1. Фактор оцінки кредитного ризику

Оцінка шести категорій ризику - кредитного ризику, ризику ліквідності, ризику зміни процентної ставки, ринкового ризику, валютного ризику, операційно-технологічного ризику – здійснюється з урахуванням відповідних для кожного ризику факторів. Ці фактори є рекомендованими критеріями; їх перелік може бути розширений наглядовцями в разі потреби. Вони є оглядом моментів, які можуть допомогти наглядовцю прийняти рішення в межах системи оцінки ризиків. Інформація, одержувана на основі постійно діючої системи оцінки та контролю ризиків має забезпечувати прийняття керівництвом адекватних та ефективних рішень і враховується наглядовцями під час оцінки ризику банку.

Розглянемо фактори оцінки та основні компоненти параметрів за окремими видами ризиків.

До факторів оцінки кредитного ризику належать такі:

а) існування адекватної, ефективної, розробленої з врахуванням принципів корпоративного управління та доведеної до виконавців внутрішньої нормативної бази (положень, процедур тощо) щодо управ­ління кредитним ризиком, затвердженої відповідними органами банку, а також відповідної практики виконання її вимог;

б) склад портфелів активів (кредитний, інвестиційний тощо) та існу­вання концентрацій.

Суттєві фактори включають такі елементи:

• продукти;

• види економічної діяльності;

• класифікація/рейтинги ризику;

• походження заборгованості;

• клієнти;

• розмір кредитів;

• географічні регіони;

• непов'язані/споріднені контрагенти;

• джерела погашення;

• застава;

• рівень забезпечення кредитного ризику заставою.

Під час оцінки застави наглядовці мають аналізувати:

• вид застави, якість, рівень покриття заборгованості заставою, адекватність та періодичність переоцінки застави, можливість реалізації, а також рівень і характер винятків у документації;

• обсяг умовних зобов'язань банку (гарантій, непокритих і резервних акредитивів, кредитних ліній, обов'язкових та не обов'язкових до надання тощо);

• тенденції щодо зростання обсягів активних операцій, прострочень, негативно класифікованих кредитів і збитків від активних операцій;

• достатність резервів банку під можливі втрати за активними операціями;

• наявність своєчасної, достовірної та повної управлінської інформації;

• ефективність кредитного адміністрування, включаючи кредитний аналіз, моніторинг, роботу з проблемними активами, оцінку застави і документальне оформлення застави;

• адекватність методів, що використовуються для визначення кредитних проблем;

• рівень комплектації і кваліфікація кадрів, зважаючи на обсяг та складність активних операцій банку;

• застосування належних облікових підходів щодо балансових та позабалансових активів та резервів;

• наявність належних механізмів контролю (аудит, внутрішні перевірки кредитної діяльності, відповідні процедури тощо) для класифікації портфелів, забезпечення точності даних і моніторингу дотримання положень або законів.

Урахування нижчезазначених факторів надає можливість оцінити кіль­кість кредитного ризику. Кількісні параметри кредитного ризику можуть мати таку оцінку (табл. 1):

Якість управління кредитним ризиком може бути визначена як:

• висока;

• така, що потребує вдосконалення;

• низька.

Оцінка якості управління кредитним ризиком здійснюється на основі урахування нижчезазначених факторів (табл. 2).

Інспектори мають враховувати як кількість кредитного ризику, так і якість управління кредитним ризиком, щоб зробити такі висновки:

Сукупний кредитний ризик може бути визначений як:

Низький.

Помірний.

Високий.

Якість управління предметним ризиком може бути: висока, низька і така, що потребує вдосконалення (табл. 2).

Очікується, що напрям зміни ризику буде:

Такий, що зменшується.

Стабільний.

Такий, що зростає.