7. Фактори оцінки ризику репутації

Фактори оцінки ризику репутації такі:

• сприйняття ринком або суспільством менеджменту і фінансової стабільності банку;

• сприйняття ринком або суспільством продуктів або послуг, які пропонує банк;

• бажання та здатність керівництва банку коригувати бізнес-стратегії відповідно до змін у законодавстві, кон'юнктури ринку або інших факторів (наприклад, припинення або обмеження дії окремих пунктів ліцензії, зміна статусу банку тощо);

• практика роботи банку щодо аналізу перспектив розширення спектру продуктів та послуг та розроблення відповідної внутрішньої нормативної бази, у тому числі щодо перевірки клієнтів та отримання інформації про них. Перспективи збереження такої практики надалі;

• обсяг послуг довірчого управління та умови їх здійснення;

• характер та обсяг скарг та звернень від клієнтів і здатність та бажання керівництва відповідно реагувати на них;

• існування дуже гучної або помітної судової справи, яка негативно впливає на імідж банку;

• штрафи, пені та інші фінансові збитки, завдані банку в мину лому в резуль­таті притягнення банку (або його керівників) до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності;

• результати перевірок уповноважених органів державного регулювання, бажання та здатність керівництва відповідно реагувати на їхні рекомен­дації;

• участь банку у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.

Урахування цих факторів надає можливість оцінити сукупний ризик репутації (таблиця13).

Напрям зміни ризику може мати таку оцінку:

Такий, що зменшується.

Стабільний.

Такий, що зростає.

8. Фактори оцінки юридичного ризику

Фактори оцінки юридичного ризику такі:

• існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління юридичним ризиком, затвердженої відповідними органами банку виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

• кількість та серйозність порушень або відхилень від установлених норм або юридичних вимог (серйозність визначається шляхом аналізу частоти, грошової суми та характеру відхилення). Такий аналіз має враховувати як поточні дані, так і дані за минулі періоди;

• історія подання скарг, претензій та порушення судових справ клієнтами або іншими особами. Скарги, претензії та судові справи можуть бути пов'язані з:

• захистом клієнтом своїх прав, які виникають в результаті використання банківських продуктів або отримання банківських послуг, таких як кредитні, вкладні операції, грошові перекази тощо;

• порушеннями норм та вимог законодавства та нормативно-правових актів;

• недотриманням інших пруденційних або етичних вимог, установлених самим банком або органами його регулювання;

• як положення та повноваження доведено до керівництва та працівників;

• наявність своєчасної, достовірної та повної у правлінської інформації;

• професійний рівень та кваліфікація керівництва та працівників (зокрема працівників юридичної служби);

• наявність належних механізмів контролю (внутрішній та зовнішній аудит, відповідні процедури тощо) для забезпечення дотримання норм законодавства та нормативно-правових актів, вимог внутрішньої нормативної бази Ті укладених угод.

Урахування поданих факторів надає можливість оцінити сукупний юридичний ризик за такими критеріями:

• низький;

• помірний;

• високий (таблиця 14).

Очікується, що напрям зміни ризику буде:

Такий, що зменшується.

Стабільний.

Такий, що зростає.