Тема №21 законність і правопорядок

Відповідь на це питання слід розпочати з висвітлення еволюції уявлень про законність у процесі розвитку суспільства. Після цього необхідно розглянути сучасне визначення законності як комплексного соціально-правового явища, що характеризує організацію і функціонування суспільства і держави на правових засадах. Найбільш повно зрозуміти значення цієї правової категорії допоможе аналіз ознак законності.

Після цього слід розкрити зміст основних принципів законності, що являють собою систему керівних положень та ідей, що визначають природу законності, її місце у суспільстві та у системі інших правових категорій. Такими принципами є принципи єдності та загальності законності, верховенства закону тощо. Далі необхідно розглянути гарантії законності, що є умовами суспільного життя і заходами, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку. Слід також детально проаналізувати як загально- та і спеціально соціальні гарантії законності.

Необхідно також розкрити поняття правопорядку та дослідження його співвідношення з громадським порядком та законністю. Перш за все, необхідно розглянути, що розуміється під громадським порядком в широкому та вузькому значеннях, за рахунок чого досягається стан впорядкованості суспільних відносин, що впливає на його стабільність. Потім слід з'ясувати, що являє собою правопорядок, яке місце він займає в громадському порядку, чим визначається його специфіка. Далі слід перейти до аналізу функції правопорядку, що являють собою напрями його впливу на процес формування стабільного упорядкування суспільних відносин правом.

Закінчити відповідь на питання слід аналізом співвідношення таких правових категорії, як право, законність та правопорядок. Відповідь на це питання бажано почати з визначення спільних рис, що притаманні цими правовим категоріям, після чого перейти до висвітленням сутнісних відмінностей між ними. Найбільш доцільно давати відповідь на це питання у вигляді схеми, що має сприяти наочному розумінню сутності питання.

Тема №22 основні правові системи сучасності

Особливості розвитку світового співтовариства, зокрема розширення стосунків, взаємодії країн світу на шляху світового прогресу, а також реалії існування різноманітних правових систем цих країн обумовлюють необхідність дослідження їх правового устрою, для забезпечення ефективної їх співпраці. Сприятиме цьому, перш за все, відповідна система знань – порівняльне правознавство. Тому, перш за все, необхідно з’ясувати поняття, особливості, завдання та значення порівняльного правознавства. Крім того, слід вдатися до розгляду процесу виникнення та розвитку основних шкіл та ідей порівняльного правознавства, окреслити його предмет та визначити методологію. В загальних рисах охарактеризувати правову географію (карту) світу. Визначившись з поняттями “правова система” та “сім’я правових систем” необхідно класифікувати основні правові системи сучасності та сім’ї правових систем, показати загальні тенденції їх розвитку.

Після цього слід надати загальну характеристику романо-германської, англосаксонської та релігійно-догматичної правових систем, які необхідно розкривати за наступною схемою: особливості формування правової системи (сім’ї); перелік країн, що входять до правової сім’ї, загальне та відмінне в них; поняття та структура права; основні форми (джерела) права; тенденції розвитку правової системи та взаємний вплив правових систем.

За цією ж схемою необхідно характеризувати і правову систему України. При цьому слід пам’ятати, що своїми коренями вона виходить з континентальної (романо-германської) правової сім’ї, тому має багато спільних з нею рис, але тривалий час знаходження у стані заідеологізованої (соціалістичної) правової системи, наклало свій відбиток. На підставі цього аналізу, а також враховуючи існуючі реалії, слід на рівні теоретичного прогнозування визначити основні перспективи розвитку правової системи України.