2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності

2.2 Суб’єкти права інтелектуальної власності

Питання для самостійного вивчення:

1. Об’єкти авторського права ст. 32 - 36

2. Об’єкти суміжних прав ст. 36 - 39

2.1 Об'єкти права інтелектуальної власності

2.1.1 Класифікація об'єктів права інтелектуальної власності

Відповідно до ст. 420 ЦКУ до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

1. літературні та художні твори;

2. комп'ютерні програми;

3. компіляції даних (бази даних);

4. виконання;

5. фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;

6. наукові відкриття;

7. винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

8. компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

9. раціоналізаторські пропозиції;

10. сорти рослин, породи тварин;

11. комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

12. комерційні таємниці.

На СЛАЙДІ 2.1 наведена класифікація об'єктів інтелектуальної власності, що визначені у Цивільному кодексі України.

Для зручності всі об'єкти поділені на три групи: об'єкти промислової власності, нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності, об'єкти авторського права і суміжних прав.

2.1.2 Об'єкти науково-технічної творчості

ст. 1 ЗУ "Про охорону прав на сорти рослин" Сорт рослин - окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови виникнення правової охорони:

- може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

- може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

- може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

ЗУ про породи тварин не має. Під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві. Необхідність визнання та правової охорони результатів творчої діяльності селекціонерів є очевидною. Проте через специфіку, властиву об'єкту охорони, а також особливості його правового режиму ця сфера творчої діяльності вимагає спеціальної правової регламентації.

Топографія інтегральних мікросхем. ЗУ „Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” ст. 1 „Зафіксоване на матеріальному носії просторово геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними”.

„інтегральна мікросхема (IMC) - мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення”.

Швидкий розвиток сучасної обчислювальної техніки, основою якої є інтегральні мікросхеми, зумовив необхідність правової охорони останніх як на рівні структурно-функціональної схеми, так і на рівні компонування інтегральних мікросхем.

Структурно-функціональну й електричну схеми інтегральних мікросхем можна захищати в межах патентного права, оскільки вони підпадають під технічне вирішення завдання.

Щодо компонування інтегральних мікросхем (взаємного розташування елементів, розробка яких вимагає значних трудових затрат, дорогого обладнання та творчих зусиль), вони виявилися практично беззахисними перед копіюванням. Копіювання технологій, здійснюване шляхом послідовного мікрофотографування шарів кристала та виготовлення за цими фотографіями фотошаблонів, є швидким і дешевим процесом порівняно з первинною розробкою технологічної схеми.

Неможливість забезпечити ефективну охорону зазначених об'єктів за допомогою норм авторського та патентного права призвела до появи спеціального цивільно-правового інституту охорони компонувань інтегральних мікросхем

Наукове відкриттям Відповідно до ст. 457 ЦК «науковим відкриттям є встановлен­ня невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень наукового пізнання»

Поняття «відкриття» та «винаходи» чітко розмежовують. Якщо винахід - технічне розв'язання завдання, у результаті яко­го створюють нові прилади, способи, речовини, то відкриття ви­являє раніше не відомі явища, властивості й закономірності тих чи інших об'єктів матеріального світу.

Відкриття - результат наукового дослідження, основними ознаками якого є світова новизна, достовірність (доведеність) і фундаментальність (докорінні зміни в рівні пізнання). Відкрит­тям визнають не будь-яке розв'язання наукового завдання, а таке, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання.

Винахід (Корисна модель) Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисну модель) визначено як «результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології».

Глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» ЦК не містить визначення поняття «винахід», а лише перераховує умови його патентоздатності. Згідно зі ст. 459 (1) «винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання». Ця норма відповідає світовій патентній практиці, яка переважно акцентує увагу лише на тих ознаках охорони, наявність яких необхідна для її надання.

Вираз «корисна модель» вживають для найменування винаходів певних видів. У більшості національних законодавств, що містять положення про корисні моделі, до цієї категорії належать винаходи в галузі механіки.

Глава 39 ЦК не містить визначення по­няття «корисна модель», а лише перераховує умови її патентоздатності. Згідно зі ст. 460 ЦКУ «корисна модель вважається при­датною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислово­го використання».

Корисні моделі покликані заохочувати винахідників та інвесторів вкладати свої знання та кошти в розробку й охорону технічних вдосконалень, які не відповідають критеріям патентоздатності. Вартість такої охорони значно нижча, а процедура прискорена.

Ст. 6 ЗУ „Про винаходи” Об'єктом винаходу (корисної моделі), може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

Службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна модель), створений працівником:

у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі);

доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

Як правило, винаходи (корисні моделі) охороняють за допомогою патентів. Основна мета патентної системи проста й доцільна: забезпечити прогрес у галузі промислових технологій в інтересах спільноти. Для заохочення технічних вдосконалень і сприяння їхньому розкриттю будь-яка особа, яка розробила вдосконалення, інший виріб чи спосіб його виготовлення, нову речовину і (або) спосіб її одержання, може після розкриття деталей патентному бюро своєї або іншої країни одержати набір виключних прав на певний період часу.

Промисловий зразок ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» ст.1 «промисловий зразок є результатом творчої діяльності люди­ни у галузі художнього конструювання».

Згідно зі ст.461 ЦКУ Промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (ст. 5 ЗУ про промислові зразки).

У широкому розумінні промисловий зразок можна визначити як орнаментальне або естетичне зовнішнє оформлення корисного виробу. Орнаментальне зовнішнє оформлення може містити форму, орнамент, колір виробу. Воно має милувати око. Виріб має піддаватися тиражуванню у промислових масштабах. Звідси назва «промисловий зразок». Якщо останній критерій не задовольняється, об'єкт можна класифікувати як твір мистецтва, що його охороняє авторське право.

Промислові зразки бувають об'ємними, площинними або комбі­нованими.

Об'ємні промислові зразки - це певна композиція, в основу якої покладено об'ємну просторову структуру (наприк­лад, зовнішній вигляд меблів, певних механізмів).

Площинні про­мислові зразки - це композиції, в основу яких покладено лінійно-графічне співвідношення елементів, що не може бути сприйняте візуально як об'ємне (наприклад, зовнішній вигляд килиму, тка­нини).

Комбіновані промислові зразки характеризуються загаль­ними ознаками, притаманними об'ємним і площинним зразкам (наприклад, будівельна оздоблювальна плитка).

Відповідно до законодавства ряду країн, щоб підлягати охороні, промисловий зразок має бути новим, за законами інших країн він має бути оригінальним.

Промислові зразки зазвичай охороняють від недозволеного виготовлення копій або імітації.

З розвитком мистецтва дизайну споживачі все більше прагнуть поєднання корисності товарів з приємним зовнішнім виглядом останніх. Фірми-виробники збільшують витрати на дизайн і охорону результатів творчої праці дизайнерів шляхом реєстрації відповідних промислових зразків.

Комерційною таємницею (ст. 505 ЦКУ) – є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

Введення особливої правової охорони комерційної таємниці зумовлене необхідністю охороняти законні інтереси учасників товарного обороту, які витрачають час, сили та кошти на розробку і впровадження передових технологій і методів ведення бізнесу, що їх не завжди можна захистити тради­ційними способами правової охорони.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ст. 481)

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.