25

Лекція 6

Тема : ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ КІЛЬКОСТІ РИЗИКУ, ЯКОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМ, СУКУПНОГО РИЗИКУ ТА НАПРЯМУ ЗМІНИ

1. Фактори оцінки кредитного ризику.

2. Фактори оцінки ризику ліквідності.

3. Фактори оцінки ризику зміни процентної ставки.

4. Фактори оцінки ринкового ризику.

5. Фактори оцінки валютного ризику.

6. Фактори оцінки операційно-технічного ризику.

7. Фактори оцінки ризику репутації

8. Фактори оцінки юридичного ризику

9. Фактори оцінки стратегічного ризику

Національний банк визначив систему для оцінки кожної категорії ризику. Система оцінки ризиків надає можливість послідовно вимірювати ризики і визначати, яких наглядових процедур необхідно вжити. Для ефективного використання системи оцінки ризиків наглядові органи мають враховувати як поточний стан банку, так і фактори, які можуть вказувати на зростання ризику.

Згідно із системою оцінки ризиків існує чотири основних компоненти визначення параметрів ризику банку:

* кількість ризику, тобто рівень або обсяг ризику, на який нара­жається банк, характеризується як незначна, помірна або значна;

* якість управління ризиком, тобто наскільки добре здійснюється виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг ризиків; характеризується як висока, тобто така, що потребує вдосконалення, або низька;

* сукупний ризик, тобто узагальнений висновок, який відображає рівень занепокоєння органів нагляду, зважаючи як на кількість ризику, так і на якість управління ризиком, з урахуванням відносного значення кожного з цих аспектів. Сукупний ризик оцінюється як високий, помірний або низький за кожною з дев'яти категорій ризику. Пом'якшувальні фактори (наприклад, страхування) можуть вплинути на оцінку сукупного ризику. Оцінка сукупного ризику визначає стратегію нагляду, тобто які конкретні заходи щодо цього банку будуть вжиті банківським наглядом Національного банку і які ресурси будуть для цього виділені. Перелік факторів оцінки доповнюють складові оцінок;

* напрям ризику, тобто ймовірна зміна сукупного рівня ризику протягом наступних 12 місяців. Характеризується як такий, що зростає, стабільний або такий, що зменшується. Напрям ризику впливає на стра­тегію нагляду, зокрема на те, які додаткові наглядові заходи можуть бути вжиті. Якщо напрям ризику такий, що зменшується, це вказує на те, що на основі наявної інформації протягом наступних 12 місяців можна очікувати зменшення сукупного ризику. Стабільний напрям вказує на те, що сукупний ризик, ймовірно, залишиться незмінним. Якщо напрям ризику такий, що зростає, це свідчить про те, що, за очікуваннями, сукупний ризик через 12 місяців збільшиться. Для шести категорій ризику: кредитного ризику, ризику ліквідності, ризику зміни процентної ставки, ринкового ризику, валютного ризику та операційно-технологічного ризику - в процесі нагляду оцінюють кількість ризику, якість управління ризиком, сукупний ризик і напрям зміни ризику.

Кількість ризику і якість управління ризиком оцінюються незалежно одна від одної, тобто якою б високою або низькою не була якість управління ризиком, вона не повинна впливати на оцінку кількості ризику. Крім того, значний розмір капіталу або високі показники фінансової діяльності не повинні розглядатися як пом'якшувальні фактори для неадекватної системи управління ризиками. Кількість ризику просто відображає рівень ризику, який банк бере на себе в процесі здійснення своєї діяльності, і добре це чи погано - залежить від того, чи забезпечують системи управління ризиками банку виявлення, вимірювання, моніторинг і контроль цієї кількості ризику.

Решта ризиків: стратегічний ризик, ризик репутації та юридичний ризик - впливають на капітал і надходження банку, але їх важко точно виміряти кількісно. Тому Національним банком України вирішено, що за цими ризиками будуть оцінюватися лише сукупний ризик і напрям ризику. Характеристики сукупного ризику і напряму ризику ті самі, що й для інших шести ризиків.

Органи нагляду здійснюють оцінку ризиків за системою оцінки ризиків у кінці кожного циклу нагляду (як правило, цикл дорівнює 12місяцям). Така оцінка може уточнюватися в будь-який час, коли органам нагляду стає відомо про зміни параметрів ризиків на проміжних етапах.