V. Перелік тестових питань, що виносяться на державний екзамен

1. Теорія еволюції

1. Ч. Дарвін розробив вчення про:

1. природний добір;

2. штучний добір;

3. дивергенцію;

4. конвергенцію;

5. філетичну еволюцію;

6. галогенез.

2. В результаті штучного добору отримуємо:

1. нові породи;

2. нові сорти;

3. нові види.

3. В результаті природного добору отримуємо:

1. нові породи;

2. нові сорти;

3. нові види;

4. В основу природного добору покладено:

1. спадковість;

2. мінливість;

3. добір, здійснюваний людиною;

4. добір, здійснюваний умовами середовища;

5. Синтетична теорія еволюції (СТЕ) сформульована у :

1. XVII ст.;

2. XVIII ст.;

3. XIX ст.;

4. XX ст.

6. СТЕ базується на принципах:

1. актуалізму;

2. історизму;

3. батмізму;

4. мутаціонізму.

7. В основі біологічної еволюції лежать:

1. абсолютно точне відтворення макромолекул і організмів;

2. відтворення їх з деякими незначними змінами ;

3. утворення макромолекул та організмів зовсім непохожих на предкові форми.

8. Живе від неживого відрізняється за наступними характеристиками:

1. подразливістю;

2. обміном речовин;

3. ростом і розвитком;

4. дискретністю;

5. цілісністю;

6. хіральною чистотою.

9. Елементарною структурою на молекулярно – генетичному рівні організації живого є:

1. хромосома;

2. ДНК;

3. ген.

10. Елементарними явищами на молекулярно – генетичному рівні організації живого є:

1. поділ клітин;

2. конваріантна редуплікація;

3. здатність генів до мутацій;

4. здатність ДНК до передачі спадкової інформації.

11. Елементарною структурою на онтогенетичному рівні організації живого є:

1. особина;

2. клітина;

3. сім’я;

4. дем;

5. популяція.

12. Біосфера включає:

1. гідросферу;

2. літосферу;

3. атмосферу;

4. педосфери.

13. Елементарною одиницею еволюції є:

1. популяція;

2. вид;

3. особина;

4. сім’я;

5. дем (група сімей).

14. Елементарною одиницею популяційно-видового рівня організації живого є:

1. особина;

2. зграя;

3. прайд;

4. дем;

5. популяція;

6. вид;

7. рід.

15. Елементарною одиницею біогеоценетичного рівня організації живого є:

1. біосфера;

2. біоценоз;

3. фітоценоз;

4. агроценоз;

5. біогеоценоз.

16. ДНК містить залишки:

1. НСl;

2. H₂SO₄;

3. H₃PO₄ ;

4. K₂SO₄;

17. ДНК містить:

1. рибозу;

2. дезоксирибозу;

3. сахарозу;

4. фруктозу.

18. Які викопні форми є перехідними від риб до наземних хребетних:

1. іхтіостега;

2. археоптерикс;

3. терапсиди.

19. Які викопні форми є перехідними від рептилій до птахів:

1. терапсиди;

2. археоптерикс;

3. іхтіостега.

20. Які викопні форми є перехідними від рептилій до ссавців:

1. археоптерикс;

2. терапсиди;

3. іхтіостега.

21. Принцип рекапітуляції це:

1. повторення у процесі онтогенезу деяких рис будови предкових форм;

2. деградація окремих органів, які були у предкових форм;

3. утворення нових органів яких не було у предкових форм.

22. Мутації бувають:

1. генні;

2. хромосомні;

3. геномні;

4. цитоплазматичні.

23. Якими механізмами підтримується гетерогенність панміктичних популяцій:

1. мутаціями;

2. рекомбінаціями;

24. Якими механізмами підтримується гетерогенність клонових популяцій:

1. рекомбінаціями;

2. мутаціями.

25. Елементарні фактори еволюції це:

1. мутації;

2. комбінації;

3. ізоляції;

4. мутаційний процес;

5. популяційні хвилі;

6. природний добір;

7. боротьба за існування.

26. Мутаційний процес діє:

1. випадково;

2. ненаправлено;

3. цілеспрямовано.

27. Ізоляція діє:

1. довготривало;

2. ненаправлено;

3. стохастично (випадково).

28. Популяційні хвилі діють:

1. випадково;

2. ненаправлено;

3. цілеспрямовано.

29. Спрямованість еволюції надають:

1. мутаційний процес;

2. популяційні хвилі;

3. природний добір;

4. ізоляції.

30. Природний добір це:

1. виживання більш пристосованих організмів;

2. елімінація менш пристосованих організмів;

3. участь організмів у процесі розмноження;

31. Об’єктом добору є:

1. особина;

2. популяція;

3. вид;

4. рід.

32. Точкою прикладання добору є:

1. фенотип;

2. генотип;

3. ознака.

33. Стабілізуючий добір направлений на:

1. підтримку і реалізацію в популяції середнього раніше встановленого значення ознаки чи властивості;

2. на підтримку формування нової ознаки чи властивості;

3. на підтримку збереження видів від суттєвих змін;

4. на підтримку стійкості живої природи.

34. Дизруптивна форма природного добору має місце у випадку:

1. коли ні одна з груп організмів (генотипів) не має переваги у боротьбі за існування;

2. коли популяція займає широкий ареал;

3. коли популяція займає вузький ареал

35. Дизруптивний добір сприяє:

1. одному фенотипу;

2. більше, ніж одному фенотипу;

3. декільком фенотипам.

36. Статевий добір зумовлює загибель організмів:

1. завжди;

2. інколи;

3. ніколи.

37. Популяція як система генетично:

1. відкрита;

2) закрита

3) стійка

38. Вид – це:

1. елементарна одиниця еволюції;

2. якісний етап еволюційного процесу;

3. реально існуюча в природі система;

4. момент адаптивної радіації.

39. Вид як генетична система є:

1. відкритою;

2. закритою;

3. стійкою.

40. Зміна генотипового складу популяцій це:

1. елементарне еволюційне явище;

2. видоутворення;

3. формоутворення.

41. Алопатичне видоутворення відбувається:

1. всередині материнського виду;

2. на периферії материнського виду;

3. всередині і на периферії материнського виду.

42. Симпатричне видоутворення відбувається:

1. всередині материнського виду;

2. на периферії материнського виду;

3. всередині і на периферії материнського виду.

43. Мікроеволюція закінчується:

1. видоутворенням;

2. утворенням родин;

3. утворенням класів.

44. Здатність до розмноження на ранніх (личинкових) стадіях онтогенезу це:

1. феталізація;

2. неотенія;

3. ембріонізація.

45. Проходження певних стадій онтогенезу під захистом материнських покровів або спеціальних (сіменних чи яйцевих) оболонок це:

1. феталізація;

2. неотенія;

3. ембріонізація.

46. Гальмування онтогенезу окремих органів або їх систем і збереження внаслідок цього у дорослих особин ембріонального стану певних ознак це:

1. феталізація;

2. неотенія;

3. ембріонізація.

47. Формування відносної стійкості онтогенезу це:

1. феталізація;

2. неотенія;

3. автономізація.

48. Еволюційні зміни формоутворення на ранніх стадіях онтогенезу це:

1. анаболія;

2. архалаксис;

3. девіація.

49. Еволюційні зміни формоутворення на середніх стадіях онтогенезу це:

1. анаболія;

2. архалаксис;

3. девіація.

50. Еволюційні зміни формоутворення на кінцевих стадіях онтогенезу це:

1. анаболія;

2. архалаксис;

3. девіація.

51. Макроеволюція це вчення про еволюцію:

1. популяцій;

2. видів;

3. надвидових таксонів.

52. Філогенез це:

1. індивідуальний розвиток;

2. історичний розвиток;

3. ембріональний розвиток.

53. Форми філогенезу це:

1. галогенез;

2. арогенез;

3. філетична еволюція;

4. дивергенція;

5. паралелізм;

6. конвергенція.

54. Напрямки філогенезу це:

1. алогенез;

2. арогенез;

3. філетична еволюція;

4. дивергенція;

5. паралелізм;

6. конвергенція.

55. Філогенетичні релікти це:

1. живі форми, які збереглися у незміненому стані з прадавніх часів;

2. форми, що населяють певні території;

3. форми, що населяють певні акваторії.

56. Антропогенез це вчення про еволюцію:

1. рослин;

2. людини;

3. тварин;

4. мікроорганізмів.