Тема №17 Тлумачення правових норм

Починаючи відповідь на питання цієї теми, слід проаналізувати поняття та значення тлумачення норм права як діяльності органів держави, посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян, спрямованої на встановлення змісту норм права, на розкриття вираженої в них волі соціальних сил, що знаходяться при владі. Також необхідно звернути увагу на те, що тлумачення правових норм має кілька елементів (етапів) – тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення. Отже, основні положення, ідеї та висновки даної теми курсу мають прямий вихід в юридичну практику, здатні позитивно впливати на неї. Після цього, слід дати характеристику основних способів тлумачення норм права: мовного, систематичного, історико-політичного тощо. Мовне тлумачення має на меті осмислення відповідного тексту нормативного акта. В межах систематичного тлумачення визначається роль і місце відповідної норми права в системі права, а також її юридичні зв'язки з іншими нормами права. Дослідження соціального значення норми, її мети, намірів законодавця, суспільно-політичної ситуації, що обумовило її видання, складає зміст історико-політичного тлумачення. Слід зауважити, що жоден з видів тлумачення не є автономним, і лише їх комплексне застосування дозволяє найбільш повно усвідомити зміст норми права.

Проведення класифікації має на меті аналіз окремих видів тлумачення норм права. Так, офіційне тлумачення полягає у роз'ясненні змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються. На противагу йому виступає неофіційне тлумачення, яке не має обов'язкової юридичної сили та здійснюється широким колом суб'єктів, виходячи з їх кваліфікацій, життєвого досвіду тощо. Необхідно також провести подальшу класифікацію офіційного та неофіційного тлумачення норм права.

Будь-яка діяльність має свої наслідки, результати. Види тлумачення можна також розділити за обсягом їх змісту та його проявом у результатах тлумачення. За цим критерієм воно може бути поділене на розширювальне, обмежувальне та буквальне.

Завершуючи розгляд питань, необхідно обов'язково звернути увагу на те, яким чином той чи інший вид офіційного тлумачення виражається в актах тлумачення правових норм (інтерпретаційно-правових актах), потім дати визначення цих актів. Слід також звернути увагу на юридичні властивості актів офіційного тлумачення правових норм: офіційну обов'язковість, закріплення правил розуміння норми, пряма та зворотня дія та інші особливості. Розглянути їх місце в системі офіційних правових актів держави. Далі необхідно класифікувати ці акти за різними критеріями: за суб'єктами, за галузевою ознакою, за юридичною формою тощо.

Тема №18 Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність

Готуючи відповідь на питання цієї теми, необхідно виходити з того, що правомірна поведінка є не просто бажаною, а й суспільно необхідною, адже без неї не може існувати стан впорядкованості суспільних відносин. Таким чином, можна перейти до визначення правомірної поведінки як суспільно необхідної, бажаної, допустимої, усвідомленої поведінки індивідуальних та колективних суб'єктів, яка відповідає правовим приписам та гарантується державою. Вірно давши визначення, слід зупинитися на сутнісних ознаках правомірної поведінки, а потім перейти до її детальної класифікації за різними критеріями (залежно від об'єктивної сторони, від форм реалізації права, від наслідків, яких бажає досягти суб'єкт тощо). Закінчити таку класифікацію варто критерієм суб'єктивної сторони, за яких виділяють соціально-активну, законослухняну, конформістську, маргінальну та звичну поведінку.

Після цього слід проаналізувати визначення правопорушення, усвідомивши його соціально-політичні ознаки: суспільна небезпека, протиправність, вина, застосування покарання, навести визначення його поняття. Визначивши критерій розподілу правопорушень на проступки (конституційні, цивільні, адміністративні, дисциплінарні) і злочини, доцільно ознайомитись з відповідними положеннями Цивільного та Кримінального кодексів України, а також кодексів законів про працю та адміністративні правопорушення.

Необхідно також зосередити увагу на елементах, що утворюють склад правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, надавши детальну характеристику кожного з них та вказавши на них на прикладі конкретного правопорушення. Слід надати визначення юридичної відповідальності, перерахувати її ознаки, після чого перейти до її класифікації за такими критеріями, як зміст санкції, форма здійснення, галузева ознака тощо. Закінчити відповідь на питання варто аналізом підстав виникнення юридичної відповідальності та звільнення від неї, для чого доцільно використовувати, зокрема положення, Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також необхідно з'ясувати, яке значення соціально-економічних, сімейно-побутових, духовно-моральних умов життя людини, так і вплив особливостей психологічної сторони особи, тобто визначити співвідношення соціального і біологічного в злочинній поведінці. Крім цього, спираючись на чинне законодавство України, обов'язково слід висвітлити роль органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю.