Модуль іі.

Тема 3. Психологія особистості (2год.)

У лекції подається порівняльна характеристика понять “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”. Особистість як наукова категорія. Розглядаються умови, які впливають на розвиток, формування і виховання особистості. Біологічне і соціальне в розвитку особистості. Подається інформація про сучасні теорії особистості: 1) психодинамічний напрямок (З.Фрейд, А.Адлер, К.Юнг); 2)диспозиційний напрямок (Г.Олпорт, Г.Айзенк); 3) біхевіоризм (Б.Скіннер); 4) соціально-когнітивний напрямок (А.Бандура, Дж.Роттрер); 5) гуманістичний напрямок (А.Маслоу); 6) феноменологічний напрямок (К.Роджерс). Розглядається динамічна функціональна структура особистості (за К.Платоновим). Як елементи структури особистості детально аналізуються спрямованість, активність особистості, потреби як джерело активності, види потреб, мотивація як прояв потреб, види мотивів, рівень домагань особистості, інтереси, ідеали і світогляд особистості.

Тема 4. Пізнавальні процеси особистості (2 год.)

У лекції подаються відчуття як пізнавальний процес, їх роль у житті і діяльності людини. Багатство відчуттів і відображення значущих для людини  властивостей середовища його існування. Подається класифікація та властивості відчуттів. Розглядається зв’язок різник відчуттів (екстероцептивних та інтероцептивних) з об’єктивними властивостями середовища, специфіка нюхових, смакових, зорових, дотикових, температурних та ін відчуттів. Подаються кількісні характеристики відчуттів, аналізуються поняття чутливості, абсолютного і відносного порогів чутливості. Наводяться приклади показників середніх значень абсолютних порогів чутливості для різник аналізаторів. Адаптація і сенсибілізація органів відчуття.

Сутність сприймання. Відмінність сприймання від відчуття. Залежність сприймання від спрямованості особистості. Основні властивості і закономірність сприймання: предметність, константність, цілісність, вибірковість, категоріальність. Особливості сприймання людини усвідомлених площинних зображень, зорові ілюзії., сприймання простору, руху, часу, механізми сприймання форм предметів та їх розмірів, глибини і віддалення, напряму і швидкості руху. Закони сприймання: значення умовиводів і життєвого досвіду у сприйманні; сприймання , научіння і мислення; розвиток сприймання.

Особливості уваги як психічного процесу і стану людини. Роль уваги в житті людини. Поняття про увагу та її властивості: стійкість, зосередженість, переключення, розподілення, об’єм. Функції уваги: активізація, забезпечення вибірковості пізнавальних процесів. Природно- і соціально обумовлена, опосередкована і неопосередкована, довільна і мимовільна увага. Розвиток уваги (за Л.С.Виготським).

Поняття про пам’ять як пізнавальний процес, її значення в життєдіяльності людини, у навчанні, вихованні, спілкуванні тощо. Процеси пам’яті: запам’ятовування, зберігання, відтворення (впізнавання, згадування, пригадування), забування. Види пам’яті та їх особливості: 1) за тривалістю зберігання (короткочасна, довготривала, оперативна, генетична); 2) за органами відчуттів (образна, словесно-логічна, рухова, емоційна) 3) мимовільна і довільна. Індивідуальні особливості пам’яті людей, їх якісні і кількісні характеристики. Порушення пам’яті при різноманітних захворюваннях. Поняття про мнемоніку і мнемотехніку. Практичні рекомендації щодо розвитку пам’яті. Основні зміни, які відбуваються з пам’яттю протягом життя людини.

Поняття про мислення. Мислення як процес активного, творчого пізнання і перетворення дійсності. Теоретичне і практичне мислення, їх підвиди: понятійне, образне, наочно-образне, наочно-дійове. Особливості і сфера застосування кожного підвиду мислення. Мислительні операції (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення). Основні процеси мислення (поняття, судження, умовивід). Класифікація людей за типом мислення. Різноманітні підходи до розвитку мислення (Ж.Піаже, П.Гальперін, Л.Виготський). Практичні рекомендації щодо розвитку мислення.

Поняття про уяву, її основні  відмінності від образів пам’яті і сприймання. Види  уяви (пасивна, активна, продуктивна, репродуктивна). Функції уяви та роль в житті людини: активізація наочно-образного мислення, управління емоційно-потребнісними станами, довільна регуляція пізнавальних процесів, створення і реалізація внутрішнього плану дій, програмування поведінки, управління фізіологічними станами. Зв’язок процесу творчості з уявою. Види творчої фантазії (образний і логічний) та їх зв’язок з домінуванням  правої та лівої півкулі. Практичні рекомендації щодо розвитку уяви.