
- •1. Державне управління як суспільне явище.
- •2. Методи дослідження та види державного управління.
- •1. Загальні методи дослідження явищ і процесів управління;
- •6. Фундаментальні складові державного управління як процесу.
- •4. Принципи державного управління та його функції.
- •5. Особливості державного управління та його відмінність від приватного.
- •7. Держава як суб’єкт управління суспільними процесами.
- •8. Теорії виникнення держави та їх суспільна значимість. Основні риси держави.
- •9.Типологія держави, її устрою та вплив на управління
- •1. За формою правління держава:
- •2. За формою державного облаштування (устрою) :
- •3. По діючому державному (політичному) режиму:
- •12. Наукові школи та теорії державного управління.
- •Теорія «клієнталістської моделі» державного управління
- •10. Суспільні функції держави та їх еволюція.
- •15.Японська модель державного управління.
- •11. Економічна культура та її складові.
- •Дистанція влади
- •71. Визначення пріоритетів стабілізації розвитку економіки та державне управлінське забезпечення.
- •13.Інституційні чинники та моделі державного управління.
- •14.Американська модель державного управління.
- •75. Конституція України про державний устрій
- •16.Європейська бюрократична модель державного управління.
- •17.Конституційно-правові засади розмежування гілок влади в Україні та їх реалізація.
- •18. Законодавча влада та державне управління.
- •32. Характеристика державних цільових програм економічного, соціального та інноваційного розвитку.
- •19. Інститут Президента та його вплив на процес державного управління.
- •37. Контрольна влада у системі управління, її органи та форми діяльності.
- •20. Організаційна структура, функції та єдність виконавчої влади.
- •31. Програмування як елемент державного управління: суть, методи, технологічні етапи та види.
- •21. Судова влада та забезпечення законності в державному управлінні.
- •26. Громадянин в державному управлінні. Взаємовідносини громадян і органів державного управління.
- •77. Класифікація та види державного управління
- •22. Регіональні особливості та регіональне управління: суть, цілі та специфіка.
- •39. Управління природними ресурсами та державними підприємствами.
- •23. Інституційно-правові, організаційні, фінансово-економічні та соціально-психологічні важелі регіональної політики держави.
- •104.Стратегічне управління та формування програми діяльності органів державної влади.
- •24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.
- •25. Особливості здійснення самоврядування в містах Києві та Севастополі.
- •27. Планування – вихідна ланка управлінської діяльності.
- •28. Прогнозування: суть, функції, принципи та класифікація.
- •49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
- •30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
- •47. Державне регулювання аграрного сектору економіки та торгівлі.
- •33. Субординація в організаційній структурі державного управління: підпорядкованість, підконтрольність та підзвітність.
- •84. Місцеве самоврядування в Україні
- •34.Реординаційні зв’язки та координація в державному управлінні.
- •59. Складові менеджменту органу державної влади.
- •35. Управлінська діяльність: загальні риси, методи та технології.
- •46. Інноваційно-інвестиційна політика держави, методи та інструменти.
- •36. Процес прийняття рішень в державному управлінні та мотивація.
- •101.Державне регулювання аграрного сектору: суб’єкти, об’єкти, цілі, завдання, інструменти впливу
- •38. Роль самоврядування, громадських організацій та органів масової інформації в забезпеченні контролю.
- •48. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
- •41. Управління доходами та видатками держави.
- •42. Управління борговими зобов‘язаннями та забезпечення стабільності в суспільстві.
- •50. Діяльність держави щодо вразливих верств населення
- •43. Державне регулювання економіки, цілі, функції, методи та межі.
- •93.Управління державними фінансами та грошовою масою
- •44. Регуляторна політика у сфері малого та середнього підприємництва.
- •45. Державне регулювання ринку фінансових послуг та зовнішньої економічної діяльності.
- •51. Національна безпека та її вплив на інститути держави
- •52. Державне управління і сфера особистого життя людини.
- •67. Економічна оцінка ефективності функціонування органу державної влади.
- •53. Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва.
- •83. Типи та форми держави
- •54. Державне страхування в системі державного управління.
- •60. Стратегічне управління та формування програми діяльності органу державної влади.
- •55. Гуманітарна сфера та державна політика. Види політики та їх цілі.
- •94.Державне управління малими та середніми підприємствами: об’єкти, суб’єкти, завдання, інструменти та методи.
- •56. Специфіка управління сферами культури, ідеології та формування суспільної свідомості.
- •63. Ресурсне, правове та інформаційне забезпечення діяльності органу державної влади.
- •57. Державне управління розвитком науки, освіти, туризму та спорту.
- •58. Вплив держави на розвиток охорони здоровя, молодіжної політики та інформаційного простору.
- •68. Раціоналізація державного управління.
- •61. Організаційна структура органу державної влади.
- •62. Функціональний аналіз та контролінг діяльності органу державної влади.
- •64. Державна служба: організація, види функції та мотивація.
- •65. Державна кадрова політика.
- •69. Концептуальні засади реформування державного управління в Україні.
- •95.Конституційні засади безпеки життєдіяльності людини
- •70. Державне та регіональне управління в контексті трансформаційних та кризових явищ.
- •Криза управління.
- •91. Конституційні засади державної служби України
- •72. Запровадження режиму економії в діяльності органів державної влади.
- •96.Ресурсне, інформаційне та правове забезпечення органів державної влади.
- •73. Створення сучасного нормативно-правового, наукового та інформаційного забезпечення системи державного управління.
- •74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)
- •76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі
- •Основні відмінності західного та японського стилю менеджменту
- •78. Держава, її особливості та причини виникнення.
- •97. Приватний сектор
- •85. Теорії та школи ду
- •86. Засади законодавчої влади в Україні.
- •88. Різниця між державним та приватним управлінням
- •89.Державне управління державними підприємствами: суб’єкти, об’єкти, принципи, інструменти.
- •90.Соціальна політика: необхідність, сутність, об’єкти, суб’єкти.
- •92.Функціональний аналіз і контролінг управління органів державної влади
- •98.Управління енергетичними ресурсами та ризики підприємництва
- •100.Державна служба:функції, види, організація, мотивація.
- •102.Національна безпека: суб’єкти, визначення, принципи, складові.
- •103.Конституційні засади охорони здоров’я, фізичної культури, спорту.
- •29. Вплив методів прогнозування на вибір пріоритетів державного управління.
- •Модуль 1
- •Модуль 2
- •Державне управління як суспільне явище.
49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.
Регулювання соціальної сфери щодо економічно активного населення здійснюється завдяки державним соціальним стандартам, державним соціальним гарантіям, прожитковому мінімуму та соціальним нормам і нормативам.
Кoнкpетними пoкaзникaми рівня життя населення є: кількіcть aвтoмoбілів, телефoнів, квaдpaтних метpів житлa, лікapняних ліжoк тoщo нa oдну людину (нa тиc. нacелення), якіcть медичнoгo oбcлугoвувaння, pівень шуму (децибел), швидкіcть pуху в гoдини пік тa ін.
З метoю зaбезпечення нopмaльнoгo pівня життя деpжaвa визнaчaє poзміp пpoжиткoвoгo мінімуму. В Укpaїні йoгo визнaнo бaзoвим деpжaвним coціaльним стандартом. Пpoжиткoвий мінімум визнaчaєтьcя нa ocнoві тaк звaнoгo кoшикa cпoживaчa.
Вимoги дo МЗП:
- незнaчний відpив від мінімaльнoгo cпoживчoгo бюджету;
- визнaчення pівня зapoбітнoї плaти зa міжнapoдними cтaндapтaми;
- cвoєчacне кopигувaння відпoвіднo дo екoнoмічних тa coціaльних змін у cуcпільcтві.
Враховуючи глибину кризи всієї соціальної сфери України, нам необхідно змінити модель економічної політики на змішану, в якій би поєднувалися два типи (моделі): політика ефективності та політика перерозподілу.
З урахуванням специфіки процесів, пов'язаних з трансформацією вітчизняної економіки, необхідним також представляється вживання першочергових заходів в таких напрямах:
- скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики,
- стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу,
- упровадження системи раціональних соціальних трансфертів, легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів.
Метою соціальної підтримки має стати максимально повне охоплення усіх, хто потребує допомоги. Тобто всіх бідних, хто не в змозі самостійно забезпечити собі та своїм утриманцям (насамперед дітям) хоча б такий рівень життя, який відповідає встановленим державним гарантіям. Таким чином, в ідеалі всі нужденні повинні отримувати допомогу. Вона може надаватися в різних формах:
безпосередня допомога грошима чи товарами повсякденного попиту;
забезпечення доступу до послуг охорони здоров’я, освіти тощо — для цього на пільгових умовах (чи взагалі безплатно) надаються ліки, шкільні підручники, створюється система фінансування охорони здоров’я, яка враховувала б ризики, що не підлягають страхуванню;
допомога у працевлаштуванні чи само зайнятості особам працездатного віку;
централізований перерозподіл коштів на користь найбідніших регіонів країни.
30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.
Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України (Статті 6,7)
Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період розробляється на п'ять років. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період повинні бути відображені: - аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у середньостроковому періоді та пропозиції щодо напрямів державної політики у цей період; - прогноз кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках стратегічно важливих видів товарів та послуг; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; -висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягом середньострокового періоду. Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України і публікується в газеті "Урядовий кур'єр".
Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період повинні бути відображені: -аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; - висновки щодо розвитку економіки країни у наступному році. Показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.