Критерії оцінювання

За 100-бальною шкалою	За національною шкалою	За шкалою ECTS	Пояснення
90–100	Відмінно	А	Теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсязі; сформовані необхідні практичні навички
83–89	Добре	B	Теоретичний зміст курсу засвоєний у повному обсязі; в основному сформовані необхідні практичні навички
75–82		C	Теоретичний зміст курсу переважно засвоєний; в основному сформовані практичні навички
68–74	Задовільно	D	Теоретичний зміст курсу засвоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру; в основному сформовані необхідні практичні навички
60–67		E	Теоретичний зміст курсу засвоєний частково; не сформовані деякі практичні навички
35–59	Незадовільно	FX	Теоретичний зміст курсу засвоєний частково з істотними прогалинами; не сформовані необхідні практичні навички
1–34		F	Теоретичний зміст курсу не засвоєний; не сформовані необхідні практичні навички

Зміст державного екзамену тема №1 предмет і метод теоріїдержави і права

Свою відповідь на питання цієї теми слід розпочати з аналізу передумов виникнення науки теорії держави і права. Далі необхідно звернути увагу на процес становлення і подальшого розвитку цієї науки через призму поглядів як провідних світових, так і вітчизняних вчених. Аналізуючи функції теорії держави і права, слід висвітлити суспільне призначення цієї науки, її місце і роль у дослідженні держави, права ті інших соціальних феноменів. Логічним завершенням відповіді на перше питання має стати визначення предмету теорії держави і права, причому студенти мають висвітлити декілька підходів до визначення предмета із зазначенням вчених, що були прибічниками цих підходів.

Слід показати взаємозв'язок предмета і метода теорії держави і права, адже метод, по суті, є сукупністю прийомів і способів, за допомогою яких досліджується предмет. Окрему увагу слід приділити класифікації методів, зокрема, їх поділу на загально- та спеціально наукові, адже загальнонаукові методи властиві більшості наук та неодноразово будуть зустрічатися студентам надалі.

Також необхідно проаналізувати систему юридичних наук та місце теорії держави і права у цій системі. Необхідно визначити взаємозв'язки теорії держави і права як з історично-теоретичними науками, так і з юридичними науками інших груп (галузевими та прикладними). Далі слід перейти до визначення місця теорії держави і права в системі інших суспільних наук, дослідивши її співвідношення з філософією, політологією, економічною теорією, соціальною психологією тощо.

Тема №2 походження держави та права

Висвітлюючи зазначену тему слід, перш за все, звернути увагу на поняття влади та її сутнісні ознаки у первісному суспільстві. Саме через призму висвітлення ознак слід перейти до аналізу правил поведінки, що встановлювалися владою задля регулювання суспільних відносин, запропонувати класифікацію таких норм, показати відмінності між ними.

Необхідно проаналізувати чинники, що вплинули на виникнення держави (перехід від привласнювальної до виробничої економіки; три великі розподіли праці тощо), провести умовну межу між додержавними формами об'єднання людей та власне державою шляхом визначення відмінностей між ними. В рамках цього ж питання слід звернути увагу на європейську та східну форму утворення держав, окремо розглянувши шляхи утворення держав у східних слов’ян. Слід проаналізувати, які історичні та політичні чинники впливали на створення та розвиток різноманітних теорій походження держави, після чого слід перейти до розкриття суті найпоширеніших теорій. Розглядаючи теологічну теорію походження держави, необхідно назвати її основних прибічників, проаналізувати їх внесок у створення та розвиток цієї теорії, визначити основні положення теорії на сучасному етапі та причини її популярності. Характеризуючи патріархальну теорію, слід прослідкувати аналогію держави із родиною, а правителя – із головою родини. Аналізуючи договірну теорію походження держави, варто звернути увагу на абстрактність поняття суспільного договору, проте наголосити на позитивній ролі цієї теорії у питанні визначення обумовленості державної влади народом, її залежності від волі народу та можливості зміни влади, у тому числі, і насильницьким шляхом.

Досліджуючи сутність теорії насильства, слід виділити два її напрями (теорії зовнішнього та внутрішнього насильства), визначити відмінності між ними. Аналізуючи марксистську (класову) теорію походження держави, необхідно показати її актуальність в сучасних умовах.