Тема №15 правотворчість

В межах розгляду цієї теми, необхідно дати характеристику правотворчості як правової форми діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках), пов'язаної із встановленням (санкціонуванням), зміною, скасуванням юридичних норм. Після цього слід проаналізувати ознаки правотворчості. Окремо слід зупинитися на правотворчості народу та шляхах її здійснення. Потребує докладного висвітлення також функціональна сторона правотворчості, пов'язана з систематизацією нормативно-правових актів, оновленням, уточненням змісту норм права, усуненням прогалин у праві. Далі необхідно розглянути основні принципи правотворчості (гуманізм, демократизм, законність, науковість тощо), які повинні забезпечити досконалість законодавства, відповідність його вимогам часу, врахування в ньому інтересів всіх верств населення.

Після цього слід надати послідовну та розгорнуту характеристику стадій, з яких складається правотворчий процес (зокрема видання законів в Україні), починаючи зі стадії законодавчої ініціативи аж до опублікування до набуття законом чинності. Важливо також показати, в який термін та яким чином використовує Президент своє право вето та як його може подолати Верховна Рада. Окремо слід зупинитися на визначенні поняття та ознак нормотворчої техніки як необхідної умови якісної правотворчості.

Необхідно також проаналізувати межі чинності нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб. Так, щодо дії у часі, слід вказати на момент набуття та втрати чинності нормативно-правовим актом, та детально зупинитися на питанні зворотної сили нормативно-правового акту. Розглядаючи питання дії нормативно-правового акту у просторі, слід вказати на особливості дії міжнародних, загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів. Нарешті, відповідаючи на питання функціонування нормативно-правових актів за колом осіб, слід вказати на виключення з правила щодо поширенні дії нормативно-правових актів на всіх осіб, що перебувають на території певної держави.

Завершити відповідь на питання слід визначенням систематизації нормативно-правових актів та її ролі у механізмі правового регулювання. Після цього слід перейти до аналізу окремих видів систематизації (кодифікації. інкорпорації та консолідації), визначаючи кожен з них, демонструючи відмінності між ними та наводячи необхідні приклади.

Тема №16 Реалізація права

Починаючи відповідь на питання цієї теми, слід, перш за все, визначити реалізацію як таку, після чого перейти до характеристики реалізації права. В рамках цього ж питання слід дати класифікацію реалізації права залежно від різних критеріїв (за рівнем реалізації розпоряджень, кількістю суб'єктів, вольової ознакою тощо), завершивши таку класифікацію наведенням основного критерію: перерахуванням форм реалізації права. Кожна з форм реалізації права має одержати своє визначення та конкретні приклади.

Після цього слід проаналізувати фактори, які обумовлюють існування такої специфічної форми реалізації права, як його застосування. Далі необхідно зупинитись на аналізі визначення та сутнісних ознак суттєвих ознак правозастосувальної діяльності: її державновладному, активному, вольовому характері, здійсненні її в особливих процесуальних формах тощо. Закінчити відповідь на питання слід аналізом об’єктивної та суб'єктивної сторони правозастосування.

Окремо слід зупинитися на аналізі послідовності стадій, за допомогою яких здійснюється правозастосовна діяльність. В юридичній науці виділяють три основні стадії 1) аналіз фактичних обставин юридичної справи; 2) вибір та аналіз відповідної правової норми; 3) прийняття рішення, що фіксується в належній формі. Досліджуючи зміст першої з цих стадій, слід з'ясувати, виконання яких вимог покликане забезпечити встановлення об'єктивної істини у справі. Розкриття сутності другої зі стадії правозастосовного процесу відбувається через попереднє ознайомлення із правовою категорією "тлумачення норм права". В рамках третьої стадії конкретні факти підводяться під дію відповідної норми права, а прийняте рішення закріплюється у визначеній законом формі. У зв'язку з цим слід зупинитися на перерахуванні конкретних документів, в яких може фіксуватися рішення органу, що вповноважений здійснювати правозастосовну діяльність.

Продовжуючи відповідь на питання, слід більш детально зупинитися на визначенні поняття та властивостей правозастосувального акта: акта-дії, акта-документа, в якому знаходить своє втілення прийняте по справі рішення, доцільно провести порівняльний аналіз даного акта з нормативним з точки зору визначення особливостей їх дії щодо кола осіб, вичерпності юридичної сили, об'єкта регуляції, характеру припису, що в них міститься.

Недосконалість правового регулювання, низький рівень юридичної техніки, динамічний характер розвитку суспільних відносин призводить до того, що з'являються так звані «прогалини» в праві, тобто певна сукупність суспільних відносин, що правом не врегульована. Можливі і інші крайнощі, коли ті самі відносини врегульовані двома чи більше способами – така ситуація називається у юридичній науці «колізіями у праві». І прогалини, і колізії є несприятливими юридичними явищами та призводять до невиконанням правом своїх функцій загалом. Методи та способи їх подолання слід розкрити, завершуючи відповідь на питання.