1) Час простою, nїзд:
а) середня арифметична 436,9 ;
б) модальне значення Мо =42,8 ;
в) медіанне значення Ме = 43,52 ;
г) розмах варіації R =10,16 ;
д) середнє відхилення індивідуальних значень від середнього Л = 1,99;
є) квадрат відхилення індивідуальних значень від середнього значення = 2,4;
ж) відхилення індивідуальних значень від середнього значення в квадраті 2 = 5,6
2) Виручка:
а) середня арифметична 1036,56;
б) модальне значення Мо = 1470,2;
в) медіанне значення Ме = 1484;
г) розмах варіації R = 602 км;
д) середнє відхилення індивідуальних значень від середнього Л = 465;
є) квадрат відхилення індивідуальних значень від середнього значення = 476,5км;
ж)
відхилення індивідуальних значень від
середнього значення в квадраті 2
=
227142,8 км
.
За результатами дослідження рядів розподілу було встановлено наступне:
Для часу простою крива розподілу туповершинна та скошена вправо відносно осі ОХ.
Для виручки крива розподілу туповершинна та скошена вліво відносно осі ОХ.
Розраховані
помилки репрезентативності стандартні
та граничні, як для вибіркової, так і
для генеральної сукупності. Граничні
помилки репрезентативності становлять
– 0,45 для часу прстою, 210,9 – для виручкиї,
відповідно при ймовірності 0,954. Тобто
у 24 водіїв час простою коливається в
межах 42,79
44,59 , а виручки в межах 614,86.
1458,25).
Розраховані показники динаміки по часу простою та виручці , отримали рівняння Тренду.
Взаємозв’язок між факторними і результативними ознаками досліджувався двома методами – аналітичним методом та кореляційно-регресійним аналізом. Спочатку був досліджений взаємозв’язок між часом простою та виручкою потім між стажом і виручкою. Значення коефіцієнту кореляції (p=0,2) свідчить про те, що взаємозв’язок між стажом та виручкою слабкої щільності. Знак коефіцієнту кореляції свідчить про те, що при зростанні стажу обсяги виручки збільшуються (тобто наявний зворотній зв’язок).
Список використаної літератури:
1 А. В. Головач «Статистика» ‑ К.: Вища школа, 1993.
2.А.М. Єріна, З.О. Кальян «Теорія статистики: Практикум» – К.: - Товариство «Знання», КОО, 1997.
3. Е.В. Петрова, И.М. Алексеева «Статистика автомобильного транспорта»: Учебник – М.: Статистика, 1979.
4. В.Г. Шинкаренко, Н.И. Благоразуменко «Статистика автомобильного транспорта» ‑ Х.: Вища школа, 1989.
5. С.С. Герасименко «Статистика» - К.: КНЕУ, 2000.