Практичне завдання №29

Депутати постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим розробляючи проект Постанови «Про проведення чергових виборів Верховної Ради Автономної Республіки Крим», при вирахуванні дати проведення виборів, зіткнулися з однією колізією. Суть її полягала у тому, що згідно ч. 2 ст. 22 Конституції Автономної Республіки Крим, затверджена Законом України №350-IV від 23 грудня 1998 року, депутати Представницького органу автономії обираються строком на чотири роки, а згідно зі ст. 2 Закону України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» № 533-V від 22 грудня 2006 року – строком на п'ять років.

Використовуючи правила вирішення колізій визначте, яку правову норму потрібно застосувати у даному випадку?

Практичне завдання №30

Заповніть нижче наведену таблицю щодо порівняння конституційно-правового статусу політико-територі-альної та адміністративно-територіальної автономій. Встановіть, до якої з них слід віднести Автономну Республіку Крим? Завдання виконується письмово:

№ з/п	Ознаки	Політико-територіальна автономія	Адміністративно-територіальна автономія
1.	Форма державного устрою
2.	Юридична форма акта, яким визначається статус автономії та суб'єкт його прийняття
3.	Наявність державної символіки (прапор, гімн та герб)
4.	Статус представницького органу та юридична сила його актів
5.	Статус органів виконавчої влади та порядок їх формування
6.	Організація судової влади (як правило)
7.	Наявність власного громадянства

Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь та навичок студента

Студент має продемонструвати:

Знання щодо:

• поняття та системи юридичної науки, функцій юридичної науки, її завдань на сучасному етапі;

• предмету загальної теорії держави і права;

• методів (методології) пізнання держави і права;

• місця теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук;

• поняття та ознак держави;

• наукових поглядів щодо сутності держави;

• особливостей становлення державно-правової організації в Україні;

• поняття типу держави, факторів, які його визначають, поняття та структури форми держави тощо;

• поняття та сутності права;

• функцій та принципів права;

• поняття та видів джерел (форм) права, критерії класифікації та видів норм права, поняття, ознак та структурних елементів системи права;

• функцій та принципів правотворчості;

• сутності та призначення систематизації нормативно-правових актів;

• значення тлумачення в правотворчій та правозастосовчій діяльності;

• поняття, ознак та видів правової поведінки;

• особливостей та предмету регулювання суспільних відносин;

• принципів та гарантій законності;

• типів (сімей) правових систем світу тощо.

Вміння:

• користуватися понятійним апаратом з курсу «Теорія держави і права»;

• володіти загальнотеоретичними поняттями і категоріями;

• правильно, логічно, послідовно та обґрунтовано викладати свої думки про складні юридичні явища;

• знаходити необхідну юридичну та іншу літературу для поповнення своїх теоретичних знань;

• на основі глибокого засвоєння основних принципів законності додержуватись її вимог при забезпеченні правопорядку у суспільстві.

Навички:

• використовувати теоретичні знання у юридичній практиці;

• аналізувати та тлумачити норми права;

• безпомилково застосовувати правові приписи на практиці;

• використовувати правові процедури захисту прав і свобод людини;

• обґрунтовувати законність і доцільність правових рішень, які приймаються.