
- •Авторське право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •Адміністративна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
- •Видавничий договір. Договір на депонування рукопису.
- •Виключення в майнових правах. Вільне використання творів.
- •Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Державне управління інтелектуальною власністю.
- •Державний департамент інтелектуальної власності, його завдання і повноваження.
- •Джерела права промислової власності.
- •Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договір на похідні твори.
- •Договір художнього замовлення.
- •Захист прав патентовласника. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •Заявочний і конвенційний пріоритет: порівняльна характеристика.
- •Категорії судових спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •Міжнародні договори про охорону інтелектуальної власності.
- •Міжнародні організації, які здійснюють охорону інтелектуальної власності. Воів.
- •Національна патентна система. Процедура патентування (може бути 25).
- •Об’єкти авторського права.
- •Об’єкти промислової власності: поняття і види, загальна характеристика.
- •Особисті немайнові права авторів.
- •Особливості захисту авторського права і суміжних прав.
- •Особливості оформлення та здійснення патентних прав на об’єкти, що становлять державну таємницю.
- •Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Оформлення прав на корисну модель.
- •Охорона прав на сорти рослин, породи тварин.
- •Поняття і види авторських договорів.
- •Поняття і види порушень авторських прав.
- •Поняття і види результатів творчості, що охороняється авторським правом.
- •Поняття і суб’єкти суміжних прав.
- •Поняття і умови охороноспроможності промислового зразка.
- •Поняття промислової власності і права промислової власності.
- •Поняття та види ліцензійного договору, його форма і зміст.
- •Поняття та умови охороноспроможності винаходу.
- •Поняття, ознаки результату творчої діяльності як об’єкта правової охорони.
- •Поняття, ознаки та характерні особливості інтелектуальної власності.
- •Поняття, характерні ознаки права інтелектуальної власності.
- •Порушення прав на об'єкти авторського права і суміжних прав.
- •Постановчий та сценарний договори.
- •Права та обов'язки власника патенту.
- •Право на конфіденційну інформацію.
- •Право на найменування місця походження товару.
- •Право на наукові відкриття.
- •Право на науково-технічну інформацію: поняття та зміст.
- •Право на фірмове найменування.
- •Правовий статус патентних повірених.
- •Процедура міжнародної реєстрації ів.
- •Співавторство і співробітництво: порівняльна характеристика.
- •Способи захисту особистих немайнових прав автора об’єкта інтелектуальної власності.
- •Строк дії авторських і суміжних прав. Правонаступництво. Строк дії авторських прав
- •Строк дії суміжних прав
- •Правонаступництво
- •Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єкти та зміст авторських відносин.
- •Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •Топографії інтегральних мікросхем як об’єкт правової охорони.
- •Торговельна марка як об’єкт правової охорони.
- •Форми (джерела) права інтелектуальної власності.
- •Форми і способи захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності.
Договір на похідні твори.
похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);
Договір художнього замовлення.
Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу. Предметом договору є різноманітні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організацій та приватних осіб і стають власністю останніх. Володільці придбаних творів можуть розпоряджатися ними на свій розсуд, дотримуючись законодавства про авторське право.
Нікчемними є ті умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, які обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів.
За цим договором автор зобов'язується створити і передати замовнику в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язаний виплатити автору погоджену винагороду. Це поки що єдиний з авторських договорів, в якому контрагентом автора може виступати не тільки юридична особа, а й громадянин. Особливість вказаного договору (як і попереднього) полягає в тому, що замовник не зобов'язаний випускати твір у світ, тобто виставляти твір для публічного огляду. Це право замовника - він може це зробити, а може і не робити.
Предметом договору художнього замовлення є твір образотворчого мистецтва. Це твори живопису, графіки, скульптури, декоративного мистецтва, фотографічні твори і твори, одержані способами, аналогічними фотографії. Перелік творів образотворчого мистецтва невичерпний, оскільки досягнення науково-технічного прогресу обумовлюють появу нових об'єктів авторського права, отже, і нових об'єктів художнього замовлення.
Особливістю цього договору є й те, що твір образотворчого мистецтва, створений на замовлення, переходить у власність замовника, якщо інше не передбачено договором.
Договір художнього замовлення - угода, за якою автор зобов'язується створити і передати замовникові в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість. Це договір консенсуальний, двосторонній та сплатний. Зазначений договір використовується для регулювання відносин автора і замовника досить широко, оскільки часто виникає необхідність створити твір образотворчого мистецтва саме на замовлення. Як правило, ініціатива укладення зазначеного договору виходить не від автора, а від замовника, бо саме в нього виникає потреба у створенні певного твору. Мета створення твору образотворчого мистецтва може бути різна, сфера його чинності досить широка. Це можуть бути різні форми живопису, скульптури, фотографії тощо, призначені для оздоблення житла, парків тощо, для увічнення пам'яті державних чи громадських діячів або близьких родичів тощо. Договір художнього замовлення має дві особливості. Перша полягає в тому, що замовником може бути будь- яка особа - фізична, юридична, іноземний громадянин, особа без громадянства, іноземна юридична особа. При цьому особливого значення не має, чи є організація-замовник юридичною особою. Замовником може виступати й організація, яка прав юридичної особи не має, вона сама є скла довою частиною юридичної особи.
Другою особливістю договору художнього замовлення є те що замовник не зобов'язаний випускати твір образотворчого мистецтва у світ. Він може це зробити, а може й не робити - це його право.
Сторонами договору художнього замовлення можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Про замовника йшлося вище. Контрагентом у цьому договорі виступає сам автор. Не має значення, хто буде автором - громадянин України, іноземець чи особа без громадянства. Не має значення і вік автора, ним може бути і неповнолітній автор.
Часто виконавцем замовлення на створення твору образотворчого мистецтва виступає не сам автор, а організація, до якої належить автор, наприклад художні майстерні. Але у такому разі це буде вже не договір художнього замовлення, особливістю якого є саме те, що він укладається з автором. Об'єктом договору художнього замовлення є твір образотворчого мистецтва. Поняття "твір образотворчого мистецтва" охоплює досить широке коло художніх творів. Це живопис, графіка, скульптура, твори декоративно- прикладного мистецтва, монументально-декоративного та оформлення, а також фотографічні твори та твори, одержані способом, аналогічним фотографії.
Права та обов'язки сторін за договором художнього замовлення. Передусім автор зобов'язаний створити і передати замовникові твір образотворчого мистецтва. Автор виконує твір за два етапи. Спочатку він має виконати ескіз майбутнього твору, узгодити його із замовником і лише на основі узгодженого ескізу виконувати сам твір.
Автор за власною ініціативою може зробити кілька ескізів на вибір замовнику. Проте оплаті підлягає лише один ескіз.
Прийнято вважати ескіз схваленим, якщо протягом 15 днів від дня його передачі замовникові від нього не надійшло заперечень. Сама робота вважається прийнятою, якщо протягом ЗО днів від дня її передачі від замовника не надійде письмова мотивована відмова в прийнятті роботи. Замовник може також запропонувати авторові доопрацювати твір у бажаному аспекті, але він має чітко сформулювати свої побажання.
Твір може бути відхилений внаслідок творчої невдачі автора, в такому разі виплачений авторові аванс не підлягає поверненню, і сама виконана робота повертається автору.
Як уже зазначалося, замовник зобов'язаний прийняти твір, якщо він виконаний відповідно до умов договору, і оплатити його вартість. Після цього твір переходить у власність замовника, який має право розпорядитися ним на свій розсуд, проте з додержанням законодавства про авторське право. Всі підготовчі матеріали (ескізи, етюди тощо), зроблені автором у процесі роботи над твором, є його власністю, якщо сторони не домовилися про інше.
Замовник має право розірвати договір художнього замовлення в таких випадках:
автор в обумовлений договором строк не передав твору замовникові;
твір не відповідає умовам договору;
автор відмовляється внести зміни чи виправлення, запропоновані замовником у межах договору;
автор не дотримався умови про особисте виконання роботи або суд довів недобросовісність виконання автором обумовленої роботи.
Якщо роботу не завершено не з вини автора, то замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи.
Розмір плати в такому разі визначається з урахуванням розміру обумовленої винагороди за роботу в цілому і відсотка виконаної частини.
Досить часто твори образотворчого мистецтва виконуються на замовлення громадян. У такому разі право власності на твір переходить замовнику-громадянину, проте за автором зберігаються його авторські права. Стаття 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права" проголошує: "Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому виражено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки".
З цієї статті випливає, що автор твору образотворчого мистецтва, право власності на матеріальний об'єкт якого належить іншій особі, зберігає за собою всі авторські права, в тому числі право на відтворення і розповсюдження. Безумовно, така норма досить істотно обмежує права власника матеріального об'єкта твору.
Договірні та позадоговірні порушення прав власника патенту.
В основному Законі країни - Конституції України - у ст. 54 кожному громадянину гарантується право на захист його інтелектуальної власності, моральних та матеріальних інтересів. Так, будь-яке посягання на права власника патенту на винахід чи корисну модель, передбачене ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", вважається порушенням прав власника патенту і тягне за собою відповідальність згідно з чинним адміністративним, цивільним та кримінальним законодавством України. Для промислових зразків ця норма визначена у ст. 26 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки". Стосовно власників знаків для товарів і послуг - ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Для власників зареєстрованої топографії ІМС - ст. 21 Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем".
Порушенням прав власника патенту на винахід чи корисну модель визнаються дії з боку будь-якої особи щодо виготовлення, пропонування для продажу, введення в господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з зазначеною метою об'єкта, що охороняється патентом. Аналогічні норми є чинними і для інших об'єктів промислової власності. Наприклад, порушенням прав власника визнаються дії з боку будь-якої особи щодо застосування до зареєстрованого знака, позначеного на упаковці товарів чи у рекламі іншого позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність, вона поділяється на договірну і позадоговірну. Договірна відповідальність виникає внаслідок порушення умов договору. Позадоговірна відповідальність виникає з позадоговірних зобов‘язань. Позадоговірні зобов‘язання виникають внаслідок нанесення шкоди, з оголошення конкурсу та публічного обіцяння винагороди, із збереження чужого майна. Види позадоговірних зобов‘язань детально регламентуються ЦК. До позадоговірних зобов’язань відносяться зобов’язання:
у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди;
у зв’язку з вчиненням дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;
в результаті рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;
у зв’язку зі створенням загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатніх правових підстав;
по відшкодуванню шкоди.