2. Фактори оцінки ризику ліквідності

Факторами оцінки ризику ліквідності є такі:

• існування адекватної, ефективної, доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управління ризиком ліквідності, затвердженої відповідними органами банку, виходячи з принципів корпоративного управління, а також відповідної практики виконання її вимог;

• обсяг активів балансу та їх розподіл за ступенем ліквідності у відношенні до структури зобов'язань. Зокрема, слід звернути увагу на такі фактори:

• високоліквідні активи;

• цінні папери та інші активи, що можуть бути прийняті до операцій рефінансування (з урахуванням активності їх ринку);

• можливості продажу, у тому числі на умовах зворотного викупу (репо), або сек'юритизації, або можливість використання вторинного джерела ліквідності активів;

• обсяг, структура та рівень диверсифікації пасивів.

Зокрема, слід звернути увагу на такі фактори:

• питома вага зобов’язань у пасивах банку;

• питома вага:

• строкових зобов'язань та зобов'язань до запитання;

• коштів фізичних та юридичних осіб;

• міжбанківських коштів;

• наявність нестабільних джерел коштів, чутливих до змін рівня ризику банку;

• концентрації:

• за постачальниками коштів;

• за інструментами (наприклад, депозитні сертифікати, депозитні рахун­ки, дебетові картки тощо);

• за термінами погашення;

• середньозважена вартість залучених коштів для визначеного банку в зіставленні з банками його порівняльної групи;

• чисті розриви фінансування із приділенням особливої уваги коротко­строковим розривам, включаючи:

• прогнозовані потреби у фінансуванні;

• спроможність покривати потенційні розриви фінансування за прий­нятними процентними ставками шляхом залучення додаткових ресурсів;

• ліквідність фінансових ринків, на яких можна залучити кошти;

• склад балансових та позабалансових портфелів, включаючи:

• відтоки та притоки грошових коштів;

• ліквідність застави та існування угод, які можуть бути достроково розірвані (наприклад, депозитні у годи тощо).

Кількісні параметри оцінки ризику ліквідності враховують фактори, наведені в таблиці 3.

• ліквідність вторинних ринків, на яких можна отримати рефінансування;

• погіршення репутації банку на ринку, що виявляється через зниження кредитних рейтингів і підвищення процентних ставок під час залучення коштів цим банком;

• висновки офіційних або неофіційних рейтингових служб і аналітиків про у станову, включаючи поточні рейтинги і тенденції рейтингів. Публікації в засобах масової інформації;

• наявність адекватного плану на випадок кризових обставин;

• існування своєчасної, точної та інформативної управлінської інформації;

• рівень і кваліфікація керівництва та персоналу;

• наявність відповідних механізмів контролю для моніторингу точності інформації, відповідних облікових підходів і дотримання положень або законів.

Урахування цих факторів надає можливість дати оцінку кількості ризику ліквідності за такими критеріями:

=> незначна;

=> помірна;

=> значна.

Якість управління ризиком ліквідності може бути оцінена як:

=> висока;

=> та, що потребує вдосконалення;

=> низька.

Оцінка якості управління ризиком ліквідності здійснюється з ураху­ванням факторів, наведених у табл. 4.

Інспектори мають враховувати як кількість ризику ліквідності, так і якість управління ризиком, щоб зробити висновки щодо інших компо­нентів параметрів ризику, а саме - сукупного ризику та напряму зміни ризику:

Сукупний ризик ліквідності може мати такі критерії:

Низький.

Помірний.

Високий.

Напрям зміни ризику може визначатись за такими критеріями:

Такий, що зменшується.

Стабільний.

Такий, що зростає.