиготний мейоз;

5. мейоз відсутній.

25. У представників порядку Zygnematales при проростанні зиготи утворюються:

1. один проросток;

2. два проростки;

3. чотири проростки;

4. шість проростків;

5. 10 проростків.

26. Оболонка у Dinophyta:

1. тільки плазмалема;

2. наявна амфієсма, плазмалема і панцир;

3. панцир відсутній;

4. амфієсма відсутня;

5. плазмалема вкрита спорополеніном.

27. У Dinophyta в життєвому циклі наявна:

1. гаплофаза;

2. диплофаза;

3. поліплоїдність;

4. чергується диплофаза і гаплофаза;

5. гіпнофаза відсутня.

28. Оболонка у Chrysophyta така:

1. плазмалема, плазмалема і пектиновоцелюлозна іноді з кремнеземовими лусками;

2. тільки плазмалема;

3. муреїнова;

4. тільки пектинова;

5. у всіх тільки пектиново-целюлозна.

29. У Chrysophyta є:

1. стоматоцисти;

2. зигоцисти;

3. спороцисти;

4 гіпноцисти;

5. мікроцисти.

30. Для роду Hydrurus притаманно:

1. галузисті слизисті колонії у вигляді шнурів, безстатеве розмноження одноджгутиковими тетраедричними зооспорами;

2. овальні слизисті колонії, зооспори дводжгутикові;

3. колонії округлі, пластинчасті, зооспори чотириджгутикові;

4. колонії кулеподібні, зооспори багатоджгутикові;

5. колонії кулеподібні, зооспори одноджгутикові.

31. Оболонка клітин Synurophyceae:

1. пектиново-целюлозна;

2. тільки пектинова;

3. тільки плазмалема;

4. плазмалема вкрита пластинками з кремнезему;

5. кремнезем налягає на целюлозу.

32. У будові талому у Xanthophyta переважає такий ступінь диференціювання:

1. монадно - джгутиковий;

2. кокоїдний;

3. нитчастий;

4. сифональний;

5. гетеротріхальний.

33. У Xanthophyta хлоропласти мають таку структуру:

1. тритилакоїдну, є оперізуючий тилакоїд;

2. двотилакоїдну структуру із хлоропластним ендоплазматичним ретикулумом;

3. двотилакоїдну структуру;

4. двотилакоїдну структуру без оперізую чого тилакоїда;

5. однотилакоїдну структуру.

34. Для порядку Botrydiales притаманно:

1. макроскопічні таломи сифональної будови, клітини багатоядерні;

2. таломи сифонокладальні з багатоядерними клітинами;

3. таломи нитчасті з одно ядерними клітинами;

4. таломи тканеві, клітини одноядерні;

5. таломи монадні - джгутикові.

35. Для порядку Vaucheriales притаманним є:

1. сифональний талом, наявність синзооспор, оогамний статевий процес;

2. сифональний талом, наявність дводжгутикових зооспор, ізогамія;

3. сифональний талом, наявність апланоспор, анізогамія;

4. сифональний талом, наявність автоспор, оогамія;

5. сифональний талом, наявність гемізооспор, гологамія.

36. Джгутиків у Xanthophyta:

1. два з простими мастігонемами;

2. два один – довгий з мастігонемами-ретронемами, другий – гладенький, короткий;

3. тільки один з простими мастігонемами;

4. два з мастігонемами - ретронемами;

5. джгутики відсутні.

37. Хлоропласти у матриксі у Phaeophyta мають:

1. тритилакоїдні мембрани, є оперізуюча ламела, хлоропластна ендоплазматична сітка;

2. двотилакоїдні мембрани без хлоропластною ендоплазматичної сітки;

3. однотилакоїдн мембрани з хлоропластною ендоплазматичною сіткою;

4. багатотилакоїдні мембрани без хлоропластної ендоплазматичної сітки і оперізуючої ламели;

38. Безстатеве розмноження Phaeophyta:

1. зооспорами і апланоспорами;

2. гемізооспорами;

3. автоспорами;

4. геміапланоспорами;

5. синзооспорами.

39. Будова талому у Ectocarpales така:

1. гетеротріхальна;

2. псевдопаренхіматозна;

3. тканева;

4. нитчаста;

5. паренхіматозна.

40. Зигота у Ectocarpus проростає:

1. без періоду спокою, мейоз зиготний;

2. після періоду спокою, мейоз зиготний;

3. зигота проростає без періоду спокою мітотично;

4. зигота проростає після періоду спокою мітотично;

5. зигота здатна проростати без і після періоду спокою як мітотично, так і мейозом.

41. Для Ectocarpales притаманна:

1. ізоморфна зміна поколінь;

2. гетероморфна зміна поколінь;

3. ізо- і гетероморфна зміна поколінь;

4. зміна переважно гетероморфна;

5. зміна поколінь відсутня.

42. У Ectocarpales акронема характерна:

1. для чоловічих гамет;

2. для жіночих гамет;

3. для чоловічих і жіночих гамет;

4. для зооспор;

5. у зигот.

43. У Cutleria мейоз здійснюється:

1. під час утворення зооспор;

2. зигота без періоду спокою проростає мейотично;

3. під час утворення гамет;

4. спостерігається гаметний мейоз;

5. зигота після періоду спокою здійснює мейоз.

44. Для порядку Dictyotales притаманне таке безстатеве розмноження:

1. зооспорами дводжгутиковими;

2. зооспорами чотириджгутиковими;

3. автоспорами;

4. апланоспорами;

5. тетраспорами.

45. Ріст талому у Dictyotales такий:

1. інтеркалярний;

2. переважно дифузний;

3. трихоталічний;

4. верхівковий;

5. тільки дифузний.

46. Для порядку Laminariales притаманними є:

1. макроскопічні спорофіти паренхіматозної будови;

2. макроскопічні гаметофіти паренхіматозної будови;

3. мікроскопічні гаметофіти паренхіматозної будови;

4. макроскопічні спорофіти нитчастої будови;

5. спорофіти і гаметофіти нитчастої будови.

47. В оогоніях Fucus vesiculosus є така кількість яйцеклітин:

1. одна;

2. дві;

3. чотири;

4. вісім;

5. багато.

48. Будова талому Bacillariophyta така:

1. одноклітинна і колоніальна;

2. монадна джгутикова і нитчаста;

3. сифональна і сифонокладальна;

4. ценобіальна і пальмелоїдна (капсальна);

5. тканева і гетеротріхальна.

49. У Bacillariophyta хлоропласти:

1. двотилакоїдні, з оперізуючим тилакоїдом;

2. тритилакоїдні з оперізуючим тилакоїдом;

3. тритилакоїдні без оперізуючого тилакоїда;

4. двотилакоїдні без оперізуючого тилакоїда;

5. багатотилакоїдні без оперізуючого тилакоїда.

50. Життєвий цикл у Bacillariophyta:

1. у вегетативному стані гаплоїдні; мейоз - гаметний;

2. у вегетативному стані гаплоїдні, мейоз - споровий;

3. у вегетативному стані диплоїдні, мейоз - споровий;

4. у вегетативному стані диплоїдні, мейоз - гаметний;

5. у вегетативному стані диплоїдні, мейоз - соматичний.

51. Для Bacillariophyta характерне утворення таких спор:

1. апланоспор;

2. ауксоспор;

3. зооспор;

4. автоспор;

5. синзооспор.

52. Джгутики у Haptophyta мають таку будову:

1. два джгутики - гладкі, є гаптонема;

2. два джгутики з ретронемами є гаптонема;

3. джгутиків два, без ретронем, гаптонема відсутня;

4. джгутиків чотири з ретронемами, гаптонема відсутня;

5. джгутики відсутні, є тільки гаптонема.

53. Коколіти Haptophyta переважно складаються:

1. з кремнію;

2. із сірки;

3. із заліза;

4. карбонату кальцію;

5. алюмінію.

54. Хлоропласти Cryptophyta мають таку структуру:

1. двотилакоїдні з оперізуючим тилакоїдом;

2. двотилакоїдні без оперізую чого тилакоїда;

3. тритилакоїдні з оперізуючим тилакоїдом;

4. тритилакоїдні без оперізую чого тилакоїда;

5. однотилакоїдні з оперізуючим тилакоїдом.

55. Наявність нуклеоморфа Cryptophyta свідчить про:

1. ендосимбіотичне походження хлоропластів та вторинний симбіоз;

2. неендосимбіотичне походження хлоропластів;

3. первинний симбіоз;

4. відсутність первинного симбіозу;

5. відсутність вторинного ендосимбіозу.

56. У Rhodophyta:

1. хлоропласти містять поодинокі тилакоїди з фікобілісомами;

2. хлоропласти містять двомембранні тилакоїди з фікобілісомами;

3. хлоропласти містять поодинокі тилакоїди без фікобілісом;

4. хлоропласти містять тримембанні тилакоїди без фікобілісом;

5. хлоропласти містять тримембанні тилакоїди з фікобілісомами.

57. Запасний продукт у Rhodophyta:

1. олія;

2. крохмаль;

3. багрянковий крохмаль;

4. хрізоламінарін;

5. волютин.

58. У Rhodophyta в онтогенезі наявні:

1. рухомі і нерухомі стадії;

2. тільки рухомі стадії – зооспори дводжгутикові;

3. тільки нерухомі стадії;

4. тільки рухомі стадії – чотириджгутикові зооспори;

5. тільки рухомі стадії – стефаноконтні зооспори.

59. Чоловічі клітини у Rhodophyta:

1. сперматозоїди;

2. антерозоїди;

3. спермії;

4. спермації;

5. монади.

60. Жіночий статевий орган у Rhodophyta:

1. карпогон з черевцем, однією яйцеклітиною і трихогіною або без трихогіни;

2. карпогон з черевцем з багатьма яйцеклітинами без трихогіни;

3. карпогон без черевця, з однією яйцеклітиною без трихогіни;

4. карпогон з черевцем, багатьма яйцеклітинами з трихогіною;

5. карпогон з черевцем без трихогіни, вісім яйцеклітин.

61. Зигота у Rhodophyta проростає:

1. зигота проростає без періоду спокою мейозом і утворює моноспори;

2. зигота проростає після періоду спокою мітотично і утворює тетраспори;

3. зигота проростає після періоду спокою мейозом і утворює моноспори;

4. зигота проростає без періоду спокою мітотично і утворює тетраспори;

5. зигота проростає без періоду спокою мітотично і утворює карпоспори.

62. Для Batrachospermum і Lemanea притаманним є:

1. наявність спорофіту і гаметофіту, мейоз споровий;

2. наявність гаметофіту, карпоспорофіту і спорофіту, мейоз соматичний;

3. наявність гаметофіту, спорофіту, мейоз соматичний;

4. є тільки карпоспорофіт і гаметофіт, мейоз гаметний;

5. тільки карпоспорофіт, мейоз споровий.

63. Schantransia-стадію у Batrachospermum слід розглядати як:

1. диплоїдний спорофіт;

2. диплоїдний гаметофіт;

3. гаплоїдний спорофіт;

4. гаплоїдний карпоспорофіт;

5. диплоїдний карпоспорофіт.

Ботаніка: Вищі рослини

1. Ознаками, що відрізняють мохоподібних від інших відділів вищих рослин, є:

1. відсутність квітки;

2. наявність ризоїдів;

3. домінування гаметофіта у циклі розвитку;

4. автотрофний гаметофіт;

5. дрібний гаметофіт на потужному спорофіті;

6. нездатність гаметофіта до автотрофного існування.

2. У життєвому циклі мохоподібних мейоз відбувається:

1. при утворенні гамет;

2. при утворенні спор;

3. при поділі зиготи;

4. на гаметофіті;

5. при утворенні виводкових бруньок;

6. при утворенні ризоїдів.

3. Структурними частинами нестатевого покоління мохоподібних є:

1. талом;

2. ризоїди;

3. спорангій;

4. листки;

5. протонема;

6. архегонії.

4. Асимілюючі клітини у сфагнуму розміщені:

1. на коренях;

2. пластинками;

3. у ризоїдах;

4. ланцюжками;

5. у повітряних камерах;

6. у паренхімі талому.

5. Висипання спор з коробочки у зозулиного льону (Polytrichum commune) регулюють:

1. перианцій;

2. перистом;

3. ризоїди;

4. амфігастрії;

5. елатери;

6. протонема.

6. Для гаметофіта плауна булавовидного (Lycopodium clavatum) характерні такі ознаки:

1. симбіоз з грибами;

2. автотрофне живлення;

3. утворення спорангіїв;

4. одностатевий;

5. має додаткові корені;

6. формує стробіл.

7. Ризоїди у плауна булавовидного (Lycopodium clavatum):

1. не утворюються;

2. розвиваються на спорофіті;

3. властиві статевому поколінню;

4. з триплоїдним набором хромосом;

5. з диплоїдним набором хромосом;

6. є виростами плаценти.

8. Антеридії й архегонії у плауна булавовидного (Lycopodium clavatum):

1. розміщені у стробілах;

2. утворюють гетероспори;

3. на різних спорофітах;

4. на одному гаметофіті;

5. не на одному гаметофіті;

6. розміщені у пазухах листків.

9. Тривалість розвитку гаметофіта до визрівання у плауна булавовидного становить:

1. 1 доба;

2. 1 місяць;

3. 6 місяців;

4. 1 рік;

5. 5 років;

6. 15 років.

10. У представників еквізетофітів спорангії розміщені:

1. на гаметофіті;

2. у спорокарпіях;

3. поодиноко;

4. на кореневищі;

5. на дисковидних спорангієфорах;

6. на додаткових коренях.

11. Характерні ознаки спор хвоща польового (Equisetum arvense):

1. без елатер;

2. є гетероспорами;

3. проростають у гаметофіт;

4. перетворюються у гамети;

5. диплоїдні;

6. проростають у спорофіт.

12. Ризоїди у хвоща польового (Equisetum arvense):

1. властиві статевому поколінню;

2. є виростами спорангія;

3. формуються на коренях;

4. розвиваються на спорофіті;

5. з диплоїдним набором хромосом;

6. не утворюються.

13. Для гаметофіта хвоща польового характерні такі ознаки:

1. формує гетероспори;

2. наявність ризоїдів;

3. наявність додаткових коренів;

4. формує ізоспори;

5. нездатність до фотосинтезу.

6. диплоїдність клітин тіла.

14. Які структури виконують основну асимілюючу функцію у хвоща польового?

1. листки;

2. стробіли;

3. центральний циліндр;

4. спорангієфори;

5. кора стебла;

6. епідерміс стебла.

15. Складний листок папоротей називають:

1. спорокарпій;

2. ризофор;

3. філоїд;

4. вайя;

5. спорангієфор;

6. енацій.

16. Індузій у поліподіофітів:

1. є органом гаметофіта;

2. захищає спорангії;

3. є частиною стінки спорангія;

4. захищає статеві органи;

5. є виростом стебла;

6. є виростом архегонія.

17. Для спорангіїв чоловічої папороті (Dryopteris filix-mas) властиві такі ознаки:

1. розміщені поодиноко;

2. стінка з кількох шарів клітин;

3. не вкриті індузієм;

4. утворюють гетероспори;

5. розміщені у пазусі спорофіла;

6. зібрані в соруси.

18. Для гаметофіта чоловічої папороті (Dryopteris filix-mas) характерні такі ознаки:

1. автотрофне живлення;

2. листкостеблова будова;

3. бульбовидна форма;

4. має корені;

5. формує спорангії;

6. диплоїдність клітин.

19. Ризоїди у чоловічої папороті (Dryopteris filix-mas):

А; не утворюються

Б; є виростами плаценти

В; з триплоїдним набором хромосом

Г; утворюються на спорофілах

Д; є на гаметофіті

Е; з диплоїдним набором хромосом

20. Прикріплення спорофіта до субстрату у чоловічої папороті (Dryopteris filix-mas) виконують:

1. додаткові корені;

2. присоски;

3. амфігастрії;

4. стрижнева коренева система;

5. ризофори;

6. ризоїди.

21. Спорангії водяних папоротей розміщені:

1. на верхівці головного пагону;

2. під поверхнею ґрунту;

3. під захистом ризоїдів;

4. групами;

5. під захистом спорангієфорів;

6. поодиноко на спорофілах.

22. Спора у представників Pinophyta утворюється:

1. не утворюється;

2. у зародковому мішку;

3. гаплоїдна;

4. багато спор у ендоспермі;

5. у пилковій камері;

6. диплоїдна.

23. Мікроспорангії у представників Pinopsida розміщені:

1. на нижній поверхні спорофілів;

2. на насінній лусці;

3. у насінному зачатку;

4. на осі мегастробіла;

5. у жіночих шишках;

6. по 1 на спорофілі.

24. У пінофітів із спори утворюється:

1. насінний зачаток;

2. шишкова луска;

3. пилкове зерно;

4. антеридій;

5. спорангій;

6. насінина.

25. У насінному зачатку голонасінних утворюються:

1. жіночий гаметофіт;

2. диплоїдний ендосперм;

3. мікроспора;

4. пилкове зерно;

5. антеридії;

6. зародковий мішок.

26. Понад 1000 років живуть рослини таких видів:

1. тис ягідний;

2. модрина європейська;

3. ялина звичайна;

4. сосна звичайна;

5. яловець звичайний;

6. ялиця біла.

27. До Червоної книги України занесені такі види голонасінних:

1. Arnica montana;

2. Pinus sylvestris;

3. Taxus baccata;

4. Marsilea quadrifolia;

5. Pinus mugo;

6. Huperzia selago.

28. Пилкова трубка у магноліофітів утворюється:

1. у пилякові;

2. на приймочці маточки;

3. у зародковому мішку;

4. у насінному зачатку;

5. жіночим гаметофітом;

6. спорофітом.

29. Гаметофітом у магноліофітів є:

1. насінний зачаток;

2. зародковий мішок;

3. пиляк;

4. зав’язь;

5. маточка;

6. квітка.

30. До відділу Magnoliophyta належать такі класи:

1. Ephedrales;

2. Rosidae;

3. Liliopsida;

4. Dilleniidae;

5. Marattiopsida;

6. Gnetopsida.

31. Характерними ознаками букоцвітих місцевої флори є:

1. квітка з пишною оцвітиною;

2. плід - коробочка;

3. квітки маточові і тичинкові;

4. утворення архегоніїв на гаметофіті;

5. симбіоз з бульбочковими бактеріями;

6. квітка маточково-тичинкова.

32. Для однодольних рослин характерними є ознаки:

1. провідні пучки без камбію;

2. архегоній на жіночому гаметофіті;

3. квітка 5- чи 4-членної будови;

4. дихотомічне жилкування листків;

5. провідні пучки з камбієм;

6. розміщення провідних пучків у стеблі кільцем.

33. Для рослин родини Злакові (Poaceae) властиві такі ознаки:

1. стрижнева коренева система;

2. ліановидне стебло;

3. плід зернівка;

4. суцвіття кошик;

5. яскрава проста оцвітина;

6. апокарпний гінецей.

34. Для рослин родини Orchidaceae властиві такі ознаки:

1. квітка без оцвітини;

2. пилок у полініях;

3. вітрозапилення;

4. спеціалізована анемофілія;

5. тичинок 5 і більше;

6. актиноморфна квітка.