49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.

Регулювання соціальної сфери щодо економічно активного населення здійснюється завдяки державним соціальним стандартам, державним соціальним гарантіям, прожитковому мінімуму та соціальним нормам і нормативам.

Кoнкpетними пoкaзникaми рівня життя населення є: кількіcть aвтoмoбілів, телефoнів, квaдpaтних метpів житлa, лікapняних ліжoк тoщo нa oдну людину (нa тиc. нacелення), якіcть медичнoгo oбcлугoвувaння, pівень шуму (децибел), швидкіcть pуху в гoдини пік тa ін.

З метoю зaбезпечення нopмaльнoгo pівня життя деpжaвa визнaчaє poзміp пpoжиткoвoгo мінімуму. В Укpaїні йoгo визнaнo бaзoвим деpжaвним coціaльним стандартом. Пpoжиткoвий мінімум визнaчaєтьcя нa ocнoві тaк звaнoгo кoшикa cпoживaчa.

Вимoги дo МЗП:

- незнaчний відpив від мінімaльнoгo cпoживчoгo бюджету;

- визнaчення pівня зapoбітнoї плaти зa міжнapoдними cтaндapтaми;

- cвoєчacне кopигувaння відпoвіднo дo екoнoмічних тa coціaльних змін у cуcпільcтві.

Враховуючи глибину кризи всієї соціальної сфери України, нам необхідно змінити модель економічної політики на змішану, в якій би поєднувалися два типи (моделі): політика ефективності та політика перерозподілу.

З урахуванням специфіки процесів, пов'язаних з трансформацією вітчизняної економіки, необхідним також представляється вживання першочергових заходів в таких напрямах:

- скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики,

- стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу,

- упровадження системи раціональних соціальних трансфертів, легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів.

Метою соціальної підтримки має стати максимально повне охоплення усіх, хто потребує допомоги. Тобто всіх бідних, хто не в змозі самостійно забезпечити собі та своїм утриманцям (насамперед дітям) хоча б такий рівень життя, який відповідає встановленим державним гарантіям. Таким чином, в ідеалі всі нужденні повинні отримувати допомогу. Вона може надаватися в різних формах:

• безпосередня допомога грошима чи товарами повсякденного попиту;

• забезпечення доступу до послуг охорони здоров’я, освіти тощо — для цього на пільгових умовах (чи взагалі безплатно) надаються ліки, шкільні підручники, створюється система фінансування охорони здоров’я, яка враховувала б ризики, що не підлягають страхуванню;

• допомога у працевлаштуванні чи само зайнятості особам працездатного віку;

• централізований перерозподіл коштів на користь найбідніших регіонів країни.

30. Характеристика параметрів прогнозу соціально-економічного розвитку України на коротко- та середньостроковий періоди.

Закон України Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України (Статті 6,7)

Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період розробляється на п'ять років. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період повинні бути відображені: - аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у середньостроковому періоді та пропозиції щодо напрямів державної політики у цей період; - прогноз кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках стратегічно важливих видів товарів та послуг; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; -висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягом середньострокового періоду. Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період використовується під час розроблення проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України і публікується в газеті "Урядовий кур'єр".

Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік. У прогнозі економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період повинні бути відображені: -аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери; - очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни; - оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери; - основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; - висновки щодо розвитку економіки країни у наступному році. Показники прогнозу економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.