Розділ іі. Зведення та групування статистичних даних

2.1. Зведення

Статистичне зведення – це систематизація одиничних фактів, яка дає змогу знайти узагальнюючі показники, що описують всю досліджувану сукупність та її окремі частини, здійснити аналіз та прогнозування досліджуваних явищ і процесів.

За складністю побудови зведення бувають прості і складні.

Просте підсумкове зведення не передбачає попереднього розподілу на групи одержаних відомостей. В цьому разі лише визначають загальний підсумок усіх одиниць сукупності або загальний обсяг досліджуваного показника.

Складне зведення передбачає попередній розподіл одиниць на групи. Це дає змогу підрахувати кількість одиниць сукупності та обсяг досліджуваної ознаки в кожній групі. Здебільшого матеріал спостереження групують за первинними ознаками, після чого зводять.

Програма зведення поділяється на такі етапи:

1. вибір ознаки, по якій буде проводитись групування;

2. визначення кількості груп і їх меж;

3. розроблення макетів таблиць, графіків і діаграм.

Зведення статистичної інформації по водіям за дев’ять днів

Таблиця 2.1

№	Стаж,роки	1.02 – 10.02
		Час простою, год.	Виручка,грн.
1	7	43,7	1562
2	9	38,8	1453
3	12	42	1277
4	20	46,9	1518
5	17	46,9	1829
6	6	37,4	1326
7	11	45,1	1433
8	9	42,4	1466
9	12	43	1448
10	15	46,3	1468
11	16	42,4	1580
12	18	44,5	1477
13	20	47,6	1475
14	21	43,2	1515
15	7	44,3	1507
16	9	42,5	1659
17	10	41,5	1625
18	14	39,8	1528
19	17	44		1388
20	19	42,6		1553
21	22	42,3		1470
22	6	46,8		1433
23	8	46		1479
24	13	47,5		1504

2.2 Групування статистичних даних.

Статистичне групування – це розподіл сукупності на однорідні групи по суттєвим для них ознакам.

За допомогою статистичного групування вирішується три основні задачі:

• поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;

• виявлення внутрішньої будови досліджуваних явищ і структурних змін;

• встановлення причинно-наслідкових зв`язків між ознаками або явищами.

Для вирішення цих задач виділяють три види групувань:

1. типологічне;

2. структурне;

3. аналітичне.

Типологічне групування призначене для виділення соціально-економічних типів явищ, визначення істотних відмінностей між ними та ознак, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.

Групувальні ознаки:

1. за формою вираження:

а) атрибутивні, які характеризують властивість, якість явища і не мають кількісного вираження;

б) кількісні (варіаційні), які набувають різне кількісне вираження у певних одиницях досліджуваної сукупності;

2. за роллю ознаки у взаємозв’язку досліджуваних явищ:

а) факторні, що впливають на інші ознаки;

б) результативні, розмір і динаміка яких формується під впливом інших ознак.

Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:

Г = 1 + 3,332 × lg n

де n – кількість одиниць сукупності.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:

I = (X_max – X_min) / Г

де X_max і X_min - максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.

Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.